Ухвала

від 12.11.2024 по справі 910/11482/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

12.11.2024Справа № 910/11482/24

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши клопотання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України (03150, місто Київ, вулиця Казимира Малевича, будинок 11) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 204 940,55 грн,

Без виклику представників сторін.

В С Т А Н О В И В:

18.09.2024 в системі «Електронний суд» Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України було сформовано позовну заяву до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про стягнення 204 940,55 грн та 20.09.2024 передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.06.2023 року між Інститутом електрозварювання ім. Є.О.Патона Національної академії наук України (далі - Орендодавець) та Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - Орендар), було укладено Договір оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України № 1770/А-29 КЕС (далі - Договір № 1770/А-29КЕС), відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно площею 244,3 кв.м. - гараж, перший поверх, за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач вказує, що в грудні 2023 року Орендодавцем було надано послуги з інженерно-господарського забезпечення приміщень на суму 3590,36 грн та виставлено до відшкодування спожитих комунальних послуг на загальну суму 97174,20 грн, разом 100764,56 грн.

Акт надання послуг №12/2003/2 був вручений Позивачу 22.12.2023 року разом із рахунком, актом № №12/2003/1. Позивач зазначає, що Відповідач зазначений акт не затвердив, негайно після отримання не заявив про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, а відтак позивач вважає, що в силу положень статті 853 Цивільного кодексу України такі послуги вважаються прийнятими.

З огляду на вищевикладене позивач просить стягнути з відповідача орендну плату у розмірі 0,35 грн., відшкодування теплопостачання у розмірі 72 310,71 грн., відшкодування водопостачання у розмірі 3 613,39 грн., відшкодування електропостачання у розмірі 109 636,60 грн., Інженерно-господарське забезпечення приміщень у розмірі 19 379,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено та витребувано від Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за січень-квітень 2024 року. Встановлено строк для подання витребуваних судом доказів - до 09.10.2024 та попереджено Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 повторно витребувано від Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за січень-квітень 2024 року та встановлено строк для подання витребуваних судом доказів - до 25.10.2024 включно.

24.10.2024 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Останнє обґрунтоване тим, що попри незначний, у порівнянні з класичними господарськими спорами, розмір ціни позову, характер обставин, які лише очікують свого з`ясування Судом при розгляді справи по суті, свідчать про наявність певної складності у встановленні природи правовідносин, які виникли між Позивачем та Відповідачем, а відтак, це може істотно вплинути на правильність застосування норм матеріального права до спірних правовідносин.

Окрім того як вказує позивач наявна певна складність у кваліфікації спірних правовідносин потребує певних пояснень з боку Відповідача, а також, досить імовірно, залучення свідків, які можуть підтвердити чи спростувати певні обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення даного спору, зокрема, підтвердити або спростувати фактичне використання Відповідачем нерухомого державного майна, що належить Позивачу.

24.10.2024 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано клопотання про надання додаткового строку для подання відзиву на позовну заяву.

Вищевказане клопотання обґрунтоване тим, що під час підготовки відзиву на позовну заяву було з`ясовано, що правовідносини між Сторонами виникли у період, за якого військова частина НОМЕР_1 мала дійсне найменування 16 бригада Національної гвардії України (у даний час військова частина НОМЕР_1 має дійсне найменування ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Відтак частина документів, які Відповідач планує подати до Суду в якості доказів в обґрунтування доводів зазначеного відзиву, наразі відсутня, оскільки наказом Міністерства внутрішніх справ України № 25 від 13.01.2024 «Про організаційно-штатні заходи в Національної гвардії України» НОМЕР_2 бригада НГУ (військова частина НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 була перейменована в Окрему артилерійську бригаду Національної гвардії України. Натомість, особовий склад військової частини НОМЕР_1 було переміщено для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України ( НОМЕР_2 бригада Національної гвардії України), які у даний час продовжують користуватись вказаним нерухомим майном.

При цьому, 09.08.2024 військовою частиною НОМЕР_1 було передано до Центрального архівного відділу Національної гвардії України справи постійного та тривалого зберігання, які стосувались діяльності 16 бригади Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України) для подальшого зберігання.

Отже, викладені обставини на думку відповідача свідчать про те, що останній об`єктивно позбавлений можливості подати відзив на позовну заяву разом із доказами на його обґрунтування у строк, визначений пунктом 7 ухвали Господарського суду міста Києва від 30.09.2024, завершити на їх основі відзив на позовну заву та надіслати його до Суду та Позивачу.

29.10.2024 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано відзив на позовну заяву відповідно до якого представник просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Окрім того згаданий відзив містив клопотання про витребування від позивача наступних документів:

- оригінали Акту приймання - передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до майнового комплексу НАН України від 01.05.2023 та Договору № 1770 від 01.05.2023 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг;

- копії чинних договорів оренди та договору про відшкодування комунальних послуг, укладених із 16 бригадою (військова частина НОМЕР_3 Національної гвардії України) стосовно нерухомого майна, розташованого за адресою м. Київ, вул. Антоновича, буд. 62а у 2024 році.

29.10.2024 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано заяву про виконання ухвали суду.

Відповідно до згаданої заяви представник зазначив, що 09.08.2024 військовою частиною було передано до Центрального архівного відділу Національної гвардії України справи постійного та тривалого зберігання, які стосувались діяльності 16 бригади Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України) для подальшого зберігання.

За результатами опрацювання відомостей, вказаних Позивачем, стосовно надходження до військової частини НОМЕР_1 актів приймання-передачі повідомляємо, що вказані акти приймання-передачі не надходили до військової частини НОМЕР_1 встановленим порядком, а також не передавались у ході реформування.

Додатково, для перевірки факту отримання вказаних документів 03.10.2024 було направлено запит до військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України. Оскільки військова частина НОМЕР_3 Національної гвардії України з квітня 2024 року користується нерухомим майном. Крім того, посадові особи військової частини НОМЕР_3 проходили військову службу у військовій частини НОМЕР_1 до її реформування та безпосередньо брали участь в укладенні договорів із Позивачем.

Однак, станом на 31.10.2024 відповіді від військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України не отримано.

Суд розглянувши клопотання представника відповідача в частині розгляду справи за правилами загального позовного провадження зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

За змістом ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Частиною 6 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Водночас, положенням ч. 7 ст. 250 ГПК України встановлено, що частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Таким чином, враховуючи предмет та підстави позову, подані докази, судом встановлено, що предметом позову у даній справі є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а відтак справа №910/11482/24 є малозначною та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, а тому у суду відсутні підстави для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Водночас, суд звертає увагу на те, що процесуальні права учасників справи не обмежується у спрощеному позовному провадженні, а тому відповідач жодним чином не позбавлений такого права під час розгляду справи № 910/11482/24 в порядку спрощеного позовного провадження.

В частині долученого представником відповідача відзиву на позовну заяву суд зазначає наступне.

Положеннями частини першої статті 165 ГПК України визначено, що особи, які беруть участь у справі, мають право подати до господарського суду першої інстанції відзив (заперечення) на позовну заяву в письмовій формі протягом встановленого судом першої інстанції строку.

У пункті 7 розділу II рішення у справі «Мінак та інші проти України» ЄСПЛ указав, що Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (рішення від 27 жовтня 1993 року у справах «Авотіньш проти Латвії», заява № 17502/07, пункт 119 та «Домбо Бехеєр Б. В . проти Нідерландів», пункт 33). Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі з апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи (пункти 17 - 18 рішення від 06 лютого 2001 року у справі «Беер проти Австрії», заява № 30428/96).

Враховуючи практику ЄСПЛ та керуючись пунктом 1 статті 6 Конвенції, суд не може позбавити відповідача можливості надати йому відзив по справі та не виконати свого зобов`язання щодо дотримання закріпленого у статті 6 Конвенції принципу рівності сторін.

З огляду на викладене суд вважає за можливе прийняти відзив до матеріалів справи.

В частині клопотання про витребування суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1-3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Як вбачається з клопотання про витребування остання не містить вимог передбачених ч. 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, а саме заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу та причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

З огляду на що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про витребування документів.

Поміж тим в описовій частині відзиву представник відповідача звернув увагу суду на наступне:

- Акти приймання - передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до майнового комплексу НАН України. Вказаний документ датований 01.05.2023 року, тобто ще до дати укладення Договору оренди. Крім того, у преамбулі вказаного акту не вказано дату Договору оренди, а також посилання та його номер не співпадають із наданим Договором оренди, який було надано Позивачем у справі;

- У розділі 2 Договору про відшкодування, а саме п. 2.1-2.4. містяться посилання на окремі договори, а саме Договір за спожиту теплоенергію, Договір за спожите водопостачання, Договір за спожиту електричну енергію та Договір за інженерне обслуговування, які взагалі не було надано навіть у копіях. Відомості про укладення таких договорів у військовій частині взагалі відсутні;

- Надана копія Акту про зняття показників лічильників (додаток № 3) взагалі не містить ні показників лічильника, від яких необхідно починати здійснювати облік, ні дати підписання. З огляду на зазначене, необхідно отримати оригінал документу.

Крім того, вказаний документ оформлено як додаток до Договору про відшкодування, з огляду на вказане вірогідно Позивачем було надано затверджений зразок, замість первинного документу у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Зокрема, відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити - дату складання; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- У наданих додатках, наявні окремі додаткові угоди, укладені до договорів, які взагалі не були обліковані у військовій частині НОМЕР_1 і відомості про них відсутні, зокрема Договір № 1770 від 01.05.2023 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг, додаткова угода № 1 до такого договору від 31.10.2023, з огляду на що необхідно надати оригінали відповідних документів.

- У 2024 році об`єкт нерухомого майна Позивача, розташованого за адресою м. Київ, вул. Антоновича, буд. 62а у 2024 році, було передано в оренду військовій частини НОМЕР_3 Національної гвардії України (16 бригада), яка також сплачує грошові кошти за договором про відшкодування комунальних послуг. Враховуючи, що Позивач зазначає, що нібито припини дію Договору оренди та договору про відшкодування у середині квітня 2024 року. При цьому, Позивач намагається стягнути грошові кошти за квітень 2024 року. Для перевірки підстав нарахування та наведених розрахунків, необхідно отримати копії відповідних договорів, укладених із військовою частиною НОМЕР_3 Національної гвардії України, які користуються вказаним нерухомим майном, щонайменше з 03 квітня 2024 року.

Положення частини 3 статті 13 та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з ч. 4 ст. 74 ГПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідне встановити позивачу у строк до 12.11.2024 надати суду:

- пояснення стосовно долученого позивачем Договору №1770/А від 01.06.2023 з урахуванням акту приймання - передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до майнового комплексу НАН України в частині передачі такого майна 01.05.2023 року, тобто ще до дати укладення Договору оренди;

- пояснення стосовно Договору №1770/А-29КЕС про який вказує позивач та яке відношення останній має до Договору №1770/А від 01.06.2023;

- пояснення стосовно Договору №1770/135КЕС та яке відношення останній має до Договору №1770/А від 01.06.2023, який був долучений позивачем в обґрунтування позовних вимог;

- надати розгорнутий розрахунок розміру заборгованості з наступним посиланням: дата виникнення, підстава виникнення (договір та його реквізити), нарахована сума із зазначенням періоду виникнення та документів з яких можливо було б встановити останню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2, 74, 233, 234-235, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ

1. У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

2. У задоволенні клопотання про витребування документів - відмовити.

3. Встановити позивачу у строк до 18.11.2024 надати суду:

- пояснення стосовно долученого позивачем Договору №1770/А від 01.06.2023 з урахуванням акту приймання - передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до майнового комплексу НАН України в частині передачі такого майна 01.05.2023 року, тобто ще до дати укладення Договору оренди;

- пояснення стосовно Договору №1770/А-29КЕС про який вказує позивач та яке відношення останній має до Договору №1770/А від 01.06.2023;

- пояснення стосовно Договору №1770/135КЕС та яке відношення останній має до Договору №1770/А від 01.06.2023, який був долучений позивачем в обґрунтування позовних вимог;

- надати розгорнутий розрахунок розміру заборгованості з наступним посиланням: дата виникнення, підстава виникнення (договір та його реквізити), нарахована сума із зазначенням періоду виникнення та документів з яких можливо було б встановити останню.

4. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5011/.

Дата складення та підписання повного тексту ухвали 12.11.2024.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ