Постанова

від 05.11.2024 по справі 921/193/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2024 р. Справа №921/193/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого суддіБонк Т.Б.

СуддівБойко С.М.

Якімець Г.Г.

секретар судового засідання Шатан Т.О.,

представники сторін:

прокурор: Рогожнікова Н.Б.,

позивача: Ткач Р.М.,

відповідача: Герасимович В.О., Трачук І.В.,

третьої особи 1: Олексієнко В.М.,

третя особа 2: Деревінський І.М.,

розглянувши матеріали апеляційних скарг заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури №15-560ВИХ-24 від 07.08.2024 (вх. суду від 15.08.2024 № 01-05/2314/24)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 22.07.2024 (повний текст складено 31.07.2024; суддя Охотницька Н.В.)

у справі № 921/193/24

за позовом керівника Кременецької окружної прокуратури

в інтересах держави в особі: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, м. Івано-Франківськ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Герасимовича Віктора Олексійовича, с. Білокриниця, Тернопільська область

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1) Міністерство культури та стратегічної комунікації України, м. Київ

2) Кременецько-Почаївський Державний історико-архітектурний заповідник, м. Кременець, Тернопільська область

про розірвання договору оренди та зобов`язання повернути майно,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду попередньої інстанцій:

Керівник Кременецької окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях до Фізичної особи-підприємця Герасимовича Віктора Олексійовича про розірвання договору оренди №1215 нерухомого майна, що належить до державної власності, укладеного 18.05.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області та Фізичною особою-підприємцем Герасимовичем Віктором Олексійовичем, та зобов`язання ФОП Герасимовича В.О. повернути балансоутримувачу Кременецько-Почаївському державному історико-архітектурному заповіднику нежитлові приміщення будівлі пам`ятки архітектури національного значення "Замок руїни" ІХ-ХVІ ст., охоронний номер 666Н, загальною площею 113,2 кв.м, інвентарний номер 10300011, реєстровий номер 26024191.15.АААДДЛ148, розміщених за адресою: вул. Замкова, 59, м. Кременець Кременецького району Тернопільської області шляхом підписання акту приймання-передавання.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди майна №1215 від 18.05.2017 та охоронним договором №1081 від 20.09.2016, зокрема використання орендованого майна всупереч договору та призначенню, створення своїми діями загрозу пошкодженню пам`ятці архітектури національного значення.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 22.07.2024 у справі № 921/193/24 у задоволенні позову відмовлено.

При прийнятті оскаржуваного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що необхідним у цій справі є доведення наявності підстав для розірвання договору в судовому порядку та дотримання порядку розірвання господарських договорів, визначеного ст.188 ГК України.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано зокрема тим, що в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази на підтвердження проведення орендарем будь-яких будівельних, ремонтних, земляних робіт, що призвели до пошкодження об`єкту пам`ятки архітектури національного значення. Також суд врахував перебування об`єкта оренди в користуванні військової частини, що унеможливлювало доступ орендаря до орендованих приміщень та те, що не є завершене кримінальне провадження №12023211010000690, у межах якого встановлюються винні особи у незаконному проведенні пошукових робіт на об`єкті археологічної спадщини.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

Не погодившись з рішенням, заступник керівника Тернопільської обласної прокуратури звернувся до Західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 22.07.2024 у справі № 921/193/24 та задоволити позовні вимоги у повному обсязі.

Прокурор зазначає, що суд першої інстанції не дослідив які саме зобов`язання за договором оренди пам`ятки архітектури національного значення були порушені ФОП Герасимовичем В.О., що могло б свідчити про істотність порушення умов договору з боку відповідача, не встановив яку шкоду відповідач завдав позивачу таким порушенням, а помилково вказав, що орендодавцем не дотримано у цій справі порядку, встановленого ст. 188 ГК України.

Також, на думку скаржника, місцевим господарським судом не застосовано до спірних правовідносин положення Закону України «Про охорону культурної спадщини», який є спеціальним та регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини.

Апелянт стверджує, що Господарський суд Тернопільської області при винесенні рішення відхилив доводи прокурора про наявність підстав для розірвання договору оренди державного майна із особливим статусом та не навів мотивів прийняття або відхилення аргументів, викладених прокурором, зокрема не встановлено чи наявні правові підстави для розірвання договору, з підстав визначених ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просить задоволити апеляційну скаргу прокурора та скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 22.07.2024у справі № 921/193/24.

Позивач стверджує, що орендарем ФОП Герасимович В.О. не виконуються взяті на себе зобов`язання за договором оренди майна №1215 від 18.05.2017, щодо виконання додаткової умови Договору та дотримання умов охоронного Договору при використанні пам`ятки національного значення.

Матеріалами справи підтверджено, зокрема, відповідно до Доповідної від 15.11.2023 №3/1-294, в результаті обстеження комісією зафіксовано сліди проведення земляних та пошукових робіт, а саме: вибірка археологічного культурного шару пам` ятки по всій площі приміщень (49,7 кв.м) та наявні пошукові заглиблення (шурфи). Товщина зруйнованого культурного шару становить в середньому 0,5 м по всій площі приміщень. В приміщенні №2, у північному куті зафіксовано складений рухомий археологічний матеріал (фрагменти кераміки XII-XIII ст. та ХVІ-ХVІІ ст.), що походить із несанкціонованих пошукових робіт в орендованому приміщенні.

По виявлених фактах правопорушень чинного пам`яткоохоронного законодавства України Кременецько-Почаївським історико-архітектурним заповідником складено відповідний акт, зібрано усі необхідні матеріали та направлено відповідне клопотання у Кременецький міжрайвідділ Управління Служби безпеки України в Тернопільській області для встановлення причетних осіб і притягнення їх до відповідальності.

Крім цього, на переконання позивача, те, що сторона спору не скористалася процедурою його позасудового врегулювання, не позбавляє її права реалізувати своє суб`єктивне право на зміну чи припинення договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки, що міститься у ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Фізична особа-підприємець Герасимович Віктор Олексійович подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 22.07.2024 у справі № 914/193/24 залишити без змін.

Відповідач стверджує, що умовами укладеного договору оренди передбачено, що орендар має право за згодою балансоутримувача проводити поточний і капітальний ремонт майна, виступати замовником на виготовлення проектно-кошторисної документації на проведення ремонту.

При цьому, відповідач звертає увагу суду, що ні договором оренди, ні договором про внесення змін до договору оренди не було конкретизовано якого саме капітального ремонту потребує об`єкт оренди, та у акті приймання-передачі нерухомого майна в оренду відсутній будь-який детальний опис стану об`єкта оренди.

Відповідач зазначає, що всі роботи для ліквідації аварійного стану фрагменту пам`ятки Замкової гори вежі «Куряча лапка» проводились за наявності проектних і дозвільних документах, які містяться у матеріалах справи.

Міністерство культури та стратегічної комунікації України подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просить задоволити апеляційну скаргу прокурора та скасувати рішення місцевого господарського суду у цій справі.

Третя особа зазначає, що не погоджувала науково-проектну документацію та не надавала дозволів на проведення ремонтно-реставраційних робіт на пам`ятці архітектури національного значення Замок, ІХ-ХVI ст., що розташований за адресою: вул. Замкова, 59, м. Кременець Тернопільської області.

На думку третьої особи, орендар фізична особа-підприємець Герасимович В.О. користується майном з порушенням умов договору оренди № 1215 від 18 травня 2017 року та з недотримання вимог охоронного договору № 1081 від 20 вересня 2016 року, що є підставною для розірвання договору у судовому порядку.

Рух справи в суді апеляційної інстанції:

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2024 справу № 921/193/24 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М. та Якімець Г.Г.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 у справі № 921/193/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури №15-560ВИХ-24 від 07.08.2024 (вх. суду від 15.08.2024 № 01-05/2314/24) на рішення Господарського суду Тернопільської області від 22.07.2024 у справі № 921/193/24.

Процесуальний хід розгляду справи відображено у відповідних ухвалах суду.

Зокрема, ухвалою суду від 08.10.2024 відкладено розгляд справи на 05.11.2024.

У судовому засіданні 05.11.2024 прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, позивач та треті особи погодились з правовою позицією прокурора, відповідач заперечив доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, учасники справи надали суду пояснення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, з огляду на наступне.

Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:

Руїни Кременецького Замку, який розташований в місті Кременець Кременецького району Тернопільської області, віднесено до пам`яток архітектури національного значення (охоронний №666Н) і належить до об`єктів культурної спадщини.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (інформаційна довідка №349363460 від 06.10.2023) щодо об`єкта нерухомого майна, нежитлова будівля, Замок руїни ІХ-ХVІ ст., загальною площею 113,2 м.кв., розташована за адресою вул. Замкова, 59, м. Кременець, Кременецький район, Тернопільська область, належить державі Україна в особі Міністерства культури та інформаційної політики України (код ЄДРПОУ 43220275).

31.01.2017 на адресу Регіонального відділення ФДМ України по Тернопільській області (правонаступником майна, прав та обов`язків якого на даний час є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях) надійшла заява ФОП Герасимовича В.О. №1 від 26.01.2017 щодо надання в оренду строком до трьох років державного нерухомого майна - приміщення пам`ятки архітектури національного значення "Замок руїни" ІХ-ХVІ ст., загальною площею 113,2 кв.м, що знаходиться за адресою вул. Замкова, 59, м. Кременець, Тернопільської області та перебуває на балансі Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника. Мета використання: розміщення кафе, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи.

30.01.2017 між Кременецько-Почаївським державним історико-архітектурним заповідником в особі директора Микулича Вадима Володимировича та ФОП Герасимовичем В.О. складено і підписано Узгоджений висновок щодо стану майна об`єкту оренди, у якому зазначено, що такий потребує капітального ремонту.

Як зазначено у позовній заяві та в листі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях №10-112-01883 від 12.12.2023, враховуючи заяву ФОП Герасимовича В.О., не заперечення балансоутримувача та погодження органу, уповноваженого управляти державним майном - Міністерства культури України №461/15-4/14-17 від 01.03.2017, з метою вивчення попиту на об`єкт оренди у газеті "Відомості приватизації" від 19.04.2017 було розміщено інформацію про намір передати в оренду вищевказане майно.

За результатами вивчення попиту на об`єкт оренди, орендодавцем наказом №00213 від 12.05.2017 прийнято рішення про не оголошення конкурсу на право оренди вказаного об`єкта та укладення договору оренди з ФОП Герасимовичем В.О. як з єдиним заявником.

18.05.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Герасимовичем Віктором Олексійовичем, ідентифікаційний код НОМЕР_1 (Орендар) укладено Договір оренди №1215 нерухомого майна, що належить до державної власності, у відповідності до умов якого (п.1.1) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно: нежитлові приміщення будівлі пам`ятки архітектури національного значення "Замок руїни" ІХ-ХVІ ст., охоронний номер 666 Н, загальною площею 113,2 кв.м., інвентарний номер 10300011, реєстровий номер 26024191.15.АААДДЛ148, розміщених за адресою: вул. Замкова, 59, м. Кременець Тернопільська область (далі - Майно), що перебуває на балансі Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 26024191 (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно із висновком про вартість майна станом на 28 лютого 2017 року і становить за незалежною оцінкою 148 960,00 грн без ПДВ.

Відповідно до пункту 1.2 Договору майно передається в оренду з метою розміщення кафе, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи.

У п.1.3 Договору зазначено, що стан майна на момент укладення договору визначається в акті приймання-передавання за узгодженим висновком Балансоутримувача і Орендаря.

Згідно з п.2.2. Договору, передача Майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це Майно. Власником Майна залишається держава, а Орендар користується ним протягом строку оренди.

Об`єкт оренди не підлягає приватизації та передачі в суборенду (п.2.5 Договору).

У розділі 3 Договору сторони погодили умови щодо порядку нарахування та сплати орендної плати за користування Майном.

Пунктами 4.3, 4.4 Договору передбачено, що відновлення орендованого Майна здійснюється орендарем відповідно до пунктів 5.4, 5.7, 6.2 цього Договору.

Для отримання згоди Орендодавця на здійснення поліпшень Орендар подає заяву і пакет необхідних документів, згідно з Порядком надання Орендарю згоди Орендодавця державного майна на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 03.10.2006 №1523 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.10.2006 за №1123/12997 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до умов Договору Орендар, зокрема, зобов`язався:

- використовувати орендоване Майно відповідно до його призначення (мети оренди) та умов цього Договору (п.5.1);

- забезпечувати збереження орендованого Майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати Майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване Майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки (п.5.4);

- своєчасно здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого Майна. Ця умова не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого Майна і не тягне за собою зобов`язання Орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень. У разі, якщо Орендар подає заяву на погодження Орендодавцем здійснення невід`ємних поліпшень орендованого Майна, він зобов`язаний надати експертний висновок на проектно-кошторисну документацію на здійснення невід`ємних поліпшень (п.5.7);

- за чотири місяці до закінчення терміну дії Договору проінформувати Орендодавця та Балансоутримувача про свій намір продовжити (припинити) дію Договору (п.5.14);

- забезпечувати збереження пам`ятки відповідно до вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини" та умов охоронного договору, укладеного власником пам`ятки або уповноваженим ним органом з відповідним органом охорони культурної спадщини (п.5.15.);

- погоджувати з Орендодавцем, Балансоутримувачем та центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини проведення невід`ємних поліпшень, ремонту, розширення, проведення його реконструкції тощо, що зумовлює підвищення його вартості за власні кошти та дотримуватись вимог статті 26 Закону України "Про охорону культурної спадщини" (п. 5.16 Договору).

Пунктами 6.1., 6.2 Договору передбачено, що Орендар має право використовувати орендоване Майно відповідно до його призначення та умов цього Договору; за згодою Орендодавця, Балансоутримувача та органу, уповноваженого управляти державним майном, проводити невід`ємні поліпшення, реконструкцію, розширення, технічне переозброєння орендованого майна, що зумовлює підвищення його вартості за власні кошти, без права подальшої компенсації вартості невід`ємних поліпшень, з дотримання вимог статті 26 Закону України "Про охорону культурної спадщини".

У п.8.5 Договору визначено, що Орендодавець має право (у т.ч. за ініціативою Балансоутримувача) вимагати розірвання Договору за умови, якщо Орендар:

- користується майном не за призначенням;

- передав орендоване майно у користування іншій особі;

- своїми діями створює загрозу пошкодження Майна;

- не застрахував орендоване майно;

- перешкоджає у проведенні перевірки використання, збереження майна.

Згідно з п.10.1. Договору, останній укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 18 травня 2017 року по 17 квітня 2020 року включно.

Відповідно до п. 10.4. Договору, у разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід`ємною частиною Договору при обов`язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об`єктом оренди, який надається на запит орендодавця.

18.05.2017 між Балансоутримувачем - Кременецько-Почаївським державним історико-архітектурним заповідником та Орендарем - ФОП Герасимовичем В.О. підписано акт приймання-передавання орендованого майна, у якому зазначено, що стан Майна на момент укладення договору, за узгодженим висновком Балансоутримувача і Орендаря, потребує капітального ремонту.

16.03.2020 ФОП Герасимович В.О. звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях з листом, у якому повідомив про свій намір продовження договору оренди від 18.05.2017 №1215 нерухомого майна, терміном до трьох років.

05.05.2020 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Герасимовичем Віктором Олексійовичем підписано Додаткову угоду №1 про внесення змін до договору оренди від 18.05.2017 №1215 нерухомого майна, що належить до державної власності, якою Сторони погодились внести зміни до Преамбули договору, пункту 3.1 Розділу 3 "Орендна плата", Розділу 5 "Обов`язки Орендаря", пункту 10.1 Розділу 10 "Строк чинності, умови зміни та припинення Договору" та Розділу 11 "Платіжні та поштові реквізити Сторін" в частині Банківських реквізитів для зарахування до Державного бюджету України 50% коштів за оренду державного майна - договору оренди від 18.05.2017 №1215, виклавши їх у новій редакції.

Зокрема, внесено зміни щодо зазначення назви Орендодавця - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях; доповнено Розділ 5 пунктом 5.17. "Обов`язки Орендаря", зазначивши, що: "Орендар при використанні пам`ятки архітектури та містобудування національного значення "Замок" (постанова Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 №970, охоронний №666) зобов`язаний дотримуватися Закону України "Про охорону культурної спадщини" та умов охоронного договору укладеного між Міністерством культури України та Кременецько-Почаївським державним історико-архітектурним заповідником, погодженого листом Мінкультури від 03.03.2017 №77/10/61-17; пункт 10.1 Договору викладено у новій редакції, вказавши, що Договір продовжено строком на 1 (один) рік, що діє з 18.04.2020 по 17.04.2021 включно.

15.01.2021 до Регіонального відділення ФДМУ від ФОП Герасимовича В.О. надійшла заява, в якій Орендар просив продовжити термін дії Договору №1215 від 15.05.2017 на п`ять років.

Листом від 15.03.2021 №3/1-70 Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник, як Балансоутримувач, надав Орендодавцю інформацію, необхідну для прийняття рішення про продовження Договору оренди №1215 від 18.05.2017 та оголошення аукціону на нежитлові приміщення будівлі пам`ятки архітектури національного значення "Замок, руїни, IX-XVI ст.", а також долучив копію погодження Міністерства культури та інформаційної політики України щодо продовження Договору оренди (лист №85/33.1 від 06.01.2021).

Наказом Регіонального відділення №164 від 07.04.2021 було прийнято рішення про оголошення аукціону, за результатами якого чинний Договір оренди №1215 від 18.05.2017, міг бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем та затверджено умови оренди.

Згідно з протоколом про проведення електронного аукціону №UА-РS-2021-04-13-000029-2 від 11.05.2021 щодо продовження Договору оренди від 18.05.2017 №1215 на використання нежитлових приміщень будівлі пам`ятки архітектури національного значення "Замок руїни" ІХ-ХVІ ст., охоронний номер 666Н, загальною площею 113,20 кв.м, за адресою: вул. Замкова, 59, м. Кременець, Тернопільська область, переможцем електронного аукціону визначено ФОП Герасимовича Віктора Олексійовича (як учасника, що подав єдину заяву).

07.06.2021, керуючись Законом України "Про оренду державного та комунального майна", Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483, враховуючи протокол електронного аукціону UА-РS-2021-04-13-000029-2 на продовження дії договору оренди №1215 від 18.05.2017, з метою приведення договору оренди до Примірного договору оренди нерухомого або іншого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2020 №820, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (Орендодавець), Кременецько-Почаївським державним історико-архітектурним заповідником (Балансоутримувач) та ФОП Герасимовичем В.О. (Орендар) укладено Договір про внесення змін №2 до Договору оренди державного майна №1215 від 18.05.2017 (зі змінами внесеними додатковою угодою №1 від 05.05.2020), яким Договір викладено у новій редакції.

Зокрема, пунктом 4.3 Договору (в новій редакції) передбачено, що Майно належить до пам`ятки архітектури національного значення "Замок руїни" IX-XVI ст.

Відповідно до п.6.6. Договору (в новій редакції), якщо Майном є пам`ятка культурної спадщини, щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи його частина, Орендар зобов`язаний виконувати усі обов`язки Балансоутримувача за охоронним договором, який є додатком до цього договору.

В п.12.3 Змінюваних умов Договору (в новій редакції) визначено строк дії Договору, а саме - до 17 квітня 2026 року включно.

Пунктом 12.7.2 Договору (в новій редакції) передбачено, що Договір може бути достроково припинений на вимогу Орендодавця, якщо Орендар використовує Майно, не за цільовим призначенням, визначеним у пунктах (3)7.1, (3)7.1.1 або 4(7.1) Умов, або використовує Майно за забороненим цільовим призначенням, визначеним у п.2(7.1) Умов.

Положеннями пункту 12.7.7 Договору оренди державного майна №1215 від 18.05.2017 (зі змінами внесеними додатковою угодою №1 від 05.05.2020) також визначено, що договір може бути достроково припинений на вимогу Орендодавця, якщо Орендар істотно порушує умови охоронного договору, укладеного стосовно Майна, і копія якого є додатком до цього договору або передана Орендарю відповідно до вимог частини восьмої статті 6 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Актом приймання-передавання від 14.06.2021 Балансоутримувачем - Кременецько-Почаївським державним історико-архітектурним заповідником в особі Директора Микулича В.В. передано Орендарю - фізичній особі-підприємцю Герасимовичу В.О. копію Охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини від 20.09.2016 №1081, укладеного між Міністерством культури України, як органом охорони, та Кременецько-Почаївським державним історико-архітектурним заповідником, як користувачем (далі Охоронний договір).

В п.1 Охоронного договору зазначено, що Користувач бере на себе зобов`язання щодо охорони "Замок руїни", ІХ-ХVІ ст., пам`ятки архітектури національного значення відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 №970, охоронний №666 Н, загальною площею 113,20 кв.м, місцезнаходження: вул. Замкова, 59, м. Кременець, Тернопільська область.

Термін дії Охоронного договору встановлено на період управління пам`яткою (п.2).

Відповідно до п.5 Охоронного договору від 20.09.2016 №1081 користувач зобов`язується: використовувати пам`ятку (частину пам`ятки) виключно під музей, розміщення кафе, реалізацію сувенірної продукції та туристичний об`єкт; утримувати пам`ятку (її частину) в належному санітарному, протипожежному і технічному стані; утримувати територію пам`ятки упорядженою, не допускати використання цієї території для нового будівництва та задоволення інших господарських потреб, що можуть зашкодити пам`ятці; не робити будь-яких прибудов до пам`ятки, не переробляти її як ззовні, так і всередині, а також не вести будь-яких земляних робіт на території пам`ятки без спеціального письмового дозволу органу охорони.

Згідно з пунктами 10, 11 Охоронного договору користувач зобов`язується негайно повідомляти органи охорони про будь-яке руйнування, пошкодження аварію чи іншу обставину, що заподіяла шкоду пам`ятці (її частині), і своєчасно вживати заходів для приведення пам`ятки (її частини) в належний стан; своєчасно проводити поточний та капітальний ремонт пам`ятки (її частини) і роботи з упорядження території пам`ятки, виконувати реставраційні, ремонтні та інші роботи в терміни, передбачені пунктом 13 цього Договору, а у разі потреби в терміни, визначені окремим розпорядженням органу охорони.

Згідно з п.12 Охоронного договору від 20.09.2016 №1081 користувач зобов`язаний проводити реставраційні, ремонтні та інші роботи відповідно до науково-проектної документації, затвердженої в установленому порядку, за письмового дозволу органу охорони. Копії матеріалів про проведення обміру та дослідження пам`ятки, а також науково-проектну документацію безоплатно передавати органу охорони в 10-денний термін після її затвердження.

У разі самовільного проведення користувачем (власником) робіт, пов`язаних з перебудовою чи переобладнанням, які призвели до спотворення пам`ятки, її території чи охоронних зон, їх наслідки повинні бути усунуті за рахунок користувача (власника) в терміни, визначені письмовим розпорядженням органу охорони (п.14 Охоронного договору).

У разі невиконання користувачем (власником) вимог законодавства та умов цього договору орган охорони накладає в установленому порядку на користувача (власника) штрафні санкції у відповідності до вимог ст.ст. 43, 44 Закону України "Про охорону культурної спадщини", а також зобов`язує користувача (власника) відшкодувати завдані ним збитки (п.15 Охоронного договору).

В п.16 Охоронного договору також зазначено, що його невід`ємною частиною є Акт технічного стану пам`ятки, який фіксує стан пам`ятки на час укладання Охоронного договору.

В Акті технічного стану пам`ятки архітектури місцевого значення, підписаному 20.09.2016 між Управлінням культури Тернопільської облдержадміністрації, як органом охорони, з одного боку, та Кременецько-Почаївським державним заповідником, як користувачем, як додаток до Охоронного договору, зафіксовано технічний стан пам`ятки.

Зокрема, в п.1 Акту описано загальний стан пам`ятки: замок побудований з місцевого каменю-вапняка. В плані має неправильну форму. До нашого часу збереглася квадратна в плані двоярусна вежа з склепінчастим готичним проїздом і приміщення західної вежі. Оборонні мури мають конструкції фортифікаційного призначення. Необхідно виконати комплексні протиаварійні та ремонтно-реставраційні роботи.

В п. 2 Акту зафіксовано стан зовнішніх архітектурно-конструктивних елементів пам`ятки: а) загальний стан більшої частини пам`ятки аварійний; б) фундаменти стрічкові кам`яні, здебільшого аварійний стан, в) цоколі та відмостки біля них частина аварійний стан, решта в незадовільному стані; г) стіни з каменю-вапняка, частина в аварійному стані; д) дах (крокви і лати, покрівля, водозливні труби) над західною вежею - задовільний стан, е) бані, намети (їх конструкції та покрівля) відсутні; ж) зовнішнє декоративне оздоблення (обличкування, пофарбування, карнизи, колони, пілястри, ліплення, скульптура, живопис) на фасадах відсутні.

Згідно з пунктами 3, 4 Акту стан внутрішніх архітектурно-конструктивних і декоративних елементів пам`ятки: а) загальний стан - незадовільний; б) перекриття над західною вежею цегляні та кам`яні склепіння задовільний стан; в) підлога в західній вежі цегляна та кам`яна - незадовільний стан; г) стіни тиньковані вапняним розчином - незадовільний стан; д) стовпи, колони відсутні; е) двері, вікна в західній вежі знаходяться в аварійному стані; ж) сходи цегляні та кам`яні - незадовільний стан; з) стеля цегляна та кам`яна - стан незадовільний; і) внутрішнє декоративне оздоблення, живопис, предмети прикладного мистецтва відсутнє; сад, парк, двір, ворота, огорожа внутрішній двір в незадовільному стані, потребує впорядкування та організації водовідводу.

Інспекційний нагляд за пам`яткою здійснюється державним органом охорони культурної спадщини.

Як вказано у позові, на підставі заяви Служби безпеки України в Тернопільській області, слідчим Кременецького РВП ГУНП в області 14.09.2023 в Єдиний реєстр досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження №12023211010000690 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 298 КК України, стосовно того, що на території замку IX - XVI століть в урочищі Замкова гора у м.Кременець Тернопільської області, що є пам`яткою архітектури національного значення і знаходиться на балансі Кременецько-Почаївського Державного історико-архітектурного заповідника, відбувається незаконне будівництво, чим пошкоджуються об`єкти архітектурної спадщини.

Як зазначено у повідомленні Кременецького МРВ УСБУ в Тернопільській області про виявлене кримінальне правопорушення від 14.09.2023, у ході виконання завдань покладених чинним законодавством на органи СБУ, Кременецьким МРВ отримано інформацію про можливе незаконне проведення пошукових робіт на об`єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об`єктів культурної спадщини представниками ФОП Герасимовича Віктора Олексійовича (код НОМЕР_1 ). Зокрема, під виглядом реконструкції відбуваються будівельні роботи на "Замковій горі" ("Бона"), а саме частина комплексу "Порохова вежа", який являється пам`яткою архітектури Національного значення і перебуває у власності держави в особі Міністерства культури України на балансі та оперативному управлінні Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника (код ЄДРПОУ 26024191, Тернопільська обл., м. Кременець, вул. Козубського, буд. 6) в межах національного природного парку "Кременецькі гори" (код ЄДРПОУ 37766410). Жодних дозволів на проведення реставраційних, ремонтно-будівельних робіт та робіт з поточного ремонту на пам`ятці архітектури національного значення у балансоутримувача Кременецько-Почаївського ДІАЗ, власника Міністерства культури України та інших уповноважених органів виконавчої влади фізичній особі підприємцю не надавались та не погоджувались. Зазначені роботи відбувалися за відсутності науково-проектної документації на проведення робіт з порушенням реставраційних норм і правил, що погоджуються центральними органами влади. Будівельні роботи проведено з порушеннями режимів використання із змінами та доповненнями без збереження його матеріальної автентичності, а також елементів обладнання, упорядкування та оздоби.

Надалі, на території замку IX-XVI століть в урочищі Замкова гора у м. Кременець Тернопільської області, що є пам`яткою архітектури національного значення і знаходиться на балансі Кременецько-Почаївського Державного історико-архітектурного заповідника, старшим слідчим СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області проведено огляд місця події (з фотофіксацією), за результатами якого складено Протокол огляду місця події від 15.09.2023, в ході якого, як стверджує прокурор, виявлено факт незаконного, без науково-проектної документації та письмового дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, проведення будівельних робіт, що свідчить про недотримання Орендарем, тобто Герасимовичем В.О. умов договору №1215 та пошкодження об`єкту архітектурної спадщини національного значення. Зокрема, на одній із веж пам`ятки архітектури національного значення "Замок руїни" ІХ-ХVІ ст. відсутній дах, який був демонтований саме орендарем, без належних для цього дозволів, тобто в порушення чинного законодавства держави. Крім того, 17.10.2023 на території нежитлових приміщень будівлі пам`ятки проведено обшук за участю спеціаліста, під час якого зафіксовано влаштування нової кам`яної кладки стін у віконних відкосах, а також арочного склепіння у дверному отворі, обвалення якого скоріш за все утворилося від замокання і протікання покрівлі. Також зафіксовано демонтаж перекриття, що і спричиняє замокання і руйнування внутрішніх стін пам`ятки архітектури.

Надалі, на виконання листа Міністерства культури та інформаційної політики від 27.09.2023 №06/34/8336-23 і в межах проведення службової перевірки та встановлення осіб, які проводили незаконні пошукові роботи на об`єкті культурної спадщини в нежитловому приміщенні пам`ятки архітектури національного значення "Замок, руїни IX-XVI ст.", охоронний №666 Н, та звернення Кременецького міжрайвідділу УСБУ в Тернопільській області від 08.11.2023 №69/95-1960, наказом в.о. директора Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника (Балансоутримувача) №122 від 10.11.2023 утворено спеціальну комісію для обстеження частини нежитлового приміщення пам`ятки архітектури "Замок, руїни IX-XVI ст." на предмет проведення незаконних пошукових робіт.

За результатами візуального огляду складено акт від 13.11.2023, у якому зафіксовано ряд порушень пам`яткоохоронного законодавства.

На підставі виявлених порушень, Заповідником складено та подано до центрального органу охорони культурної спадщини, а саме Міністерства культури та інформаційної політики України, відповідні доповідні №3/1-294 від 15.11.2023 та №3/1-303 від 16.11.2023.

Так, відповідно до Доповідної від 15.11.2023 №3/1-294, в результаті обстеження комісією зафіксовано сліди проведення земляних та пошукових робіт, а саме: вибірка археологічного культурного шару пам`ятки по всій площі приміщень (49,7 кв.м) та наявні пошукові заглиблення (шурфи). Товщина зруйнованого культурного шару становить в середньому 0,5 м по всій площі приміщень. В приміщенні №2, у північному куті зафіксовано складений рухомий археологічний матеріал (фрагменти кераміки XII-XIII ст. та ХVІ-ХVІІ ст.), що походить із несанкціонованих пошукових робіт у вищезгаданому приміщенні.

При цьому, також зазначено, що комісійне обстеження проведено лише у доступних Заповіднику підвальних частинах нежитлового приміщення замку. Інші приміщення замку, в т.ч. порохова вежа на той момент були опечатані (недоступні для огляду), оскільки там проводяться слідчі дії.

Кременецько-Почаївським історико-архітектурним заповідником складено відповідний акт, зібрано усі необхідні матеріали та направлено відповідне клопотання у Кременецький міжрайвідділ Управління Служби безпеки України в Тернопільській області для встановлення причетних осіб і притягнення їх до відповідальності.

Згідно з доповідною №3/1-303 від 16.11.2023, 16.11.2023 відповідно до Наказу №127 від 15.11.2023 в.о. директора Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника "Про створення спеціальної комісії для обстеження пам`ятки архітектури "Замок, руїни ІХ-ХVІ ст.", охоронний №666 Н" проведено візуальне обстеження другого ярусу частини нежитлового приміщення вищезгаданої пам`ятки (порохова вежа та дах) та складено відповідний акт. В результаті огляду зафіксовано, що у вищезгаданих приміщеннях наявні сліди несанкціонованих ремонтно-реставраційних робіт, втручання у капітальні стіни пам`ятки, самовільне мурування дверних та віконних порталів.

Зокрема, у приміщенні №7 (відповідно до креслень технічного паспорту пам`ятки) у південній віконній бійниці понижено на 0,5 м первісний рівень дна за рахунок демонтажу автентичної стіни площею 2,25 кв.м. У північно-західній віконній бійниці понижено рівень дна теж на 0,5 м та розширено вхідний портал за рахунок демонтажу капітальних стін пам`ятки на площі 4,5 кв.м. Бокові стіни віконних бійниць та дверей підмуровані сучасним цементним розчином із включенням не автентичних матеріалів (клеймованої цегли ХІХ-ХХ ст.). Крім цього, у вежі (приміщення №8) зафіксовано прокопаний колодязь (цистерна) на глибину 3,2 м і діаметром 1 м, який є окрім архітектурного і археологічною складовою пам`ятки.

Крім цього, дах на обстежуваних приміщеннях засипаний пісковою сумішшю і без накриття, що становить на даний час додаткове навантаження на пам`ятку і може призвести до аварійних наслідків.

30.11.2023 Міністерством культури та інформаційної політики України внесено припис ФОП Герасимовичу В.О. №24/56/23 від 30.11.2023 про негайне усунення виявлених порушень.

Як зазначено у приписі, на виконання вимог частини першої статті 30 Закону України "Про охорону культурної спадщини", Міністерство культури та інформаційної політики України, діючи в межах повноважень, визначених пунктом 18 частини другої статті 5 Закону і Положенням про Міністерство культури та інформаційної політики України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2019 року №885, за результатами опрацювання матеріалів, надісланих листами (доповідними) Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника від 15.11.2023 №3/1-294 та від 16.11.2023 №3/1-303 (вхідні реєстраційні МКІП від 15.11.2023 №26131/06-23 та від 16.11.2023 №26341/06-23), зокрема актів візуального обстеження від 13.11.2023 та від 16.11.2023 пам`ятки архітектури національного значення "Замок", ІХ-ХVІ ст., по вул. Замковій, 59 у м.Кременці Тернопільської області (постанова Ради Міністрів Української РСР від 24 серпня 1963 року №970, охоронний № 666), вимагає наступне:

1. Негайно припинити проведення будь-яких робіт на вказаному об`єкті культурної спадщини, зокрема в підвальній частині та верхньому ярусі нежитлових приміщень вищезгаданої пам`ятки, які виконуються з порушенням вимог частини першої статті 26 та статті 35 Закону, а також статті 10 Закону України "Про охорону археологічної спадщини", за відсутності погодженої з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відповідної проектної документації та дозволів.

2. Вжити заходів із приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини.

3. Надати пояснення по суті викладених у п. 1 зазначеного Припису фактів порушення законодавства про охорону культурної спадщини.

Вказані факти, на думку прокуратури, свідчать про те, що Орендарем - ФОП Герасимовичем В.О. не виконуються взяті на себе зобов`язання за договором оренди майна №1215 від 18.05.2017 та охоронним договором №1081 від 20.09.2016, і майно використовується всупереч договору та призначенню, що є підставою для розірвання договору у судовому порядку відповідно до статей 651, 783 ЦК України, 188, 291 ГК України.

При цьому, прокурор зазначає, що положення щодо можливості дострокового припинення договору оренди за згодою сторін за рішенням суду та з інших підстав містяться також в ст.24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.8.5 та п.10.7 Договору оренди №1215 нерухомого майна, що належить до державної власності від 18.05.2017 (зі змінами, внесеними додатковою угодою №1 від 05.05.2020 та договором про внесення змін №2 від 07.06.2021, якими договір №1215 від 18.05.2017 викладений у новій редакції).

При перегляді рішень місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, врегульовано Законом України "Про охорону культурної спадщини".

Відповідно до ст.1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" об`єкт культурної спадщини - визначене місце, споруда, комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Згідно з ч. 1 ст.22 вказаного Закону, пам`ятки, їхні частини, пов`язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця.

Приписами ч.1 ст.24 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України "Про охорону культурної спадщини" використання пам`ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує як найменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

У цій справі судами встановлено, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (Орендодавець), Кременецько-Почаївським державним історико-архітектурним заповідником (Балансоутримувач) та ФОП Герасимовичем В.О. (Орендар) виникли правовідносини за Договором оренди державного майна №1215 від 18.05.2017 (який викладено у новій редакції шляхом підписання Договору про внесення змін №2 від 07.06.2021).

Відповідно до умов вказаного Договору, Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно: нежитлові приміщення будівлі пам`ятки архітектури національного значення "Замок руїни" ІХ-ХVІ ст., охоронний номер 666Н, загальною площею 113,2 кв.м, за адресою: вул. Замкова, 59, м. Кременець Тернопільська область (далі - Майно), що перебуває на балансі Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника.

Прокурор вказує, що орендарем не виконуються взяті на себе зобов`язання за договором оренди майна та охоронним договором і майно використовується всупереч призначенню, тому вказане є підставою для розірвання договору у судовому порядку.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, а відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Господарський договір укладається в порядку, встановленому ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ст. 181 ГК України).

Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України унормовано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною третьою статті 291 Господарського кодексу України передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України.

Згідно з положеннями частини другої цієї ж статті сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (частини третя статті 188 Господарського кодексу України).

У разі прийняття пропозиції договір вважається розірваним за згодою сторін (про що інша сторона повідомляється письмово або сторонами складається єдиний документ).

Тобто передумовою дострокового розірвання договору оренди є необхідність направлення ініціюючою стороною іншій стороні пропозиції про дострокове припинення договірних відносин.

У відповідності до частини четвертої статті 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. У такому разі договір є зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (частини п`ята статті 188 Господарського кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор обґрунтовує позовні вимоги про визнання договору розірваним тим, що орендар не виконує взяті на себе зобов`язання за договором оренди майна та своїми діями створює загрозу пошкодженню пам`ятці архітектури національного значення.

Правовою підставою позову прокурор зазначив ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Позов про розірвання договору оренди належить до зобов`язально-правових способів захисту, оскільки між сторонами існують договірні правовідносини.

Системний аналіз норм законодавства, що регулюють припинення орендних відносин, вказує, що дострокове розірвання договору можливе лише за наявності обґрунтованих підстав для такого розірвання, таких як істотні порушенням умов договору або істотна зміна обставин, якими сторони керувалися під час укладання договору.

За приписами частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною другою цієї ж статті договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

При цьому істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.

Під випадками істотного порушення, встановленими законом, слід розуміти таке порушення стороною умов договору, за якого друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Така підстава повинна бути очевидною та обґрунтованою. Обґрунтованість підстави може підтверджуватися відповідними документами.

Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 910/3568/18, від 17.04.2019 у справі № 910/6381/18, від 14.08.2019 у справі № 910/8819/18.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною першою статті 188 Господарського кодексу України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у пунктах 6.2.8, 6.2.10 постанови від 05.07.2019 у справі № 916/1684/18 зробила висновки:

- за загальним правилом, встановленим як господарським, так і цивільним чинним законодавством, зміна та розірвання господарських та цивільних договорів допускається лише за згодою сторін або в судовому порядку (у разі відсутності згоди іншої сторони, яка отримала вимогу/пропозицію про розірвання договору);

- за загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін у порядку, встановленому статтею 188 ГК України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов`язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором.

Як вже зазначалось, пунктом 8.5 Договору оренди №1215 від 18.05.2017 (у початковій редакції), на який містяться посилання у позовній заяві, було передбачено, що Орендодавець має право (у тому числі за ініціативою Балансоутримувача) вимагати розірвання Договору, зокрема, за умови, якщо Орендар користується майном не за призначенням, своїми діями створює загрозу пошкодження Майна.

При цьому, у пункті 10.3 вказаної редакції Договору зазначено, що зміни до цього Договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди Сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою Стороною.

Відповідно до пункту 12.7 Договору оренди державного майна №1215 від 18.05.2017 (в редакції, викладеній Договором про внесення змін №2 від 07.06.2021) договір може бути достроково припинений на вимогу Орендодавця, якщо Орендар:

- допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці (п.12.7.1.);

- використовує Майно не за цільовим призначенням, визначеним у пунктах (3)7.1, (3)7.1.1 або (4)7.1 Умов, або використовує Майно за забороненим цільовим призначенням, визначеним у пункті (2)7.1 Умов (п. 12.7.2.);

- без письмового дозволу Орендодавця передав Майно, його частину у користування іншій особі, крім випадків, коли Орендар передав Майно в суборенду на підставі пункту 8.1 цього договору і надав Орендодавцю копію договору суборенди для його оприлюднення в електронній торговій системі (п.12.7.3.);

- уклав договір суборенди з особами, які не відповідають вимогам статті 4 Закону (п.12.7.4.);

- перешкоджає співробітникам Орендодавця та/або Балансоутримувача здійснювати контроль за використанням Майна, виконанням умов цього договору (п.12.7.5.);

- порушує додаткові умови оренди, зазначені у пункті 14 Умов (п.12.7.6.);

- істотно порушує умови охоронного договору, укладеного стосовно Майна, і копія якого є додатком до цього Договору або передана Орендарю відповідно до вимог частини восьмої статті 6 Закону (п.12.7.7.);

- відмовився внести зміни до цього договору у разі виникнення підстав, передбачених пунктом 3.7 цього Договору (п.12.7.8).

При цьому, пунктом 12.8 Договору передбачено, що про наявність однієї з підстав для дострокового припинення договору з ініціативи Орендодавця, передбачених пунктом 12.7 цього договору, Орендодавець або Балансоутримувач повідомляє Орендареві та іншій стороні договору листом. У листі повинен міститись опис порушення і вимогу про його усунення в строк не менш як 15 та не більш як 30 робочих днів з дати реєстрації листа (у строк п`яти робочих днів, якщо порушення стосується прострочення сплати орендної плати або перешкоджання у здійсненні Орендодавцем або Балансоутримувачем контролю за використанням Майна). Лист пересилається на адресу електронної пошти Орендаря і поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження Орендаря, а також за адресою орендованого Майна.

Якщо протягом встановленого у приписі часу Орендар не усунув порушення, Орендодавець надсилає Орендарю лист, у якому повідомляє Орендареві про дострокове припинення договору на вимогу Орендодавця. У листі зазначається підстава припинення договору, посилання на вимогу про усунення порушення, а також посилання на обставини, які свідчать про те, що порушення триває після закінчення строку, відведеного для його усунення.

Слід зазначити, що у матеріалах цієї справи відсутні докази, які б підтверджували дотримання сторонами порядку розірвання договору, встановленого ст.188 ГК України, зокрема відсутність пропозиції сторони щодо розірвання договору, як передумови дострокового розірвання договору.

Крім цього, у листі №10-112-00377 від 07.03.2024 Управління забезпечення реалізації повноважень у Тернопільській області Регіонального відділення Фонду державного майна України в Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях повідомило окружну прокуратуру про те, що протягом дії договору оренди Управління не здійснювало комплексних контрольних заходів щодо виконання умов договору оренди з оглядом об`єкта оренди на предмет його використання в тому числі охоронного договору, а відтак не вживало заходів щодо дострокового припинення договору оренди.

Як було зазначено, прокурор на підставу розірвання договору покликається на істотне порушення орендарем умов договору №1215 та пошкодження об`єкту архітектурної спадщини національного значення, зокрема влаштування нової кам`яної кладки стін у віконних відкосах, а також арочного склепіння у дверному отворі обвалення якого скоріш за все утворилося від замокання і протікання покрівлі; демонтаж перекриття, що і спричиняє замокання і руйнування внутрішніх стін пам`ятки архітектури.

При цьому, в підтвердження наведеного прокурор посилається на матеріали кримінального провадження, зареєстрованого 14.09.2023 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12023211010000690 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.298 КК України, зокрема: повідомлення про виявлене кримінальне правопорушення від 14.09.2023; протокол огляду місця події від 15.09.2023, складений старшим слідчим СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області; проведений 17.10.2023 на території нежитлових приміщень будівлі пам`ятки обшук за участю спеціаліста, під час якого зафіксовано влаштування нової кам`яної кладки стін у віконних відкосах, а також арочного склепіння у дверному отворі обвалення якого скоріш за все утворилося від замокання і протікання покрівлі, а також зафіксовано демонтаж перекриття, що і спричиняє замокання і руйнування внутрішніх стін пам`ятки архітектури.

Також прокурор надав суду акт візуального обстеження від 13.11.2023 складений комісією у складі в.о. директора Кременецько-Почаївського ДІАЗ, заступника директора Кременецько-Почаївського ДІАЗ, завідувача відділу охорони, експлуатації та реставрації Кременецько-Почаївського ДІАЗ, заступника директора ДП "Науково-дослідного центру "Охоронної археологічної служби України" Інституту археології НААН України; доповідні Кременецько-Почаївського ДІАЗ №3/1-294 від 15.11.2023, №3/1-303 від 16.11.2023 (якими зафіксовано сліди проведення земляних та пошукових робіт у приміщення пам`ятки архітектури, а також зафіксовано сліди несанкціонованих ремонтно-реставраційних робіт, втручання у капітальні стіни пам`ятки, самовільне мурування дверних та віконних порталів, дах на обстежуваних приміщеннях засипаний пісковою сумішшю і без накриття, що становить на даний час додаткове навантаження на пам`ятку і може призвести до аварійних наслідків), а також додатково долучені до матеріалів справи копії протоколів допиту свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , складені в межах кримінального провадження №12023211010000690 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.298 КК України.

Як правильно було зазначено судом першої інстанції, жоден із зазначених доказів не свідчить про те, що такі роботи проводились у період після укладення Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1215 від 18.05.2017, і саме ФОП Герасимовичем В.О., як орендарем.

Відповідач вказував про те, що з початком повномасштабного вторгнення росії, ним було передано орендоване майно у користування військовій частині та доступу до майна він не мав, це підтверджується долученою до матеріалів справи довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також відповідно до п.6.6. Договору (в новій редакції), якщо майном є пам`ятка культурної спадщини, щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи його частина, Орендар зобов`язаний виконувати усі обов`язки Балансоутримувача за охоронним договором, який є додатком до цього договору.

Відтак, ФОП Герасимович В.О. взяв на себе зобов`язання виконувати усі обов`язки Балансоутримувача (Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника) за Охоронним договором №1081 від 20.09.2016, який було передано Орендарю згідно Акту приймання-передавання від 14.06.2021, а саме:

- відповідно до п.5 Охоронного договору: використовувати пам`ятку (частину пам`ятки) виключно під музей, розміщення кафе, реалізацію сувенірної продукції та туристичний об`єкт; утримувати пам`ятку (її частину) в належному санітарному, протипожежному і технічному стані; утримувати територію пам`ятки упорядженою, не допускати використання цієї території для нового будівництва та задоволення інших господарських потреб, що можуть зашкодити пам`ятці; не робити будь-яких прибудов до пам`ятки, не переробляти її як ззовні, так і всередині, а також не вести будь-яких земляних робіт на території пам`ятки без спеціального письмового дозволу органу охорони;

- відповідно до пунктів 10, 11 Охоронного договору: негайно повідомляти органи охорони про будь-яке руйнування, пошкодження аварію чи іншу обставину, що заподіяла шкоду пам`ятці (її частині), і своєчасно вживати заходів для приведення пам`ятки (її частини) в належний стан; своєчасно проводити поточний та капітальний ремонт пам`ятки (її частини) і роботи з упорядження території пам`ятки, виконувати реставраційні, ремонтні та інші роботи в терміни, передбачені пунктом 13 цього Договору, а у разі потреби в терміни, визначені окремим розпорядженням органу охорони;

- відповідно до п.12 Охоронного договору: проводити реставраційні, ремонтні та інші роботи відповідно до науково-проектної документації, затвердженої в установленому порядку, за письмового дозволу органу охорони. Копії матеріалів про проведення обміру та дослідження пам`ятки, а також науково-проектну документацію безоплатно передавати органу охорони в 10-денний термін після її затвердження.

Слід зазначити, що у матеріалах справи відсутній чіткий опис приміщень, які передавались в оренду ФОП Герасимовичу В.О. згідно Договору №1215 від 18.05.2017 та стану переданої в оренду архітектурної пам`ятки, зокрема підлоги, стін, даху (його наявність, відсутність, встановлення тимчасового) тощо, а відповідно до підписаного 18.05.2017 між Балансоутримувачем - Кременецько-Почаївським державним історико-архітектурним заповідником та Орендарем - ФОП Герасимовичем В.О. акту приймання-передавання орендованого майна, лише зазначено, що стан Майна на момент укладення договору, за узгодженим висновком Балансоутримувача і Орендаря, потребує капітального ремонту.

Про аварійний стан більшої частини пам`ятки архітектури, зокрема фундаментів, стін, цоколів та відмосток коло них, також вказується в Акті технічного стану пам`ятки архітектури місцевого значення (додаток до Охоронного договору №1081 від 20.09.2016). При цьому в п.2 Акту міститься інформація щодо даху (крокви і лати, покрівля, водозливні труби) над західною вежею задовільний стан.

В цьому Акті також зазначено, що Інспекційний нагляд за пам`яткою здійснюється державним органом охорони культурної спадщини. При цьому докази здійснення такого нагляду (до листопада 2023 року) з фіксацією стану орендованих приміщень (у яких зокрема виявлено порушення, про які вказується у позовній заяві) в матеріалах справи відсутні.

Слід зазначити, що відповідач заперечує здійснення ним будівельних та земляних робіт на орендованому об`єкті нерухомого майна, а лише підтверджує інвестування ОСОБА_5 в ремонтні роботи пам`ятки архітектури національного значення "Замок руїни" IX-XVI століття, до того ж на підставі виготовлених заповідником і для заповідника проектних та дозвільних документів до укладення договору оренди даного приміщення.

На підтвердження цього, відповідач посилається на виготовлену у 2010 році Державним підприємством "Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут" "Укрзахідпроектреставрація" концепцію розвитку Замкової гори, а також розроблену у 2011 році цим же інститутом проект коригування проекту ліквідації аварійного стану фрагменту пам`ятки Замкової гори - вежі "Куряча лапка" (витяги долучено до матеріалів справи), звіт про оцінку приміщень верхнього ярусу вежі "Куряча лапка", який проводився у 2011 році ТОВ "Орієнтир-Реформа".

В матеріалах справи наявний також лист Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника, підписаного директором Микуличем В.В., який адресований ОСОБА_5 з проханням про надання безоплатної допомоги у проведенні поточного ремонту Курячої лапки, що є складовою пам`ятки архітектури ІХ-ХVІ ст. "Замок руїни" по вул. Замкова, 59 в м. Кременці, посилаючись на те, що вказані приміщення перебувають у аварійному стані, державне фінансування робіт по Замку відсутнє, власних коштів для проведення ремонту у Заповідника недостатньо, а також з урахуванням його досвіду у проведенні таких робіт та наявності ліцензії на проведення ремонтно-реставраційних робіт.

Крім цього, як правильно зауважив місцевий господарський суд, кримінальне провадження №12023211010000690, у межах якого встановлюються винні особи у незаконному проведенні пошукових робіт на об`єкті археологічної спадщини, не є завершене; обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, в матеріалах справи відсутні.

В матеріалах справи міститься інформація про те, що на даний час ухвалою слідчого судді Кременецького районного суду на пам`ятку архітектури національного значення "Замок руїни" ІХ-ХУІ ст. охоронний номер 666Н, загальною площею 113,2 кв.м, інвентарний номер 10300011, реєстровий номер 26024191.15.АААДДЛ148, розміщених за адресою: вул. Замкова, 59, м. Кременець Кременецького району Тернопільської області накладено арешт з метою збереження слідів вчинення кримінального правопорушення, дослідження всіх обставин та подальшого проведення будівельно-технічної, земельно-технічної та історико-архітектурної експертиз.

На підставі вищевикладеного, враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні та прокурор не надав належних, допустимих доказів, які б підтверджували проведення орендарем будь-яких будівельних, ремонтних, земляних робіт, що призвели до пошкодження об`єкту пам`ятки архітектури національного значення, як і істотного порушення орендарем умов договору оренди, колегія суддів дійшла висновку про підставну відмову суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 22.07.2024 у справі № 921/193/24 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції:

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст. 129 ГПК України сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури №15-560ВИХ-24 від 07.08.2024 (вх. суду від 15.08.2024 № 01-05/2314/24) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 22.07.2024 у справі № 921/193/24 залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено 13.11.2024.

Головуючий суддяТ.Б. Бонк

суддя С.М. Бойко

суддяГ.Г. Якімець