Ухвала

від 11.11.2024 по справі 296/5290/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 296/5290/22 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Номер провадження №11-кп/4805/933/24

Категорія ч.4 ст.399 КПК Доповідач ОСОБА_2

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Ухвала

11 листопада 2024 р. Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши матеріали провадження №296/5290/22 за апеляційною захисника обвинуваченої ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на вирок Корольовського районного суду м.Житомира від 03.10.2024 відносно ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

цим вироком затверджено угоду про визнання винуватості від 10.09.2024, укладену між прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_4 .

Визнано ОСОБА_3 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, та призначено їй узгоджену міру покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації всього особисто їй належного на праві власності майна на підставі ст.77 КК України.

На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом 1 року 2 місяців іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Арешт на майно ОСОБА_3 , накладений ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 03.12.2021 - скасовано.

Питання про речові докази вирішено у відповідності до норм ст.100 КПК України.

Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, в апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_4 просить скасувати вирок, як незаконний, та прийняти рішення, яким закрити провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України. При цьому, зазначає? що сторона захисту в підготовчому судовому засіданні подала до суду клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_3 за ч.3 ст.332 КК України, на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, мотивоване порушенням органом обвинувачення строку звернення з обвинувальним актом до суду першої інстанції, оскільки на момент звернення закінчився строк досудового розслідування цього провадження. Звертає увагу, що це клопотання залишено поза увагою та належною оцінкою судом першої інстанції, що свідчить про незаконність вироку суду.

Перевіривши вимоги апеляційної скарги, вважаю, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.24 КПК України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України.

Згідно із ч.1 ст.1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством, аналіз якого свідчить, що унормування кримінальних процесуальних відносин відбувається шляхом чіткого та імперативного визначення процедур, регламентації прав їх учасників для попередження свавільного використання владними органами своїх повноважень і забезпечення умов справедливого судочинства.

В свою чергу, згідно п.1 ч.4 ст.394 КПК України, вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди.

При цьому, як вбачається з оскаржуваного рішення та журналу судового засідання 03.10.2024 (т.2 а.п.106-116), судом першої інстанції в підготовчому судовому засіданні за результатами судового розгляду (перевірки угоди про визнання винуватості від 10.09.2024, укладену між прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_3 , в присутності захисника ОСОБА_4 , т.2 а.п.89-99) встановлено факт відповідності угоди про визнання винуватості від 10.09.2024 вимогам ст.472 КПК України, перевірено, що при її укладенні дотримано вимог ст.470, ч.ч.6, 7 ст. 474 КПК України, як і з`ясовано в обвинуваченої дійсності розуміння нею її процесуальних прав, наслідків укладення та затвердження угоди, виду покарання, тощо. (ч.4 ст.474 КПК України).

Крім того, встановлено і те, що сторона захисту безпосередньо в судовому засіданні 03.10.2024, не підтримала своє ж клопотання про закриття кримінального провадження №12020060000000275 від 17.06.2020 на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України (фактично основне апеляційне посилання), а навпаки, як захисник ОСОБА_4 , так і її підзахисна - обвинувачена ОСОБА_3 , просили залишити це клопотання без розгляду, наполягали на затвердженні судом угоди (т.2 а.п.106). За наведених обставин, суд першої інстанції залишив це клопотання без розгляду, та, відповідно, ухвалив рішення про затвердження угоди.

Згідно ж ч.4 ст.399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.

З урахуванням вище наведеного, оскільки в своїй апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_4 ставить питання про скасування вироку суду ухваленого в порядку ст.475 КПК України, за відсутності наведення в апеляційній скарзі об`єктивних підстав, визначених нормами ст.394 КПК України, вважаю, що в даному випадку необхідно застосувати загальне правило, передбачене ч.4 ст.399 КПК України, а саме відмовити у відкритті апеляційного провадження, та повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала разом із доданими матеріалами.

Керуючись ч.4 ст.399 КПК України,

п о с т а н о в и в :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченої ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на вирок Корольовського районного суду м.Житомира від 03.10.2024 відносно ОСОБА_3 .

Копію даної ухвали невідкладно надіслати адвокату ОСОБА_4 , яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її отримання.

Суддя :