Ухвала

від 12.11.2024 по справі 757/33604/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/33604/23-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2024 р. Печерський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Бусик О.Л.

при секретарі Романенко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Укрбюро Інтерполу Департаменту Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України, Головного управління Національної поліції у м. Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецпарк» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2023 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.

Ухвалою судді від 11 серпня 2023 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 29 листопада 2023 року прийнято позовну заяву лізингової компанії «Volkswagen Finans Sverige AB», в інтересах якої діє адвокат Решко Стефан Стефанович до ГУ НП в м. Києві, ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права власності до спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Укрбюро Інтерполу Департаменту Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України, Головного управління Національної поліції у м. Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецпарк» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

У заяві посилається на те, що предметом спору по даній справі є транспортний засіб «Audi-А6», номерний знак НОМЕР_1 , чорного кольору, кузов НОМЕР_2 , який протиправно утримується працівниками Дарницького УП ГУ НП в м. Києві без будь- яких законних підстав.

Враховуючи вищевикладене просила: до вирішення спору по суті, вжити заходи до забезпечення позову, а саме накласти арешт на транспортний засіб Audi A6 VIN: НОМЕР_3 , 2020 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 та заборонити передавати автомобіль у володіння, користування або розпорядження будь-яким особам, які не є власниками; витребувати у Дарницького УП ГУНП в м. Києві незаконно вилучені ключі від авто, документи на транспортний засіб «Audi-A6», а саме договір купівлі-продажу на автомобіль, митну декларацію які підтверджують, що ОСОБА_2 є добросовісний набувач, яка придбала автомобіль за договором купівлі-продажу, офіційно пройшла всі процедури перевірки, призначені для виявлення викрадених автомобілів, офіційно розмитнила автомобіль на кордоні, заплативши митний збір; визнати автомобіль Audi A6 VIN: НОМЕР_3 , 2020 року випуску, номерний знак НОМЕР_4 , речовим доказом у цивільному провадженні; витребувати автомобіль Audi A6 VIN: НОМЕР_3 , 2020 pокy випуску, номерний знак НОМЕР_4 з незаконного володіння у ТОВ «УКРСПЕЦПАРК» та передати позивачу aвтомобіль разом з вилученими ключами та документами на відповідальне зберігання до закритого паркувального майданчика до прийняття рішення по справі.

21 серпня 2024 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Бусик О.Л.

Ухвалою суду від 23 серпня 2024 року визнано подання ОСОБА_1 заяви про відвід судді Бусик О. Л. - зловживанням процесуальним правом. Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Бусик О. Л. - залишено без розгляду.

12 листопада 2024 року цивільна справа №757/33604/23-ц передана судді Бусик О.Л. для подальшого розгляду, у зв`язку з чим питання про забезпечення позову не можливо було вирішити в строк встановлений ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

З урахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до них матеріали, суд дійшов висновку відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов може бути забезпечено, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

За змістом ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, учасників процесу.

Як визначив Пленум ВСУ в п. 4 Постанови від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Такі висновки також сформовані колегією суддів Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц (6-846цс16).

Постановою Верховного Суду від 01 червня 2022 року у справі № 380/4273/21 (провадження № К/9901/27591/21) визначено, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

У заяві про забезпечення позову не наведено реальної загрози та доводів щодо невиконання чи утруднення виконання відповідачами можливого рішення суду.

Доводи позивача в обґрунтування забезпечення позову ґрунтуються лише на його припущеннях.

Окрім того, вимоги позивача про витребування у Дарницького УП ГУНП в м. Києві незаконно вилучених ключів від авто, документів на транспортний засіб Audi-A6 та передання позивачу aвтомобіля разом з вилученими ключами та документами на відповідальне зберігання до закритого паркувального майданчика до прийняття рішення по справі не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України, недопустимим є вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Згідно з ч. 3 ст. 258 ЦПК України розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Отже, на більш ранніх стадіях процесу, тобто до ухвалення рішення, суд не вирішує спір по суті, а тому і не може застосовувати заходи забезпечення позову, які змістовно тотожні позовним вимогам.

Суд зазначає, що суть заходу забезпечення позову, який просить застосувати позивач, фактично збігається з вимогами зазначеними у позовній заяві.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про тотожність заходу забезпечення позову, який просить застосувати позивач, позовним вимогам.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 151, 152, 153 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Укрбюро Інтерполу Департаменту Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України, Головного управління Національної поліції у м. Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецпарк» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Суддя О.Л. Бусик