Ухвала

від 07.11.2024 по справі 753/6546/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №753/6546/23 Головуючий в суді 1-ї інстанції - ОСОБА_1

Провадження №11-кп/824/4333/2024 Доповідач у суді 2-ї інстанції - ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі - ОСОБА_5 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_6 ,

обвинуваченої - ОСОБА_7 ,

захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали провадження за апеляційною скаргою представника потерпілих - адвоката ОСОБА_10 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22 травня 2024 року, якою ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо неї закрито,-

В С Т А Н О В И Л А:

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_7 , відповідно до наказу директора ТОВ «Мед-Груп» ОСОБА_11 N?24-к від 09.09.2020, переведена з посади лікаря з ультразвукової діагностики ТОВ «Мед-Груп», яка працювала за сумісництвом на 0,25 посадового окладу, на посаду лікаря акушера-гінеколога за сумісництвом за режимом неповного робочого дня та оплатою в розмірі 0,25 посадового окладу з 14.09.2020. Також відповідно до наказу N? 8-к від 12.10.2020 ОСОБА_7 прийнята на посаду лікаря-акушер-гінеколога з оплатою праці в розмірі 0,75 посадового окладу ТОВ «Ейр-Клініка» з 13.10.2020. ОСОБА_7 будучи лікуючим лікарем пацієнтки ОСОБА_12 , достовірно знаючи, що у пацієнтки існує підвищений ризик розвитку тромботичних ускладнень (вік 40 років, ожиріння ІМТ > 30, гіпертонічна хвороба, варикозна хвороба нижніх кінцівок) порушуючи вимоги п. «д» ч. 1 ст. 6, ст. 34, п. «а» ч. 1 ст. 78 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров?я», Клінічного протоколу «Профілактика тромботичних ускладнень в хірургії, ортопедії і травматології, акушерстві та гінекології», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров?я України від 15.06.2007 N? 329, п.п. 1, 2 розділу «Загальні положення», п.п. 1, 6 розділу «Основні завдання», п.п. 4, 7, 10 розділу «Організаційні питання», п. 1 розділу «Права, обов?язки та відповідальність», абз. 3 п. 1, абз. 4 п. 2 розділу «Показання та протипоказання до направлення пацієнтів у денний стаціонар» Положення про хірургічний блок з малою операційною ТОВ «Мед-Груп» від 23.04.2018, Клінічного маршруту пацієнта до локального протоколу ТОВ «Мед-Груп» від 23.07.2018, п. 4 Порядку направлення до хірургічного блоку МЦ «Сіті Клініка» ТОВ «МЕД-ГРУП» від 23.07.2018, Переліку передопераційних лабораторних та діагностичних обстежень в ТОВ «МЕД-ГРУП» від 23.07.2018, п.п. 2.1., 2.2., 2.3, 2.8 Посадової інструкції лікаря-акушера-гінеколога медичного центру ТОВ «Мед-Груп» ОСОБА_7 , затвердженої директором ТОВ «Мед-Груп» 09.09.2020 неналежно виконала свої професійні обов`язки, внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для ОСОБА_12 , а саме: не провела ретельної підготовки пацієнтки ОСОБА_12 до проведення планового оперативного втручання (не скерувала пацієнтку на огляд до лікаря-хірурга судинного, лікаря-терапевта, а також для проведення УЗД судин ніг); недооцінила ризик виникнення у пацієнтки тромботичних ускладнень; не забезпечила проведення необхідного післяопераційного спостереження щодо стану показників згортальної системи крові пацієнтки; не забезпечила пацієнтці ОСОБА_12 цілодобового лікарського догляду; не скерувала пацієнтку, яка потребувала цілодобового спостереження, до профільного стаціонарного відділення іншого закладу охорони здоров?я, знаючи, що в Медичному центрі «Сіті Клініка» ТОВ «Мед-Груп» існує лише денний стаціонар, а хірургічні втручання проводяться в умовах хірургії одного дня.

Смерть ОСОБА_12 настала від тромбоемболії легеневих артерій з розвитком гострої легенево-серцевої недостатності та респіраторного дистрес-синдрому.

Між комплектом недоліків у наданні медичної допомоги пацієнтці ОСОБА_12 , які виникли у зв`язку з неналежним виконанням професійних обов`язків внаслідок недбалого до них ставлення лікарем акушером-гінекологом ТОВ «Мед-Груп» ОСОБА_7 та особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, є прямий причинно-наслідковий зв`язок.

Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України - неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого.

Ухвалою суду ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо неї закрито.

Не погоджуючись з ухвалою суду, представник потерпілих - адвокат ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про продовження судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.

Мотивуючи такі вимоги, вказує, що суд неправильно застосував закон про звільнення обвинуваченої від відповідальності на підставі ст. 49 КК України, саме на початковій стадії судового розгляду, у зв`язку з незгодою потерпілих про таке звільнення, без дослідження наданих прокурором доказів, допиту свідків, потерпілих та обвинуваченої, розгляду заявленого цивільного позову.

Захисник зазначає, що судом в повній мірі не перевірено наявності визначених законом підстав для звільнення обвинуваченої від відповідальності.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора який заперечив проти задоволення апеляційних вимог, пояснення обвинуваченої та її захисників, які заперечили проти апеляційних вимог, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, та у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, і за наявності згоди особи на її звільнення на підставі спливу строків давності, закрити кримінальне провадження, звільнивши таку особу від кримінальної відповідальності.

Відповідно до висновку зробленого у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі № 203/241/17, звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК є безумовним, оскільки приводом для нього є саме закінчення передбачених законом України про кримінальну відповідальність строків, наданих державі для доведення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку.

Особа звільняється судом від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності незалежно від наявності чи відсутності факту примирення з потерпілим, відшкодування шкоди, щирого каяття тощо, тобто, по суті, від особи взагалі не вимагається визнання своєї винуватості шляхом здійснення будь-яких активних дій.

Крім того, згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності й відповідно закриття кримінального провадження відносно неї на цій підставі не є тотожною визнанню особою своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, судом першої інстанції встановлено, що з дня вчинення ОСОБА_7 інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, минуло більше 3 років, перебіг давності не зупинявся і не переривався, обвинувачена від слідства та суду не ухилялася та не заперечує щодо закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав.

На переконання колегії суддів, рішення суду першої інстанції про наявність підстав для звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності з підстав закінчення строків давності та закриття кримінального провадження, є обгрунтованим та таким, що грунтується на вимогах закону.

Доводи апеляційної скарги представника потерпілих про те, що суд неправильно застосував ст. 49 КК України, саме на початковій стадії судового розгляду, без дослідження наданих прокурором доказів, допиту свідків, потерпілих та обвинуваченої, розгляду заявленого цивільного позову, є неспроможними з огляду на норми ч. 4 ст. 286 КПК України, якими визначено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Так, суд першої інстанції, встановивши, що обвинувачена підтримує клопотання захисників та просить звільнити її від кримінальної відповідальності, перевірив доводи клопотання та наявність підстав для застосування положень ст. 49 КК України, та дійшов до законних висновків про наявність підстав для звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, з чим повністю погоджується колегія суддів.

Таким чином, викладені в оскаржуваній ухвалі суду висновки не спростовуються доводами поданої апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду є законною, обгрунтованою та вмотивованою, підстави для її скасування відсутні, у зв`язку з чим залишає її без змін, а апеляційну скаргу представника потерпілих - без задоволення.

Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 418, 420 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 22 травня 2024 року, якою ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо неї закрито, - без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: