Постанова

від 05.11.2024 по справі 918/323/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року Справа № 918/323/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Юрчук М.І. , суддя Тимошенко О.М.

секретар судового засідання Верещук А.В.

за участю представників сторін:

позивача: Гаврилюка Д. Ю. адвоката, довіреність № 381/24 від 26.12.2023

відповідача: Піц М.І. адвоката, ордер серія АС №1115823 від 04.11.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" на рішення господарського суду Рівненської області, ухваленого 06.08.24р. суддею Горплюком А.М. о 14:59 у м.Рівному, повний текст складено 16.08.24р. у справі № 918/323/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут"

до Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс"

про стягнення заборгованості в розмірі 3 933 360, 51 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" про стягнення заборгованості в розмірі 11 479 629, 42 грн на підставі договору №41АР200-101193-22 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 06.08.2024 у справі №918/323/24 позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "Агро - Експрес - Сервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" 330 999 грн 47 коп. - пені, 226 756 грн 22 коп. - 3 % річних, 396 609 грн 58 коп. - інфляційних втрат, та 59 000 грн 40 - витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

В обґрунтування рішення, суд з посиланням на ст.ст. 11, 530, 546, 549, 610, 612, 624, 625, 626, 627, 712 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 216, 230, 231 ГК України, ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу», умови договору, докази наявні в матеріалах справи, постанову Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, прийшов до висновку про підставність позовних вимог. Разом з тим, з посиланням на ст.ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України, постанови Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 26.07.2018 у справі №924/1089/17, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 12.12.2018 у справі №921/110/18, від 14.01.2019 у справі №925/287/18, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 27.03.2019 у справі №912/1703/18, від 13.05.2019 у справі №904/4071/18, від 03.06.2019 у справі №914/1517/18, від 23.10.2019 у справі №917/101/19, від 06.11.2019 у справі №917/1638/18, від 17.12.2019 у справі №916/545/19, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 14.01.2020 у справі №911/873/19, від 27.01.2020 у справі №916/469/19, від 10.02.2020 у справі №910/1175/19, від 19.02.2020 у справі №910/1303/19, від 26.02.2020 у справі №925/605/18, від 17.03.2020 №925/597/19, від 18.06.2020 у справі №904/3491/19 прийшов до висновку про зменшення нарахованої пені на 90%.

Не погодившись із винесеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 06.08.2024 у справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" з Приватного підприємства "Агро - Експрес - Сервіс" 2 978 995,24 грн пені та ухвалити у цій частині нове рішення, яким задовольнити в цій частині позовні вимоги.

Так, з посиланням на ст.233 ГК України, ст.551 ЦК України, постанови Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №910/8698/19, від 03.06.2020 у справі №916/187/17, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 скаржник вказує, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання господарським судом оцінки поданим учасниками справи доказам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій.

Зазначає, що укладаючи з позивачем договір постачання природного газу, відповідач взяв на себе зобов`язання своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором.

Скаржник вказує, що здійснюючи підприємницьку діяльність, відповідач повинен самостійно нести всі ризики: як щодо дотримання норм чинного законодавства України, так і щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов`язань, та погодився з умовами щодо порядку і строків виконання грошових зобов`язань, а також погодився з умовами договору щодо відповідальності за порушення грошових зобов`язань. Також самостійно нести юридичну відповідальність за допущені у своїй діяльності правопорушення. Укладаючи договір на поставку природного газу Відповідач усвідомлював всі ризики та свідомо, з доброї волі погодився на умови поставки, в тому числі і щодо нарахування пені. Судом мають бути враховані інтереси обох сторін у даній справі.

Згідно п. 4.2. Договору № 41АР200-101193-22 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 12.10.2022 остаточний розрахунок за фактично переданий газ спожитий відповідачем в грудні 2023 року на суму 29 655 641,66 грн відповідач повинен був здійснити до 10.01.2024, а за фактично спожитий газ в січні 2024 року на суму 722 752,18 грн до 10.02.2024. Натомість дане зобов`язання відповідачем було повністю виконане лише через майже пів року, а саме 01.07.2024.

Несвоєчасність оплати контрагентів прямо перешкоджає якісному та своєчасному виконанню обов`язків Позивача щодо надання послуг з поставки газу для інших споживачів природного газу.

Оскільки позивач не є виробником природного газу, а здійснює його закупівлю для своїх споживачів у централізованого постачальника, наявність у ПП «АГРО-ЕКСПРЕС-СЕРВІС» простроченої заборгованості (станом на 11.01.2024 розмір простроченої заборгованості відповідача становив 13 308 516,73 грн) унеможливило закупівлю природного газу в централізованого постачальника для потреб споживачів ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ», які добросовісно та вчасно здійснюють свої розрахунки з постачальником.

Крім того, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про неплатоспроможність відповідача, погіршення його фінансового стану та господарської діяльності.

Також слід зазначити, що введення в Україні воєнного стану (на який посилався відповідач) не визначено як підставу для звільнення від оплати.

Таким чином, вважає, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги вищенаведені обставини, внаслідок чого винесено незаконне та необґрунтоване рішення про зменшення нарахованої пені до 10%, яке підлягає скасуванню.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач наводить свої міркування спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Просить апеляційну скаргу ТОВ «Твій Газзбут» на рішення Господарського суду Рівненської області від 06.08.2024 по справі № 918/323/24 залишити без задоволення. Залишити без змін рішення Господарського суду Рівненської області від 06.08.2024 по справі № 918/323/24.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи викладені в апеляційній скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 06.08.2024 у справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" з Приватного підприємства "Агро - Експрес - Сервіс" 2 978 995,24 грн пені та ухвалити у цій частині нове рішення, яким задовольнити в цій частині позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить апеляційну скаргу ТОВ «Твій Газзбут» на рішення Господарського суду Рівненської області від 06.08.2024 по справі № 918/323/24 залишити без задоволення. Залишити без змін рішення Господарського суду Рівненської області від 06.08.2024 по справі № 918/323/24.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

12.10.2022 року між Приватним підприємством "Агро-Експрес-Сервіс" (далі-Відповідач, Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (далі-Позивач, Постачальник) було укладено Договір №41АР200-101193-22 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (далі - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору, Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу (Відповідач) у 2022 році природний газ (далі-газ), а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Згідно п. 3.2 Договору, ціна одного кубічного метру природного газу без урахування податку на додану вартість становить 33,75000000 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 33,88657600 грн. Податок на додану вартість становить 6,77731520 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 40,66389120 грн.

Сторонами в подальшому укладено ряд додаткових угод: №ДУ-1/41АР200-101193-22 від 26.10.2022; № ДУ-2/41АР200-101193-22 від 28.10.2022; № ДУ-3/41АР200-101193-22 від 15.11.2022; № ДУ-4/41AP200-101193-22 від 15.11.2022; №ДУ-5/41АР200-101193-22 від 27.12.2022; № ДУ-6/41АР200-101193-22 від 27.12.2022; № ДУ-7/41АР200-101193-22 від 31.01.2023; № ДУ-8/41АР200-101193-22 від 07.09.2023; № ДУ-9/41АР200-101193-22 від 07.09.2023; № b23-1/41АР200-101193-22 від 23.11.2023; № b23-3/41AP200-101193-22 від 23.11.2023; № b623-4/41АР200-101193-22 від 22.12.2023.

Відповідно до п. 4.2. Договору остаточний розрахунок за фактично переданий Постачальником газ здійснюється Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 2.5.1.2.5.4. Договору, за підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ. На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГТС Постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає Споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником Постачальника або 3 використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до ЗУ "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання - передачі природного газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу. У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу Споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється Постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ чи Оператора ГТС. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних Постачальника. У випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або неподання письмової обґрунтованої відмови від його підписання протягом 2 календарних днів з дати отримання, такий акт вважається підписаним Споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Постачальника.

Згідно Акту приймання-передачі природного газу № ТГ382093783 від 31.10.2022 до договору на постачання природного газу від 12.10.2022 № 41AP200-101193-22 Постачальник (Позивач) передав, а Споживач (Відповідач) прийняв у жовтні 2022 року 1 230 303,25 мі природного газу на суму 50 028 917, 50 грн.

Згідно Акту приймання-передачі природного газу № T1 382105737 від 30.11.2022 до договору на постачання природного газу від 12.10.2022 № 41АР200-101193-22 Постачальник (Позивач) передав, а Споживач (Відповідач) прийняв у листопаді 2022 р. 3499558,93 93 м природного газу на суму 100 338 109,44 грн.

Згідно Акту приймання-передачі природного газу № ТГ382129350 від 31.12.2022 до договору на постачання природного газу від 12.10.2022 № 41AP200-101193-22 Постачальник (Позивач) передав, а Споживач (Відповідач) прийняв у грудні 2022 p. 3091324,48 м природного газу на суму 109 012 130,12 грн.

Згідно Акту приймання-передачі природного газу № ТГ383003770 від 31.01.2023 до договору на постачання природного газу від 12.10.2022 № 41AP200-101193-22 Постачальник (Позивач) передав, а Споживач (Відповідач) прийняв у січні 2023 р. 2116421,07 м' природного газу на суму 58 548 442,22 грн.

Згідно Акту приймання-передачі природного газу № Т1383025914 від 28.02.2023 до договору на постачання природного газу від 12.10.2022 № 41AP200-101193-22 Постачальник (Позивач) передав, а Споживач (Відповідач) прийняв у лютому 2023 р. 734172,08 мі природного газу на суму 17 373 368,22 грн.

Згідно Акту приймання-передачі природного газу № ТГ383175486 від 30.09.2023 до договору на постачання природного газу від 12.10.2022 № 41AP200-101193-22 Постачальник (Позивач) передав, а Споживач (Відповідач) прийняв у вересні 2023 p. 3041131,79 мі природного газу на суму 60 408 711,12 грн.

Згідно Акту приймання-передачі природного газу № ТГ383185412 від 31.10.2023 до договору на постачання природного газу від 12.10.2022 року № 41AP200-101193-22 Постачальник (Позивач) передав, а Споживач (Відповідач) прийняв у жовтні 2023 2371590,15 мі природного газу на суму 47 109 008,72 грн.

Згідно Акту приймання-передачі природного газу № ТГ383199365 від 30.11.2023 до договору на постачання природного газу від 12.10.2022 № 41АР200-101193-22 Постачальник (Позивач) передав, а Споживач (Відповідач) прийняв у листопаді 2023 2054635,22 мі природного газу на суму 39317507,55 грн.

Згідно Акту приймання-передачі природного газу № ТГ383199365 від 30.11.2023 до договору на постачання природного газу від 12.10.2022 № 41AP200-101193-22 Постачальник (Позивач) передав, а Споживач (Відповідач) прийняв у листопаді 2023 2054635,22 мі природного газу на суму 39317507, 55 грн.

Згідно Акту приймання-передачі природного газу № ТГ383217749 від 31.12.2023 до договору на постачання природного газу від 12.10.2022 № 41АР200-101193-22 Постачальник (Позивач) передав, а Споживач (Відповідач) прийняв у грудні 2023 року 1707891,47 мі природного газу. Проте у зв`язку з тим, що Споживачем було порушено графік оплати, визначений п. 4.2. цього Договору, більше ніж на 3 (три) банківські дні, Постачальник в односторонньому порядку встановив ціну кубічного метру газу без урахування податку на додану вартість на рівні 14,33333333 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600, ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 14,46990933 грн. Податок на додану вартість становить 2,89398187, всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 17,36389120 грн. Таким чином Споживач (Відповідач) прийняв у грудні 2023 року 1707891, 47 мі природного газу на суму 29 655 641,66 грн.

Згідно Акту приймання-передачі природного газу № ТГ384018825 від 31.01.2024 до договору на постачання природного газу від 12.10.2022 № 41АР200-101193-22 Постачальник (Позивач) передав, а Споживач (Відповідач) прийняв у січні 2024 року 41623,86 мі природного газу. Проте у зв`язку з тим, що Споживачем було порушено графік оплати, визначений п. 4.2. цього Договору, більше ніж на 3 (три) банківські дні, Постачальник в односторонньому порядку встановив ціну кубічного метру газу без урахування податку на додану вартість на рівні 14,33333333 грн., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600, ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 14,46990933 грн. Податок на додану вартість становить 2,89398187, всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 17,36389120 грн. Таким чином Споживач (Відповідач) прийняв у січні 2024 р. 41623,86 мІ природного газу на суму 722 752,18 грн.

При цьому акт приймання-передачі природного газу за грудень 2023 року та січень 2024 року не містять підписів Споживача (Відповідача). Разом з тим, Споживач (Відповідач) обґрунтованої відмови від підписання вказаних актів Постачальнику (Позивачу) не надав, відтак з урахуванням умов п. 2.5.4. Договору вказані акти вважаються підписаними Споживачем.

Крім того, відповідно до п.5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015, інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу. Відповідно до п.2 глави 4 розділу IV Кодексу газотранспортної системи інформація про споживачів в інформаційній платформі має містити, зокрема, дані закріплених за споживачем діючих постачальників та визначені ними періоди постачання, інформацію про фактичне добове споживання. Відповідно до п.5 глави 3 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи.

На підтвердження факту споживання відповідачем в грудні 2023 року 1707 891, 47 мІ природного газу та в січні 2024 року 41 623,86 мі природного газу позивач долучає до позовної заяви копію з інформаційної платформи Оператора ГТС по спожитих відповідачем обсягах за грудень 2023 року та за січень 2024 року.

Окрім того, на підтвердження факту споживання відповідачем в грудні 2023 року 1 707 891,47 мі природного газу та в січні 2024 року 41 623,86 мі природного газу додано довідку видану Волинською філією ТОВ "ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ" № ВлФ/104/1-192 від 21.03.2024 року.

Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, за переданий природний газ у грудні 2023 року та січні 2024 року згідно Договору від 12.10.2022 року № 41АР200-101193-22 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів розрахувався лише частково, сума заборгованості станом на 27.03.2023 становила 7 546 268,91 грн.

Наведені обставини стали причиною звернення позивача з позовом до суду та є предметом спору у даній справі.

Як зазначалося вище, рішенням Господарського суду Рівненської області від 06.08.2024 у справі №918/323/24 позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "Агро - Експрес - Сервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" 330 999 грн 47 коп. - пені, 226 756 грн 22 коп. - 3 % річних, 396 609 грн 58 коп. - інфляційних втрат, та 59 000 грн 40 - витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

Разом з тим, як убачається із апеляційної скарги скаржник оскаржує рішення суду в частині зменшення пені на 90%.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Таким чином, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції лише в оскарженій частині.

Щодо зменшення пені суд апеляційної інстанції вказує таке.

Так, як убачається із матеріалів справи, відповідач звернувся до місцевого господарського суду із клопотанням про зменшення штрафних санкцій (пені) до рівня не більше 10%. Зокрема зазначено, що відповідач в добровільному порядку, самостійно здійснив погашення всієї суми позовних вимог в частині розміру основного боргу. Сума нарахованої пені становить 44% від загальної суми заборгованості, яка вже вказана з врахуванням компенсаційного платежу в сумі 1 749 515, 32 грн. Для недопущення порушення основного призначення штрафних санкцій, недопущення протиправного збагачення позивача, за рахунок надмірних штрафних санкцій, відповідач просить зменшити пеню до 330 999, 47 грн.

Відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також частиною третьою статті 551 ЦК України.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналіз приписів статей 551 ЦК України, 233 ГК України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому, обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Відповідно до частини третьої статті 13, частини першої статті 76, частини першої статті 78, частини першої статті 79 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Разом з тим, слід звернути увагу, що частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено умови як підстави для зменшення пені і ця норма не передбачає вимог щодо обов`язкової їх наявності у поєднанні, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них, зокрема наявність інших обставин, які мають істотне значення (постанова Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 501/2862/15-ц, тощо).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання за положенням частини 1 статті 550 Цивільного кодексу України.

Однією із функцій неустойки є компенсаторна функція (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 303/2408/16-ц).

Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 та послідовно у низці постанов Верховного Суду.

Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства(в) мають значення для вирішення питання про зменшення пені та штрафу.

Приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити з того, що одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

Суд зазначає, що цивільне законодавство поряд із засадою свобода договору (пункт 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України) також містить таку засаду як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6).

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 904/4685/18, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19).

Так, за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статей 86, 210 Господарського процесуального кодексу України на власний розсуд та за внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.

Тобто право суду на зменшення розміру штрафних санкцій у кожному конкретному випадку залежить від встановлених судом обставин, зокрема, але не виключно: розміру неустойки перед розміром збитків; винятковості випадку; ступеню виконання зобов`язань; причин неналежного невиконання зобов`язання; характеру прострочення; поведінки винної особи (вжиття/невжиття заходів до виконання зобов`язання, добровільне усунення порушення) тощо, та від поданих на їх підтвердження/спростування сторонами доказів.

Отже, питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до статей 86, 210 Господарського процесуального кодексу України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу; на встановлені судом фактичні обставини, що формують зміст правовідносин; умови конкретних правовідносин; наявність/відсутність наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.

Подібна за змістом правова позиція викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема, але не виключно, у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 26.07.2018 у справі №924/1089/17, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 12.12.2018 у справі №921/110/18, від 14.01.2019 у справі №925/287/18, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 27.03.2019 у справі №912/1703/18, від 13.05.2019 у справі №904/4071/18, від 03.06.2019 у справі №914/1517/18, від 23.10.2019 у справі №917/101/19, від 06.11.2019 у справі №917/1638/18, від 17.12.2019 у справі №916/545/19, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 14.01.2020 у справі №911/873/19, від 27.01.2020 у справі №916/469/19, від 10.02.2020 у справі №910/1175/19, від 19.02.2020 у справі №910/1303/19, від 26.02.2020 у справі №925/605/18, від 17.03.2020 №925/597/19, від 18.06.2020 у справі №904/3491/19 тощо.

Усі вищезазначені висновки Верховного Суду щодо застосування статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України є загальними (універсальними) для правовідносин про стягнення неустойки, однак результат їх застосування може бути різним (наявність або відсутність підстав для зменшення неустойки) в залежності від тих фактичних обставин, які будуть встановлені судом у кожній конкретній справі.

Як убачається зі змісту рішення у справі, місцевий господарський суд, зменшуючи на 90% розмір пені врахував наступне:

- стягнення з відповідача значних сум штрафних санкцій під час військового стану може призвести до негативних наслідків для підприємства.

- відповідач виконав свої зобов`язання за Договором, основну суму боргу в розмірі 7 546 268, 91 грн сплатив.

- матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач зазнав збитків у зв`язку із простроченням виконання зобов`язання.

Колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції, на підставі розгляду усіх обставин справи та оцінки зібраних у справі доказів, установив наявність достатніх підстав для зменшення заявлених позивачем до стягнення пені та застосування положення ст. 551 ЦК України, ст. 233 ЦК України та висновків Великої Палати Верховного Суду.

Судом враховано правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов`язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Аналогічної позиції стосовно застосування приписів ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 26.07.2018 у справі №924/1089/17, від 12.12.2018 у справі №921/110/18, від 14.01.2019 у справі №925/287/18, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, Велика Палата Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.

При цьому, чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У даній справі суд першої інстанції, з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, а також необхідність забезпечення балансу інтересів сторін і недопущення безпідставного звуження прав учасників правовідносин, та беручи до уваги дискреційний характер визначення судом розміру, дійшов правомірного висновку про наявність підстав для зменшення розміру заявленої до стягнення пені до 10%, що становить 330 999, 47 грн.

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.

Отже, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області від 06.08.2024 у справі №918/323/24 в оскарженій частині прийняте з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Крім того, у зв`язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати визначені ст. 129 ГПК України, залишаються за скаржником.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" на рішення Господарського суду Рівненської області від 06.08.24 у справі №918/323/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 06.08.24 у справі №918/323/24 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст. ст. 287-291 ГПК України.

4. Справу № 918/323/24 повернути до Господарського суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "12" листопада 2024 р.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Тимошенко О.М.