ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.10.2024м. ДніпроСправа № 904/2658/24
за позовом Новомосковської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:
Позивача-1: Новомосковської міської ради, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область
Позивача-2: Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю Нью Білд Істейт, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область
про визнання недійсними додаткових угод № 2 від 29.09.2023, № 3 від 31.10.2023, № 4 від 30.11.2023 до договору підряду № 41 від 22.09.2023 та стягнення грошових коштів у розмірі 424 604,36 грн.
Суддя Ніколенко М.О.
При секретарі судового засідання Макаренко Т.А.
Представники:
Прокурор: Вороновська О.В. (в залі суду) - посвідчення № 069881 від 01.03.2023
Від позивача-1: Фролов П.І. (в залі суду) - довіреність № 511/0/2-22 від 26.04.2022
Від позивача-2: Семенюк Є.С. (в залі суду) - самопредставництво
Від відповідача: не з`явився
РУХ СПРАВИ.
Новомосковська окружна прокуратура в інтересах держави в особі: Позивача-1: Новомосковська міська рада, Позивача-2: Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Нью Білд Істейт про визнання недійсними додаткових угод № 2 від 29.09.2023, № 3 від 31.10.2023, № 4 від 30.11.2023 до договору підряду № 41 від 22.09.2023 та стягнення грошових коштів у розмірі 424 604,36 грн.
Ухвалою суду від 24.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/2658/24 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 22.07.2024 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю Нью Білд Істейт строки для подання відзиву та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Справу № 904/2658/24 ухвалено розглядати в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 13.08.2024.
Ухвалою суду від 13.08.2024 відкладено підготовче засідання на 23.09.2024.
Ухвалою суду від 23.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 29.10.2024.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПРОКУРОРА.
Прокурор зазначив, що 23.08.2023 Управлінням житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради (надалі - Управління ЖКГ та КБ) оголошено проведення відкритих торгів (UA-2023-08-23-005936-а) на закупівлю «Капітальний ремонт підвалу гімназії № 2 міста Новомосковська за адресою: м. Новомосковськ вул. Калнишевського, 19» з очікуваною вартістю закупівлі у розмірі 4 477 231,20 грн.
В подальшому, за твердженням прокурора, уповноваженою особою Управління ЖКГ та КБ в електронній системі публічних закупівель «Prozorro» опубліковано повідомлення про намір укласти договір про закупівлю № UA-2023-08-23-005936-а з ТОВ Нью Білд Істейт.
Прокурор вказав, що протоколом щодо прийняття рішення уповноваженою особою № 43/1 від 14.09.2023 продовжено строк для укладення договору про закупівлю до 60 календарних днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір.
За твердженням прокурора, за результатами проведення закупівлі, між Управлінням та ТОВ Нью Білд Істейт укладений договір № 41 про надання послуг з капітального ремонту від 22.09.2023 (надалі - договір).
Згідно з п. 2.1 договору, ціна за цим договором становить 4 451 773,17 грн., у тому числі ПДВ 741 962,20 грн., згідно з договірною ціною.
Відповідно до п. 5.1 договору, строк виконання робіт: з дня укладення договору до 30.09.2023.
Пунктом 7.3. договору встановлено, що по факту завершення виконання робіт Підрядник складає та належним чином оформлює акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою №КБ-3 (надалі, відповідно, КБ-2в та КБ-3), рахунок, сертифікати відповідності (якості) на матеріали, що були використанні під час виконання робіт, акти прихованих робіт та виконавчі схеми, загальний журнал робіт та в обов`язковому порядку передає їх уповноваженому представнику Замовника, після погодження інженером організації, що здійснює технічний нагляд.
Згідно з п. 7.2. договору, недоліки у виконаних роботах, виявлені в процесі приймання-передачі закінчених робіт (об`єкта будівельних робіт), які виникли з вини Підрядника, повинні бути усунуті Підрядником протягом строків, узгоджених із Замовником. Якщо Підрядник не бажає чи не може усунути ці недоліки, Замовник може попередити Підрядника про порушення ним своїх зобов`язань, і, якщо Підрядник без затримки не вжив необхідних заходів для виправлення ситуації, Замовник усуне недоліки із залученням третіх осіб за рахунок Підрядника. Підрядник зобов`язаний сплатити вартість усунення недоліків протягом 5 (п`яти ) календарних днів з моменту пред`явлення вимоги Замовника.
Пунктом 10.2. договору встановлено, що за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Пунктом 12.4. договору встановлено, що істотні умови Договору можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами в повному обсязі, у випадках, передбачених п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 (в редакції постанови КМУ № 471 від 12.05.2023).
Згідно з п. 19 Особливостей, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 цих особливостей, можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Прокурор вказав, що додатковою угодою № 2 від 29.09.2023 сторонами продовжено строк виконання робіт за договором до 31.10.2023.
Додатковою угодою № 3 від 31.10.2023 сторонами продовжено строк виконання робіт за договором до 30.11.2023.
Додатковою угодою № 4 від 30.11.2023 сторонами продовжено строк виконання робіт за договором до 22.12.2023.
Додатковою угодою № 5 від 20.12.2023 сторони домовились зменшити обсяги закупівлі на суму до 2 868 946,59 грн.
Прокурор наполягає на тому, що додаткові угоди №№ 2-4 до договору укладені за відсутності документального підтвердження об`єктивних обставин для продовження строку надання послуг за договором.
З таких обставин, Новомосковська окружна прокуратура вбачає наявність підстав для визнання додаткових угод №№ 2-4 до Договору недійсними та стягнення з ТОВ Нью Білд Істейт пені та штрафу за порушення строків виконання зобов`язань, передбачених п. 10.2 Договору.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА-1.
Позивач-1 письмово викладеної правової позиції щодо позовної заяви прокурора не надав.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА-2.
Позивач-2 зазначив, що у зв`язку з довготривалою процедурою погодження умов договору з переможцем процедури закупівлі, договір підряду № 41 на виконання будівельних робіт по об`єкту «Капітальний ремонт підвалу гімназії № 2 міста Новомосковська за адресою: м. Новомосковськ, вул. Калнишевського, 19» було підписано лише 22.09.2023 з одночасним укладенням додаткової угоди № 1, якою зменшено договірну ціну у зв`язку зі зміною середньомісячної норми тривалості робочого часу. Тобто, договір укладено на проведення капітального ремонту споруди, яка не є укриттям та у переліку захисних споруд не перебувала.
Позивач-2 вважає, що укладення договору 22.09.2023 унеможливлювало дотримання підрядником строку виконання робіт до 30.09.2023.
Позивач-2 вказав, що у зв`язку з цим, на підставі листа УЖКГ та КБ від 26.09.2023 за № 594 було укладено додаткову угоду № 2 від 29.09.2023 про подовження строку виконання робіт до 31.10.2023.
Позивач-2 стверджує, що документально підтвердженими об`єктивними обставинами, що спричинили таке продовження у випадку укладення додаткової угоди № 2 від 29.09.2023 є лист управління ЖКГ та КБ від 26.09.2023 за №594 та сам договір №41 з датою укладання 22.09.2023.
Позивач-2 зауважив, що роботи виконувались за проектно-кошторисною документацією по об`єкту «Капітальний ремонт підвалу гімназії № 2 міста Новомосковська за адресою: м. Новомосковськ, вул. Калнишевського, 19», у зв`язку з чим для досягнення бажаного результату та можливості включення даного підвалу до переліку захисних споруд і можливості використання як найпростішого укриття, потребувалось здійснення коригування проектно-кошторисної документації і проходження експертизи проекту після коригування.
Позивач-2 зазначив, що у зв`язку з потребою внесення корективів у ремонтні роботи згідно ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту», 30.10.2023 та для усунення виявлених невідповідностей Управління ЖКГ та КБ звернулось до підрядника з листом № 665 від 25.10.2023 з ініціативою щодо продовження терміну виконання робіт до 30.11.2023 шляхом укладання відповідної додаткової угоди № 3 і за аналогічним принципом листом №721 від 22.11.2023 з ініціативою щодо продовження терміну виконання робіт до 22.12.2023 про укладання відповідної додаткової угоди № 4.
Позивач-2 стверджує, що документально підтвердженими об`єктивними обставинами, що спричинили таке продовження у випадку укладення додаткової угоди №3 від 31.10.2023 та угоди №4 від 30.11.2023 є листи управління ЖКГ та КБ від 25.10.2023 за № 665 та від 22.11.2023 за №721, відсутність підписаного акту виконаних робіт на дату укладення угод, а також вимоги порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань в органах ДКСУ.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач надав до суду відзив на позов, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог за таких обставин.
Відповідач звернув увагу на те, що в договорі не міститься послинь на те, що спірне підвальне приміщення має намір використовуватись в якості укриття та має відповідати вимогам, що ставляться до укриттів.
Відповідач наполягає на відсутності підстав представництва прокурором інтересів держави у даному випадку.
Відповідач вказав, що пролонгація строків, передбачених договором (укладання додаткових угод), тричі відбувалась за ініціативою УЖКГ. Жодного разу відповідач не звертався до позивачів з пропозицією пролонгації строку виконання робіт. З урахуванням викладеного, відповідач звернув увагу на принцип "заборони суперечливої поведінки".
Відповідач зазначив, що особа, яка включила ту чи іншу умову в договір має нести наслідки, пов`язані з включенням такої умови.
Відповідач вважає, що прокурор неправильно визначив осіб, що є належними позивачами у цьому спорі. На думку відповідача, належним позивачем у цьому спорі є Управління Держаудитслужби.
Відповідач наполягає на недоведеності позовних вимог прокурора. Відповідач вказав, що виконав передбачені спірним договором роботи у встановлений строк. При цьому саме замовник зволікав із фактичним прийняттям таких робіт.
Також відповідач вказав, що з його сторони відсутні порушення умов ЗУ «Про публічні закупівлі».
Крім того, відповідач вважає, що прокурором не доведено факт порушення інтересів позивачів внаслідок укладання спірних додаткових угод.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги прокурора про визнання недійсними додаткових угод № 2 від 29.09.2023, № 3 від 31.10.2023, № 4 від 30.11.2023 до договору підряду №41 від 22.09.2023 та стягнення грошових коштів у розмірі 424 604,36 грн., які складаються з сум пені та штрафу за порушення відповідачем строків виконання робіт.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити дотримання сторонами за договором № 41 від 22.09.2023 вимог ЗУ «Про публічні закупівлі» під час укладення оспорюваних додаткових угод.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Управлінням житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради було оголошено відкриті торги UA-2023-08-23-005936-а на виконання робіт з капітального ремонту підвалу гімназії № 2 міста Новомосковська за адресою: м. Новомосковськ, вул. Калнишевського, 19. Строк виконання робіт спірної державної закупівлі - 30.09.2023.
За результатами публічної закупівлі між Управлінням житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Нью Білд Істейт (надалі підрядник) укладено договір підряду №41 від 22.09.2023 (надалі договір).
Відповідно до п. 4.1. Договору, договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2023 включно, а в частині виконання бюджетних зобов`язань - до їх повного виконання.
Відповідно до п. 1.1 договору, замовник доручає, а підрядник в поряду та на умовах, визначених цим договором, та відповідно до проектно-кошторисної документації зобов`язується на свій ризик виконати будівельні роботи по об`єкту: "Капітальний ремонт підвалу гімназії № 2 міста Новомосковська за адресою: м. Новомосковськ, вул. Калнишевського, 19" (ДК 021:2015 - 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація) (надалі - будівельні роботи/роботи).
Згідно з п. 1.2 договору, строки виконання робіт визначаються календарним графіком, що є невід`ємною частиною договору (додаток № 1).
У додатку № 1 був визначений термін виконання робіт - серпень 2023 року.
Пунктом 5.1 договору визначено, що строк виконання робіт: з дня укладання договору до 30.09.2023 згідно з календарним графіком виконання робіт (додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього договору.
Пунктом 2.1 договору встановлено, що ціна договору визначається за договірною ціною, договірна ціна є динамічною та становить: 4 451 773,17 грн., у т.ч. ПДВ 741 962,20 грн.
Також між сторонами були підписані додатки: "договірна ціна" та дефектні акти, у яких деталізовано найменування та робіт, що мають бути виконані на спірному об`єкті.
Додатковою угодою № 1 від 22.09.2023, у зв`язку з продовженням дії правового режиму воєнного стану в Україні сторони домовились змінити середньомісячні норми тривалості робочого часу. У зв`язку з чим сторони вирішили внести зміни до договірної ціни та кошторисної документації і викласти пункт 2.1 договору у такій редакції:
"Ціна договору визначається за договірною ціною, договірна ціна є динамічною та становить: 4 433 176,08 грн., у т.ч. ПДВ 738 862,68 грн."
Сторонами були складені нові дефектні акти, у яких деталізовано найменування та робіт, що мають бути виконані на спірному об`єкті.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до п. 4 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Аналогічні приписи містять і пп. 4 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178: істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.
Частиною 1 ст. 525 ЦК встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України, зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 651 ЦК України, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Абзацом 2 частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Так, ще до підписання сторонами спірного договору, 14.09.2023 було винесено протокол №43/1 щодо прийняття рішення уповноваженою особою Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради.
Відповідно до протоколу № 43/1 від 14.09.2023 вирішено продовжити строк для укладання договору про закупівлю з учасником - переможцем Товариством з обмеженою відповідальністю Нью Білд Істейт до 60 календарних днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Замовником було направлено на адресу підрядника лист від 26.09.2023 № 594, у якому замовник пропонував продовжити строки виконання робіт за договором.
Між замовником та підрядником було підписано додаткову угоду № 2 від 29.09.2023, у якій викладено п. 5.1 договору у новій редакції та продовжено строк виконання робіт до 31.10.2023.
Згодом, замовником було направлено на адресу підрядника лист від 25.10.2023 № 665, у якому замовник пропонував продовжити строки виконання робіт за договором.
Між замовником та підрядником було підписано додаткову угоду № 3 від 31.10.2023, у якій викладено п. 5.1 договору у новій редакції та продовжено строк виконання робіт до 30.11.2023.
Також сторонами було підписано новий календарний графік виконання робіт з терміном виконання листопад 2023 року.
Замовником було направлено на адресу підрядника лист від 22.11.2023 № 594, у якому замовник пропонував продовжити строки виконання робіт за договором.
Між замовником та підрядником було підписано додаткову угоду № 4 від 30.11.2023, у якій викладено п. 5.1 договору у новій редакції та продовжено строк виконання робіт до 22.12.2023.
Також сторонами було підписано новий календарний графік виконання робіт з терміном виконання грудень 2023 року.
У додатковій угоді № 5 від 20.12.2023 сторони домовились зменшити обсяги закупівлі, зменшити ціну договору, внести зміни до договірної ціни та викласти пункт 2.1 договору у такій редакції:
"Ціна договору визначається за договірною ціною, договірна ціна є динамічною та становить: 2 868 946,59 грн., у т.ч. ПДВ 478 157,76 грн."
Відповідно до акту № 1 від 18.12.2023 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року, підрядник виконав роботи на загальну суму 2 868 946,59 грн.
Платіжною інструкцією № 8 від 21.12.2023 замовником були оплачені виконані підрядником роботи у повному обсязі.
З матеріалів цієї справи вбачається, що претензій стосовно виконання зобов`язань за договором № 41 від 22.09.2023 сторони одна до одної не мають.
Як слушно вказано представником Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради, внаслідок тривалої процедури укладання спірного договору, фактично він був укладений 22.09.2023. тобто, за 8 днів до закінчення строку виконання робіт, визначеного в п. 5.1, - 30.09.2023. Що вочевидь є недостатнім строком, виходячи із суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Відповідно до наявних у матеріалах справи дефектних актів, після підписання договору та початку виконання ремонтних робіт, неодноразово виникала необхідність у уточненні переліку та обсягів робіт, що мають бути виконані, та затвердженні нового кошторису.
Також слід звернути увагу на те, що сторони, збільшуючи строк виконання робіт за спірним договором, не вийшли за межі строку дії договору, встановленого в п. 4.1.
Судом взято до уваги і те, що ініціатором укладання оспорюваних додаткових угод про збільшення строку виконання робіт був сам замовник за договором.
Доктрина «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки), в основі якої лежить принцип добросовісності, базується ще на римській максимі - «non concedit contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них (такі висновки наведено у постановах Верховного Суду, зокрема, від 28.04.2021 у справі № 910/9351/20, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, від 07.11.2019 у справі № 910/124484/18, від 14.05.2020 у справі № 910/7515/19, від 19.02.2020 у справі № 915/411/19).
Як правильно зауважив представник відповідача, ані в оголошенні про проведення відкритих торгів, ані в самому договорі не було вказано про те, що кінцевою метою виконання спірних робіт є обладнання укриття у гімназії № 2.
Однак, замовник не приймав роботи, виконані відповідачем, висуваючи додаткові технічні вимоги до приміщення, що реконструюється. Зокрема, просив його дообладнати приміщення з тим, щоб його можна було використовувати як укриття. Відповідач погодився з таким проханням і за свій рахунок виконав відповідні роботи. Тобто, відповідачем було виконано більший обсяг робіт, аніж первісно передбачалось на стадії відкриття спірних торгів про закупівлю.
Ці обставини визнаються сторонами спору і не підлягають доказуванню згідно зі ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Зокрема, актом від 05.01.2024 огляду об`єкта щодо можливості його використання для укриття населення як найпростішого укриття, за участі представника Новомосковського районного управління ГУДСНС України у Дніпропетровській області, підвальне приміщення гімназії № 2 у м. Новомосковську по вул. Калнишевського, 19 рекомендовано до використання як найпростіше укриття та включення до фонду захисних споруд.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що за результатами проведення спірних будівельних робіт у розумні строки було досягнуто фактичної мети публічної закупівлі.
Щодо посилань прокурора на необхідність надання сторонами договору документальних підтверджень виникнення обставин, що зумовили необхідність зміни істотних умов договору слід зазначити про таке.
Чинне законодавство не передбачає переліку документів, які можуть підтверджувати факт виникнення обставин, що зумовили необхідність продовження строку виконання будівельних робіт. За таких обставин, суд має в кожному конкретному випадку досліджувати виняткові обставини, що слугували підставою продовження такого строку.
Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що надмірний формалізм може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати вирішення спору судом (рішення у справі Kutic v. Croatia, заява №48778/99, пункт 25). Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має застосовуватися на практиці і бути ефективним.
Теза прокурора про обов`язкове документальне підтвердження виникнення обставин, що зумовили необхідність зміни строку виконання робіт, на думку суду, є надмірним формалізмом.
З матеріалів цієї справи вбачається, що сторони діяли обачливо, розумно, розсудливо. Усі продовження строку дії договору були спрямовані на досягнення мети договору в найкоротші терміни і належним чином.
А отже, сторонами договору під час укладення додаткових угод № 2 від 29.09.2023, № 3 від 31.10.2023, № 4 від 30.11.2023 до договору підряду № 41 від 22.09.2023 не було порушено вимог Закону України «Про публічні закупівлі».
За таких обставин, відсутні встановлені законом підстави для визнання недійсними додаткових угод № 2 від 29.09.2023, № 3 від 31.10.2023, № 4 від 30.11.2023 до договору підряду №41 від 22.09.2023.
Окремої уваги слід приділити аналізу права на позов.
Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Так само кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, що прямо передбачено у частині 2 статті 15 ЦК України.
У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Статтею 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.
При цьому необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні статті 76 ГПК України доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача; порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем; належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями діючого законодавства).
Тобто вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Відповідно до частини 2 статті 45 ГПК України, позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
У даному випадку прокурором не доведено, які саме інтереси держави порушені відповідачем та не обґрунтовано, які саме інтереси держави будуть поновлені у випадку задоволення цього позову. Адже роботи відповідачем фактично виконані, збитки у територіальної громади міста Новомосковськ внаслідок дій/бездіяльності відповідача відсутні.
З матеріалів справи вбачається, що метою позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод є стягнення з відповідача штрафних санкцій у цьому спорі, що по суті є намаганням необґрунтовано збагатитись за рахунок учасника тендерної закупівлі.
Щодо вимог прокурора про стягнення з відповідача пені та штрафу за порушення відповідачем строків виконання робіт, то під час розгляду цього спору судом встановлено факт виконання відповідачем у строки, передбачені п. 5.1 договору (з урахуванням змін, внесених додатковими угодами № 2 від 29.09.2023, № 3 від 31.10.2023, № 4 від 30.11.2023) з одночасною відсутністю підстав для визнання таких додаткових угод недійсними.
А отже, позовні вимоги прокурора є необґрунтованими.
ЩОДО НАЯВНОСТІ ПІДСТАВ ПРЕДСТАВНИЦТВА ПРОКУРОРОМ ІНТЕРЕСІВ ДЕРЖАВИ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ ДАНОГО СПОРУ:
Відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно із частиною третьою статті 41 ГПК України, у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Зазначена стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина 7).
У постанові Великої палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 містяться такі правові висновки стосовно представництва прокурором держави в суді: бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк; звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення; невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо; прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим; частина 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11 (підпункти 6.21, 6.22), від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 (підпункти 4.19, 4.20), від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц (пункт 26), від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18 (пункт 35), від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (підпункт 8.5), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 80), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 75), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.16) і №922/1830/19 (підпункт 7.1)).
Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18 (пункт 35), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 76), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.17) і № 922/1830/19 (підпункт 7.2)). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 27), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.18) і № 922/1830/19 (підпункт 7.3)).
У пункті 55 постанови від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.
Суд враховує і те, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування (стаття 7 Конституції України).
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.12.2022 зі справи №904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами першою та другою статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.
Водночас, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 зазначено про те, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган, як така сторона, може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу, як сторони правочину, має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абз. 3 частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Аналогічний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №917/341/19, від 02.02.2021 у справі № 922/1795/19, від 07.04.2021 у справі № 917/273/20, від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.
Зазначені правові висновки були підтримані Верховним Судом у постановах від 07 березня 2024 року у cправі № 910/401/23, від 24.05.2023 у справі № 927/366/22.
Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради, як сторона спірного договору, та Новомосковська міська рада, як розпорядник бюджетних коштів, є належними позивачами у спорі про визнання недійсними додаткових угод № 2 від 29.09.2023, № 3 від 31.10.2023, № 4 від 30.11.2023 до договору підряду № 41 від 22.09.2023 та стягнення грошових коштів у розмірі 424 604,36 грн.
Листами № 62-1107ВИХ-24 від 27.02.2024, № 62-2773ВИХ-24 від 21.05.2024, № 62-2954ВИХ-24 від 29.05.2024 прокурор повідомляв Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради та Новомосковську міську раду про виявлені порушення інтересів держави та просив повідомити про те, чи вживались та чи будуть вживатися заходи шляхом звернення до суду з відповідним позовом про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення штрафних санкцій.
Заходів, спрямованих на визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення штрафних санкцій, позивачами вжито не було.
Листами від 17.06.2024 № 62-6387ВИХ-24 та від 17.06.2024 № 62-3286ВИХ-24 прокурор повідомив Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради та Новомосковську міську раду про свій намір звернутись до суду із позовом про визнання недійсними додаткових угод № 2 від 29.09.2023, № 3 від 31.10.2023, № 4 від 30.11.2023 до договору підряду № 41 від 22.09.2023 та стягнення грошових коштів у розмірі 424604,36 грн.
За таких обставин, прокурором при зверненні до суду з цим позовом було дотримано порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави цьому випадку слід зазначити, що порушення учасниками публічних закупівель вимог чинного законодавства та умов укладених договорів у будь-якому випадку порушує інтереси держави та суспільства. Прокурорський нагляд за дотриманням учасниками публічних закупівель вимог чинного законодавства вочевидь відповідає інтересам держави та територіальної громади.
При цьому, встановлення судом під час розгляду цієї справи по суті необґрунтованості позовних вимог прокурора не тотожне відсутності у прокурора підстав для представництва інтересів держави у цьому спорі.
А отже, в даному випадку наявні підстави для звернення прокурора до суду за даним позовом в інтересах держави в особі Криворізької Новомосковської міської ради та Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається прокурор, доводяться оголошенням про проведення відкритих торгів (том 1 а.с. 18 - 19), повідомленням про намір укласти договір (том 1 а.с. 19 - 20), протоколом від 14.09.2023 (т. 1 а.с. 20), договором підряду № 41 від 22.09.2023 з додатками (том 1 а.с. 21 - 33), додатковими угодами до договору № 41 від 22.09.2023 (том 1 а.с. 34 - 83), актом № 1 (том 1 а.с. 88 - 96), листами замовника (том 1 а.с. 96 - 97), листуванням (том 1 а.с. 98 - 104, 107 - 108), актом огляду від 05.01.2024 (том 1 а.с. 105 - 106).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на прокурора.
Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Відмовити у задоволенні позовних вимог Новомосковської окружної прокуратури (місце реєстрації: вул. Гетьманська, 5, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область, 51200; ідентифікаційний код: 02909938) в інтересах держави в особі: Позивача-1: Новомосковської міської ради (місце реєстрації: вул. Гетьманська, 14, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область, 51200; ідентифікаційний код: 34359199); Позивача-2: Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Новомосковської міської ради (місце реєстрації: вул. Українська, 12, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область, 51200; ідентифікаційний код: 37734076) до Товариства з обмеженою відповідальністю Нью Білд Істейт (місце реєстрації: вул. Паланочна, 20, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область, 51200; ідентифікаційний код: 43286650) про визнання недійсними додаткових угод № 2 від 29.09.2023, № 3 від 31.10.2023, № 4 від 30.11.2023 до договору підряду № 41 від 22.09.2023 та стягнення грошових коштів у розмірі 424 604,36 грн.
Витрати зі сплати судового збору покласти на прокурора.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 08.11.2024.
Суддя М.О. Ніколенко
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 29.10.2024 |
Оприлюднено | 15.11.2024 |
Номер документу | 122981338 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними підряду |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ніколенко Михайло Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ніколенко Михайло Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ніколенко Михайло Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ніколенко Михайло Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ніколенко Михайло Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні