Ухвала

від 11.11.2024 по справі 357/12207/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/12207/23

1-кс/357/2435/24

У Х В А Л А

11 листопада 2024 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023112030000357 від 30.08.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240, ч.1 ст.240, ч.1 ст.309 ,ч.1 ст.254 КК України,-

У С Т А Н О В И В:

18.10.2024 до слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023112030000357 від 30.08.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240, ч.1 ст.240, ч.1 ст.309 ,ч.1 ст.254 КК України.

До початку судового розгляду прокурором подано клопотання про залишення клопотання про арешт майна без розгляду.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Порядок накладення арешту на майно чітко визначено та регламентовано Главою 17 Кримінального процесуального кодексу України.

Виходячи з аналізу норм КПК України, слідчий суддя вважає, що чинний КПК України не містить конкретної норми щодо того, яким чином необхідно діяти у разі звернення сторони кримінального провадження з клопотанням про залишення без розгляду клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

За таких обставин, з аналізу вищенаведених норм КПК України, виходячи із засад диспозитивності кримінального судочинства, слідчий суддя дійшов висновку, що звернення до слідчого судді з клопотанням стороною кримінального провадження про залишення без розгляду клопотання про накладення арешту на майно свідчить про небажання підтримувати подане клопотання, самостійно обстоювати свою правову позицію та доводити обставини, викладені у ньому, що, на думку слідчого судді, є підставою для залишення без розгляду такого клопотання.

Керуючись ст.ст. 22, 26, 40, 110, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023112030000357 від 30.08.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240, ч.1 ст.240, ч.1 ст.309, ч.1 ст.254 КК України залишити без розгляду.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1