Рішення

від 31.10.2024 по справі 279/2577/24

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/2577/24

Провадження № 2/279/1167/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді Шульги О.М., з секретарем Райвахівською Л.В., розглянувши у приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу №279/2577/24 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах яких діє адвокат Орлюк Сергій Антонович, до територіальної громади в особі виконавчого комітету Коростенської міської ради, треті особи: КП "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації", ОСББ "Локомотив-Люкс", про визнання права власності на частку кооперативної квартири в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим Коростенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) 15 грудня 2022 року.

Шлюб між батьками, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , був розірваний 29 лютого 1996 року, що підтверджується свідоцтвом про розірваним шлюбу від 29.02.1996 року.

Відповідно до ордера серії ЛЯ № 682 виданого 01.03.1988 року на підставі рішення виконкому міста Коростеня від 28.02.1985 року №75 ОСОБА_2 разом з сім`єю отримав право на зайняття двохкімнатної квартири житловою площею 30,1 кв.м. в будинку по АДРЕСА_1 , в кооперативному будинку ЖБК «Локомотив», який 03.06.2019 року змінив найменування на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Локомотив-Люкс».

За рішеннями Коростенського міського суду Житомирської області в справі №2-1315/96 року від 12 серпня 1996 року про розділ квартири в житлово-будівельному кооперативі вирішено:

- виділити у власність ОСОБА_3 , ізольовану кімнату житловою площею 12,4 кв.м., вартістю 43 675 544 крб., в квартирі АДРЕСА_1 (що складає 9/20 частки квартири);

- виділити у власність ОСОБА_2 ізольовану жилу кімнату площею 17,7 кв.м., вартістю 62344745 крб., в квартирі АДРЕСА_1 , (що складає 11/20 частки квартири).

Підсобні приміщення: кухню, коридор, туалет, ванну, кладову залишено в загальному користуванні, частки співвласників квартири визначені додатковим судовим рішенням та інформаційною довідкою КП «Коростенське МБТІ № 398 від 07.07.2023 року, в матеріалах справи по МБТІ є довідки про повне внесення пайових внесків оплату за квартиру.

Відповідно до інформації житлово-будівельного кооперативу «Локомотив» було сплачено пайовий внесок в сумі - 10 602 028 крб. за квартиру по АДРЕСА_1 , дана інформаційна довідка знаходиться в матеріалах в КП «Коростенське» МБТІ та судової справи №2-1315/96 від 12.08.1996 року.

Померлим ОСОБА_2 були подані документи до КП Коростенського МБТІ та копію судового рішення у справі № 2-1315/96 за підписом судді Кондратюка А.Д. за заявою ОСОБА_2 про визначення часток квартири, розділеними між співвласниками житлового приміщення, але до моменту його смерті він отримав в КП Коростенське МБТІ до 2013 року свідоцтва про право власності на кооперативну квартиру, так як на той час вважали, що квартира їхня, так як пайові внески та частки визначені за судовим рішенням, до даного часу поки не звернулися до державного нотаріуса, який відмовив у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 .

На адвокатський запит ОСББ «Локомотив-Люкс» голова кооперативу Обиход Ірина повідомила про відсутність документів на квартиру в архіві та, що вони не являються правонаступниками ЖБК «Локомотив», та вся інформація, що стосується квартири, є в КП «Коростенському МБТІ».

Повну сплату пайового внеску та паєнакопичень було здійснено в лютому 1990 році, у третьої особи ОСББ «Локомотив-Люкс» відсутні документи на квартиру, так як вони не є правонаступниками ЖБК «Локомотив».

Після смерті ОСОБА_2 , його спадкоємцю ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на зазначену частку квартиру, так як відсутній оригінал судового рішення за підписом судді Кондратюка А.Д., яке відсутнє в цивільній справі, можливо було втрачено, але в МБТІ були визначені частки, які вказані в судовому рішенні, свідоцтво про право власності отримати спадкодавець ОСОБА_2 не встиг разом з колишньою дружиною.

Однак, свідоцтво про право власності на вищевказану квартиру та державна реєстрація цього права не здійснювалися у зв`язку з тим, що відповідно до раніше діючого законодавства право власності члена житлового кооперативу на квартиру виникало з моменту виплати паю і не вимагало реєстрації.

На даний час ОСОБА_1 не може розпорядитися своїм житлом: продати, подарувати, передати в управління або іпотеку, оскільки відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності на нерухомість підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Єдиним спадкоємцем першої черги на частку у праві власності за законом являється - ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , який на момент смерті був зареєстрований у даній квартирі АДРЕСА_1 (що складає 11/20 частки квартири) за рішенням суду.

В п. п. 69, 71 Листа Верховного Суду України від 26 травня 2001 року «Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій судових справ (Житлове право)» зазначалось, що члени ЖБК, які повністю внесли пайовий внесок за квартиру відповідно до ст. 15 Закону України «Про власність», набувають права власності на квартиру.

З п. 5-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 вересня 1987 року № 9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» вбачається, що судам слід мати на увазі, що згідно зі ст. 15 Закону України «Про власність» член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 7 лютого 2014 року № 5 вбачається, що суди повинні мати на увазі, що законом може бути встановлений інший момент (підстава) набуття права власності. Зокрема, у разі повного внесення пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, інше будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного гаражного чи іншого кооперативу або товариства.

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

На підставі п. 37 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 7 лютого 2014 року № 5, з урахуванням положень ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК в редакції від 2003 року, власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Таким чином, що у нього існують перешкоди щодо підтвердження відповідними правовстановлюючими документами його право власності на кооперативну квартиру, набутого ним свого часу правомірно.

Просить визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 11/20 часток кооперативної двокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , якому вказана частка нерухомого майна була виділена згідно рішення Коростенського міського суду Житомирської області від 12.08.1996 року у справі №2-1315/96 загально площею 50,7 кв.м., житловою площею 30.1 кв.м..

Сторони письмово повідомили про розгляд справи у їх відсутності. В наданих суду заявах висловили свою позицію з приводу позовних вимог.

За таких обставин фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне:

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 67 років в м.Коростень Житомирської області помер ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданим повторно 15.12.2022 року.

28.02.1985 року ОСОБА_2 було видано ордер на квартиру АДРЕСА_1 на склад сім`ї 3 особи.

З інформаційної довідки КП "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради від 10.04.2024 року за №7659 слідує, що станом на 29.12.2012 року квартира АДРЕСА_1 зареєстрована в реєстраційно-кадастровій книзі №6, за реєстровим №5900, за ОСОБА_3 -9/20 часток квартири, ОСОБА_2 - 11/20 часток квартири на підставі рішення Коростенського міського суду Житомирської області від 12.08.1996 року у справі №2-1315.

З свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 слідує, що шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було розірвано 29.02.1996 року.

Позивач є сином померлого ОСОБА_2 , отже відноситься до першої черги спадкоємців по закону.

За заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті батька Першою коростенською державною нотаріальною конторою Житомирської області заведено спадкову справу №1/2023.

З листа нотаріуса від 22.03.2024 року вих.№775/02-14 слідує про неможливість видачи ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину на 11/20 часток квартири АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину правовстановлюючих документів. В листі зазначено, що інформація про реєстрацію права власності спадкодавця на вищевказане спадкове майно в Державному реєстрі речових прав відсутня. Рішення Коростенського міського суду Житомирської області від 12.08.1996 року у справі №2-1315 про виділ часток в натурі надано лише в копії, оригінал такого рішення відсутній.

Як роз`яснено у п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З довідки Житлово-обслуговуючого кооперативу «Локомотив» №862 слідує, що ОСОБА_2 являється власником квартири АДРЕСА_1 , вартість якої до 1.04.1995 року становила 6988 карбованців 36 копійок. Після переобліку жилого фонду станом на 1.04.1995 року склала 2750 карбованців. Остаточний розрахунок за квартиру проведено у лютому 1990 року.

Будь-яких доказів на спростування змісту, зазначеного в названій довідці, матеріали справи не містять.

В п. 5-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» № 9 від 18.09.1987 року роз`яснено, що судам слід мати на увазі, що згідно із ст.15 Закону України "Про власність" член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд - продавати, заповідати, обмінювати, в тому числі на інше жиле приміщення у будинку державного або громадського житлового фонду чи іншого ЖБК, на жилий будинок (частину будинку), що належить громадянину на праві власності і вчиняти відносно неї інші угоди, що не заборонені законом.

В п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини. У разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Виходячи із положень п.1 ч.1, ч. 2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути зокрема визнання права.

Зі змісту ст.1216, 1217, 1218 ЦК України слідує, що спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців); спадкування здійснюється за заповітом або за законом; до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Частиною 5 ст.1268 ЦК України визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця (ч.2 ст.1220 ЦК України).

Таким чином, ОСОБА_2 , як член кооперативу «Локомотив», сплативши повну балансову вартість квартири АДРЕСА_1 , набув право власності на це майно, а відтак вказана кооперативна квартира входить до складу його спадщини.

Судовим рішенням у справі № 2-1315 від 12.08.1996 року було проведено розподіл квартири між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Виділено у власність ОСОБА_3 ізольовану кімнату жилою площею 12, 4 кв.м., вартістю 43675544 крб.; Виділено у власність ОСОБА_2 ізольовану кімнату жилою площею 17, 7 кв.м. вартістю 62344745 крб. Підсобні приміщення: кухню, коридор, туалет, ванну, кладовку залишено у загальному користуванні.

На підставі судового рішення КП "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації "Житомирської обласної ради було зареєстровано за ОСОБА_2 11/20 часток квартири АДРЕСА_1 , за ОСОБА_3 9/20 часток вказаної квартири.

Станом на день розгляду справи зазначена реєстрація ніким не оспорена та не скасована.

Разом з тим, за відсутності інформації про реєстрацію права власності на вказане майно у Державному реєстрі речових прав за спадкодавцем позивача перешкоджає останньому в отриманні свідоцтва про право на спадщину за законом у органах нотаріату.

Враховуючи, що на час розгляду справи можливість державної реєстрації втрачена, в позасудовому порядку позивач позбавлений можливості реалізувати свої спадкові права, при цьому належність спадкодавцю позивача нерухомого майна з приводу якого порушено спір ніким не спростовано та не оспорено, тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.4, 12, 19, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.1217, 1223, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 11/20 часток кооперативної квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , якому вказане нерухоме майно було виділено згідно рішення Коростенського міського суду Житомирської області від 12.08.1996 року у справі №2-1315/96.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача - адвокат Орлюк Сергій Антонович, місце знаходження: 11500, м.Коростень, вул. В.Сосновського, 26, Житомирська обл., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №464 від 12.06.2008 року.

Відповідач - територіальна громада в особі виконавчого комітету Коростенської міської ради, місце знаходження: 11501, м. Коростень, вул. Грушевського, 22, Житомирська обл., код ЄДРПОУ 13576977.

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог: КП "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації", місце знаходження: 11509, м.Коростень, вул. В.Сосновського, 36-А, Житомирська обл., код ЄДРПОУ 03343953.

ОСББ "Локомотив-Люкс", місце знаходження: 11500, м.Коростень, вул.Шевченка, 117, Житомирська обл., код ЄДРПОУ 43030709.

Суддя: Шульга О.М.