Постанова

від 01.04.2025 по справі 910/11482/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/11482/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

здійснивши перегляд у порядку письмового провадження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2025 (судді: Шапран В. В. - головуючий, Андрієнко В. В., Сітайло Л. Г.)

за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у справі

за позовом Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України

до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

про стягнення 204 940,55 грн заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У вересні 2024 року Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона Національної академії наук України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - в/ч НОМЕР_1 ) про стягнення з відповідача 0,35 грн заборгованості з орендної плати, 72 310,71 грн відшкодування за теплопостачання, 3613,39 грн відшкодування за водопостачання, 109 636,60 грн відшкодування за електропостачання, а також 19 379,50 грн за інженерно-господарське забезпечення приміщень.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2024 позов задоволено.

2.2. Не погоджуючись із цим судовим рішенням в/ч НОМЕР_1 звернулася з апеляційною скаргою до Північного апеляційного господарського суду.

2.3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2025 апеляційну скаргу в/ч НОМЕР_1 було залишено без руху на підставі частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку та розмірі і надано заявникові строк на усунення недоліків - десять днів із дня отримання копії ухвали.

2.4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2025 апеляційну скаргу в/ч НОМЕР_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2024 у цій справі з доданими документами повернуто заявникові через неусунення ним недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень

3.1. Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, в/ч НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2025 у цій справі, в якій просить її скасувати, а справу направити до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Скаржник вважає оскаржену у справі ухвалу постановленою з порушенням норм процесуального права - статей 2, 260 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, за доводами скаржника, підхід суду апеляційної інстанції свідчить про надмірний формалізм, який фактично позбавляє відповідача можливості захистити права та інтереси в судовому порядку; у наведеному випадку сплата судового збору не в повному обсязі пов`язана з людським фактором та не свідчить про недобросовісність поведінки відповідача.

3.2. Від Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити її без задоволення, наголошуючи на законності оскарженої у справі ухвали суду апеляційної інстанції.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній вимоги і доводи, а також заперечення на них, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги немає, зважаючи на таке.

4.2. У статті 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).

Право на апеляційне та, у визначених законом випадках, на касаційне оскарження є складовою права на справедливий суд, яке гарантується в статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені статтею 6 Конвенції, а врахуванню підлягають особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них.

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 №11-рп/2007).

Згідно з положеннями частини 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

У статті 258 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги, зокрема, в частині 3 передбачено додання до апеляційної скарги доказів сплати судового збору.

За змістом частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Тобто положеннями статей 174, 260 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення апеляційної скарги без руху для забезпечення скаржнику можливості у встановлений судом строк усунути недоліки апеляційної скарги, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом апеляційної інстанції до розгляду.

Згідно з частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

У розумінні наведених положень законодавства апеляційний господарський суд, вирішуючи (після закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги, встановленого судом в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху) питання про відкриття апеляційного провадження або про повернення апеляційної скарги, має дослідити, зокрема, обставини виконання заявником апеляційної скарги вимог суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги, та передусім встановити, чи виконав заявник апеляційної скарги вимоги цієї ухвали, зокрема встановити той факт, чи подав він документи/докази, вимоги щодо надання яких містила ухвала про залишення апеляційної скарги без руху (у наведеному випадку докази сплати судового збору).

Як уже зазначалося, не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції на таке судове рішення.

Згідно з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2025 апеляційну скаргу в/ч НОМЕР_1 залишено без руху на підставі частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку та розмірі та надано заявникові строк на усунення недоліків - десять днів із дня отримання копії ухвали. В цій ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху відповідачеві було роз`яснено, що сума судового збору, яка має бути сплачена за подання апеляційної скарги, становить 3688,93 грн. Також в/ч НОМЕР_1 попереджено, що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків, ця апеляційна скарга буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню скаржникові.

12.01.2025 вказану ухвалу надіслано та доставлено до електронного кабінету в/ч НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.

Пунктом 6 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 Господарського процесуального кодексу України).

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи наданий судом десятиденний строк, останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлених під час звернення з нею, як установив суд апеляційної інстанції, було 22.01.2025.

Суд апеляційної інстанції також установив та це підтверджено матеріалами справи, що 22.01.2025 до суду через електронний кабінет в/ч НОМЕР_1 подала заяву про усунення недоліків, до якої додала квитанцію від 22.01.2025 про сплату судового збору в сумі 3074,11 грн.

Розглянувши вказану заяву та додані до неї докази, апеляційний господарський суд з`ясував, що скаржник не в повному обсязі усунув недоліки апеляційної скарги, а саме він не доплатив судовий збір у сумі 614,82 грн.

Як уже зазначалося, в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху суд апеляційної інстанції роз`яснив відповідачеві, що сума судового збору, яка має бути сплачена за подання апеляційної скарги, становить 3688,93 грн.

Разом із тим, суд апеляційної інстанції зазначив, що 24.01.2025 скаржником було подано клопотання про долучення доказів. У цьому клопотанні вказано, що 22.01.2024 разом із заявою про усунення недоліків було направлено квитанції про сплату судового збору, однак долучено лише одну квитанцію. Тому скаржником додано до клопотання ще одну квитанцію про сплату судового збору від 24.01.2025 на суму 614,82 грн.

Проте, як установив апеляційний господарський суд, вказане клопотання про долучення квитанції про сплату судового на суму 614,82 грн подано відповідачем вже поза межами строку, наданого судом для усунення недоліків апеляційної скарги. Водночас навіть сама сплата судового збору у вказаній сумі (614,82 грн) була здійснена скаржником вже поза межами встановленого процесуального строку (24.01.2025), а жодних клопотань про поновлення строку на усунення недоліків апеляційної скарги, як зазначив суд апеляційної інстанції, відповідачем заявлено не було. Звідси суд констатував пропуск скаржником процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Отже, за таких обставин суд повернув апеляційну скаргу відповідачеві на підставі положень частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

4.3. Ураховуючи наведені положення процесуального законодавства та зважаючи на встановлені обставини, Верховний Суд дійшов висновку про те, що суд апеляційної інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу про повернення апеляційної скарги скаржникові, діяв відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України та у межах повноважень, передбачених процесуальним законом, а доводи касаційної скарги цього не спростовують та ґрунтуються на власному тлумачення скаржником норм процесуального законодавства.

У контексті довів касаційної скарги, суд касаційної інстанції також зазначає, що застосування судом апеляційної інстанції правових наслідків у разі недотримання скаржником норм Господарського процесуального кодексу України (у наведеному випадку повернення апеляційної скарги через неусунення скаржником у повному обсязі її недоліків - несплата судового збору у встановленому розмірі) не може розцінюватися як прояв судом надмірного формалізму, тому відповідні доводи скаржника Судом відхиляються.

Водночас посилання скаржника на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 910/10939/22 також не беруться до уваги судом касаційної інстанції, оскільки є нерелевантними. У вказаній справі спірне питання стосувалося процесуальних дій, які має вчинити суд апеляційної інстанції у разі звернення скаржника з клопотанням про звільнення від сплати судового збору після постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та надання скаржнику строку для подання доказів сплати судового збору. Натомість у цій справі, в якій подано касаційну скаргу, скаржник клопотання про звільнення від сплати судового збору не заявляв.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Ураховуючи те, що доводи скаржника про порушення апеляційним господарським судом норм права при постановленні оскарженої у справі ухвали не знайшли підтвердження, підстав для її скасування та задоволення касаційної скарги колегія суддів не вбачає.

5.2. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).

5.3. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 зазначеного Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України залишити без задоволення.

Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2025 у справі № 910/11482/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак