Рішення
від 07.11.2024 по справі 908/1946/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 3/7/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2024Справа №908/1946/24

м. Запоріжжя, Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,

за участю секретаря судового засідання Паскарь К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу:

за позовом: Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Якова Новицького, буд. 5, м. Запоріжжя, 69035; ідентифікаційний код 0290997323) в інтересах держави в особі позивача: Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; ідентифікаційний код 04053915)

до відповідача-1: Департаменту управління активами Запорізької міської ради (вул. Зелінського, 3, м. Запоріжжя, 69105; ідентифікаційний код 45013287)

до відповідача-2: Комунального підприємства «ГРАДПРОЕКТ» (вул. Зелінського, 3, м. Запоріжжя, 69037, ідентифікаційний код юридичної особи 20504731).

до відповідача-3: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гагаріна-12» (вул. Гагаріна, 12, м. Запоріжжя, 69005; ідентифікаційний код 40616221)

про визнання договору оренди недійсним

за участю представників учасників справи:

прокурора Якушевої Я.А., посвідчення №075809 від 01.03.2023, наказ №2124к від 27.10.2020;

представник позивача Савченка І.Г. (самопредставництво юридичної особи) витяг з ЄДР ЮО та ФОП);

представника відповідача-1 Шевкопляс Т.В., довіреність б/н від 09.10.2023;

представника відповідача-2 Золотько О.І. (самопредставництво юридичної особи), довіреність №01 від 05.08.2024, посадова інструкція №1від 01.08.2024, наказ №86-к/тр від 13.07.2023;

представника відповідача-3 не з`явився.

РУХ СПРАВИ.

15.07.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до відповідачів: 1) Департаменту управління активами Запорізької міської ради; 2) Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7»; 3) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гагаріна-12» про визнання договору оренди недійсним та повернення нежитлового приміщення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2024 справу № 908/1946/24 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 19.07.2024 відкрито провадження у справі №908/1946/24; присвоєно справі номер провадження 3/7/24; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 08.08.2024 о 10:00 год. Запропоновано відповідачам у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали відповідно до ст.165 ГПК України надати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду).

08.08.2024 через систему «Електронний суд» відповідачем-1 (Департаментом управління активами Запорізької міської ради) подано до суду відзив на позовну заяву (вх.№15803/08-08/24). З підстав, викладених у відзиві, у задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалою суду від 08.08.2024 відкладено підготовче засідання до 23.08.2024 о 10-00 год.

20.08.2024 прокурором надано відповідь на відзив відповідача-1 (Департаменту управління активами Запорізької міської ради).

21.08.2024 відповідачем-3 ( ОСББ «Гагаріна-12») подано до суду відзив на позовну заяву.

22.08.2024 прокурором через систему «Електронний суд» подано клопотання про заміну неналежного відповідача КП «ВРЕЖО №7» на належного Комунальне підприємство «ГРАДПРОЕКТ».

Ухвалою суду від 23.08.2024 здійснено заміну у справі № 908/1946/24 неналежного відповідача-2 Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7» (просп. Металургів, 11, м. Запоріжжя, 69032, ідентифікаційний код 05478717), належним відповідачем Комунальним підприємством «ГРАДПРОЕКТ» (вул. Зелінського, 3, м. Запоріжжя, 69037, ідентифікаційний код юридичної особи 20504731); відкладено підготовче засідання до 12.09.2024 о 10:00 год.

02.09.2024 прокурором через систему «Електронний суд» подано клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог за відсутністю предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

05.09.2024 прокурором через систему «Електронний суд» подано відповідь на відзив відповідача-3 (ОСББ «Гагаріна-12»). З підстав, викладених у відповіді на відзив, прокурор відхиляє доводи відповідача-3.

06.09.2024 від відповідача-2 (КП «Градпроект») через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву. З підстав, викладених у відзиві, відповідач-2 заперечує проти задоволення позовних вимог.

11.09.2024 прокурором через систему «Електронний суд» подано відповідь на відзив відповідача-2 (КП «Градпроект»). З підстав, викладених у відповіді на відзив, прокурор відхиляє доводи відповідача-2.

Ухвалою суду від 12.09.2024 клопотання заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про закриття провадження у справі № 908/1946/24 в частині повернення майна задоволено; закрито провадження у справі № 908/1946/24 в частині вимог про повернення майна за відсутності предмета спору.

Ухвалою суду від 12.09.2024 продовжено строк підготовчого судового засідання на тридцять днів та відкладено підготовче судове засідання до 10.10.2024 о 10:30 год.

Ухвалою суду від 16.09.2024 постановлено повернення Запорізькій обласній прокуратурі з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2422,40 грн, сплаченого за одну позовну вимогу на підставі платіжної інструкції № 1669 від 10.07.2024

Ухвалою суду від 10.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 31.10.2024 о 10:00.

Ухвалою суду від 31.10.2024 відкладено судове засідання по розгляду справи по суті на 07.11.2024 о 10:30.

У судовому засіданні 07.11.2024 здійснювався звукозапис судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу «Акорд».

В судовому засіданні прокурор підтримала позов повністю, просить позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача (Запорізької міської ради) проти позову прокурора заперечив. Просив у позові відмовити.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні проти позову заперечила, навела доводи, викладені у відзиві, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні проти позову заперечила, з мотивів наведених у відзиві.

У судовому засіданні 07.11.2024 судом безпосередньо досліджені докази, які наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні 07.11.2024 суд визнав наявні документи достатніми для об`єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого після виходу з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПРОКУРОРА.

На виконання рішення Запорізької міської ради від 12.07.2023 № 81 «Про передачу в оренду без проведення аукціону комунального майна Запорізької міської територіальної громади на вул. Гагаріна, 12 та встановлення річної орендної плати за користування таким майном об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Гагаріна, 12» між Департаментом управління активами Запорізької міської ради, комунальним підприємством «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7» та ОСББ «Гагаріна-12» укладено договір оренди від 15.08.2023 № 4/1 нерухомого майна нежитлового приміщення № 44а підвального поверху (літ. А-5) площею 34,50 кв.м за адресою: 69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 12. Зазначене рішення не скасовано, є діючим. Відповідно до п. 9.1 вказаного договору, його укладено строком на 1 рік, тобто до 14.08.2024.

Вказане рішення прийнято всупереч ст. ст. 2, 6, 7, 15, 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», п.п. 14-16, 28 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, п. 13 Методики розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання розрахунку орендної плати за державне майно», у зв`язку з чим останнє є незаконним, а договір оренди нежитлового приміщення недійсним.

У відповідачів були відсутні законні підстави для встановлення ОСББ «Гагаріна-12» річної орендної плати у розмірі 1 гривні за користування комунальним майном нежитловим приміщенням № 44а підвального поверху (літ.А-5) площею 34,50 кв.м по вул. Гагаріна, 12 у м. Запоріжжі.

Ураховуючи те, що нежитлове приміщення № 44а підвального поверху (літ. А-5) площею 34,50 кв.м по вул. Гагаріна, 12 у м. Запоріжжі, відповідно до договору оренди нерухомого майна № 4/1 від 15.08.2023, передано в строкове платне користування об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Гагаріна-12» з метою здійснення її статутної діяльності всупереч ст. ст. 2, 6, 7, 15, 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», п.п. 14-16, 28 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, п. 13 Методики розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання розрахунку орендної плати за державне майно» такий договір на підставі ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України повинен бути визнаний судом недійсними з огляду на його невідповідність положенням вищевказаного законодавства.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач (Запорізька міська рада) письмових пояснень щодо суті справи не надала. У судовому засіданні 07.11.2024 представник позивача надав усні пояснення, відповідно до яких Запорізька міська рада поданий прокурором в її інтересах позов не підтримує та просить відмовити в його задоволенні.

Зазначив, що Запорізька міська рада приймаючи рішення від 12.07.2023 № 81 «Про передачу в оренду без проведення аукціону комунального майна Запорізької міської територіальної громади на вул. Гагаріна, 12 та встановлення річної орендної плати за користування таким майном об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Гагаріна, 12» реалізовувала волю територіальної громади та діяла в інтересах суспільства.

Рішення Запорізької міської ради від 12.07.2023 № 81 на час розгляду справи не оскаржувалося та є діючим. У зв`язку з цим не вбачає підстав для визнання договору оренди недійсним.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА-1.

Відповідач-1 (Департамент управління активами Запорізької міської ради) надав відзив на позову заяву відповідно до якого позовні вимоги не визнає, в задоволенні позову просить відмовити.

Зазначає, що спір про право між Запорізькою міською радою та Відповідачами відсутній.

Орендоване майно за спірним договором оренди є комунальною власністю; саме на Відповідача 1 покладено функції здійснення повноважень орендодавця майна комунальної власності територіальної громади міста Запоріжжя, у тому числі щодо виконання рішення Запорізької міської ради.

Виконання рішення міської ради є прямим обов`язком Департаменту управління активами Запорізької міської ради.

Прокурор не звертався до Відповідача 1 - Орендодавця комунального майна, в порядку частини 3 статті 23 ГПК України щодо усунення, на його переконання, порушень чинного законодавства у процесі укладення договору оренди та не надав достатніх та переконливих доказів щодо недійсності договору оренди.

Звертаючись до суду, прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому частиною другою або третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Слід враховувати, що прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду із представництвом інтересів держави або громадянина, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Прокурором не надано жодних належних доказів та не доведено, що Запорізька міська рада, як орган, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси Запорізької територіальної громади, не здійснює або неналежним чином здійснює її захист.

Вважає, що в даному випадку державні інтереси ніким не порушено, отже відсутній предмет спору.

Запорізькою міською радою прийнято рішення від 12.07.2023 № 81 «Про передачу в оренду без проведення аукціону комунального майна Запорізької міської територіальної громади на вул. Гагаріна, 12 та встановлення річної орендної плати за користування таким майном об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Гагаріна-12» з метою ефективного використання майна. Зазначає про економічні підстави прийняття такого рішення, які полягають у відсутності витрат, які несе власник майна якщо майно не передається в оренду або не реалізується.

Відповідно до Закону рішення, прийняті міською радою, є обов`язковими для виконання на відповідній території

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА-2.

Відповідач-2 (КП «Градпроект») надав відзив на позову заяву відповідно до якого позовні вимоги не визнає, в задоволенні позовних просить відмовити.

Зазначає, що всупереч частині 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурором попередньо, до звернення до суду, не було повідомлено Позивача про подання від імені Запорізької міської ради позову про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна. Факт відсутності звернення суб`єкта владних повноважень із позовом до суду, не може свідчити про свідоме зволікання уповноваженого органу щодо захисту своїх прав та інтересів.

Звертаючись з позовом до суду, прокурором не надано жодних належних доказів та не доведено, що Запорізька міська рада, як орган, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси Запорізької територіальної громади, не здійснює або неналежним чином здійснює її захист.

Вважає, що в даному випадку державні інтереси ніким не порушено, отже відсутній предмет спору.

Зазначає, що спір про право між Запорізькою міською радою та Відповідачами відсутній та посилається на обов`язковість рішень органів місцевого самоврядування до виконання на відповідній території.

Вважає, що Запорізькою міською радою прийнято рішення про передачу об`єкта нерухомого майна за 1 гривню на підставі чинного законодавства та в межах повноважень, визначених чинним законодавством України.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що на спірне приміщення був будь-який попит та наявні потенційні орендарі із врахуванням введення на території України воєнного стану та неактивності бізнесу.

У разі, якщо комунальне майно не перебуває в оренді, на власника нежитлового приміщення, в будь-якому випадку, покладається оплата за постачання теплової енергії та утримання багатоквартирного будинку.

З вищенаведеного вбачається, що орган прокуратури, не розуміє всіх складових, які впливають на прийняття рішення про передачу комунального майна в оренду без проведення аукціону із встановленням річної орендної плати у розмірі 1 грн.

Зазначає про економічні підстави для укладення спірного договору оренди, які полягають у відсутності витрат які несе власник майна якщо майно не передається в оренду або не реалізується.

Вважає, що заявлена позовна вимога про визнання договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, адже не призводить до поновлення майнових прав позивача та більш того, несе витрати з місцевого бюджету.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА-3.

Відповідач-3 (ОСББ «Гагаріна-12») надав відзив на позову заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнає та стверджує, що в діях Департаменту управління активами Запорізької міської ради як орендодавця комунального майна та ОСББ «Гагаріна-12» як орендаря комунального майна у процесі укладення оспорюваного договору немає порушень чинного законодавства та державних інтересів.

Розмір річної орендної плати за користування предметом оренди для ОСББ «Гагаріна-12» визначений на підставі рішень Запорізької міської ради від 06.04.2011 № 47 «Про затвердження і введення в дію річних ставок орендної плати за використання нерухомого майна права комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя» (зі змінами) та рішення Запорізької міської ради від 26.08.2020 № 62 «Деякі питання оренди комунального майна» (зі змінами), внесеними рішенням Запорізької міської ради від 29.09.2023 № 203, які прийняті міською радою керуючись ст. 17 Закону «Про оренду державного та комунального майна». Крім того, у Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483, відсутня пряма заборона на передачу об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків без проведення аукціону майна за 1 гривню.

Рішення про включення об`єктів комунальної власності (нежитлового приміщення по вул. Гагаріна, 12 у м. Запоріжжі) до Переліку другого типу було прийнято відповідним органом місцевого самоврядування.

ОСББ «Гагаріна-12» допомагає мешканцям прилеглої території шляхом складування та видачі гуманітарної допомоги, надає захист від повітряних тривог тощо, тобто фактично виконує роль соціально-економічного розвитку Запорізької міської територіальної громади, а також зменшує фінансове навантаження на місцевий бюджет у зв`язку зі сплатою рахунків за теплову енергію та прилеглу територію, за свої кошти здійснює ремонт приміщень та поліпшують їх.

З початком повномасштабної війни указане приміщення використовується для укриття мешканців, у т.ч. прилеглих будинків.

ПОЗИЦІЯ ПРОКУРОРА ВИКЛАДЕНА У ВІДПОВІДЯХ НА ВІДЗИВИ ВІДПОВІДАЧІВ (стислий виклад).

У відповідях на відзиви відповідачів прокуратура заперечила щодо доводів, наведених відповідачами в обґрунтування заперечень щодо позову з наступних підстав.

Власником предмета оренди за оспорюваним договором нежитлового приміщення № 44а, площею 34,5 кв.м, розташованого по вул. Гагаріна, 12 у м. Запоріжжі, є територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.

Об`єкти комунальної власності є важливим елементом забезпечення економічної безпеки членів територіальної громади зокрема, та держави в цілому, Запорізька міська територіальна громада, делегуючи Запорізькій міській раді повноваження на володіння, користування та розпорядження своїм майном, правомірно розраховувала на його ефективне використання, законне розпорядження їм на умовах оренди, отримання від цього доходу, який у подальшому буде спрямовано на користь її членів та зміцнить основи місцевого самоврядування.

Заінтересованою особою права та законні інтереси якої порушено, є Запорізька міська територіальна громада в особі Запорізької міської ради.

З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді Вознесенівська окружна прокуратура міста Запоріжжя Запорізької області в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» зверталась до Запорізької міської ради листами від 07.02.2024 № 52-103-1115вих-24 та від 16.05.2024 за № 52-103-4971вих-24, в яких повідомляла про виявлені порушення законодавства при передачі в оренду комунального майна Запорізької міської територіальної громади об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Гагаріна-12» та з`ясовувала вжитті міською радою заходи, спрямовані на їх усунення.

На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» листом від 10.07.2024 № 52-103-6764вих-24 Запорізьку міську раду повідомлено про звернення Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя Запорізької області із вказаним позовом до суду.

Запорізька міська рада, всупереч вимогам закону, прийняла рішення від 12.07.2023 № 81 про передачу об`єкта комунальної власності в оренду на пільгових умовах (без проведення аукціону) та встановлення річної орендної плати за його використання у розмірі 1 гривні, яким фактично сприяла ослабленню економічних основ місцевого самоврядування, а відтак - скоротивши цим обсяг доходів місцевого бюджету, яке на даний час є реалізованим, вичерпало свою дію, оскільки укладений оспорюваний договір.

Крім того, розпорядження комунальним майном всупереч вимогам закону перешкоджає його ефективному управлінню, негативно позначається на соціально-економічному розвитку Запорізької міської територіальної громади зокрема, і держави в цілому, та свідчить про неналежне виконання Запорізькою міською радою вимог ч. 1 ст. 74 Закону України, згідно з якою органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Оскільки ОСББ «Гагаріна-12» не має право на отримання комунального майна Запорізької міської територіальної громади без проведення аукціону, розмір орендної плати за користування майном, яке є предметом оренди, повинен був визначений за результатами аукціону

Права та інтереси Запорізької міської територіальної громади у вказаному спорі полягає у тому, щоб повернути майно, яке використовується всупереч вимогам закону, з метою подальшого правомірного розпорядження ним в інтересах громади та досягнення максимального економічного ефекту від передачі об`єкта комунальної власності в оренду.

Законом не передбачено право представницького органу місцевого самоврядування та орендодавця комунального майна передавати майно в оренду на пільгових умовах (без проведення аукціону за 1 гривню) виключно з метою звільнення власника майна від витрат на його утримання.

Обраний прокурором, спосіб судового захисту забезпечить найефективніший захист інтересів територіальної громади як власника предмета оренди, оскільки дозволить у подальшому розпорядитись комунальним майном саме у законний спосіб з найбільшими економічними вигодами.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна по вул. Гагаріна, 12, що належить до комунальної власності та передається в оренду без проведення аукціону, № 4/1 від 15.08.2023, укладений між департаментом управління активами Запорізької міської ради, комунальним підприємством «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7» та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Гагаріна-12»

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради перебуває нежитлове приміщення № 44а площею 34,5 кв.м, розташоване у будинку № 12 по вул. Гагаріна у м. Запоріжжі (інформаційна довідка від 01.07.2024 № 385028057).

До Постійної комісії з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації, архітектури та земельних відносин Запорізької міської ради надійшло звернення голови правління об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Гагаріна-12» (далі по тексту ОСББ «Гагаріна-12») Дмитра Момота від 15.06.2023 № 15.06.23 щодо передачі в оренду без проведення аукціону нежитлового приміщення № 44а підвального поверху (літ. А-5) та частини місць загального користування № 1 загальною площею 35,68 кв.м на 5 років для використання згідно статутної діяльності та включити зазначене нерухоме майно до Переліку другого типу.

Відповідно до Статуту ОСББ «Гагаріна-12», затвердженого установчими зборами об`єднання співвласників багатоквартирного будинку відповідно до протоколу № 1 від 08.06.2016, метою його створення є захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення надходження коштів для сплати всіх платежів, передбаченим законодавством та цим Статутом, соціальних, економічних, вікових інтересів ветеранів війни, праці, дітей війни, ветеранів військової служби, інших силових структур, пенсіонерів, громадян похилого віку (п.2.1 Статуту).

Дата державної реєстрації громадської організації 01.07.2016.

До указаного звернення потенційним орендарем не надано жодних документів, які підтверджували право останнього на отримання в оренду комунального майна без проведення аукціону, а також на встановлення річної орендної плати за його користування у розмірі 1 гривні.

Незважаючи на вищезазначене, головою постійної комісії з питань комунальної власності, ресурсів, приватизації, архітектури та земельних відносин міської ради підготовлений відповідний проєкт рішення, який зареєстрований в управлінні по забезпеченню роботи ради 22.06.2023 за № 0909/01.1-13/02 та включений до порядку денного 19 сесії міської ради.

У свою чергу, Департаментом управління активами Запорізької міської ради (відповідач-1) були подані зауваження до вищевказаного проекту рішення, звернуло увагу міської ради на наступне.

Зокрема, Законом України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-ХІ та рішенням Запорізької міської ради від 26.08.2020 № 62 «Деякі питання оренди» встановлено коло осіб, які мають право на отримання державного та комунального майна без проведення аукціону. Разом із заявою на передачу в оренду без проведення аукціону нерухомого майна заявник - об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Гагаріна-12» зобов`язаний надати документи, передбачені Додатком 1 до Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483. Проте, об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Гагаріна-12» документально не підтверджено наявність права на отримання в оренду комунального майна без проведення аукціону. Крім того зазначено, що відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 № 630, передбачено коло осіб, для яких встановлена орендна плата у розмірі 1 гривні, а також орендні ставки для договорів оренди, що укладаються без проведення аукціону. Також зазначено, що рішенням Запорізької міської ради від 24.06.2020 № 50 об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків для використання згідно статутної діяльності встановлено орендну плату у розмірі 1 грн.

Суд звертає увагу на те, що зауваження Департаменту управління активами Запорізької міської ради суперечать позиції, викладеної відповідачем-1 у відзиві на позовну заяву.

На підставі вищезазначеного, звернення ОСББ «Гагаріна-12», рішенням Запорізької міської ради від 12.07.2023 № 81 «Про передачу в оренду без проведення аукціону комунального майна Запорізької міської територіальної громади на вул. Гагаріна, 12 та встановлення річної орендної плати за користування таким майном об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Гагаріна-12», вирішено: включити до Переліку другого типу комунальне майно - нежитлове приміщення № 44а підвального поверху (літ. А-5) площею 34,50 кв.м за адресою: 69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 12, яке перебуває в господарському віданні комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7», та передати його в оренду без проведення аукціону об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Гагаріна-12» строком на 1 рік для проведення статутної діяльності цієї організації; встановити для об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гагаріна-12» річну оренду плату у розмірі 1 гривні за користування комунальним майном, зазначеним в пункті 1 цього рішення. Департаменту управління активами Запорізької міської ради укласти договір оренди з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Гагаріна-12» без проведення аукціону комунального майна, зазначеного в пункті 1 цього рішення.

На виконання рішення Запорізької міської ради від 12.07.2023 № 81 між Департаментом управління активами Запорізької міської ради, комунальним підприємством «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7» та ОСББ «Гагаріна-12» укладено договір оренди від 15.08.2023 № 4/1 нерухомого майна нежитлового приміщення № 44а підвального поверху (літ. А-5) площею 34,50 кв.м за адресою: 69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 12. Зазначене рішення не скасовано, є діючим. Відповідно до п. 9.1 вказаного договору, його укладено строком на 1 рік, тобто до 14.08.2024.

01.07.2024 укладено Додаткову угоду до договору оренди від 15.08.2023 № 4/1.

Відповідно до додаткової угоди до договору оренди від 15.08.2023 № 4/1 нерухомого майна на вул. Гагаріна, 12, що належить до комунальної власності та передається в оренду без проведення аукціону від 01.07.2024 (далі по тексту додаткова угода), сторони дійшли згоди змінити балансоутримувача комунального майна з КП «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7» на КП «ГРАДПРОЕКТ».

Пунктом 2 додаткової угоди передбачено, що з дати підписання цієї додаткової угоди «Балансоутримувач» приймає на себе всі права (в тому числі права вимоги), обов`язки та відповідальність балансоутримувача за Договором оренди, що належали «Балансоутримувачу, що вибув». Права, обов`язки та відповідальність сторін по Договору оренди переходять до «Балансоутримувача» в тому обсязі, в якому вони належали «Балансоутримувачу, що вибув» до набуття чинності цієї Додаткової угоди (п. 4 додаткової угоди).

14.08.2024 сплинув строк дії оспорюваного договору оренди.

19.08.2024 підписаний акт прийому-передачі між орендодавцем комунального майна Департаментом управління активами Запорізької міської ради, балансоутримувачем КП «Градпроект» та орендарем ОСББ «Гагаріна-12», згідно з яким ОСББ «ГАГАРІНА-12» передає, а Департамент управління активами Запорізької міської ради, КП «Градпроект» приймають комунальне майно нежитлове приміщення № 44а підвального поверху (літ. А-5) площею 34,5 кв.м за адресою: вул. Гагаріна, 12, м. Запоріжжя.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.

Щодо повноважень прокурора.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

З положень статті 131-1 Конституції України слідує, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Статтею 23 Закону України Про прокуратуру визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

За приписами статті 53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Системне тлумачення положень ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення її інтересів, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі №925/383/18).

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси Держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

При встановленні наявності або відсутності порушень або загрози порушень інтересів держави необхідно виходити з того, що ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" зазначає про порушення або загрозу порушення "інтересів держави", якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз вказаної статті Закону дає підстави дійти до висновку що "інтереси держави" (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так і інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Інтереси держави Україна та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого - "інтересів держави", про які зазначено в ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Незалежно від причин неможливості самостійно звернутись до суду з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів, сам факт незвернення до суду місцевої ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів відповідної територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Таку ж позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18.

У постанові Великої Палати Верховного суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження №12-194гс19) Верховний Суд зауважив, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

У вказаній постанові Великою Палатою Верховного Суду наведено наступні правові висновки.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №906/982/19.

Позивачем у позовній заяві визначено Запорізьку міську раду.

Прокурор вважає, що інтерес Запорізької міської територіальної громади у вказаному спорі полягає у тому, щоб повернути майно, яке використовується всупереч вимог закону, з метою подальшого правомірного розпорядження ним в інтересах громади та досягнення максимального економічного ефекту від передачі об`єкта комунальної власності в оренду.

Саме запропонований спосіб забезпечить найефективніший захист інтересів територіальної громади як власника спірного майна, оскільки дозволить у подальшому розпорядитись ним саме у законний спосіб із найбільшими економічними вигадами.

За приписами статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно із приписами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст.14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охорони держави.

В силу ч. ч. 3, 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтями 142 Конституції України та ст. ст. 16, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Держава бере участь у формуванні доходів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

В статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зокрема закріплено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.

Відповідно до частини першої статті 10 цього Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно зі ст. 145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Право на звернення прокурора в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування підтверджене у постанові Великої Плати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 32/563 (провадження № 12-172гс18).

У матеріалах справи містяться копії листів Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя від 07.02.2024 № 52-103-1115ВИХ-24 та від 16.05.2024 № 52-103-4971ВИХ-24, в яких Запорізька міська рада повідомлялась про виявлені порушення вимог чинного законодавства при передачі в оренду комунального майна, а також щодо вжитих заходів до їх усунення. У відповідь на запит окружної прокуратури від 16.05.2024 № 52-103-4971ВИХ-24 Запорізькою міською радою взагалі не надано інформації з приводу вжитих заходів, причин їх невжиття, натомість зазначено, що інформація з порушених питань буде надана додатково. З листа виконавчого комітету Запорізької міської ради від 25.06.2024 № 10499/03.3-20/03, надісланого на адресу окружної прокуратури, вбачається, що заходи претензійно-позовного характеру не вживались, рішення Запорізької міської ради від 12.07.2023 № 81 прийнято на підставі чинного законодавства та в межах повноважень.

Зазначене свідчить про нездійснення Запорізькою міською радою захисту порушених інтересів держави та територіальної громади міста Запоріжжя і наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для їх представництва.

Фактично, звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання надання в оренду комунального майна та дотримання конституційного принципу рівності усіх перед Законом, у зв`язку з чим заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області звертається до суду з позовом щодо захисту інтересів держави в сфері комунальної власності.

Також в матеріалах справи міститься адресоване Запорізькій міській раді повідомлення Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області від 10.07.2024 №57-103-6764вих24 на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про звернення до господарського суду з позовною заявою.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку про наявність законних підстав для представництва прокурором в суді інтересів держави в особі позивача - Запорізької міської ради.

Щодо відмови Запорізької міської ради від підтримання поданого прокурором в інтересах держави позову.

З приводу не підтримання Запорізькою міською радою позову поданого в її інтересах прокурором суд зазначає наступне.

У п. 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що при вирішенні питання про необхідність звернення до суду з позовом компетентний орган може діяти в умовах конфлікту інтересів - коли порушення інтересів держави, про яке стверджує прокурор, може бути пов`язане з раніше вчиненими протиправними діями цього органу чи бездіяльністю.

Для врахування цих обставин стаття 55 ГПК України передбачає такі правила:

- якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, поданого власником (учасником, акціонером) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави;

- відмова компетентного органу від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

Не зважаючи на заперечення позивачем (Запорізькою міською радою) проти задоволення поданого в її інтересах позову, прокурор в судовому засіданні підтримав поданий ним позов та наполягав на розгляду справи по суті.

Отже, непідтримання компетентним органом позову, поданим в його особі, не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим, оскільки невжиття цим органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Щодо підстав для визнання недійсним правочину.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частинами 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. Для такого визнання з огляду на приписи статті 5 ЦК України суд має застосувати акт цивільного законодавства, чинний на момент укладення договору (такі висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, від 13.07.2022 у справі №363/1834/17).

Згідно ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Аналогічна норма викладена у ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України.

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.03.2019 № 922/1391/18, ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою зі сторін і якою мірою виконано зобов`язання, а також з`ясувати наявність наміру (умислу), який означає, що сторони (сторона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б в однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків.

Аналогічні правові висновки щодо застосування вказаних норм матеріального права викладено і в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/1421/16, від 15.02.2018 у справі № 911/1023/17, від 17.04.2018 у справі № 910/1424/16, від 31.05.2018 у справі № 911/639/17, від 09.07.2019 у справі № 911/1113/18, від 10.06.2021 у справі № 910/114/19, від 15.12.2021 у справі № 910/6271/17 від 13.01.2022 у справі №908/3736/15.

До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Як констатує Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Частиною 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Механізм передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі в оренду відповідно до положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначені Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 (далі Порядок).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» об`єктами оренди за цим Законом є: нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення, а також їх окремі частини).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не можуть бути об`єктами оренди єдині майнові комплекси: діючих закладів освіти, що фінансуються з державного бюджету.

Нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно із складу єдиного майнового комплексу, забороненого до оренди, може бути об`єктом оренди, якщо воно не заборонене до оренди законами України, не задіяне у процесі основного виробництва та за висновком органу, уповноваженого управляти цим майном, його оренда не порушить цілісності майнового комплексу (ч. 3 ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передача в оренду майна, що перебуває у комунальній власності, здійснюється органами місцевого самоврядування відповідно до вимог цього Закону.

Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» основною метою оренди, є прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, посилення фінансової спроможності підприємств державної та комунальної власності.

Відповідно до ч. 5 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» оренда здійснюється на основі таких принципів: законності; відкритості га прозорості; рівності та змагальності; державного регулювання та контролю; врахування особливостей об`єктів державної та комунальної власності; захисту економічної конкуренції; створення сприятливих умов для залучення інвестицій; повного, своєчасного, достовірного інформування про об`єкти оренди та порядок передачі їх в оренду; забезпечення конкурентних умов оренди та інших видів договорів.

Суб`єктами орендних відносин є: орендар, орендодавець, балансоутримувач, уповноважений орган управління, представницький орган місцевого самоврядування або визначені ним органи такого представницького органу, Кабінет Міністрів України або орган державної влади, визначений Кабінетом Міністрів України (відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

У правовідносинах, що виникли, суб`єктами орендних правовідносин, є: представницький орган місцевого самоврядування - Запорізька міська рада (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), орендодавець - Департамент управління активами Запорізької міської ради (п. 1.9 Положення про Департамент управління активами Запорізької міської ради, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 07.12.2022 № 77), балансоутримувач - Комунальне підприємство «Градпроект» як правонаступник Комунального підприємства КП «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7», орендар Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гагаріна-12».

Вичерпний перелік орендарів, які мають право на отримання в оренду державного та комунального майна без проведення аукціону, визначений ст. 15 Закону.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» право на отримання в оренду державного та комунального майна без проведення аукціону мають: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, інші установи та організації, діяльність яких фінансується за рахунок державного або місцевих бюджетів; релігійні організації для забезпечення проведення релігійних обрядів та церемоній; Пенсійний фонд України та його органи; дипломатичні представництва, консульські установи іноземних держав, представництва міжнародних міжурядових організацій в Україні для виконання функцій дипломатичного представництва, консульських і статутних функцій міжнародних міжурядових організацій; орендарі земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - щодо оренди гідротехнічних споруд, які можуть бути передані в оренду.

Право на отримання в оренду державного та комунального майна, що не міститься в Переліку першого типу, без проведення аукціону також мають: музеї; державні та комунальні підприємства, установи, організації у сфері культури і мистецтв чи громадські організації у сфері культури і мистецтв (у тому числі національні творчі спілки або їх члени під творчі майстерні); заклади освіти всіх форм власності, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності; громадські організації ветеранів для розміщення реабілітаційних установ для ветеранів; реабілітаційні установи для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю для розміщення таких реабілітаційних установ; державні та комунальні спеціалізовані підприємства, установи та заклади соціального обслуговування, що надають соціальні послуги відповідно до Закону України "Про соціальні послуги"; державні видавництва і підприємства книгорозповсюдження; вітчизняні видавництва та підприємства книгорозповсюдження, що забезпечують підготовку, випуск та (чи) розповсюдження не менш як 50 відсотків книжкової продукції державною мовою (за винятком видань рекламного та еротичного характеру); народні депутати України і депутати місцевих рад для розміщення громадської приймальні; потенційні орендарі для організації та проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів на строк, що не перевищує п`яти календарних днів протягом шести місяців, а також щодо майна, яке передається суб`єктам виборчого процесу з метою проведення публічних заходів (зборів, дебатів, дискусій) під час та на період виборчої кампанії; потенційні орендарі для організації та проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів на строк, що не перевищує 30 календарних днів протягом одного року щодо кожного орендаря, якщо балансоутримувачем є державне або комунальне підприємство, установа, організація, що здійснює діяльність з організації конгресів і торговельних виставок; державні та комунальні спортивні клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи вищої спортивної майстерності, центри олімпійської підготовки, центри студентського спорту закладів вищої освіти, фізкультурно-оздоровчі заклади, центри фізичного здоров`я населення, центри фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, а також бази олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки; громадські об`єднання фізкультурно-спортивної спрямованості, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, утворені ними спортивні клуби (крім спортивних клубів, що займаються професійним спортом), дитячо-юнацькі спортивні школи, школи вищої спортивної майстерності, центри олімпійської підготовки, центри студентського спорту закладів вищої освіти, центри фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, - виключно для проведення спортивних заходів або надання фізкультурно-спортивних послуг; потенційні орендарі для організації та надання послуг з метою боротьби та протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) на період дії карантину, зумовленого протидією поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19); молодіжні та дитячі громадські об`єднання, які протягом останніх двох років, що передують року звернення, співпрацюють з органами державної влади та/або органами місцевого самоврядування щодо виконання державних цільових, регіональних, місцевих та інших програм у сфері молодіжної політики; молодіжні центри, що є неприбутковими установами державної та комунальної форм власності (ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Отже, потенційний орендар Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гагаріна-12», враховуючи види статутної діяльності та мету отримання об`єкта оренди, до жодного з вище перелічених суб`єктів оренди не відноситься.

Рішенням Запорізької міської ради від 26.08.2020 № 62 «Деякі питання оренди комунального майна» затверджено додатковий перелік підприємств, установ, організацій, що надають соціально важливі послуги населенню, які мають право на отримання в оренду комунального майна без проведення аукціону (додаток 3 до рішення). Серед вказаного переліку також є об`єднання співвласників багатоквартирних будинків.

Відповідно до ч. 9 ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» порядок та умови передачі в оренду майна без проведення аукціону та основні вимоги до підприємств, установ і організацій, передбачених частиною другою цієї статті, визначаються Порядком. Представницькі органи місцевого самоврядування можуть затвердити додаткові вимоги, яким повинні відповідати підприємства, установи і організації, передбачені частиною першою цієї статті.

Тобто, законодавча можливість додатково визначати (розширити коло) суб`єктів, які мають право на отримання комунального майна в оренду без проведення аукціону, крім передбачених у ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у представницького органу місцевого самоврядування відсутня. Наявна лише можливість висунення додаткових умов до вичерпного переліку орендарів, передбаченого ч. 1 ст. 15 Закону (а не ч. 2 ст. 15 Закону), яким вони мають відповідати.

Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Перелік першого типу - це Перелік об`єктів, щодо яких прийнято рішення про передачу в оренду на аукціоні; Перелік другого типу це Перелік об`єктів, щодо яких прийнято рішення про передачу в оренду без проведення аукціону.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» ініціаторами оренди майна можуть бути потенційний орендар, балансоутримувач, уповноважений орган управління та/або орендодавець.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» потенційний орендар, зацікавлений в одержанні в оренду нерухомого або індивідуально визначеного майна, звертається до орендодавця із заявою про включення цього майна до Переліку відповідного типу згідно із Порядком передачі майна в оренду.

Орендодавець протягом трьох робочих днів з дати отримання відповідної заяви передає» її балансоутримувачу такого майна.

За результатами розгляду заяви (крім випадків, передбачених абзацом п`ятим частини другої статті 6 цього Закону) балансоутримувач протягом 10 робочих днів з дати отримання такої заяви приймає одне із таких рішень: рішення про намір передачі майна в оренду; рішення про відмову у включенні об`єкта до відповідного Переліку в разі наявності однієї з підстав, передбачених статтею 7 цього Закону.

Згідно ч. 6 ст. 6 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» рішення про включення об`єктів комунальної власності до Переліку другого типу (крім випадків надання в оренду приміщень для розміщення громадських приймалень народних депутатів України і депутатів місцевих рад, комунальних закладів і установ, що фінансуються за рахунок місцевого бюджету, приміщень для організації та проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів на строк, що не перевищує п`яти календарних днів протягом шести місяців, а також щодо приміщень, які надаються суб`єктам виборчого процесу для проведення публічних заходів (зборів, дебатів, дискусій) під час та на період виборчої кампанії) приймається відповідним представницьким органом місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» однією з підстав для відмови у включенні майна до одного з Переліків або виключення майна із одного з Переліків є зокрема встановлена рішенням орендодавця невідповідність заявника вимогам, передбаченим статтею 15 цього Закону, або подання недостовірної чи неповної інформації щодо діяльності заявника, який звернувся із заявою про оренду об`єкта без проведення аукціону, або недоцільність включення майна до Переліку другого типу, визначена орендодавцем згідно з Порядком передачі майна в оренду.

Згідно п.п. 14, 15 (Порядок включення об`єкта оренди до Переліку відповідного типу) Порядку передачі в оренду державного та комунального майна № 483 ВІД 03.06.2020 Потенційний орендар, зацікавлений в отриманні майна в оренду, через електронну торгову систему звертається до орендодавця із заявою про включення такого майна до Переліку відповідного типу.

Порядок реєстрації потенційного орендаря в електронній торговій системі для подання ним заяви про включення майна до Переліку відповідного типу визначається згідно з правилами функціонування електронного майданчика, через який такий орендар подає заяву.

Відповідно до п. 16 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна якщо потенційний орендар звернувся до представницького органу місцевого самоврядування або визначеного ним органу, або органу уповноваженого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, то відповідний орган протягом п`яти робочих днів з дати отримання заяви: передає її та додані до неї документи (за необхідності) належному орендодавцю; або повідомляє потенційного орендаря про те, що це майно не є комунальною власністю.

Згідно із пунктом 17 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна отримана заява потенційного орендаря і документи, додані до неї відповідно до цього порядку, передаються орендодавцем балансоутримувачу такого майна протягом трьох робочих днів з дати отримання відповідної заяви, крім випадків коли орендодавець і балансоутримувач майна є однією особою.

Відповідно до п. 19 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна за результатами розгляду заяви потенційного орендаря або орендодавця, балансоутримувач протягом десяти робочих днів з дати отримання такої заяви та доданих до неї документів (у разі наявності) приймає одне з рішень, передбачених частиною другою статті 6 Закону, крім випадків, передбачених пунктами 20 та 21 цього Порядку.

Згідно п. 23 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна про прийняте рішення про намір передачі майна в оренду або про відмову у включенні об`єкта до Переліку відповідного типу, балансоутримувач повідомляє ініціатора оренди та надсилає орендодавцю копію рішення протягом трьох робочих днів з дати його прийняття, а орендодавець оприлюднює через особистий кабінет таке рішення в електронній торговій системі протягом трьох робочих днів з дати його отримання. У разі включення об`єкта до Переліку відповідного типу за заявою іншої особи, яка подана раніше, балансоутримувач інформує потенційного орендаря (іншого ініціатора оренди) та орендодавця протягом трьох робочих днів з дати отримання заяви такого потенційного орендаря (іншого ініціатора оренди).

Відповідно до п. 24 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна протягом десяти робочих днів з дати прийняття балансоутримувачем рішення про намір передачі майна в оренду або отримання від уповноваженого органу управління рішення про доцільність передачі майна в оренду балансоутримувач вчиняє дії, передбачені частиною четвертою статті 6 Закону. Прийняття рішення про включення об`єкта до Переліку другого типу здійснюється згідно з пунктом 28 цього Порядку.

Згідно з п. 28 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна орендодавець розглядає клопотання балансоутримувача про включення потенційного об`єкта оренди до Переліку відповідного типу та протягом десяти робочих днів з дати отримання клопотання приймає одне з рішень, передбачених частиною п`ятою статті 6 Закону, або звертається до уповноваженого органу, визначеного частиною шостою статті 6 Закону, із клопотанням та проектом рішення такого органу про включення об`єкта до Переліку відповідного типу, якщо таке включення потребує прийняття відповідного рішення, і передає їх на розгляд зазначеного органу. Про прийняте рішення орендодавець протягом трьох робочих днів з дати прийняття такого рішення або отримання від уповноваженого органу, визначеного частиною шостою статті 6 Закону, повідомляє балансоутримувача та заявника, оприлюднює його в електронній торговій системі через свій особистий кабінет та включає об`єкт до Переліку відповідного типу.

Встановлено, що ініціатором оренди (потенційним орендарем) нежитлового приміщення № 44а, площею 34,5 кв.м, розташованого по вул. Гагаріна, 12 є ОСББ «Гагаріна-12», голова якого звернувся з відповідною заявою до одного з робочих органів Запорізької міської ради.

Департаментом управління активами Запорізької міської ради були подані зауваження до проекту рішення Запорізької міської ради, відповідно до яких ОСББ «Гагаріна-12» документально не підтверджено наявність права на отримання в оренду комунального майна без проведення аукціону.

Незважаючи на вищевказані зауваження Департаменту управління активами Запорізької міської ради, на підставі вищезазначеного звернення ОСББ «Гагаріна-12», рішенням Запорізької міської ради від 12.07.2023 № 81 «Про передачу в оренду без проведення аукціону комунального майна Запорізької міської територіальної громади на вул. Гагаріна, 12 та встановлення річної орендної плати за користування таким майном об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Гагаріна-12», вирішено: включити до Переліку другого типу комунальне майно - нежитлове приміщення № 44а підвального поверху (літ. А-5) площею 34,50 кв.м за адресою: 69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 12, яке перебуває в господарському віданні комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7», та передати його в оренду без проведення аукціону об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Гагаріна-12» строком на 1 рік для проведення статутної діяльності цієї організації

Крім того, суд погоджується з доводами прокурора щодо неправомірності встановлення річної орендної плати в розмірі однієї гривні.

Так, згідно ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницьким органом місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України.

Отже, Законом визначено лише два способи визначення розміру орендної плати за користування державним та комунальним майном на умовах оренди: за результатами аукціону - у випадку передачі майна в оренду на умовах аукціону; відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується: Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницьким органом місцевого самоврядування щодо комунального майна.

Інших способів визначення розміру орендної плати за державне та комунальне майно законодавство не містить.

Аналогічні норми щодо визначення розміру орендної плати за оренду державного та комунального визначені у Порядку передачі в оренду державного та комунального майна.

Відповідно до п.п. 111-121 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, протягом 20 робочих днів з дати включення об`єкта оренди до Переліку другого типу або визначення статусу об`єкта оренди як "вільний" у Переліку другого типу (в разі коли щодо об`єкта не було прийнято рішення про виключення такого майна з Переліку другого типу або у разі відмови в продовженні договору оренди відповідно до абзацу третього частини першої статті 19 Закону) орендодавець повинен розробити, затвердити та опублікувати в електронній торговій системі умови та додаткові умови (у разі наявності) оренди майна. У разі коли рішення про включення об`єкта оренди до Переліку другого типу приймається уповноваженим органом, передбаченим частиною шостою статті 6 Закону, додаткові умови оренди майна (у разі наявності) затверджуються таким органом. Умови передачі майна в оренду обов`язково включають розмір орендної плати, визначений відповідно до Методики розрахунку орендної плати, та строк оренди.

Отже, при передачі в оренду комунального майна без проведення аукціону орендна плата повинна визначатися відповідно до Методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України.

На виконання ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 № 630 «Деякі питання розрахунку орендної плати за державне майно» затверджено Методику розрахунку орендної плати за державне майно (далі Методика).

Вичерпний перелік орендарів, яким встановлюється річна орендна плата за оренду нерухомого майна у розмірі 1 гривня, визначений пунктом 13 Методики, серед яких взагалі відсутні об`єднання співвласників багатоквартирних будинків.

Відповідно до п. 13 Методики річна орендна плата за оренду нерухомого майна у розмірі 1 гривні встановлюється таким орендарям: органам державної влади, іншим бюджетним організаціям, закладам, установам, які повністю фінансуються з державного бюджету; органам місцевого самоврядування для розміщення центрів надання адміністративних послуг,- казенним підприємствам, що утворилися у результаті реорганізації державного закладу охорони здоров`я; Національному банку щодо майна, яке було закріплене на праві господарського відання за Національним банком і передане до сфери управління інших державних органів або у комунальну власність, з цільовим функціональним призначенням для зберігання запасів готівки Національного банку та проведення технологічних процесів щодо забезпечення готівкового обігу; Пенсійному фонду України та його органам; національним художнім колективам, яким надається фінансова підтримка з державного бюджету; редакціям державних і комунальних періодичних видань, які повністю або частково фінансуються з державного або місцевих бюджетів, або заснованих об`єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, трудовими і журналістськими колективами, а також реформованим друкованим засобам масової інформації та редакціям відповідно до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації».

Оскільки Запорізькою міською радою не затверджувалась методика розрахунку орендної плати комунального майна Запорізької міської територіальної громади (лист виконавчого комітету Запорізької міської ради від 25.06.2024 № 11512/03.3-20/03), підлягає застосуванню указана Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до інформації виконавчого комітету Запорізької міської ради від 25.06.2024 № № 10499/03.3-20/03 при визначенні розміру річної орендної плати за користування об`єктом оренди міська рада керувалася рішеннями Запорізької міської ради від 06.04.2011 № 47 «Про затвердження і введення в дію річних ставок орендної плати за використання нерухомого майна права комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя» (зі змінами, внесеними рішенням Запорізької міської ради від 24.06.2020 №50) та від 26.08.2020 № 62 «Деякі питання оренди комунального майна» (зі змінами, внесеними рішенням Запорізької міської ради від 29.09.2023 № 203).

Водночас, рішення Запорізької міської ради від 06.04.2011 № 47 «Про затвердження і введення в дію річних ставок орендної плати за використання нерухомого майна права комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя» (зі змінами) прийнято до введення в дію Закону (01.02.2020).

Рішення Запорізької міської ради від 06.04.2011 № 47 встановлено, що при оренді нерухомого майна права комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя застосовуються ставки орендної плати, які затверджуються Кабінетом Міністрів України для об`єктів права державної власності, за винятком випадків, передбачених п.п. 2-4 даного рішення.

Крім того, рішенням Запорізької міської ради від 26.08.2020 № 62 «Деякі питання оренди комунального майна», затверджено додатковий перелік підприємств, установ, організацій, що надають соціально важливі послуги населенню, які мають право на отримання в оренду комунального майна без проведення аукціону (додаток 3 до рішення).

Разом з тим, указаному рішенні жодним чином не вирішується питання орендної плати, а рішення Запорізької міської ради від 29.09.2023 № 203 прийнято вже після того, як вирішено передати спірний об`єкт в оренду.

Отже, вищезазначені рішення жодним чином не підтверджують правомірність прийняття міською радою оспорюваного рішення в частині визначення розміру орендної плати ОСББ «Гагаріна-12» в розмірі 1 гривні, оскільки по-перше: рішення від 06.04.2011 № 47 прийнято до введення в дію Закону (01.02.2020); по-друге: указані рішення в розумінні ст. 17 Закону не є, ані Методикою розрахунку орендної плати за комунальне майно Запорізької міської територіальної громади, ані затверджують її, не визначають розмір орендної плати за використання комунального майна Запорізької міської територіальної громади громадськими організаціями, отже, взагалі не регулюють ці правовідносини.

Крім того суд зазначає, що загальновідомим є факт, що об`єкти комунальної власності є важливим елементом забезпечення економічної безпеки держави, розпорядження ними повинно відбуватися виключно у чіткій відповідності до вимог закону. В основу орендних правовідносин законодавець заклав економічний підхід як чинник оцінки ефективності використання державного та комунального майна на умовах оренди.

Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, скорочувати обсяги доходів місцевих бюджетів, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню (ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Законодавством України не передбачено право представницького органу місцевого самоврядування та орендодавця комунального майна передавати майно в оренду на пільгових умовах (без проведення аукціону за 1 гривню) виключно з метою звільнення власника майна від витрат на його утримання.

Воля територіальної громади як власника майна може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

У матеріалах справи відсутні докази того, що на спірне приміщення відсутній попит з боку потенційних орендарів або що справедлива ринкова вартість орендної плати спірного приміщення складає 1 гривню, як і відсутні докази вживання відповідачами заходів щодо пошуку потенційних орендарів спірного приміщення.

Також слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору оренди, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням, а можливість його скасування не дозволить позивачу ефективно відновити володіння відповідним майном. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2023 у справі №910/8413/21 (пункт 180), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21 (пункт 8.13).

Таким чином, суд вважає, що прокурором доведено порушення вимог законодавства в процесі укладення договору оренди нерухомого майна, а також порушення інтересів позивача, що в силу положень ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України є підставою для задоволення позову про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається прокурор доводяться інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 16, Т.1), зверненням голови ОСББ (а.с. 19 Т.1), рішенням Запорізької міської ради № 81 від 12.07.2023 (а.с 20- 22, Т.1), Зауваженнями департаменту управління активами ЗМР (а.с. 23, Т.1), Договором оренди №4/1 від 15.08.2023 (а.с. 24-30, Т.1), Додатковою угодою до договору оренди від 01.07.2024 (а.с 206, Т.1.), Актом прийому-передачі (повернення) нерухомого майна від 19.08.2024 (а.с. 3 (зворотній бік), Т.2.), листуванням Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області з Запорізькою міською радою (а.с.31-44, Т.1), повідомлення Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області від 10.07.2024 №57-103-6764вих24 (а.с. 45, Т.1), Статутом ОСББ «Гагаріна-12» (а.с. 64-65, Т.1).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідачі у справі не спростували доводи прокурора, заперечення відповідачів-1,-2,-3 спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.

Враховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладається на відповідачів-1,2,3.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди нерухомого майна по вул. Гагаріна, 12, м. Запоріжжя, що належить до комунальної власності та передається в оренду без проведення аукціону № 4/1 від 15.08.2023, укладеного між Департаментом управління активами Запорізької міської ради (вул. Зелінського, 3, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний номер юридичної особи 45013287), Комунальним підприємством «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7» (пр. Металургів 11, м. Запоріжжя, 69032, ідентифікаційний номер юридичної особи 05478717, правонаступником якого є Комунальне підприємство «Градпроект» (вул. Зелінського, 3, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний номер юридичної особи 20504731) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Гагаріна-12» (вул. Гагаріна, 12, м. Запоріжжя, 69005; ідентифікаційний код 40616221).

Стягнути з Департаменту управління активами Запорізької міської ради (вул. Зелінського, 3, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний номер юридичної особи 45013287) на користь Запорізької обласної прокуратури (ЄДРПОУ: 02909973, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2024 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, в сумі 807 (вісімсот сім) грн 46 коп. Видати наказ.

Стягнути з Комунального підприємства «Градпроект» (вул. Зелінського, 3, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний номер юридичної особи 20504731) на користь Запорізької обласної прокуратури (ЄДРПОУ: 02909973, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2024 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, в сумі 807 (вісімсот сім) грн 46 коп. Видати наказ.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гагаріна-12» (вул. Гагаріна, 12, м. Запоріжжя, 69005; ідентифікаційний код 40616221) на користь Запорізької обласної прокуратури (ЄДРПОУ: 02909973, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2024 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, в сумі 807 (вісімсот сім) грн 46 коп. Видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 13.11.2024.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

СуддяС.І. Педорич

СудГосподарський суд Запорізької області
Дата ухвалення рішення07.11.2024
Оприлюднено15.11.2024
Номер документу122981679
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про комунальну власність щодо оренди

Судовий реєстр по справі —908/1946/24

Рішення від 07.11.2024

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Педорич С.І.

Ухвала від 31.10.2024

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Педорич С.І.

Ухвала від 21.10.2024

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Педорич С.І.

Ухвала від 10.10.2024

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Педорич С.І.

Ухвала від 16.09.2024

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Педорич С.І.

Ухвала від 12.09.2024

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Педорич С.І.

Ухвала від 12.09.2024

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Педорич С.І.

Ухвала від 23.08.2024

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Педорич С.І.

Ухвала від 08.08.2024

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Педорич С.І.

Ухвала від 19.07.2024

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Педорич С.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні