Рішення

від 04.06.2024 по справі 758/3599/22

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/3599/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2024 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Кужелєвої Ю.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Медіанта 18», про витребування майна з чужого незаконного володіння

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач, онука) звернулась до Подільського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 (надалі за текстом - відповідач, покупець), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Медіанта 18» (надалі за текстом - третя особа, Товариство), про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач неправомірно набула право власності на нерухоме майно - 1/2 нежитлової будівлі, літ. Г, загальною площею 614,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (надалі за текстом - спірне приміщення), у зв`язку з чим просить суд витребувати у відповідача спірне приміщення.

Відповідач заперечує проти позову, виходячи з того що спірне приміщення не може бути витребувано від останньої, якщо воно було продане їй у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвалою Суду від 02.08.2022, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд в загальному позовному провадженні та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Суду від 30.01.2024 було залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог ТОВ «Медіанта 2018» та витребувано у приватного нотаріуса та Державної прикордонної служби докази, які надійшли до суду 22.04.2021 та 15.04.2021, відповідно.

01.05.2024 до суду від відповідача надійшов відзив.

У судове засідання 04.06.2024 представники учасників судової справи не прибули.

За змістом ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 04.06.2024 за відсутності представників сторін, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.

У судовому засіданні 04.06.2024 судом було прийнято, складено і підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_3 була власницею спірного приміщення, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 19.09.2014 (т. 1, а.с.12).

За змістом Заповіту складеного ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Мельбурн, район Бревард, штат Флорида, США ОСОБА_3 заповіла все рухоме та нерухоме майно де б воно не знаходилось та в чому б воно не складалось заповісти своїй онуці ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3

16.01.2019 позивач звернулась до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Постановою приватного нотаріуса від 15.05.2020 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірне приміщення.

Відмова приватного нотаріуса мотивована тим, що право власності на спірне приміщення належить іншій особі - ОСОБА_4 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №296068334 від 24.01.2022 спірне приміщення належить відповідачу, підстава для державної реєстрації свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 3515, виданий 02.12.2021, видавник Малий О.С., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу (т.1, а.с. 10-11).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкоємця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. (ст.1218 ЦК України).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ч.1,5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має прав прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як встановлено судом нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірне приміщення.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (частина 1 статті 316 Цивільного кодексу України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За змістом статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Згідно зі статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 була власницею спірного приміщення.

Позивач вказує, що спірне приміщення вибуло із власності її бабусі поза її волею.

15.03.2018 року створено ТОВ "Медіанта 2018". Учасниками (засновниками) такого товариства стали ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Дані обставини підтверджено рішенням засновників від 15.03.2018 року та статутом ТОВ "Медіната 2018" (надалі за текстом - Статут) (т.1, а.с. 32-37).

Відповідно до Протоколу № 1 товариства вирішено сформувати статутний капітал в розмірі 500000,00 грн. по 250000,00 грн кожен учасник (засновник), що становить по 50 % статутного капіталу, шляхом внесення ОСОБА_3 спірного майна, а ОСОБА_5 грошових коштів. Затверджено статут ТОВ "Медіанта 2018". Підписи учасників (засновників) посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального кругу Літвінчукам І.А. та зареєстровано нотаріальну дії у реєстрі за № 431.

Товариство є власником майна, переданого його учасниками у власність як вклад статутного капіталу товариства (п. 5.2.1 Статуту).

На виконання рішення засновників був складений акт прийому-передачі нерухомого майна - спірного приміщення (т.1, а.с. 53).

Надалі, право власності на таке майно зареєстровано у державної реєстрі, що підтверджено відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07 жовтня 2020 року № 227286668 про реєстрацію права власності. Підстава: акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер:б/н, виданий 15 березня 2018 року, видавник: ТОВ "Медіанта 2018", протокол, серія та номер:1, виданий 15 березня 2018 року, видавник ТОВ "Медіаната 2018" (т.1, а.с.13-15).

09.10.2019 року між ТОВ "Медіанта 2018" в особі директор ОСОБА_6 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу 1/2 частини нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буглак О. Г. та зареєстровано у реєстрі за № 1723 (надалі за текстом - Договір від 09.10.2019) (т.1, а.с.41-45).

Позивач вказує, що право власності на спірне приміщення було набуто ОСОБА_4 шахрайським шляхом.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 07.10.2021 у справі № 758/3258/21, яке залишено без змін Постановою Київського апеляційного суду відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіанта 2018», ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: державний реєстратор філії комунального підприємства Київської обласної ради «Аквабіоресурси» Ісаєв Володимир Володимирович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буглак Олеся Гурамівна про витребування майна із чужого незаконного володіння, припинення права власності, визнання права власності, скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження щодо спірного приміщення.

У вказаному Рішенні суд дійшов до висновку, що спірне приміщення вибуло із володіння ОСОБА_7 поза її волею, а відтак, відсутні підстави для його витребування від добросовісного набувача.

Отже, право власності на спірне приміщення було набуто ОСОБА_4 на підставі Договору від 09.10.2019.

Надалі, Рішенням Дніпровського районного суду від 15.07.2021 у справі №7558/89074/21 стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 заборгованості за Договором безпроцентної позики у розмірі 4 000 000,00 грн.; інфляційних витрат в сумі 137600,00 грн. та 3% річних в сумі 34191,78 грн., а всього, 4171791,78 грн.

Відповідно до приписів ЦПК України рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.

Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Як зазначає відповідач спірне приміщення у зв`язку з виконанням судового рішення було виставлено приватним виконавцем на електронні торги у рамках Виконавчого провадження № 66904317 щодо виконання вказаного рішення суду.

Інформація про торги щодо спірного приміщення містяться в мережі Інтернет за посиланням: https://setam.net.ua/auction/497494, згідно яких переможцем є відповідач, вартість лоту 6 160 541,92 грн.

За змістом Свідоцтва від 02.12.2021 №3515 відповідачу належить на праві власності майна - спірне приміщення вартістю 6 160 541,92 грн., яке придбане відповідачем за 6 150 541,92 грн., що раніше належало ОСОБА_4 на підставі Договору від 09.10.2019.

Відповідно до вимог ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі судового рішення.

Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду від 22 липня 2021 р. у справі № 911/2768/20, від 30 червня 2021 р. у справі № 910/3140/19.

Доказів оскарження та/або скасування Свідоцтва від 02.12.2021 №3515 матеріали справи не містять.

Отже, відповідач набула право власності на спірне приміщення внаслідок його продажу у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).

Відповідно до положень ст.330 ЦК, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо згідно з ст.388 цього кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених ст. ст. 387 та 388 ЦК.

Розглядаючи спори щодо витребування такого майна, суди повинні мати на увазі, що в позові про витребування майна може бути відмовлено лише з підстав, зазначених у ст. 388 ЦК, а також під час розгляду спорів про витребування майна мають установити всі юридичні факти, визначені ст. ст. 387 та 388 ЦК, зокрема чи набуто майно з відповідних правових підстав, чи є підстави набуття майна законними, чи є набувач майна добросовісним набувачем тощо.

У разі встановлення, що відповідач є добросовісним набувачем, суд повинен установити, чи вибуло майно з володіння власника поза його волею або було продане в порядку виконання судових рішень.

Абзацом 1 ч.2 ст. 388 ЦК України встановлено, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Відтак, оскільки відповідач набула право власності на спірне приміщення внаслідок його продажу у порядку встановленому для виконання судових рішень, суд відмовляє у задоволенні позову про витребування майна з чужого незаконного володіння повністю.

Відповідно до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати позивача покладаються на позивача у зв`язку з відмовою в позові.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265, 280-282, 289, ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Медіанта 18», про витребування майна з чужого незаконного володіння - залишити без задоволення;

Повне найменування сторін:

позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 );

третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Медіанта 18» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Нижній Вал, буд. 19-21, код ЄДРПОУ: 42489722);

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення;

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Гребенюк