Постанова

від 24.10.2024 по справі 910/7481/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2024 р. Справа№ 910/7481/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Отрюха Б.В.

Сотнікова С.В.

за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.

у присутності представників сторін:

від ТОВ "Спецпроект-Інвест": Суньов Є.В. згідно ордера

розпорядник майна боржника Різник О.Ю. особисто

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 року

у справі №910/7481/24 (суддя Стасюк С.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпроект-Інвест"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд"

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року ТОВ "Спецпроект-Інвест" звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Еко-Буд-Трейд" у зв`язку з наявною непогашеною заборгованістю.

В обґрунтування поданої заяви ТОВ "Спецпроект-Інвест" зазначає, що боржник не виконав взяті на себе зобов`язання за договором підряду на виконання окремих видів та комплексів робіт № 11-ПМП-240 від 11.11.2019 в повному обсязі, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка, в подальшому, погашена та виплачена не була.

За наслідками розгляду поданої заяви ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 року відкрито провадження у справі №910/7481/24 про банкрутство ТОВ "Еко-Буд-Трейд"; визнано грошові вимоги ТОВ "Спецпроект-Інвест" до боржника у розмірі 53 481 500,45 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Різника О.Ю.

Приймаючи дане судове рішення, суд першої інстанції погодився з доводами заявника щодо наявності заявленої заборгованості та, як наслідок підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Еко-Буд-Трейд" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 року у справі №910/7481/24 повністю та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви про відкриття справи про банкрутство.

В обґрунтування поданої скарги боржник звертає увагу суду на те, що між кредитором та боржником вбачається спір про право, оскільки кредитором до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство додано постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.09.2023 та розпорядження приватного виконавця. Крім того, як вказує боржник, на сьогодні докази його неплатоспроможності взагалі відсутні.

Згідно витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 18.07.2024 вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Поліщук В.Ю., Яковлєв М.Л.

Також, 18.07.2024 року через систему "Електронний суд" від скаржника надійшли доповнення до апеляційної скарги.

Слід зазначити, що головуючий суддя Остапенко О.М. з 22.07.2024 року по 16.08.2024 року перебував у відпустці.

По виходу головуючого судді Остапенка О.М. з відпустки та у зв`язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2024 року для розгляду справи №910/7481/24 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Поліщук В.Ю., Доманська М.Л.

Ухвалою суду від 19.08.2024 року відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Еко-Буд-Трейд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 у справі №910/7481/24, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/7481/24.

02.09.2024 року супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/7481/24/4983/24 від 30.08.2024 року витребувані матеріали справи №910/7481/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Слід зазначити, що суддя Поліщук В.Ю. з 06.09.2024 по 10.09.2024 року перебував на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Еко-Буд-Трейд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 року у справі №910/7481/24 залишено без руху у зв`язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема, надати докази сплати судового збору у розмірі 33 913,60 грн.

11.09.2024 через систему "Електронний суд", тобто у встановлений судом строк, скаржником на виконання вимог ухвали від 11.09.2024 надано докази сплати судового збору.

13.09.2024 через систему "Електронний суд" від скаржника надійшло клопотання про відкриття апеляційного провадження у зв`язку з відсутністю вказаного недоліку апеляційної скарги.

Ухвалою від 16.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Еко-Буд-Трейд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 у справі №910/7481/24, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 24.10.2024 за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

15.10.2024 року через систему "Електронний суд" від розпорядника майна ТОВ "Еко-Буд-Трейд" Різника О.Ю. надійшли пояснення на апеляційну скаргу.

21.10.2024 року через систему "Електронний суд" від розпорядника майна боржника Різника О.Ю. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні 24.10.2024 в режимі відеоконференції, проведення якого просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.

У зв`язку зі звільненням судді Поліщука В.Ю. у відставку та перебування судді Доманської М.Л., яка не є головуючим суддею, у відпустці з 24.10.2024, витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2024 року для розгляду справи №910/7481/24 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В.,Отрюх Б.В.

Ухвалою суду від 22.10.2024 року справу за апеляційною скаргою ТОВ "Еко-Буд-Трейд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 року прийнято до провадження у визначеному складі; у задоволенні клопотання розпорядника майна ТОВ "Еко-Буд-Трейд" арбітражного керуючого Різника О.Ю. про участь у судовому засіданні 24.10.2024 року у справі №910/7481/24 в режимі відеоконференції відмовлено.

В судове засідання 24.10.2024 року з`явилися представник ініціюючого кредитора та розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Різник О.Ю. особисто.

Представник боржника в судове засідання не з`явився, подавши до його початку клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке мотивовано неможливістю прибути в судове засідання у зв`язку з викликом його 24.10.2024 в якості захисника допитуваної особи у кримінальному провадженні.

Крім того, боржником подано клопотання про видачу засвідчуваної копії протоколу, де останній також зазначає, що йому стало відомо про заміну членів колегії відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2024 року та оскільки підстави та порядок здійснення такого розподілу викликають розумні сумніви у боржника, то виникає також і необхідність у відкладенні розгляду даної справи.

Розглянувши в судовому засіданні клопотання боржника про відкладення розгляду справи та заслухавши позиції учасників судового процесу, ухвалою від 24.10.2024 відмолено в задоволенні таких клопотань з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.

Представник ініціюючого кредитора та розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Різник О.Ю. в судовому засіданні проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечували, просили залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

24.10.2024 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення присутніх представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 року у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Разом з тим, 21.04.2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019 року, відтак в даному випадку застосуванню підлягають положення Кодексу України з процедур банкрутства.

Частиною першою статті 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Суд наголошує, що процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства.

Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.

Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

Суд також зауважує, що провадження у справах про банкрутство характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.

З огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження.

Згідно з частиною 2 ст. 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.

Частинами першою, другою статті 34 КУзПБ унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви, а також відомості про розмір вимог із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань.

За змістом частини першої статті 35 КУзПБ у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п`яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу, в якій, серед іншого, зазначається дата проведення підготовчого засідання суду. Також ухвалою про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд має право вирішити питання про зобов`язання заявника, боржника та інших осіб надати суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ.

Відповідно до частин 1-5 ст. 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість. У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.

Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет (1) наявності між заявником і боржником грошового зобов`язання в розумінні абзацу 5 частини першої статті 1 КУзПБ; (2) встановлення наявності спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; (3) встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

Поряд з цим, у силу частини восьмої статті 39 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство, серед іншого, зазначається про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Згідно з частиною третьою статті 41 КУзПБ протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Таким чином, стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.

За таких обставин, обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі №904/3251/20).

Тож, важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.

Колегія суддів зазначає, що з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).

Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2042/20).

Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.

При цьому, на господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №911/2043/20.

Таким чином, для належного відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора, суд має ретельно перевірити заяву ініціюючого кредитора та додані до неї документи на предмет відповідності вимогам Кодексу України з процедур банкрутства та інших нормативно-правових актів з метою встановлення на підставі належних та допустимих доказів наявності заборгованості боржника та неможливості виконання боржником грошових зобов`язань і постановити таку ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство, яка має бути обґрунтованою та мотивованою, де будуть встановлені всі ознаки неплатоспроможності боржника.

Так, у даній справі №910/7481/24 ТОВ "Спецпроект-Інвест" ініціювало питання відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Еко-Буд-Трейд" з підстав наявності у боржника заборгованості за Договором підряду на виконання окремих видів та комплексів робіт № 11-ПМП-240 від 11.11.2019, яку останній неспроможний погасити.

Вирішуючи питання обґрунтованості заявлених вимог та, як наслідок, наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі, судом першої інстанції вірно встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2023 у справі №910/6240/23 позов ТОВ "Спецпроект-Інвест" задоволено повністю; стягнуто з ТОВ "Еко-Буд-Трейд" на користь ТОВ "Спецпроект-Інвест" заборгованість у розмірі 226 410482,30 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 939400,00 грн.

В ході розгляду справи № 910/6240/23, судом було встановлено наступне.

"11.11.2019 між ТОВ "Спецпроект-Інвест" (підрядник за договором, позивач у справі) та ТОВ "Еко-Буд-Трейд" (генпідрядник за договором, відповідач у справі) укладено договір підряду на виконання окремих видів та комплексів робіт №11-ПМП-240, відповідно до умов якого генпідрядник доручає, а підрядник зобов`язується виконати на свій ризик власними і залученими силами, засобами і способами роботи по об`єкту: "Будівництво Подільського мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві" (ДСТУ Б.ДД.1-1:2013) (45000000-7 Будівельні роботи) (надалі - роботи, об`єкт), відповідно до затвердженої проектної документації, діючих норм і стандартів, здати у встановлені цим договором строки виконані роботи генпідряднику, усунути за свій рахунок недоробки/недоліки/дефекти, що зумовлені неякісним виконанням робіт та виявлені в процесі приймання робіт і в гарантійні строки експлуатації об`єкту, а генпідрядник зобов`язується передати затверджену проектну документацію, прийняти закінчені роботи та оплатити їх.

Згідно з пунктом 1.2. договору замовником робіт (будівництва Об`єкта) є: Комунальне підприємство"Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва".

Роботи за даним договором фінансуються замовником за рахунок бюджетних коштів виділених замовнику на фінансування об`єкту (пункт 1.3. договору).

У відповідності до пункту 3.1 договору загальна вартість (договірна ціна) робіт за договором є динамічною та становить загальну суму на яку підписано сторонами додаткові угоди до цього договору та відповідні акти приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми № КБ-3.

Відповідно до пункту 4.1 договору розрахунки за виконані роботи здійснюватимуться на підставі Актів приймання виконаних (ф. №КБ-2в) і Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф. №КБ-3), які, враховуючі умови фінансування робіт за бюджетні кошти, проводяться виключно фактичному надходженню грошових коштів від замовника на рахунок виконання робіт, згідно з пунктом 4.3. даного договору підряду.

Генпідрядник проводить розрахунки з підрядником, у термін до 7-ми календарних днів, з моменту підписання проміжних актів виконаних робіт за звітний місяць - "Актів приймання виконаних будівельних робіт" за формою № КБ-2в (далі - Акт виконаних робіт) та "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/" за формою №КБ-3 (далі - Довідка про вартість), затверджених ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013. Розрахунки з підрядником за виконані роботи здійснюються протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з моменту зарахування грошових коштів на рахунок генпідрядника (пункт 4.3 договору).

Згідно з пунктом 9.1.4 договору встановлений обов`язок генпідрядника оплатити виконані роботи відповідно до умов даного договору.

Пунктом 11.5 договору сторони погодили, що здавання-прийняття робіт за цим договором здійснюється за проміжними Актами виконаних робіт щомісяця та після закінчення усього комплексу робіт за Актом про здачу робіт за договором підряду. Оформлення проміжних Актів виконаних робіт та кінцевого акту, а також додатків і необхідних документів до них. здійснюється підрядником.

Відповідно до пункту 11.6 договору генпідрядник зобов`язується розпочати прийняття робіт за проміжними Актами виконаних робіт та Актом про здачу робіт за договором підряду негайно після отримання відповідного повідомлення підрядника. До повідомлення підрядника про готовність до передачі/здачі робіт прирівнюється надання генпідряднику оформленого Акту виконаних робіт або Акту про здачу робіт за договором підряду. Фінансування витрат на організацію приймання виконаних робіт покладається на підрядника.

Генпідрядник забезпечує прийняття робіт та підписання відповідного проміжного Акту виконаних робіт або Акту про здачу робіт за договором підряду протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання повідомлення підрядника про готовність до передачі робіт. Перелік документів, що оформляються при прийнятті Об`єкту в експлуатацію, відповідає чинним нормам, стандартам і правилам (пункт 11.7. договору).

Пунктом 21.1 договору сторони погодили, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє до 31.08.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

За матеріалами справи судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем виконані, а відповідачем прийняті по обсягу та якості роботи на суму 226 410 482,30 грн., що підтверджується підписаними повноважними представниками сторін Актами приймання виконаних будівельних робіт за березень 2023 року № 447/11-22, № 4471/11-22, № 447-2/11-22, № 450/11-22, № 451-1/11-22, копії яких наявні в матеріалах справи.

Проте, судом встановлено, що відповідачем в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати виконаних робіт, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед підрядником за виконані будівельні роботи у розмірі 226410 482,30 грн.

Як вбачається з преамбули наданих позивачем копій актів приймання виконаних будівельних робіт за березень 2023 року № 447/11-22, № 4471/11-22, № 447-2/11-22, № 450/11-22, № 451-1/11-22, оригінали яких було оглянуто в судовому засіданні, останні були складені на виконання договору № 11/04-17 від 11.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд" (підприємство), Комунальним підприємством "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд" (генпідрядник) по об`єкту будівництва: "Будівництво Подільського мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві" (ДСТУ Б.ДД.1-1:2013) (45000000-7 Будівельні роботи) (підрядні).

Таким чином судом встановлено, що об`єкт будівництва та сторони за актами приймання виконаних будівельних робіт за березень 2023 року № 447/11-22, № 4471/11-22, № 447-2/11-22, № 450/11-22, № 451-1/11-22 та договором підряду на виконання окремих видів та комплексів робіт № 11-ПМП240 від 11.11.2019 є тотожними, а відповідачем не надано доказів укладення між сторонами договору № 11/04-17 від 11.04.2017, чи оплати позивачу робіт за вказаними актами, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку, що вказані акти є доказом підтвердження виконання позивачем робіт за договором підряду на виконання окремих видів та комплексів робіт № 11-ПМП240 від 11.11.2019 та прийняття їх відповідачем.

Крім того, як вбачається із наданих позивачем копій акту приймання виконаних будівельних робіт, будь-які заперечення щодо повного та належного виконання робіт за вказаними актами відсутні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем виконано прийняті на себе зобов`язання по виконанню робіт, обумовлених договором та в обсягах, зазначених в Актах приймання виконаних будівельних робіт, а відповідачем, у свою чергу, прийнято виконання цих робіт у вказаних обсягах без будь - яких зауважень.

Отже, за висновками суду, з урахуванням положень укладеного між сторонами договору, документом, який підтверджує як факт виконання позивачем зобов`язання з виконання робіт за завданням відповідача так і факт виникнення у останнього зобов`язання з їх оплати, є акт приймання виконаних будівельних робіт, який має бути сторонами належним чином оформлений та підписаний без будь - яких зауважень.

Тобто, саме ці документи є первинними бухгалтерськими документами, які засвідчують здійснення господарських операцій і містять інформацію про вартість виконаних робіт.

Таким чином, підписання та узгодження замовником (відповідачем) актів приймання виконаних будівельних робіт, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і який відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/174, та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, виходячи з приписів чинного законодавства та умов Договору є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за виконані позивачем будівельні роботи.

Вищенаведене в сукупності дає змогу стверджувати, що виконаний позивачем обов`язок щодо виконання будівельних робіт за замовленням відповідача, кореспондує обов`язок відповідача як замовника (генпідрядника) із підписання актів наданих послуг в разі відсутності відмови від їх прийняття та своєчасної оплати виконаних підрядником робіт.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, те що матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов`язань за договором у встановлений строк, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів оплати виконаних позивачем робіт відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 226410 482,30 грн. заборгованості за виконані за вказаним договором роботи підлягають задоволенню.".

01.08.2023 Господарським судом міста Києва було видано наказ про примусове виконання рішення від 22.06.2023 у справі №910/6240/23, яке набрало законної сили 01.08.2023.

Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дем`янченком Є.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №72838387 від 20.09.2023 на виконання наказу Господарського суду міста Києва від 01.08.2023 у справі №910/6240/23 про стягнення з ТОВ "Еко-Буд-Трейд" на користь ТОВ "Спецпроект-Інвест" заборгованості у розмірі 226410482,30 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 939400,00 грн., що загалом становить 227 349 882,39 грн.

В рамках виконавчого провадження було частково виконано рішення суду, зокрема, згідно розпорядження №72838387, грошові кошти, що були стягнуті з ТОВ "Еко-Буд-Трейд" в процесі примусового виконання рішення суду перераховано на погашення заборгованості за наказом Господарського суду міста Києва № 910/6240/23 від 01.08.2023 на рахунок ТОВ "Спецпроект-Інвест" у розмірі 173970661,85 грн.

Отже, з огляду на викладене, судом першої інстанції вірно встановлено, що станом на дату звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство заборгованість ТОВ "Еко-Буд-Трейд" перед ТОВ "Спецпроект-Інвест" становила 53 481 500,45 грн., в тому числі й судовий збір за подання заяви про відкриття справи про банкрутство та авансування винагороди арбітражному керуючому.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, вищеописаними обставинами справи підтверджується обґрунтованість грошових вимог ТОВ "Спецпроект-Інвест" на суму 53481500,45 грн., в тому числі й судовий збір за подання заяви про відкриття справи про банкрутство та авансування винагороди арбітражному керуючому.

Колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази задоволення боржником вимог кредитора, які містяться у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Однією з підстав для відмови у відкритті провадження у справі, положення частини шостої ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства визначають те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, про що також вказає скаржник в своїй апеляційній скарзі.

Колегія суддів зазначає, що відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстав виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище. Водночас, відсутність будь-яких заперечень боржника з приводу зазначеної вимоги кредитора може свідчити про її визнання, а відтак, і про відсутність спору між сторонами про право (висновок, викладений Верховним Судом у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, від 15.06.2021 у справі № 904/3074/20, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20).

Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

Таким чином, спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.

Встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 19.08.2020 у справі № 910/2522/20, від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, матеріали справи не містять жодних доказів існування будь-якого спору у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство. Не надано таких доказів і суду апеляційної скарги.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Еко-Буд-Трейд" за заявою ТОВ "Спецпроект-Інвест".

Щодо посилань скаржника на те, що місцевим господарським судом було порушено вимоги процесуального законодавства, оскільки останній не вправі був призначати розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Різника О.Ю. без здійснення запиту до автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого з метою надання кандидатури арбітражного керуючого для здійснення повноважень розпорядника майна ТОВ "Еко-Буд-Трейд", то колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 8 ст. 39 Кодексу питання введення процедури розпорядження майном боржника та призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати вирішується господарським судом в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Приписами ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору. В ухвалі про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд пропонує трьом визначеним шляхом автоматизованого відбору арбітражним керуючим подати заяву про участь у справі.

Приписами п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.

Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.

Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.

Частиною 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрута встановлено, що розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі: 1) які є заінтересованими особами у цій справі; 2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня відсторонення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років; 3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом; 4) які мають реальний чи потенційний конфлікт інтересів; 5) виключено; 6) які є близькими особами боржника - фізичної особи.

Так, для забезпечення права ініціюючого кредитора на пропозицію кандидатури арбітражного керуючого чи відмови від такої пропозиції, ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2024 встановлено ТОВ "Спецпроект-Інвест" десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство шляхом подання до суду, зокрема, пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна та відповідно заяву арбітражного керуючого про участь у справі.

На виконання вимог ухвали суду від 19.06.2024 ініціюючим кредитором подано заяву про усунення недоліків, у якій останній просить суд призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Різника О.Ю.

Крім того, 25.06.2024 року від арбітражного керуючого Різника О.Ю. до суду надійшла заява про участь у справі про банкрутство та згода на призначення його розпорядником майна ТОВ "Еко-Буд-Трейд", де останній також повідомив суд, що арбітражний керуючий не пов`язаний ні з ініціюючим кредитором, ні з боржником, ні з іншими учасниками провадження у справі про банкрутство. Ефективність дій арбітражного керуючого у справах, де він виконував/виконує повноваження відображена також у згоді на призначення у справу.

Відомостей про те, що арбітражний керуючий Різник О.Ю. здійснював управління боржником або ж є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, як судом першої інстанції та і апеляційним господарським судом не встановлено, не встановлено також обмежень, визначених ч. 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрута, кандидатура арбітражного керуючого не належить до жодної з категорій осіб, зазначених у вказаній статті.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо призначення розпорядником майна ТОВ "Еко-Буд-Трейд" арбітражного керуючого Різника О.Ю. з процесуальними наслідками, встановленими Кодексом України з процедур банкрутства.

Викладені в апеляційній скарзі доводи скаржника наведених висновків не спростовують та не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку, а тому колегією суддів відхиляються.

Доводи апеляційної скарги про порушення вимог ст.38 КУзПБ, оскільки заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство підписано невідомою особою колегією суддів відхиляються з огляду на наступне.

Згідно відомостей ЄДРПОУ Попович Руслан Віталійович є керівником ТОВ "Спецпроект-Інвест".

Згідно Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №118 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 №499) єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) - це автоматизована система зберігання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно - правових форм господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за її межами.

Отже, особа підписанта заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство підтверджена відомостями ЄДРПОУ.

Також не підлягають задоволенню посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині відмови у задоволенні клопотання про продовження строку на подання відзиву на заяву.

Так, слід зазначити, що згідно ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ч. 1, 2 ст. 114 ГПК України).

Частиною 2, 3 ст. 119 ГПК України закріплено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України закріплено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Так, із доданого до заяви ордеру серія АІ 1633213, судом встановлено, що договір про надання правової допомоги між боржником та адвокатським об`єднанням укладений 24.05.2024, а безпосередньо адвокат Липовенко Г.В. наділена правом представляти інтереси боржника, зокрема у Господарському суді міста Києва з 12.06.2024, оскільки ордер датований саме 12.06.2024.

Твердження представника про те, що боржник надав йому доручення на ведення справи лише 08.07.2024, є виключно побажанням ТОВ "Еко-Буд-Трейд", та не є поважною причиною для продовження процесуального строку для подання відзиву.

Більш того, жодних доказів на підтвердження цих тверджень про надання ТОВ "Еко-Буд-Трейд" представнику боржника адвокату Липовенко Г.В. доручення саме 08.07.2024 до заяви не додано, та станом на 11.07.2024 в матеріалах справи не містились.

Разом з тим, судом враховано, що боржник був обізнаний з надходженням заяви кредитора до суду ще з 17.06.2024, коли в електронний кабінет боржника в системі "Електронний суд" судом було надіслано заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, доставлено 17.06.2024 12:18.

19.06.2024 в електронний кабінет боржника в системі "Електронний суд" було надіслано ухвалу суду про залишення заяви без руху, доставлено 19.06.2024 12:29.

25.06.2024 в електронний кабінет боржника в системі "Електронний суд" було надіслано ухвалу про прийняття заяви про відкриття провадження про банкрутство та призначення підготовчого засідання, доставлено 25.06.2024 15:09.

Тобто, боржник був обізнаний про наявність заяви про відкриття провадження у справі про його банкрутство ще з 17.06.2024, оскільки отримував документи по справі.

У свою чергу, строк для надання відзиву встановлений саме для боржника, а не для його представників. Боржник має право самостійно обирати представника та самостійно вибирати час для призначення.

Проте, клопотання представника боржника не містило жодної інформації про наявність непереборних обставин, які могли б завадити боржнику визначити свого представника раніше, або ж надати доручення, якщо таке було, як і не містить жодних обґрунтувань, щоб свідчили про недостатність боржнику часу скористатися наданим йому правом на подання відзиву.

Розумність тривалості провадження по судовій справі повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів, а також предмет спору. Відповідно до аналізу приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні суди.

Натомість, у клопотанні боржника не міститься жодних посилань щодо складності справи.

Отже, з огляду на обґрунтування, наведені у відповідній заяві боржника щодо продовження строку на подання відзиву, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про відсутність правових підстав для його задоволення, оскільки суду не наведено жодних обставин та доказів існування перешкоди у поданні боржником відзиву саме у встановлений судом строк.

Відтак, апеляційним судом в повній мірі досліджено та надано оцінку всім наявним у справі доказам та обставинам справи та не встановлено порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, а посилання апелянта на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування судом норм матеріального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу місцевого господарського суду прийнято відповідно до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними, недоведеними, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак правових підстав для її задоволення та скасування оскаржуваної ухвали не вбачається.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 року у справі №910/7481/24 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 року у справі №910/7481/24 залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови підписано 12.11.2024 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді Б.В. Отрюх

С.В. Сотніков