Постанова

від 30.10.2024 по справі 5015/118/11

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2024 р. Справа №5015/118/11

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Желік М.Б.

судді Орищин Г.В.

Галушко Н.А.

за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Львівметалпласт" б/н від 07.06.2024 (вх.ЗАГС. №01-05/1637/24 від 07.06.2024)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 28.05.2024 (суддя Цікало А.І., повний текст складено 30.05.2024)

у справі №5015/118/11

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування"

до відповідача-1: арбітражного керуючого Козія Володимира Юрійовича ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач"

до відповідача-2: Товарної біржі "Альянс"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Абданк"

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватне підприємство "Львівметалпласт"

про: визнання недійсними результатів аукціону від 07.12.2018 р. з продажу майна банкрута та застосування наслідків недійсності визнання недійсними угод, укладених з переможцями аукціону

у справі: №5015/118/11

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина"

про банкрутство: Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" (ідентифікаційний код 31148163)

за участю представників:

від скаржника (третьої особи): адвокат Гаврилюк О.Р.;

від заявника (позивача): адвокат Демідонт Б.О. (в режимі відеоконференції);

від відповідача-1: арбітражний керуючий Козій В.Ю.;

від ПАТ "ВНК "Розточчя СТ" (кредитор): представник Карпенко А.А.;

від інших учасників: не з`явились;

Учасникам процесу роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.05.2024 у справі №5015/118/11 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські заводи автомобілебудування» про визнання недійсним аукціону від 07.12.2018 з продажу майна банкрута та визнання недійсними угод, укладених з переможцем аукціону задоволено; визнано недійсними результати аукціону від 07.12.2018 з продажу майна ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» (Лот №1 та Лот №2); визнано недійсним договір купівлі-продажу майна, проданого на аукціоні від 07.12.2018 (Лот №1), укладений між ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» та переможцем аукціону ТзОВ «УКР ІНВЕСТ ТОРГ»; визнано недійсним договір купівлі-продажу майна, проданого на аукціоні від 07.12.2018 (Лот №2), укладений між ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» та переможцем аукціону ТзОВ «УКР ІНВЕСТ ТОРГ»; стягнуто з ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» на користь ТзОВ «Львівські заводи автомобілебудування» 881,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання заяви та 2481,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги; стягнуто з Товарної біржі «Альянс» на користь ТзОВ «Львівські заводи автомобілебудування» 881,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання заяви та 2481,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ПП «Львівметалпласт» звернулося до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 28.05.2024 повністю та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви ТзОВ «Львівські заводи автомобілебудування» про визнання недійсним аукціону від 07.12.20218 з продажу майна банкрута та застосування наслідків недійсності визнання недійсними угод, укладених з переможцями аукціону, відмовити повністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2024 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 01.07.2024, після усунення скаржником недоліків апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 07.08.2024.

05.08.2024 від арбітражного керуючого Козія В.Ю. надійшли письмові пояснення (вх. №01-04/509/24).

06.08.2024 представник скаржника подав суду додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги (вх. №01-04/5139/24).

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 відкладено розгляд справи на 14.08.2024.

12.08.2024 на адресу суду від ПАТ "ВНК "Розточчя СТ" надійшли заперечення на додаткові пояснення скаржника (вх. №01-04/5252/24).

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 розгляд справи відкладено на 04.09.2024. У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Галушко Н.А. з 03.09.2024 до 06.09.2024 розгляд справи 04.09.2024 не відбувся. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 призначено розгляд справи на 25.09.2024.

24.09.2024 від ПАТ «ВНК «Розточчя СТ» надійшли письмові пояснення (№01-04/6291/24).

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 відкладено розгляд справи на 16.10.2024.

14.10.2024 апелянт подав заяву про відвід головуючого судді Желіка М.Б. від розгляду справи (вх.№01-04/6815/24).

В судовому засіданні 16.10.2024 колегія суддів ухвалила відмовити у задоволенні заяви апелянта про відвід судді, про що постановлено відповідну ухвалу.

Також ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 відкладено розгляд справи на 30.10.2024.

В судовому засіданні 30.10.2024 представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив оскаржене рішення скасувати і в задоволенні заяви ТзОВ «Львівські заводи автомобілебудування» - відмовити.

Арбітражний керуючий Козій В.Ю. вимоги апеляційної скарги третьої особи підтримав, просив їх задоволити.

Представник ТзОВ «Львівські заводи автомобілебування» та ПрАТ «ВНК Розточчя СТ» проти задоволення вимог скарги заперечили, просили залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення учасників справи, присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню частково, а відтак оскаржувану ухвалу слід скасувати з прийняттям нового судового рішення, з огляду на таке.

Історія розгляду справи. Короткий зміст оскарженої ухвали.

У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа №5015/118/11 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина» про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач», порушена ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.05.2010 за загальною процедурою відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою Господарського суду Львівської області від 15.07.2011 у справі №5015/118/11 ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.05.2016 ліквідатором ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» призначено арбітражного керуючого Козія В. Ю.

07.12.2018 відбувся аукціон з продажу майна банкрута. Організатором аукціону ТБ «Альянс» на сайті Вищого господарського суду України розміщено оголошення про результати аукціону. Відповідно до зазначеного оголошення, аукціон по Лоту № 1 та Лоту № 2 відбувся з визначенням переможця, а по Лоту №3 визнано таким, що не відбувся.

11.12.2018 ТзОВ «Львівські заводи автомобілебудування» (уповноважена особа учасників боржника - ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач») звернулось до Господарського суду Львівської області із заявою до відповідача-1 арбітражного керуючого Козія Володимира Юрійовича ліквідатора ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» та до відповідача-2 Товарної біржі «Альянс» про визнання недійсним аукціону від 07.12.2018 з продажу майна банкрута та застосування наслідків недійсності визнання недійсними угод, укладених з переможцями аукціону.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.12.2018 вказану заяву прийнято до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.01.2019 залучено до участі у справі, як учасників провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» в межах заяви про визнання недійсним аукціону від 07.12.2018 з продажу майна банкрута - ТзОВ «УкрІнвестТорг», ПП «ІнвестПромТорг» та ТзОВ «Металург-Пром».

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.05.2019 залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 та ТзОВ «Юридична компанія «Абданк».

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.05.2021 залучено ПП «Львівметалпласт» до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.08.2022 у справі №5015/118/11 задоволено заяву ТзОВ «Львівські заводи автомобілебудування»; визнано недійсними результати аукціону від 07.12.2018 з продажу майна ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» (лоту № 1 та лоту № 2); визнано недійсним договір купівлі-продажу майна, проданого на аукціоні від 07.12.2018, укладений між ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» та переможцем аукціону ПП «ІНВЕСТ ПРОМ ТОРГ», серія та номер: 1630, виданий 10.12.2018; визнано недійсним договір купівлі-продажу майна, проданого на аукціоні від 07.12.2018, укладений між ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» та переможцем аукціону ТзОВ «УКР ІНВЕСТ ТОРГ», серія та номер: 1629, виданий 10.12.2018.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.08.2023 ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.08.2022 у справі №5015/118/11 скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні заяви ТзОВ «Львівські заводи автомобілебудування» про визнання недійсним аукціону від 07.12.2018 з продажу майна банкрута та застосування наслідків недійсності правочину визнання недійсними угод, укладених із переможцями аукціону, відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 18.01.2024 постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.08.2023 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.02.2022 у справі № 5015/118/11 скасовано, справу №5015/118/11 у частині заяви ТзОВ «Львівські заводи автомобілебудування» про визнання недійсним результатів аукціону від 07.12.2018 та визнання недійсними угод, укладених із переможцем, передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

За результатами нового розгляду справи, місцевий господарський суд 28.05.2024 постановив оскаржувану ухвалу про задоволення заяви ТзОВ «Львівські заводи автомобілебудування», керуючись такими висновками:

- встановлення організатором аукціону недостатнього строку (п`ять робочих днів) для подачі заявок на участь в аукціону, призвело до звуження можливого кола осіб для участі в аукціоні, що в свою чергу вплинуло на зменшення кола потенційних учасників та неможливості досягнення мети проведення відповідного аукціону продажу майна боржника за максимально можливою ціною, яку визначає ринок при наявності конкуренції;

- об`єднання в одному лоті (лот № 2) нерухомого майна та корпоративних прав не можуть вважатись ефективним способом продажу майна боржника, оскільки нерухоме майно та корпоративні права мають різні показники ліквідності та різних потенційних покупців, а тому продаж їх в сукупності не сприяє залученню якомога більшої кількості потенційних учасників, тобто, не забезпечує дотримання вимог ч.1 ст.44 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо відчуження майна за найвищою ціною;

- початкова вартість майна, яке виставлялось до продажу на спірному аукціоні, визначена не ліквідатором, а суб`єктом оціночної діяльності на замовлення кредитора ФОП Гаврилюка О.Р., що відображено у протоколі засідання комітету кредиторів від 01.11.2018;

- початкова вартість Лоту № 1 та нерухомого майна, що увійшло до Лоту № 2 є значно заниженою, що свідчить про недобросовісність дій ліквідатора щодо визначення початкової вартості майна, яке було предметом продажу на спірному аукціоні;

- при підготовці та проведенню аукціону з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач», який відбувся 07.12.2018, мало місце порушення вимог законодавства, що вплинули на результати такого аукціону, а отже результати спірного аукціону підлягають визнанню недійсними;

- визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсними укладених з переможцем такого аукціону - ТзОВ «УКР ІНВЕСТ ТОРГ» договорів купівлі-продажу.

Узагальнені доводи апелянта (третьої особи) та правові позиції інших учасників.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що при постановленні оскарженої ухвали місцевий господарський суд порушив норми процесуального та матеріального права, на підтвердження чого апелянт зазначає такі доводи:

- згідно з усталеною практикою Верховного Суду, при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні, чи вплинули ці порушення на результати аукціону, чи мало місце порушення законних прав та інтересів особи, яка оспорює результати аукціону;

- існує усталена судова практика щодо об`єднання різного роду видів майна в одному лоті, зокрема при реалізації майна організованому Фондом гарантування вкладів фізичних осіб;

- вартість реалізації корпоративних прав дочірнього підприємства банкрута (ДП «ЛА-5») становить нуль гривень, тому відсутня інша можливість відчуження таких прав, а об`єднання в одному лоті нерухомості і корпоративних прав не впливає на правомірність реалізації на аукціоні лоту №1;

- суд першої інстанції не зазначив в оскарженій ухвалі як саме об`єднання в одному лоті (лот №2) нерухомого майна та корпоративних прав впливає на правомірність чи неправомірність реалізації на аукціоні лоту №1, результати щодо якого теж визнано недійсними;

- реалізація майна боржника на аукціоні від 07.12.2018 відбувалась відповідно до порядку, визначеного чинним на той час Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми цього Закону не передбачають обмежень щодо строків подачі заявок на участь в аукціоні, тому зі сторони організатора відсутні порушення норм законодавства;

- суд допустив ряд порушень процесуального права, які є самостійною підставою для скасування оскарженої ухвали, а саме: третіх осіб не повідомлено належним чином про дату та час судового засідання; відповідачами в ухвалі зазначено ліквідатора і товарну біржу, водночас сам боржник взагалі не залучений до розгляду справи; за результатами розгляду заяви прийнято ухвалу, а не рішення; відмовлено відповідачу і кредитору у задоволенні клопотань про відкладення розгляду справи, хоча позивач перед засіданням подав об`ємні додаткові пояснення з додатками; оскаржену ухвалу було постановлено фактично в одному судовому засіданні; в цьому засіданні не було проведено дослідження доказів та огляду матеріалів справи, не проведено судові дебати, суд не видалявся в нарадчу кімнату для постановлення оскарженої ухвали.

У додаткових поясненнях апелянт звертає увагу на те, що строк у 5 робочих днів, встановлений організатором аукціону для подачі заяв на участь в аукціоні, є цілком достатнім та розумним, а практика Верховного Суду, на яку послався суд у рішенні, є нерелевантною до спірних правовідносин, оскільки в жодній з постанов строк в 5 робочих днів (7 календарних днів) не був визнаний таким, що не відповідає критеріям розумності, в кожному конкретному випадку оскарження результатів аукціону мав місце набагато менший строк - від декількох годин до 2 робочих днів. Окрім того, потенційний учасник аукціону ТзОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», який здійснював спроби оскаржити відмову в допуску до аукціону, не було подано організатору аукціону документів, що підтверджують повноваження особи на здійснення дій від імені заявника (вказане встановлено в ході розгляду касаційної скарги в межах справи №5015/118/11 в постанові Верховного Суду від 16.09.2021, у якій колегія суддів погодилась з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність рішення організатора аукціону про відмову ТзОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» у визнанні учасником аукціону від 07.12.2018). Інші потенційні учасники, яким було відмовлено в допуску до участі в аукціоні, а саме - ТзОВ «ЛЬВІВСЬКІ ЗАВОДИ АВТОМОБІЛЕБУДУВАННЯ» та фізична особа ОСОБА_2 не оскаржували рішення про відмову в допуску їх до аукціону, відтак можна стверджувати, що вони погодились з правомірністю рішення про відмову в допуску до аукціону.

Що стосується тверджень Верховного Суду та суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, що об`єднання в одному лоті нерухомого майна та корпоративних прав не може вважатись ефективним способом продажу майна боржника, апелянт звертає увагу, що існує усталена практика формування лотів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб - державною спеціалізованою установою, яка займається виведенням неплатоспроможних банків з ринку та здійснює функції ліквідатора в процедурі банкрутства банків, зокрема при продажі майна банкрута об`єднувати в один лот із нерухомим майном боржника інше майно (рухоме, в тому числі основні засоби, товарні залишки тощо). Відтак, таке формування лотів при продажі майна банкрута можна вважати ефективним та визнаним державою в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Апелянт звертає увагу на те, що корпоративні права Дочірнього підприємства «ЛА-5» були оцінені в 0 гривень, що підтверджується звітом про оцінку, який міститься в матеріалах справ. За таких умов ці корпоративні права не могли бути виставлені на аукціон в якості окремого лоту.

Відповідач-1 у поясненнях щодо апеляційної скарги підтримав вимоги третьої особи, просив задоволити апеляційну скаргу, зазначивши такі доводи:

- не існує жодної норми закону, яка б забороняла об`єднувати різного виду майнові лоти в один лот для подальшого продажу, і навпаки, Закону допускає продаж майна як цілісного майнового комплексу, тобто об`єднання різного роду майна в один лот для продажу;

- суд не дослідив тієї обставини, що на засіданні комітету кредиторів, що є особами, які найбільш зацікавлені в продажі майна за найвищою ціною запропоновано ліквідатору та зобов`язано його сформувати лоти в такий спосіб, який його було продано;

- власники майна боржника при формуванні лотів не висловлювали жодних застережень чи заперечень, фактично з оскарженого судового рішення випливає, що ліквідатор повинен був діяти всупереч інтересам кредиторів і боржника, які погодились з таким формуванням лоту №2;

- висновок суду про те, що продаж нерухомого майна та корпоративних прав в сукупності не сприяє залученню якомога більшої кількості потенційних учасників, тобто не забезпечує дотримання вимог ч.1 ст.44 Закону щодо продажу майна за найвищою ціною, є припущенням і за логікою суду ліквідатор повинен був не погодитись з рішенням комітету кредиторів та діяти всупереч цьому рішенню, не знаючи заздалегідь результату аукціону;- кожна справа є індивідуальною і приймати рішення слід виходячи з тих обставин і доказів, які наповнюють цю справу, а проведення торгів це є по суті законний механізм визначення найвищої ціни продажу із врахуванням всіх ризиків, які передують виставленню майна на торги;

- фактично суд припустив, що неправильне формування лотів перешкоджає участі всім можливим учасникам в цьому аукціоні та апріорі знижує ціну кінцевого продажу майна, що є необґрунтованим, адже неможливо організувати та провести торги в такий спосіб, щоби в них могли прийняти участь всі можливі учасники;

- судова практика, на яку послався суд не є релевантною до спірних правовідносин, адже у цьому спорі при продажі двох лотів вартість корпоративних прав в 0 гривень жодним чином не могла вплинути на вартість корпоративних прав, і доказів протилежного матеріали справи не містять;

- ні кредитор, ні боржник не спростували належними доказами того, що початкова ціна лоту №2 визначена неправильно, що впливало б на результат торгів, тому жодних негативних наслідків такого формування лоту немає і не могло бути;

- при визначенні строку на подання заявки для участі в торгах не порушено жодної норми закону, тож цими строками не порушено прав ні кредиторів. ні боржника, ні будь-яких інших осіб;

- в п.33 постанови у справі №5025/118/11 від 18.01.2024 Верховний Суд зазначив про існування можливих двох недоліків, тобто суд не давав однозначної оцінки тому, що ці недоліки призводять до недійсності аукціону;

- суд в порушення принципу змагальності сторін та не навів правового обґрунтування підстав для задоволення позовних вимог, не оцінив обставин справи у сукупності, оскаржене судове рішення не відповідає вимогам ст.236 ГПК України та практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими.

У додаткових поясненнях арбітражний керуючий просить врахувати такі аргументи:

- оголошення розміщене на веб-сайті Верховного Суду України (публікація №55377) https://supreme.court.gov.ua/supreme/pro_sud/og_pov/?d=55377v=ebd5a80c77t=7, номер публікації: 55377, дата публікації на сайті ВГСУ: 08.11.2018 09:10, дата публікації на сайті Мін`юсту: 08.11.2018 09:53, кінцеві дата/час представлення заявок на участь у торгах: 15.11.2018 15:00, отже, включаючи 08.11.2024 та 15.11.2024, строк на подання заявок на участь в аукціоні становив 8 днів;

- постанову Верховного Суду від 13.02.2024 у справі №910/2592/19 не можна застосовувати до вирішення нашого спору, оскільки у тій справі предметом оскарження були торги, які проведено 18.11.2019, тоді як спірні торги були проведені 07.12.2018; на час проведення торгів від 18.11.2019 питання організації і проведення цих торгів регулювалось постановою КМУ № 865 від 02.10.2019 року «Про функціонування електронної торгової системи з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність)», цей нормативний акт не стосується та не регулював проведення і організацію торгів майна банкрута ТзОВ «УК «ЛА»;

- в матеріалах справи відсутній будь-який доказ того що майно яке реалізовано з торгів могло б бути продано за вищою ціною при умові збільшення терміну на участь в прилюдних торгах до 10 чи іншої кількості днів.

ПрАТ «ВНК Розточчя СТ» (кредитор боржника) у відзиві на апеляційну скаргу просив відмовити у задоволенні вимог апелянта з огляду на те, що в оскарженій ухвалі суд першої інстанції виконав обов`язкові вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 18.01.2024 про направлення справи до Господарського суду Львівської області на новий розгляд, та встановив порушення порядку проведення аукціону, а також встановив, що всупереч вимогам ч.1 ст.57 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор передоручив визначення початкової вартості майна особі з конфліктом інтересів - Гаврилюку О.Р. (який є головою правління ПАТ «ЛЗА», фізичною особою-підприємцем і кредитором боржника, а також представником ПП «Львівметалпласт»). При цьому початкова вартість майна була значно занижена.

У запереченнях на додаткові пояснення апелянта, кредитор наголосив на тому, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2024 у справі №910/2592/19 встановила, що 5-денний строк для подання заявок на участь в аукціоні є нерозумним. У спірному випадку потенційні покупці не могли за такий малий строк не те, що зібрати документи і оплатити гарантійний внесок, але й ознайомитись з величезними об`єктами продажу.

Встановлення такого строк не призвело до досягнення мети проведення аукціону (відчуження майна банкрута за максимальною ціною), що призвело до порушення ч. 1 ст. 44 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо продажу майна за найвищою ціною.

Також мав місце штучний недопуск інших осіб до участі в аукціоні від 07.12.2018, проте у додаткових поясненнях апелянт повідомив суду недостовірну інформацію, оскільки іншими особами, що подавали заяви на участь в аукціоні були ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ТзОВ «Інфестохіллс Веста», і ОСОБА_2 , який є співзасновником та директором ТзОВ «ЛЗА», намагався оскаржити відмову в допуску до участі, проте ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.11.2018 відмовлено у прийнятті заяви з посиланням на те, що заявник не є учасником у справі про банкрутство. Фізичну особу ОСОБА_4 було не допущено до участі в аукціоні без вказівки на конкретне порушення, яке стало підставою для відмови у допуску. Таким чином, дії організатора аукціону були направлені саме на недопущення учасників, які сплатили гарантійні внески, що серед іншого підтверджується надмірно обмеженим та нерозумним строком для подання заявок.

Згідно з протоколом комітету кредиторів ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» від 01.11.2018 вбачається, що саме Гаврилюк О.Р. - Голова ПАТ «ЛЗА», ФОП Гаврилюк О.П., який є також представником ПП «Львівметалпласт» (апелянта), отримав та оплатив звіти щодо оцінки майна, що було предметом аукціону від 07.12.2018 та рецензування цих звітів, а представник ПП «Мібул» Первицький О.В. запропонував початкову вартість корпоративних прав Дочірнього підприємства «ЛА-5» у розмірі 5 000 грн (в складі лоту №2). Відтак, на переконання кредитора, очевидним є факт ведення в оману суду щодо начебто наявності об`єктивного звіту щодо оцінки майна та щодо неможливості окремого продажу корпоративних прав. Початкову ціну визначає мав визначати ліквідатор, який міг самостійно чи із залученням неупереджених осіб провести оцінку майна та визначити початкову ціну.

Окрім того, кредитор подав суду письмові пояснення, у яких повідомив суд про зміст статті з Інтернет-сайту zaxid.net під заголовком «Львівських братів-депутатів викрили на брехні в деклараціях», яка на погляд кредитора, свідчить про недобросовісність власників ПП «Львівметалпласт» - Доскіча Ю.Ю. та ДоскічаО.Ю.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу навів такі аргументи на спростування доводів апелянта:

- господарський суд при прийнятті оскарженої ухвали врахував вказівку Касаційного господарського суду, що була викладена у постанові від 18.01.2024 у справі №5015/118/11 у відповідності до ч.1 ст.316 ГПК України;

- відповідна позиція господарського суду, що викладена в оскаржуваній ухвалі від 28.05.2024 та Касаційного господарського суду, що викладена у постанові від 18.01.2024, відповідає постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2024 року у справі №910/2592/19, у якій зазначено, що метою аукціону як способу реалізації майна боржника є передусім відчуження майна банкрута за максимальною ціною, яку визначає ринок за умови прозорості та вільної конкуренції і така мета може бути досягнута у разі забезпечення участі в аукціоні з продажу майна боржника якомога широкого кола осіб (потенційних покупців майна);

- у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі №910/2592/19 також викладено правові висновки про те, що навіть якщо законодавцем не визначено імперативно строк для подання заявок потенційними покупцями на участь в аукціоні, такий строк очевидно повинен бути розумним та достатньо тривалим для забезпечення можливості широкого кола учасників прийняти участь в аукціоні;

- строк в 5 днів для подання заявок на участь в аукціоні з додатками є нерозумним та не спрямований на досягнення основної мети продажу (реалізації майна боржника за найвищою ціною). збільшення строку дозволило б залучити більшу кількість потенційних учасників, що тим, що трьом з п`яти заявникам було відмовлено в допуску до участі в аукціоні через формальні обставини, а більший строк дозволив би ретельніше підготувати весь пакет документів, при цьому, зазначаємо, що до дати проведення аукціону (07.12.2018) залишався ще 21 день від кінцевого терміну для подання заявок (18.11.2018);

- Товарна біржа «Альянс» встановила дискримінаційні умови для реєстрації на аукціоні всупереч ч.8 ст.49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», згідно з якою замовнику та організатору забороняється встановлювати вимоги, вчиняти дії чи виявляти бездіяльність, що будь-яким чином порушують рівність учасників аукціону або допускають їх дискримінацію;

- формування ліквідатором лоту шляхом поєднання в ньому майна з високою реалізаційною мобільністю майна та майна вужчого вжитку не може бути визнане таким, що відповідає принципам розсудливості дій ліквідатора, оскільки не призводить до отримання найвищої ціни за це майно (близькі за змістом висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.06.2019 у справі №910/2526/14, від 13.02.2020 у справі №4/86-Б-10);

- згідно з протоколом комітету кредиторів ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» від 01.11.2018 саме Гаврилюк О.Р. - Голова ПАТ «ЛЗА», ФОП Гаврилюк О.П., який є також представником ПП «Львівметалпласт» (апелянта), отримав та оплатив звіти щодо оцінки майна, що було предметом аукціону від 07.12.2018 та рецензування цих звітів, а представник ПП «Мібул» Первицький О.В. запропонував початкову вартість корпоративних прав Дочірнього підприємства «ЛА-5» у розмірі 5 000 грн (в складі лоту №2), тобто, початкова ціна була визначена особами, які мають конфлікт інтересів, а ліквідатор Козій В.Ю. не виконав вимоги ч.1 ст.43 Закону про банкрутство, згідно з якої майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором;

- визначаючи початкову ціну продажу майна ліквідатор має діяти добросовісно, розсудливо (що серед іншого відповідає вимогам ч.3 ст.98 Закону про банкрутство), але в даній ситуації не вбачається дотримання загальних засад ліквідатором Козієм В.Ю., оскільки він не лише самостійно не визначив початкову ціну, але й погодив визначену Гаврилюком О.Р. та Первицьким О.В. ціну, яка є значно заниженою; такі дії ліквідатора Козія В.Ю. не лише не відповідають законодавству, але й не є економічно обґрунтованими;

- господарський суд встановив, що зазначені порушення (нерозумний строк для пред`явлення учасниками заявок на участь в аукціоні, неефективний спосіб продажу майна боржника та не визначення ліквідатором початкової ціни продажу) є самостійними та достатніми підставами для визнання аукціону недійсними і прийшов до правильного висновку в оскаржуваній ухвалі, поряд з цим, було вчинено ще наступний ряд порушень при підготовці і проведенні аукціону від 07.12.2018, які суд першої інстанції врахував при прийнятті судового рішення, виходячи із цитування аргументів з письмових пояснень ТзОВ «ЛЗА» в оскаржуваній ухвалі, а саме щодо відсутності предметів аукціону від 07.12.2018, відсутності згоди заставного кредитора на продаж, відсутності оголошення про продаж на об`єкті нерухомого майна, неповідомлення власника майна, замовника (ліквідатора), заставного кредитора про проведення аукціону, встановлення товарною біржею ще однієї дискримінаційної умови для реєстрації на аукціоні - відсутності диференціації необхідних додатків до заяви на участь в аукціоні для фізичних осіб і фізичних осіб-підприємців, штучного недопуску інших осіб до участі в аукціоні;

- позивач просить звернути увагу на важливі фактичні обставини справи, зокрема, щодо відсутності реагування ліквідатора на можливість одночасного погашення усіх кредиторських вимог та продажу майна в момент, коли вимоги ініціюючого кредитора були погашені та при наявності дебіторської заборгованості; при цьому негативні наслідки придбання неіснуючих об`єктів нерухомості має нести ПП «Львівметалпласт» внаслідок непроявлення необхідної обачності при придбанні таких об`єктів;

- представник ПП «Львівметалпласт» Гаврилюк О.Р. був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, адже був присутній в судовому засіданні;

- безпідставними є припущення щодо неможливості ознайомлення до судового засідання від 28.05.2024 року з письмовими поясненнями ТОВ «ЛЗА» та ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ», які надійшли до суду 24.05.2024;

- оскарження аукціону із продажу майна боржника допускається як в межах справи про банкрутство, шляхом подання відповідної заяви, за результатами розгляду якої господарський суд приймає ухвалу, так і в окремому позовному проваджені шляхом подання позовної заяви, за результатами якої господарський суд приймає рішення;

- в окремих випадках, за відсутності у законодавстві, що регулює процедуру банкрутства, чітко визначених способів захисту порушеного права осіб, які не є «зареєстрованими учасниками аукціону», звернення особи в межах справи про банкрутство з заявою про визнання результатів аукціону недійсними є ефективним способом захисту порушеного права, але не безальтернативним, такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 30.11.2021 у справі №910/21182/15 (910/16832/19).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги в частині доводів апелянта щодо порушення вимог процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.04.2024 в складі судді Цікала А.І. справу №5015/118/11 в частині заяви ТзОВ «Львівські заводи автомобілебудування» про визнання недійсним результатів аукціону від 07.12.2018 з продажу майна банкрута та застосування наслідків недійсності - визнання недійсними угод, укладених з переможцем аукціону - прийнято до розгляду; розгляд заяви призначено на 28.05.2024.

Вказану заяву направлено ПП «Львівметалпласт» на поштову адресу.

В судове засідання 28.05.2024 в суд першої інстанції ПП «Львівметалпласт» явку представника не забезпечило, станом на 28.05.2024 в матеріалах справи були відсутні докази вручення ухвали від 11.04.2024 третій особі, тобто немає доказів належного повідомлення про дату та час судового засідання.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку в разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів бере до уваги доводи позивача (заявника) про те, що в судовому засіданні був присутній Гаврилюк Р.О. , який є представником ПП «Львівметалпласт» в апеляційному провадженні. Проте, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження в Гаврилюка О.Р. права представництва інтересів третьої особи в Господарському суді Львівської області станом на 28.05.2024 (довіреності чи ордеру), Гаврилюк О.Р. в цьому засіданні представляв свої інтереси як кредитора у справі.

Також, з відеозапису судового засідання та протоколу від 28.05.2024, суд апеляційної інстанції встановив обґрунтованість доводів апелянта щодо того, що місцевий господарський суд не провів судових дебатів та не виходив до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення, отже допустив порушення вимог ст.218 та ст.219 ГПК України.

Відповідно до ч.4 ст.233 ГПК України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Ухвала, постановлена за результатами розгляду заяви учасника справи про банкрутство про визнання результатів аукціону недійсними, є судовим рішенням, що оформлюється окремим документом та постановляється в нарадчій кімнаті.

Водночас, слід відхилити доводи про те, що суд прийняв за результатами розгляду заяви ухвалу, а не рішення, адже заяву про визнання недійсними результатів аукціону було подано в межах справи про банкрутство, а не шляхом подання окремої позовної заяви.

За змістом положень п.4 ч.1 ст.277 ГПК України, порушення норм процесуального права є підставою для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення.

Враховуючи, встановлене порушення норм процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про скасування оскаржуваного рішення з прийняттям нового.

Фактичні обставини справи.

З метою визначення організатора аукціону з продажу майна банкрута, ліквідатор розмістив у друкованому виданні «Голос України» № 242(6747) від 27.12.2017 р. відомості про проведення конкурсного відбору уповноважених осіб на проведення аукціонів із продажу майна боржника та отримав заяви Товарної біржі «Альянс» № 01/291217 від 29.12.2017 р. та Товарної біржі «Універсальна» № 177 від 02.01.2018 р. з пропозиціями щодо проведення аукціонів із продажу майна банкрута.

06.11.2018 р. між Товарною біржею «Альянс» та ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» в особі ліквідатора Козія В. Ю. укладено договір про проведення аукціону, відповідно до якого на продаж на аукціоні виставлено три лоти загальною початковою вартістю 5294313 грн.

08.11.2018 р. Товарною біржею «Альянс» на веб-сайтах державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України оприлюднено оголошення про проведення аукціону з продажу майна банкрута, призначеного на 07.12.2018 р.

В оголошенні про проведення аукціону з продажу майна ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» зазначено, зокрема, таке:

прийом заяв на участь в аукціоні буде проводитись, починаючи з дати розміщення цього оголошення на веб-сайті Міністерства юстиції України, в робочі дні з 10:00 до 15:00 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Б. Хмельницького, б. 16, оф. 103. Ознайомитись з майном можна за місцем його знаходження, звернувшись до організатора торгів та узгодивши час огляду.

Кінцевий термін прийому заяв - до 15 листопада 2018 року включно.

Заява на участь в аукціоні складається в довільній формі державною мовою і повинна містити такі відомості:

- найменування, організаційно-правова форма, місцезнаходження, поштова адреса заявника (для юридичної особи);

- прізвище, ім`я, по батькові, паспортні дані, відомості про місце проживання заявника (для фізичної особи);

- номер контактного телефону, адреса електронної пошти заявника;

- номер лоту та найменування майна, яке заявник має намір придбати на аукціоні.

Заява на участь в аукціоні повинна містити також відомості про наявність або відсутність заінтересованості заявника стосовно боржника, кредиторів, замовника, організатора аукціону та про характер цієї заінтересованості у разі її наявності.

Також заява повинна містити згоду на збір, оброку, зберігання та використання персональних даних, а також згоду на відео- та аудіо зйомку під час проведення аукціону.

У цьому ж оголошенні наведено перелік документів та вимоги до цих документів, копії яких потрібно надати заявникам до заяви на участі в аукціоні, як для юридичних, так і для фізичних осіб.

Рішення про допуск заявників до участі в аукціоні приймається за наслідками розгляду представлених заяв на участь в аукціоні і оформляється протоколом про визначення учасників аукціонів, який складається 16 листопада 2018 року. До участі в торгах допускаються заявники, що подали заяви на участь в аукціоні і документи, що додавалися до них, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і вказаним у повідомленні про проведення аукціону. Заявники, допущені до участі в торгах, визнаються учасниками аукціону.

Рішення про відмову в допуску заявника до участі в аукціоні приймається у разі, якщо: заява на участь в аукціоні не відповідає вимогам, що встановлені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і вказаним у повідомленні про проведення аукціону; подані заявником документи не відповідають встановленим до них вимогам; на дату складання протоколу про визначення учасників аукціону не підтверджено надходження гарантійного внеску по лоту № 1, 2, 3 на рахунок, вказаний у цьому оголошенні.

Організатор аукціону протягом п`яти днів з дня підписання протоколу про визначення учасників аукціонів повідомляє всіх заявників про результати розгляду представлених заяв на участь в аукціоні шляхом відправлення заявникам у електронній формі копій цього протоколу. Заявникам, що допущені до участі в аукціоні, додатково повідомляється номер учасника (аукціонна картка, з обох боків якої зазначається номер учасника, видається учаснику аукціону в день проведення аукціону).

На аукціон, призначений на 07.12.2018, виставлено наступне майно, належне банкруту:

- Лот №1 нежитлові приміщення будівлі корпусу № 12 під літ. А-4, загальною площею 37017,3 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 321, за початковою ціною лоту 2093496 грн;

- Лот №2 два об`єкти нерухомого майна за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 321, нежитлові приміщення будівлі корпусу № 12 під літ. А-4, загальною площею 12911 кв.м та нежитлова будівля підстанції під літ. Г-1 заг. пл. 194,3 кв.м, а також корпоративні права Дочірнього підприємства «ЛА-5» ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» за початковою ціною лоту 746158 грн;

- Лот №3 дебіторські вимоги до ТзОВ «ТВП «Львівський автонавантажувач» в сумі 2544659 грн. за початковою вартістю лоту 2544659 грн.

Відповідно до протоколу від 16.11.2018 про визнання учасниками аукціону 07.12.2018 р. з продажу майна, що належить підприємству банкруту ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач», до участі в аукціоні допущено: ТзОВ «УКР ІНВЕСТ ТОРГ» та ТзОВ «МЕТАЛ-ЛВ», а Ганайлюка Б. А., ОСОБА_4 та ТзОВ «ФК «ВЕСТА» не допущено до участі в аукціоні.

07.07.2018 відбувся аукціон з продажу майна, що належить підприємству банкруту ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач».

Відповідно до протоколів № 1 та № 2 про проведення аукціону з продажу майна банкрута від 07.12.2018, переможцем аукціону з придбання майна, яке було включено до Лотів № 1 та № 2 визнано ТзОВ «УКР ІНВЕСТ ТОРГ».

Аукціон по Лоту № 3 визнаний таким, що не відбувся.

Товарна біржа «Альянс» повідомила про результати аукціону на сайті Вищого господарського суду України.

За наслідками проведення аукціону, 10.12.2018 право власності на нежитлові приміщення будівлі корпусу № 12 під літ. А-4, загальною площею 37017,3 кв.м (Лот № 1), нежитлові приміщення будівлі корпусу № 12 під літ. А-4, загальною площею 12911 кв.м і нежитлову будівлю підстанції під літ. Г-1 заг. пл. 194,3 кв.м (Лот №2), зареєстровано за ТзОВ «УКР ІНВЕСТ ТОРГ» на підставі договорів купівлі-продажу майна, проданого на аукціоні №1630 від 10.12.2018 (Лот № 1), №1629 від 10.12.2018 (Лот №2).

Висновки за результатами розгляду справи з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

До спірних правовідносин щодо реалізації майна банкрута у цій справі застосовуються положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» відповідно до абз.2 п.11 Прикінцевих і перехідних положень цього Закону, оскільки спірний аукціон з продажу майна банкрута відбувся 07.12.2018 і у грудні 2018 року заявник звернувся до господарського суду із заявою про визнання результатів аукціону недійсними (до введення 21.10.2019 в дію Кодексу України з процедур банкрутства).

Відповідно до ч.1 ст.44 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Частинами першою та другою статті 49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів. Продажу підлягають всі види майна боржника, призначеного для здійснення господарської діяльності, за винятком прав і обов`язків, які не можуть бути передані іншим особам.

Відповідно до ч.1 ст.50 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», продаж майна на аукціоні оформлюється договором купівлі-продажу, який укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.

Згідно з ст.650 Цивільного кодексу України (у редакції, що була чинна на дату проведення спірного аукціону), особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 656 Цивільного кодексу України (у редакції, що була чинна на дату проведення спірного аукціону), до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Отже, торги є способом укладення договору і постають як передбачена законодавством послідовність дій (процедура), вчинених організатором та учасниками торгів з метою укладення цивільно-правового чи господарського договору. Ця послідовність дій (процедура) поділяється на переддоговірну стадію і власне стадію укладення договору.

Особливості процесу, передбачені законодавством щодо проведення аукціону, полягають у сукупності дій його учасників, спрямованих на досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон пов`язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин, а тому є правочином.

Відповідно до ч.8 ст.44 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.

Частиною третьою статті 55 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 28.01.2021 у справі № 922/987/16, від 09.02.2021 у справі №5023/5507/12, від 27.04.2021 у справі №5023/5836/12, при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення, чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону. Вказані висновки є загальними для застосування у цій категорії спорів.

До предмету доказування недійсності результатів аукціону входять встановлення обставин недотримання арбітражним керуючим та організатором аукціону вимог, які ставляться Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до його проведення, зокрема, щодо порядку отримання згоди заставного кредитора на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення (ст. 42 Закону); щодо особливостей укладення договору на аукціоні (ст.50 Закону); щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (ст. ст. 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (ст. 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (ст.63 Закону); порядку проведення аукціону (ст.64-68 Закону).

Реалізація на аукціоні у межах справи про банкрутство майна, належного боржнику, значення такого аукціону має комплексний характер, оскільки він повинен відповідати загальним принципам проведення аукціону як публічних торгів та відповідати специфічним умовам, передбаченим законодавством про банкрутство.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20.05.2021 у справі № 910/24368/14, правова природа процедури реалізації включеного до ліквідаційної маси майна боржника на торгах у формі аукціону полягає в продажу майна банкрута на умовах конкуренції між учасниками торгів для отримання максимальної ціни, а також забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця переможця торгів (аукціону), невід`ємною і завершальною стадією якого є оформлення результатів такого продажу договором купівлі-продажу, що укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.

Як зазначалось, організатором аукціону Товарною біржею «Альянс» в оприлюдненому оголошені про проведення аукціону з продажу майна ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» вказано, що прийом заяв на участь в аукціоні буде проводитись, починаючи з дати розміщення цього оголошення на веб-сайті Міністерства юстиції України (з 08.11.2018 р.), в робочі дні з 10:00 до 15:00. Кінцевий термін прийому заяв - до 15 листопада 2018 року включно.

Отже, строки для пред`явлення учасниками заявок на участь в аукціоні складали лише п`ять робочих днів.

Помилковими є доводи ліквідатора про те, що із врахуванням 08.11. та 15.11. строк на подання заявок становив 8 днів, адже відповідно до ч.1 ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Строк для подання заявок потенційними покупцями на участь в аукціоні повинен бути розумним та якнайбільш тривалим для забезпечення можливості широкого кола учасників прийняти участь в аукціоні, оскільки метою продажу майна боржника з публічних торгів є його продаж за найвищої конкуренції для отримання найвищої ціни продажу для задоволення вимог кредиторів боржника.

Встановлення організатором аукціону недостатнього строку (п`ять робочих днів) для подачі заявок на участь в аукціону, призвело до звуження можливого кола осіб для участі в аукціоні, що в свою чергу вплинуло на зменшення кола потенційних учасників та неможливості досягнення мети проведення відповідного аукціону продажу майна боржника за максимально можливою ціною, яку визначає ринок при наявності конкуренції.

У пункті 34 постанови Верховного Суду від 18.01.2024 у справі №5015/118/11 зазначено, що організатором аукціону були встановлені строки для пред`явлення учасниками заявок на участь в аукціоні, які, на переконання колегії суддів, об`єктивно не можуть бути розцінені як розумні та спрямовані на досягнення основної мети проведення аукціону, а саме реалізації майна боржника за найвищою ціною, оскільки вказані строки складали лише п`ять робочих днів, що за умови реалізації на спірному аукціоні нерухомості є досить замалим строком, що не дозволяє потенційним учасникам переконатися у характеристиках, економічній доцільності придбання цього майна тощо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі №910/2592/19 викладено правові висновки, відповідно до яких встановлені організатором оспорюваного аукціону в цій справі строки для пред`явлення учасниками заявок 5 робочих днів на участь в аукціоні, за наявності встановлення законодавцем обов`язкового 15-денного строку, є такими, що об`єктивно не можуть бути розцінені як розумні та спрямовані на досягнення основної мети проведення аукціону, а саме реалізації майна боржника за найвищою ціною. Таке порушення не може залишатися поза увагою, адже в цілому має безпосередній вплив на реалізацію майна боржника за максимальною ціною, яка може бути отримана у разі участі в аукціоні якомога ширшого кола потенційних покупців та існування реальної конкуренції між учасниками аукціону, чому обмежені строки подачі заявок на участь в аукціоні не сприяють.

Колегія суддів апеляційної інстанції відхиляє доводи ліквідатора про те, що правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі №910/2592/19, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин. Так, постанова Кабінету Міністрів України №865 від 02.10.2019 «Про функціонування електронної торгової системи з продажу майна боржників у справах про банкрутство (неплатоспроможність)», на яку звертає увагу ліквідатор, в частині підготовки до аукціону набула чинності 21.10.2019, в той час як спірне оголошення про аукціон у справі №910/2592/19 було опубліковано 17.10.2019.

Апеляційний суд зазначає, що стислі строки на подання заявок на участь в аукціоні в будь-якому випадку мають негативний вплив на обізнаність широкого кола осіб стосовно наявної пропозиції з продажу майна боржника, участь потенційних покупців в аукціоні, що безпосередньо відображається на ціні реалізації майна боржника, адже остаточна ціна формується торгами учасників.

Крім того, для забезпечення продажу активів банкрута за найвищою ціною, ключове значення має і вибір ліквідатором способів продажу таких активів.

Відповідно до ч.3 ст.98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

З матеріалів справи встановлено, що на спірному аукціоні на продаж було виставлено Лот №2 - два об`єкти нерухомого майна за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 321, нежитлові приміщення будівлі корпусу № 12 під літ. А-4, загальною площею 12911 кв.м та нежитлова будівля підстанції під літ. Г-1 заг. пл. 194,3 кв.м, а також корпоративні права Дочірнього підприємства «ЛА-5» ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» за початковою ціною лоту 746 158 грн.

У пунктах 39-40 постанови Верховного Суду від 18.01.2024 р. у справі № 5015/118/11 зазначено, що ринок нерухомості є досить розвинутим і загальнодоступним, а об`єкти нерухомого майна користуються попитом серед покупців. Водночас, корпоративні права у підприємстві є товаром із «ризиком», а ринок такого роду товарів не є поширеним. Тому формування ліквідатором лоту шляхом об`єднання для продажу товарів з високою реалізаційною мобільністю майна та товарів вузького вжитку може свідчити про те, що такі дії не відповідають принципам розсудливості дій ліквідатора, оскільки не призводять до отримання найвищої ціни за це майно.

Колегія суддів апеляційної інстанції, з урахуванням цього висновку Верховного Суду, відхиляє доводи апелянта та ліквідатора про те, що у цьому випадку об`єднання корпоративних прав і нерухомого майна було доцільним, оскільки вартість корпоративних прав становить нуль гривень. Слід зазначити, що придбання корпоративних прав зазвичай вимагає від покупця проявити розумну обачливість, дослідити корпоративну історію підприємства, частку у статутному капіталі якого він планує придбати. Водночас, для потенційного покупця нерухомого майна необхідність разом з об`єктом нерухомості придбавати корпоративні права дочірнього підприємства банкрута може бути негативним фактором.

Відтак об`єднання в одному лоті (лот № 2) нерухомого майна та корпоративних прав не можуть вважатись ефективним способом продажу майна боржника, оскільки нерухоме майно та корпоративні права мають різні показники ліквідності та різних потенційних покупців, а тому продаж їх в сукупності не сприяє залученню якомога більшої кількості потенційних учасників, тобто, не забезпечує дотримання вимог ч.1 ст.44 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо відчуження майна за найвищою ціною.

Згідно з ч.1 ст.57 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим.

У цьому випадку, початкова вартість майна, яке виставлялось до продажу на спірному аукціоні, визначена не ліквідатором, а суб`єктом оціночної діяльності на замовлення кредитора ФОП Гаврилюк О.Р., що відображено у протоколі засідання комітету кредиторів від 01.11.2018.

ТзОВ «Львівські заводи автомобілебудування» не зверталось до суду з клопотанням про проведення незалежної оцінки, згідно вимог ч.3 ст.57 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», однак, початкова вартість лоту №1 (нежитлові приміщення будівлі корпусу №12 під літ. А-4, загальною площею 37017,3 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 321) та нерухомого майна, що увійшло до лоту №2 (два об`єкти нерухомого майна за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 321, нежитлові приміщення будівлі корпусу №12 під літ. А-4, загальною площею 12911 кв.м та нежитлова будівля підстанції під літ. Г-1 заг.пл. 194,3 кв.м) становила лише 56,55 грн. за 1 кв.м.

При цьому, початкова вартість іншого нерухомого майна ТзОВ «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 321, корпус під літ. Ж-4, яке виставлялось ліквідатором на продаж у березні 2016 року, становила 171,83 грн./м2., що свідчить, що початкова вартість лоту №1 та нерухомого майна, що увійшло до лоту №2, є заниженою.

Таким чином, при підготовці та проведенню аукціону з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач», який відбувся 07.12.2018, мали місце порушення вимог законодавства, що вплинули на результати такого аукціону, а отже результати спірного аукціону підлягають визнанню недійсними.

Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсними укладених з переможцем такого аукціону - ТзОВ «УКР ІНВЕСТ ТОРГ» договорів купівлі-продажу.

Враховуючи встановлені обставини справи та висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18.01.2024 у цій справі, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські заводи автомобілебудування» про визнання недійсним аукціону від 07.12.2018 з продажу майна банкрута та застосування наслідків недійсності визнання недійсними угод, укладених з переможцем аукціону підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, сплачений ТзОВ «Львівські заводи автомобілебудування» за подання заяви про визнання недійсним аукціону та за подання касаційної скарги, слід покласти на відповідачів. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, слід покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Вимоги апеляційної скарги Приватного підприємства "Львівметалпласт" - задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 28.05.2024 у справі №5015/118/11 - скасувати та прийняти в нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

3. Визнати недійсними результати аукціону від 07.12.2018 р. з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» (Лот № 1 та Лот № 2).

4. Визнати недійсним договір купівлі-продажу майна, проданого на аукціоні від 07.12.2018 р. (Лот № 1), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» та переможцем аукціону Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР ІНВЕСТ ТОРГ» (ідентифікаційний код: 40120401), серія та номер: 1630, виданий 10.12.2018 р.

5. Визнати недійсним договір купівлі-продажу майна, проданого на аукціоні від 07.12.2018 р. (Лот № 2), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський Автонавантажувач» та переможцем аукціону Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР ІНВЕСТ ТОРГ» (ідентифікаційний код: 40120401), серія та номер: 1629, виданий 10.12.2018 р.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Львівський автонавантажувач» (вул. Гірська, буд. 3, с. Коростів, Сколівський район, Львівська область, 82630; код ЄДРПОУ 31148163) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські заводи автомобілебудування» (вул. Антоновича, буд. 138 Б, м. Львів, 79057; код ЄДРПОУ 38369750) 881,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання заяви та 2481,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

7. Стягнути з Товарної біржі «Альянс» (вул. Б. Хмельницького, 16, м. Дніпро, 49051; код ЄДРПОУ 30010264) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські заводи автомобілебудування» (вул. Антоновича, буд. 138 Б, м. Львів, 79057; код ЄДРПОУ 38369750) 881,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання заяви та 2481,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

8. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги - покласти на скаржника.

9. Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 11.11.2024.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Галушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.