Справа № 404/7633/24
Номер провадження 1-кс/404/3206/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2024 року місто Кропивницький
Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні Кіровського районного суду міста Кіровограда скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на скасування постанови про визнання арештованого автомобіля речовим доказом по кримінальному провадженню 12024121010002302 за ч. 1 ст. 286 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Представник володільця арештованого транспортного засобу, адвокат ОСОБА_3 звернувся в інтересах ОСОБА_4 до Кіровського районного суду міста Кіровограда скаргу для скасування постанови слідчого, на підставі якої транспортний засіб «RENAULT MEGANE SCENIC», реєстраційний номер НОМЕР_1 був визнаний речовим доказом.
Представник вимоги підтримав.
Слідчий заперечив, оскільки транспортний засіб внаслідок ДТП зберігає унікальну трасологічну інформацію, що утворилась під час взаємної механічної взаємодії двох транспортних засобів у момент ДТП.
СВ Кропивницького РУП ГУ НП в Кіровоградській області проводить досудове розслідування по зазначеному кримінальному провадженню.
26.08.2023 року, на підставі постанови слідчого автомобіль «RENAULT MEGANE SCENIC», реєстраційний номер НОМЕР_1 був визнаний речовим доказом.
Ухвалою слідчого судді та колегії суддів Кропивницького апеляційного суду, накладений арешт на автомобіль «RENAULT MEGANE SCENIC», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Незважаючи на чинний захід забезпечення, представник володільця арештованого майна просить скасувати постанову слідчого про визнання автомобіля речовим доказом.
Згідно ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
09 вересня 2024 року, слідчий виконав вимогу ст. 220 КПК України і направив адвокату постанову, якою відмовив у поверненні транспортного засобу «RENAULT MEGANE SCENIC».
Відповідно п. п. 1, 2, 17 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні узгоджуватися із загальними засадами кримінального провадження, зокрема із забезпеченням права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Згідно із ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора та слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
До передбаченого статтями 303-304 КПК України переліку, не входить можливість скасувати постанову слідчого про визнання речовим доказом, чи скасувати постанову слідчого про відмову у поверненні арештованого речового доказу.
Предметом оскарження в порядку ст.ст. 303-304 КПК України можуть бути лише рішення, дії, бездіяльність слідчого, прокурора при здійсненні своїх повноважень під час досудового розслідування.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачений вичерпний перелік рішень, дій, бездіяльності, що підлягають оскарженню під час проведення досудового розслідування. Такий перелік не підлягає поширеному тлумаченню. Обумовлене процесуальне застереження дозволяє звернутись до слідчого судді не з будь-яким питанням, а лише з підстав визначених Законом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що під час досудового розслідування може бути оскаржена бездіяльність слідчого/прокурора у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк. У такому випадку закон має передбачити чітко встановлений обов`язок слідчого чи прокурора і строк в який зазначені особи зобов`язані так вчинити.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України може бути оскаржено рішення, дія, бездіяльність слідчого чи прокурора щодо нездійснення певної процесуальної дії, яку вони зобов`язані вчинити у відповідності до КПК України і ця процесуальна дія має бути вчинена у строки, визначені КПК України.
Досудове розслідування триває. Залишається чинним застосований захід забезпечення у виді накладення арешту на вилучений транспортний засіб. Чинний КПК України, не містить граничних строків для повернення арештованого транспортного засобу, отже вимога безпідставна тому не підлягає задоволенню.
В іншому випаду, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, особа має право оскаржити рішення слідчого чи прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, чи оскаржити бездіяльність пов`язану з несвоєчасним розглядом поданого нею клопотання, за правилами ст. 220 КПК України.
Положення зазначеної норми закону поширюються тільки на слідчі дії, перелік яких містить Глава 20 цього Кодексу. Визнання речовим доказом, застосування заходів забезпечення та порядок повернення майна належить до процесуальних дій, а не слідчих дій, отже до завершення розслідування заявлена вимога не може бути предметом судового контролю.
Згідно ч. 1 ст. 64-2 КПК України, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особа. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, набуває і використовує процесуальні права під час вирішення клопотань про накладення, зміну чи скасування арешту. Тобто не може заявляти клопотань у порядку ст. 220 КПК України чи самостійно звертатися зі скаргами по ст. 303 КПК України, у тому числі у третьої особи не існує процесуальних прав оскаржувати ухвали слідчих, крім права на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді про накладення, зміну, скасування арешту або відмову в задоволенні перерахованих видів клопотань.
Зазначений висновок узгоджується з роз`ясненнями розділу 1.3. узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування».
Висловлене твердження кореспондується з правовою позицією Конституційного Суду України, згідно якої, обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі Кромбах проти Франції від 13 лютого 2001 року), та підтверджується постановою Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 серпня 2022 року (справа № 757/61433/21-к, провадження № 51-372 км 22) та від 05 липня 2022 року (справа № 757/27041/21-к, провадження № 51-3781 км 21, від 14 лютого 2023 року (справа №405/680/22). При цьому кримінальний процесуальний закон не містить правових підстав для втручання до повноважень слідчого. Заявлена вимога перебуває поза межами процесуальних повноважень слідчого судді щодо розгляду скарги на рішення слідчого, визначені Главою 26 КПК України, тобто існує ризик нелегітимного втручання в дискреційні повноваження слідчого, оскільки постановлення такого рішення, не передбачено кримінальним процесуальним законом.
Обмеження прав скаржника на стадії досудового розслідування в частині оскарження: постанови слідчого, якою відмовлено у задоволенні клопотання про відкриття матеріалів до завершення досудового розслідування, - визначено законодавцем і прямо передбачене процесуальним законом, тобто відповідає основним засадам судочинства, визначеним Конституцією України, є пропорційним та обгрунтованим.
Частиною 2 ст. 303 КПК України визначено порядок оскарження та розгляду інших скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 КПК України. Доводи скаржника стануть предметом розгляду на стадії підготовчого провадження та судового розгляду, а також в суді апеляційної та касаційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 303-309, 220 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 про скасування постанови слідчого від 26.08.2024року про визнання речовим доказом та повернути арештований автомобіль «RENAULT MEGANE SCENIC», реєстраційний номер НОМЕР_1 - відмовити.
Відповідно до ст. 309 КПК України ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда ОСОБА_1
Суд | Кіровський районний суд м.Кіровограда |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2024 |
Оприлюднено | 13.11.2024 |
Номер документу | 122945113 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування бездіяльність слідчого, прокурора |
Кримінальне
Кіровський районний суд м.Кіровограда
Завгородній Є. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні