Рішення

від 11.11.2024 по справі 490/11433/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2/490/1080/2024 Справа № 490/11433/23

Центральний районний суд м. Миколаєва

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Гуденко О.А., при секретарі Вознюк Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитна спілка"Флагман" про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів, в якому просить суд стягнути депозитний вклад в розмірі 14 621 074.96 грн. та відсотки 25%-27% річних в розмірі 14 621 074 грн., 100 000 грн у відшкодування моральної шкоди , а всього 10 000 000( десять мільйонів) грн. (математичні розрахунки- згідно заявлених вимог , викладених у позовній заяві).

В обґрунтування вимог посилається на те, що її батько ОСОБА_2 починаючи з 2003 року відкладав кошти і поклав їх на депозит в кредитну спілку Флагман. Далі за текстом позовної заяви: Вже на 23.11.2006 згідно договору № 1961 квитанція на 49 000 грн по 23.01.2008 під 25% річних, потім на її прізвище ОСОБА_1 № договору 424 на суму 45812 грн під 27% на 23.04.09. Також є сертифікат № 006-08-ДСВ 000786 до Генерального Договору добровільного страхування відповідальності перед третіми особами № 006-08-ДСВ від 14.03.2008.Страхова сума 53000 грн за номерами 3755 від 29.12.07, № 384 від 23.04.08, № 10442 від 23.12.2008. Її батько просив, щоб йому надали кошти згідно закінчення Договору та відсотки № 3755, писав заяву 29.03.09, 23.04.09 заява № 384 також закінчився строк дії внеску. Потім кредитна спілка припинила своє існування, почалися скарги, суди, люди почали страйкувати. ОСОБА_3 , взяли під варту. Їх всіх почали визивати до прокуратури надвати свідчення. Її батько помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , було важко, вона просила гроші на поховання, в кредитній спілці відмовили. Судити про те, що в його смерті винна кредитна спілка вона не може, але доля того, що він переживав це очевидно. Перебираючи документи, вона натрапила на документи Флагмана, та вирішила подивитися, що там зараз, на її здивування кредитна спілка працює по теперішній час.

Відносно моральної шкоди зазначила, що їй були завдані моральні страждання, що виразилися в незаконній відмові КС виконувати умови договору .А саме, укладаючи договір позичака розраховувала на порядність та чесність КС, проте відмова в поверненні коштів порушила плани позивача в частині розпорядження власними коштами, це стало для неї сильним шоком від нахабства і незаконності дій по відношенню до своїх вкладників.

Посилаючись на положення Цивліьного кодексу України про виконання зобов`язань, ст.ст. 1058-1061, 1070 ЦК України, ст. 10 та ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» просила про задоволення позову.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2023 року визначено головуючого по справі суддю Гуденко О.А.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 28.11.2023 року позовну заяву залишено без руху.

14.12.2023 року позивачем надана суду заява про усунення недоліків.

Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 18.12.2023 року прийнято справу до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою суду від 15 квітня 2024 року закрито підготовче провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Кредитна спілка"Флагман" про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів та призначено цивільну справу до розгляду по суті .

Позивач надала суду заяву про розгляд справи в її відсутність , позов підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, повідомлявся судом належним чином, відзиву на позов не надав.

Ухвалою суду справу розглянуто за відсутності сторін в порядку заочного розгляду відповідно до ст. 280 ЦПК України, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.

Вивчивши доводи позову, дослідивши письмові докази, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ст.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, а саме письмових доказів, які додані до позовної заяви, 23.11.2006 року між ОСОБА_2 та МОКС "Флагман" був укладений договір по залученню внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок №1916, відповідно до умов яких Спілка приймає від ОСОБА_2 грошовий внесок (вклад) на депозитний рахунок у розмірі 49 000,00 грн. строком по 23 січня 2008 р., а також зобов`язується повернути цей внесок, та сплатити проценти нараховані за користування ним у сумі 25 % річних.

У позивача наявний також оригінал квитанції до прибуткового касового ордера № 15011 від 23.11.2006 року про внесення ОСОБА_2 49 000 грн згідно депозитного договру № 1916.

Відповідно до п. 3.3 цього Договору, член КС (яким був ОСОБА_2 ) має право у випадку своєї смерті , що наступила до закінчення терміну дії даного договру, право власності на даний внесок передати ОСОБА_1 .

Відповідно до розрахунку позивача заборгованість КС "Флагман" перед позивачем за період з 23.01.2008 року по 2023 рік за договором №1916 становить в загальному розмірі 8 534 530 грн. 72 коп. Яким чином проведено цей розархунок- позивачем не пояснено, очевидним лише є те, що сума заборгованості в гривні виникла шляхом кореляції суми заборгованостістаном на 2008 рік( яка складалася з суми внеску 49 000 грн плюс суми відсотків за рік 12 250 грн - з розрахунку 25%річних) - до курсу гривні до долара США.

Яким чином позивачем складалася сума заборгованості в наступні роки, з чого вона складалася - з розрахунку незрозуміло.

Стосовно стягнення депозиту та процентів за користування грошовим вкладом.

Відповідності до статті 23 та 24 Закону України «Про кредитні спілки», вклади (внески) членів кредитної спілки на депозитні рахунки належать членам кредитної спілки на правах приватної власності. Кожен член кредитної спілки має право отримати належні йому вказані кошти.

Особливості правовідносин за договором банківського вкладу визначено параграфом третім глави 71 ЦК України, в якому визначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу (частини перша, третя статті 1058 ЦК України).

Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського строкового вкладу банк зобов`язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу (частини перша, третя статті 1060 ЦК України).

В частинах першій та п`ятій статті 1061 ЦК України закріплено, що банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Отже, строковий договір банківського вкладу покладає на банк обов`язок прийняти від вкладника суму коштів, нарахувати на неї проценти та повернути ці кошти з процентами зі спливом встановленого договором строку.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У § 52, 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 січня 2013 року у справі "Zolotas проти Греції" (№ 2) суд зазначив, що, якщо особа, яка кладе суму грошей у банк, передає йому право користування нею, то банк має її зберігати і, якщо він використовує її на власну користь, повернути вкладнику еквівалентну суму за умовами угоди. Отже, власник рахунку може добросовісно очікувати, аби вклад до банку перебував у безпеці, особливо якщо він помічає, що на його рахунку нараховуються відсотки. Закономірно, він очікуватиме, що йому повідомлять про ситуацію, яка загрожуватиме стабільності угоди, яку він уклав з банком, і його фінансовим інтересам, аби він міг заздалегідь вжити заходів з метою дотримання законів і збереження свого права власності. Подібні довірчі стосунки невід`ємні для банківських операцій і пов`язаним з ними правом. Суд водночас нагадує, що принцип правової певності притаманний усій сукупності статей Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і є одним з основоположних елементів правової держави ("Nejdet Sahin I Perihan Sahin v. Turkey", № 13279/05, § 56, 20 жовтня 2011 року).

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права (стаття 1 Першого протоколу).

Відповідно до положень статей 526, 530, 598, 599 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, установлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом положень статей 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Особливості правовідносин за договором банківського вкладу визначено параграфом третім глави 71 ЦК України, у якому визначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу (стаття 1058 ЦК України).

Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського строкового вкладу банк зобов`язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу (стаття 1060 ЦК України).

Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав (стаття 1061 ЦК України).

Таким чином, строковий договір банківського вкладу покладає на банк обов`язок прийняти від вкладника суму коштів, нарахувати на неї проценти та повернути ці кошти з процентами зі спливом встановленого договором строку.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом (стаття 1068 ЦК України).

Закінчення строку дії депозитного договору в разі невиконання зобов`язань не припиняє зобов`язальних правовідносин, а трансформує їх в охоронні, що містять обов`язок відшкодувати заподіяні збитки, встановлені договором чи законом.

При цьому згідно із частиною другою статті 1070 ЦК України проценти за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.

Так, за правилами частини другої статті 608 ЦК України зобов`язання не припиняється смертю кредитора, якщо воно не є нерозривно пов`язаним з особою останнього. У такому разі права та обов`язки (спадщина) фізичної особи (вкладника), яка померла, переходять до інших осіб - спадкоємців. Отже, зобов`язання банку виплачувати проценти за договором вкладу не припиняється зі смертю вкладника, входить до складу спадщини та триває до дня повернення коштів спадкоємцям.

Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Згідно зі статтею 1070 цього Кодексу за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом. Сума процентів зараховується на рахунок клієнта у строки, встановлені договором, а якщо такі строки не встановлені договором, - зі спливом кожного кварталу. Проценти, передбачені частиною першою цієї статті, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.

Відповідно до розділу 3 Договору № 1916, Спілка зобов`язана виплачувати члену КС щомісячно 23 числа дохід у розмірі 25% річних від суми внеску. Після закінчення терміну Жоговру на внесок та нараховані відсотки ніяких нарахувань не проводити.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 320/5115/17 (провадження № 14-133цс20) зроблено висновок, що «після розірвання договорів їх умови припиняють діяти і правове регулювання відносин між сторонами здійснюється на законодавчих, а не договірних підставах, оскільки розірвання договорів у контексті статей 598 та 651 ЦК України є підставою для припинення зобов`язання. Виплата встановлених статтями 1061, 1070 ЦК України процентів поширюється лише на період дії договорів вкладу та після припинення таких договорів вказані проценти не нараховуються. Після розірвання договорів банківського вкладу за судовим рішенням проценти не виплачуються, оскільки договірні зобов`язання, у тому числі і з виплати процентів, припиняються».

Наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 23 лютого 2022 року у справі № 363/3965/15 (провадження № 61-11520св20).

Суд погоджується з тим, що позивачка, як правонаступник вкладника, дійсно має право на стягнення з КС суми депозиту та нарахованих процентів за укладеним депозитним договором. Однак, виплата встановлених статтями 1061, 1070 ЦК України процентів поширюється лише на період дії договорів вкладу та після припинення таких договорів вказані проценти не нараховуються.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 04 вересня 2024 року у справі № 446/2145/21 (провадження № 61-4465 св 24 ) Верховного Суду.

Доказів того, що договір було розірвано чи якимось іншим чином припинено його дію - суду не надано.

Відповідно до п. 5.2 Договру, всі розрахунки за договром та платежі проводяться в національній валюті україни.

Отже, розрахунок позовних вимог, зроблений відповідачем в еквіваленіт до курсу долара СШа на час звернення до суду суперечить як вимогнам діючого заокнодавства України, так і умовам договору.

Відтак, так як судом встановлено укладення договору банківського вкладу, позовні вимоги в частині стягнення відсотків підлягають до задоволення у відповідності до умов договору депозитного вкладу.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц (провадження № 14-64цс19), у якій Велика Палата погодилася із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду України від 10 червня 2015 року у справі № 6-36цс15, від 02 березня 2016 року у справі № 6-2861цс15, від 27 квітня 2016 року у справі № 6-302цс16 та не знайшла підстав для відступу від них.

Отже, після закінчення терміну дії договору й у разі неналежного виконання його умов з банку на користь вкладника підлягають стягненню проценти за користування грошовим вкладом за процентною ставкою у розмірі, передбаченому депозитним договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у складі колегій суддів Першої та Третьої судових палат Касаційного цивільного суду у постановах від 10 липня 2019 року у справі № 335/11482/16-ц (провадження № 61-5014св19) та від 04 грудня 2019 року у справі № 372/58/18 (провадження № 61-12740св19).

При цьому зобов`язання за договором банківського/депозитного вкладу, укладеного між відповідачем та ОСОБА_4 не припинилися у зв`язку зі смертю останнього. До спадкоємця вкладника - ОСОБА_1 переходить право на депозитні вклади у банку та проценти, нараховані на суму вкладів.

Зроблені судами висновки у цій частині узгоджуються з судовою практикою Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, яка є сталою та сформованою.

Пунктом 22 частини 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до статті 1, Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у вказаній справі майном позивача є грошові кошти.

Отже, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню 49 000 грн суми неповрненого депозитного вкладу за договром № 1916 від 23.11.2006 року, а також 196 000 відсотків за період користування коштами, а саме з 2008 по 2023 рік включно- з розрахунку 25 5 річних на суму вкладу ( 49 000 х 25%= 12250 х 16 років).

Що стосується суми заборгованості за" Договір під 27% на суму 45812 грн з 23.04.2009" - то жодних доказів наявності такого договору позивачем не надано суду взагалі - що унеможливлює стягнення заборгованості за цим договором на користь позивача.

Щодо наданого позивачем Сертифікату № 006-08-ДСВ 000786 до Генерального Договору добровільного страхування відповідальності перед третіми особами № 006-08-ДСВ від 14.03.2008 - то цей Сертифікат підтверджує, що існував договрі старухвання між КС "Флагман" як страхувальником та ЗАТ "СК "Український страховий союз" як страховиком на страхову суму 53 000 грн на корсить вигодонабувача ОСОБА_2 . страховий випадок - набрання законної сили судовим рішенням про визнгання страхувальника банкрутом та задволення цим рішенням грошової вимоги вкладника, яка заявлена під час провадження у справі про банкрутство протягом дії догвору страхування. об`єкт страхування : обов`язок страхувальника відшкодувати фінансовитй збиток , який завдано Вкладникам неповерненням депозитного вкладу за Договром депозиту - далі зазначено наступне: 3755- від 29.12.07, 3 384-від 23.01.08, № 10442 від 23.12.2008.

На підтвердження яких саме позовних вимог позивачем надано суду вказаний доказ - позивачем пояснень не надано, з позовної заяви не вбачається, отже суд не може взяти до уваги вказаний доказ як такий, що не відноситься до предмету доказування.

Позивачем в змісті позовної заяви зазначено, що їй було заподіяно моральну шкоду при цьому оцінює розмір моральної шкоди в 100 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно із ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Так, відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою належить розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Вона може проявлятися у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Проте питання відшкодування моральної шкоди регулюється спеціальним у виниклих правовідносинах Законом України «Про захист прав споживачів», статтею 4 якого передбачено, що споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту продукції), відповідно до закону. Оскільки позивач настання моральної втрати пов`язує з невиконанням відповідачем умов договору та порушенням вимог ЗУ "Про захист прав споживачів", немає законодавчо визначених підстав для задоволення позовних вимог відшкодування моральної шкоди.

крім того,позивачка взагаліне єстороною вказаногодепозитного договору,а відповіднодо ст.1230ЦК України,до спадкоємця переходитьправо навідшкодування збитків,завданих спадкодавцевіу договірнихзобов`язаннях,або правона відшкодуваннязбитків,що належалоспадкодавцеві відповіднодо закону. До спадкоємця переходить право на відшкодування моральної шкоди, лише яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя.

Тож, в цій частині у задоволенні позову слід відмовити.

Таким чином, вимоги позову підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 2 450 грн пропорційно до задоволених позовних вимог.

Судові витрати, сплачені позивачем за вимогу про відшкодування моральної шкоди за правилами ст. 141 ЦПК України в разі відмови у задволенні позову відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись: 2, 13, 76-80, 81,223, 247, 274-275, 280-281 ЦПК України , суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Кредитна спілка"Флагман" про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів - задовольнити частково.

Стягнути з Кредитної спілки "Флагман" на користь ОСОБА_1 борг за Договром про внесок (вклад) на депозитний рахунок № 1916 від 23.11.2006 року у сумі 245 000 (двісті сорок пять тисяч ) грн. 00 коп., з якої: борг - 49 000,00 грн., відсотки за час користування вкладом - 196 000 ( сто дев`яносто шість тисяч) ,00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

У задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з Кредитної спілки "Флагман" на користь держави судовий збір в розмірі 2 450 грн. 00 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ О.А. ГУДЕНКО