Рішення

від 22.10.2024 по справі 925/493/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/493/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю., за участі представників сторін: позивача адвоката Кравчука С.І., відповідача не з`явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Комунального некомерційного підприємства «Черкаська міська інфекційна лікарня» до Комунального некомерційного підприємства «Черкаський міський пологовий будинок «Центр матері та дитини» про стягнення 176553 грн. 21 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Комунальне некомерційне підприємство «Черкаська міська інфекційна лікарня» звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Черкаський міський пологовий будинок «Центр матері та дитини» (далі-відповідач) про стягнення, на підставі договорів оренди, договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг № 151 від 28.03.2023 року, акта ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства «Черкаська міська інфекційна лікарня» за період з 01.01.2021 року по 31.01.2023 року та окремих питань за період з 01.01.2016 року по 31.12.2020 року № 04-30/004 складеного 28.04.2023 року Управлінням Північного офісу держаудитслужби в Черкаській області, 172065 грн. 77 коп. боргу за спожиті комунальні послуги та 4487 грн.44 коп. боргу за оренду нерухомого майна, що разом становить 176553 грн. 21 коп.

Позов мотивовано невиконанням відповідачем зобов`язань за договорами оренди, договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг № 151 від 28.03.2023 року в частині повного розрахунку, що виявлено Управлінням Північного офісу держаудитслужби в Черкаській області і оформлено актом ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства «Черкаська міська інфекційна лікарня» за період з 01.01.2021 року по 31.01.2023 року та окремих питань за період з 01.01.2016 року по 31.12.2020 року № 04-30/004 від 28.04.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22.04.2024 року відмовлено в задоволенні клопотання Комунального некомерційного підприємства «Черкаська міська інфекційна лікарня» про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі; позовну заяву Комунального некомерційного підприємства «Черкаська міська інфекційна лікарня» залишено без руху, надано строк у десять днів з дня одержання зазначеної ухвали на усунення вказаних в ній недоліків шляхом подачі належним чином засвідчених копій договорів оренди, сплати судового збору у сумі 3028 грн.

Ухвалою суду від 03.05.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/493/24 за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 04.07.2024 року.

Відповідач в особі свого представника подав суду 20.05.2024 року відзив на позовну заяву (вх. № 8210/24), який просив прийняти до розгляду та на підставі наведених заперечень відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача подав суду 03.06.2024 року відповідь на відзив (вх. № 8906/24, а.с. 120-123), в якій вказав на пропуск відповідачем строку на подачу відзиву без клопотання на його продовження, тому просив повернути його відповідачу, не враховувати доводи відзиву, а позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 04.07.2024 року повернено відповідачу - Комунальному некомерційному підприємству «Черкаський міський пологовий будинок «Центр матері та дитини» відзив на позовну заяву (вх. № 8210/24 від 20.05.2024 року) без розгляду; відкладено судове засідання для розгляду справи № 925/493/24 по суті на 14.08.2024 року.

Відповідач в особі свого представника подав суду 05.08.2024 року письмові пояснення (вх. № 12290/24, а.с. 140-145), в яких заперечив обґрунтованість позовних вимог, вказав, що акт ревізії фінансово-господарської діяльності не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача перед позивачем за відсутності фактично договірних відносин між сторонами та без первинних документів, що встановлюють наявність зобов`язань відповідача перед позивачем, просив відмовити у давленні позовних вимог.

Ухвалами суду від 14.08.2024 року, 21.08.2024 року відкладено судове засідання для розгляду справи по суті на 22.10.2024 року.

В судове засідання 22.10.2024 року відповідач явку своїх представника не забезпечив, подав суду 05.08.2024 року клопотання (вх. № 12291/24, а.с. 145), в якому просив розгляд справи здійснювати без участі представника відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 22.10.2024 року представник позивача позов з підстав і у розмірі, викладених у позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити повністю.

Згідно із ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні 22.10.2024 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі заяви сторін по суті справи, подані ними письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд відмовляє у задоволенні позову повністю з таких підстав.

Із наданих позивачем доказів судом встановлено наступне.

18.12.2020 року між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради, як орендодавцем, позивачем - Комунальним некомерційним підприємством «Черкаська міська інфекційна лікарня», як орендарем, відповідачем - Комунальним некомерційним підприємством «Черкаський міський пологовий будинок «Центр матері та дитини», як балансоутримучем, укладено договір оренди нерухомості № 2163 (далі Договір № 2163, а.с. 87-88), п.1.1. якого орендодавець зобов`язався передати орендарю, а орендар зобов`язався прийняти у строкове платне користування об`єкт нерухомості (далі- об`єкт), що належить до міської комунальної власності на підставі рішення Черкаської міської ради № 3-531 від 26.06.2003 року «Про перелік об`єктів права міської комунальної власності та уповноважених органів, яким вони передаються в оперативне управління».

У Договорі № 2163 його сторони погодили всі істотні умови, зокрема, домовилися про таке:

п. 1.2.- характеристика об`єкта вид нежитлові приміщення; адреса (місцезнаходження)- АДРЕСА_1 ; загальна площа 6966, 28 кв.м., в тому числі: акушерський корпус загальною площею 6330,40 кв.м., частина приміщень другого поверху 4-поверхової будівлі гінекологічного корпусу загальною площею 365, 90 кв.м., а саме: кабінети лабораторії - загальною площею 286,00 кв.м.,ренгенкабінети загальною площею 79,90 кв.м.; частина приміщень господарського корпусу (пральня) загальною площею 189,40 кв.м.; частина приміщень кисневої станції загальною площею 80,58 кв.м. згідно з планом; страхова вартість - 1393256 грн.; технічний стан об`єкта задовільний;

п. 2.1. об`єкт передається орендодавцем орендарю для розміщення закладу охорони здоров`я;

п. 4.1. договір оренди укладено на строк з 18.12.2020 року по 17.03.2021 року і вступає в дію з дати приймання об`єкта за актом приймання-передачі.

Договір № 2163 підписаний представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

29.07.2021 року рішенням Черкаської міської ради № 8-13 «Про надання дозволу на безоплатну передачу нежитлового приміщення з балансу Комунального некомерційного підприємства «Черкаський міський пологовий будинок «Центр матері та дитини» на баланс Комунального некомерційного підприємства «Черкаська міська інфекційна лікарня»» (а.с. 91), п. 1 якого надано дозвіл на безоплатну передачу нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 з балансу Комунального некомерційного підприємства «Черкаський міський пологовий будинок «Центр матері та дитини» на баланс Комунального некомерційного підприємства «Черкаська міська інфекційна лікарня».

31.08.2021 року, 01.09.2021 року, 14.09.2021 року, 27.10.2021 року, 01.11.2021 року, 09.11.2021 року (відповідач звертався до позивача та Департаменту охорони здоров`я та медичних послуг Черкаської міської ради з листами № 196, №445/01-28, №485/01-28, №565/01-28,№560/01/-27, №774/1, №242 (а.с. 92,93,95,96, 96 на звороті, 98 , 99) щодо внесення змін до кошторису на вересень-грудень 2021 року, погодження передачі в оренду приміщень за адресою: АДРЕСА_1 під потреби та функціонування відділення жіночої консультації №2.

За результатами листування, 19.11.2021 року позивачем видано наказ № 142/1 «Про намір передачі майна в оренду погодженого уповноваженим органом» п.1 якого наказано передати в оренду терміном на 5 років Комунальному некомерційному підприємству «Черкаський міський пологовий будинок «Центр матері та дитини» нежитлові приміщення жіночої консультації №2 загальною площею 674,2 кв.м., в т.ч. корисна площа - 518,6 кв.м., площа спільного користування 155,6 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 98 на звороті ).

Наказами Департаменту охорони здоров`я та медичних послуг Черкаської міської ради:

№287 від 16.11.2021 року «Про надання Комунальному некомерційному підприємству «Черкаська міська інфекційна лікарня» згоди на передачу в оренду майна» п.1 якого надано Комунальному некомерційному підприємству «Черкаська міська інфекційна лікарня» згоду на передачу в оренду на 5 років нерухомого майна: нежитлові приміщення жіночої консультації №2 загальною площею 674,2 кв.м., в т.ч. корисна площа - 518,6 кв.м., площа спільного користування 155,6 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 104);

№ 318 від 10.12.2021 року «Про включення до Переліку другого типу об`єкта оренди комунальної власності територіальної громади міста Черкаси», п. 1 якого включено до Переліку другого типу об`єкт оренди - нежитлові приміщення жіночої консультації №2 загальною площею 674,2 кв.м., в т.ч. корисна площа - 518,6 кв.м., площа спільного користування 155,6 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 101).

28.03.2023 року між позивачем Комунальним некомерційним підприємством «Черкаська міська інфекційна лікарня», як балансоутримувачем, відповідачем - Комунальним некомерційним підприємством «Черкаський міський пологовий будинок «Центр матері та дитини», як орендарем, укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 151(далі Договір № 151, а.с. 74), п.1.1. якого сторони погодили, що балансоутримувач забезпечує обслуговування та експлуатацію будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (будівля) , а також утримання прибудинкової території. Орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання комплексу робіт і послуг , наданих обслуговуючими організаціями та іншими суб`єктами господарювання , пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором. Орендар користується приміщенням, яке складається з частини приміщення на І, ІІ поверхах нежитлових приміщень жіночої консультації №2 загальною площею 652,7 кв.м. (орендоване приміщення). Орендоване приміщення використовується для здійснення медичної практики, а саме амбулаторна акушерсько-гінекологічної допомоги.

У Договорі № 151 його сторони погодили всі істотні умови, зокрема, домовилися про таке:

п. 1.2.- вартість відшкодування комунальних послуг за водопостачання, водовідведення, теплопостачання, електроенергію та вивіз твердих побутових відходів розраховано виходячи з тарифів на момент початку дії договору та складає на період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року - 194859 грн. 84 коп. з ПДВ. Розрахунок вартості комунальних послуг додається ( додаток №1);

п. 2.2.3. - орендар зобов`язався не пізніше 30 числа поточного місяця вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі за комунальні послуги (водопостачання, тепло, електроенергію, вивіз сміття) згідно акту про надання послуг з оренди приміщення, за розрахунком (додаток №1). Крім пропорційно займаної площі , розрахунок може передбачати й інші критерії розподілу і оплати спожитих послуг, один з яких обирається за взаємною згодою сторін;

п. 5.1. - договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2023 року включно. Відповідно до ч.3 ст. 631 ЦК України умови договору розповсюджують свою дію на відносини , що виникли між сторонами з 01.01.2023 року.

Договір № 151 підписаний представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

Додатком №1 до Договору № 151 є Розрахунок вартості відшкодування комунальних послуг на 2023 рік (теплопостачання, вода і відведення, електроенергія, вивіз ТПВ) на загальну суму 194859 грн. 84 коп. з ПДВ (а.с. 75).

28.04.2023 року Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, за результатами проведеної у період з 13.02.2023- 21.04.2023 року ревізії фінансово-господарської діяльності позивача - Комунального некомерційного підприємства «Черкаська міська інфекційна лікарня» складено акт ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства «Черкаська міська інфекційна лікарня» за період з 01.01.2021 року по 31.01.2023 року та окремих питань за період з 01.01.2016 року по 31.12.2020 року № 04-30/004 (а.с. 8-66), яким встановлено зокрема наступне:

розділ 1 - виявлено порушення фінансової дисципліни на загальну суму 3170660 грн. 51 коп., які станом на дату початку проведення контрольного заходу відшкодовано на загальну суму 3041458 грн. 35 коп., за рештою порушень відсутній встановлений законодавством механізм відшкодування;

розділ 4 п.4.1. в п. Повнота надходження, достовірність, джерела, правильність визначення та відображення в обліку доходів - зазначено, що відповідно до рішення Черкаської міської ради від 29.07.2021 №8-13 проведено передачу нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з балансу комунального некомерційного підприємства «Черкаський міський пологовий будинок «Центр матері та дитини» на баланс комунального некомерційного підприємства «Черкаська міська інфекційна лікарня» (державна реєстрація майнових прав проведена 19.08.2021).

За адресою вулиця 30-річчч Перемоги, будинок № 16/1, місто Черкаси, до 19.08.2021 між Департаментом (уповноваженим органом), орендодавцем (КНП «Черкаський міський пологовий будинок «Центр матері та дитини») та орендарями ТОВ «Укрполінак», ЧФ ДП МНЦ кріобіології і кріомедицини та медичним центром Ірмед, були укладені договори оренди, в які в подальшому, в зв`язку з зміною орендодавця на КИП «Черкаська міська інфекційна лікарня», були внесені зміни від 02.09.2021 в договори оренди з ТОВ «Укрполіпак», ЧФ ДП МНЦ кріобіології і кріомедицини та укладений новий договір оренди з медичним центром Ірмед від 02.09.2021.

Після передачі права власності нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 , без права користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору оренди, здійснювала свою діяльність жіноча консультація №2 КНП «Черкаський міський пологовий будинок «Центр матері та дитини». Договір оренди між Департаментом (уповноваженим органом), орендодавцем (КНП «Черкаська міська інфекційна лікарня») та орендарем (КНП «Черкаський міський пологовий будинок «Центр матері та дитини») був укладений від 21.12.2021.

Надходження орендної плати від КНП «Черкаський міський пологовий будинок «Центр матері та дитини» здійснювалось з грудня 2021 року.

Статтею 762 Цивільного кодексу визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи зазначене, через несвоєчасне укладання договору Установою було втрачено можливість отримати доходи протягом періоду з 19.08.2021 по 20.12.2021 на загальну суму 4487 грн. 87 коп.

розділ 4 п.4.2. в п. Видатки на оплату комунальних послуг - зазначено, що суцільною ревізією правильності та повноти відшкодування вартості комунальних послуг, спожитих орендарями - в період з 01.09.2021 -31.01.2023 року оплата вартості комунальних послуг орендарями, в тому числі, Комунальним некомерційним підприємством «Черкаський міський пологовий будинок «Центр матері та дитини» здійснювалась сталими сумами протягом року відповідно до розрахунку вартості комунальних послуг, що є додатками до договорів оренди та не переглядалась у разі підвищення вартості комунальної послуги.

При виставленні рахунків орендарю не враховано підвищення вартості комунальних послуг протягом року та фактичне споживання теплової енергії, водопостачання та водовідведення та електричної енергії. Крім зазначеного ревізією встановлено невірне застосування площі відповідно до кількості фактично спожитої тепловій енергії (заниження опалювальної площі при виставлені рахунків орендарю внаслідок врахування в опалювальну площу неопалювальних технічних поверхів).

Відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 №315 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.12.2018 за № 1502/32954, виконавець розподілу, комунальної послуги - виконавець комунальної послуги, управитель багатоквартирного будинку або інша уповноважена особа, що здійснює розподіл між споживачами обсягу спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг, відповідно до обраної моделі договірних відносин, опалюване приміщення - приміщення у будівлі/будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря.

Відповідно до розділу III Методики визначення енергетичної ефективності будівель, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 11.07.2018 № 169 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.07.2018 за №822/32274, в опалювальну площу будівлі не включаються площі теплих горищ і техпідпілля, неопалюваних технічних поверхів, підвалу (підпілля), холодних неопалюваних веранд, сходових клітин, а також холодного горища або його частини, не зайнятої під мансарду.

Таким чином, в період з 01.01.2021 по 31.01.2023 року внаслідок невірного застосування площі для пропорційного розподілу між орендарями відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та внаслідок неврахування підвищення вартості послуг з постачання електричної енергії, водопостачання та водовідведення, централізованого теплопостачання установою здійснено покриття витрат сторонніх юридичних осіб всупереч законодавству за спожиті комунальні послуги при відсутності дебіторської заборгованості в обліку.

Враховуючи, що станом на момент проведення ревізії Установа повністю розрахувалась з постачальником за надані послуги, зазначене є порушенням ч. 1, ч. 5 ст. 9 Закону №996, ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22.06.2017 № 2119, п. З, 11 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, п. 4, 5 Методики розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 № 630, п. 2.14, п. 2.15 Положення № 88, та призвело до матеріальної шкоди (збитків), завданих установі на загальну суму 219010 грн.96 коп. (протягом 2021 року - 62539 грн. 50 коп., протягом 2022 року 136371 грн. 67 коп., протягом січня 2023 року 20099 грн. 79 коп.).

13.07.2023 року позивач, з урахуванням акту ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства «Черкаська міська інфекційна лікарня» від 28.04.2023 року, звернувся до відповідача з листом № 681/3 (а.с. 67), в якому пропонував сплатити заборгованість за спожиті комунальні послуги у сумі 216405 грн. 71 коп., нараховані за період з 01.01.2021 по 28.02.2023 року та за оренду нерухомого майна у сумі 4487 грн. 44 коп. за період з 29.07.2021 по 20.12.2021 року. До листа долучив відповідні аркуші акту ревізії, розрахунок заборгованості, рахунки на оплату.

За твердженням позивача, відповідач провів часткову сплату заборгованості, у зв`язку з чим позивач 02.04.2024 року завернувся до відповідача з листом № 232/3 щодо погодження сторонами акту звірки розрахунків від 01.04.2024 року на загальну суму 176553 грн. 21 коп. (а.с. 76-77).

Відповідач, на лист позивача № 232/3 від 02.04.2024 року, письмово повідомив, що сторонами договір оренди нерухомого майна або іншого індивідуального визначеного майна, що належить до державної власності № 69 укладено 21.12.2021 року, тому нарахована в акті заборгованість за період серпня-листопада 2021 року є безпідставною, оскільки сторонами не погоджено ціну оренди, розмір відшкодування за комунальні послуги, з цих підстав вимогу акту не визнає (а.с. 78).

Отже, предметом позову, що розглядається у даній справі, є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про відшкодування комунальних послуг згідно договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг №151 від 28.03.2023 року, стягнення орендної плати з урахуванням договору оренди об`єкта нерухомості №2163 від 18.12.2020 року та акта ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства «Черкаська міська інфекційна лікарня» за період з 01.01.2021 року по 31.01.2023 року та окремих питань за період з 01.01.2016 року по 31.12.2020 року № 04-30/004 складеного 28.04.2023 року Управлінням Північного офісу держаудитслужби в Черкаській області.

За правовою природою спірні правовідносини сторін віднесені до договірних зобов`язань найму (оренди). Загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України, про найм (оренду) - параграфом 1 глави 58 ЦК України, а також розділом VІ параграф 5 ГК України. Крім того, спірні правовідносини перебувають у сфері дії Закону України «Про оренду державного та комунального майна», норми якого з урахуванням предмету спору є спеціальними.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, п.п. 2, 3, 5, 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом, припинення дій, що порушують право, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Розділ I книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про зобов`язання, зокрема:

зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509);

сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ч.ч. 1, 3 ст. 510);

одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525);

зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526);

якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530);

зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 598);

зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599);

порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610);

у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611);

боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612);

боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625).

Розділ IІ книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про договір, зокрема:

договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626);

відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627);

зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628);

договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629);

договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638);

договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч.ч. 1, 2 ст. 640);

зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651);

у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни (ч. 2 ст. 653);

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Підрозділом І розділу ІІІ книги 5 ЦК України визначено окремі види договірних зобов`язань, а главою 58 щодо найму (оренди), зокрема:

за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759);

за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.ч. 1, 5 ст. 759);

особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом (ч. 3 ст. 760);

за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 762);

договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763);

у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення (ч.ч. 1, 2 ст. 785);

передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється (ч.ч. 1, 2 ст. 795).

Згідно з ч. 1, ч. 3 абз. 2, ч. 6 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об`єктом оренди можуть бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Закон України «Про оренду державного і комунального майна» від 03.10.2019 № 157-ІХ в редакції чинній з 27.12.2019 регулює, зокрема, майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності.

Цим Законом передбачено:

у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні: оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк; орендар - фізична або юридична особа, яка на підставі договору оренди бере майно у користування за плату на певний строк; орендодавець - юридична особа, яка на підставі договору оренди передає майно у користування за плату на певний строк (п.п. 10, 11, 12 ч. 1 ст. 1);

суб`єктами орендних відносин є: орендар; орендодавець; балансоутримувач; уповноважений орган управління; представницький орган місцевого самоврядування або визначені ним органи такого представницького органу; Кабінет Міністрів України або орган державної влади, визначений Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 4);

договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін (ч. 2 ст. 24);

у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди (ч. 1 ст. 25);

контроль за виконанням умов договорів оренди нерухомого та рухомого майна покладається на орендодавців майна. Контроль за використанням нерухомого та рухомого майна покладається на балансоутримувачів (ч.ч. 2,3 ст. 26).

З огляду на викладені обставини справи і наведені норми законодавства суд вбачає, що нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 за договором оренди об`єкта нерухомого майна №2163 від 18.12.2020 року перебували в оренді позивача Комунального некомерційного підприємства «Черкаська міська інфекційна лікарня», відповідач Комунального некомерційного підприємства «Черкаський міський пологовий будинок «Центр матері та дитини» у даних правовідносинах - балансоутримувач. Доказів виконання сторонами вказаного договору позивачем суду не надано.

В подальшому рішенням Черкаської міської ради № 8-13 від 29.07.2021 року надано дозвіл на безоплатну передачу нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 з балансу Комунального некомерційного підприємства «Черкаський міський пологовий будинок «Центр матері та дитини» на баланс Комунального некомерційного підприємства «Черкаська міська інфекційна лікарня», з урахуванням наказів позивача № 142/1 від 19.11.2021 року, Департаменту охорони здоров`я та медичних послуг Черкаської міської ради №287 від 16.11.2021 року погоджено передачу в оренду терміном на 5 років Комунальному некомерційному підприємству «Черкаський міський пологовий будинок «Центр матері та дитини» нежитлові приміщення жіночої консультації №2 загальною площею 674,2 кв.м., в т.ч. корисна площа - 518,6 кв.м., площа спільного користування 155,6 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачем надано суду договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 151 від 28.03.2023 року укладеного сторонами щодо обслуговування та експлуатації відповідачем, як орендарем, будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (будівля), а також утримання прибудинкової території, який сторонами виконувався, однак, 28.04.2023 року Управлінням Північного офісу держаудитслужби в Черкаській області складено акта ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства «Черкаська міська інфекційна лікарня» за період з 01.01.2021 року по 31.01.2023 року та окремих питань за період з 01.01.2016 року по 31.12.2020 року № 04-30/004, в якому вказано порушення позивача, що мали наслідком завдання останньому матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 219010 грн.96 коп. (протягом 2021 року - 62539 грн. 50 коп., протягом 2022 року 136371 грн. 67 коп., протягом січня 2023 року 20099 грн. 79 коп.) оскільки не враховано підвищення вартості комунальних послуг, а також несвоєчасність укладення сторонами договору оренди на суму 4487 грн.44 коп.

Суд зазначає, що заявлені позивачем вимоги про стягнення 172065 грн. 77 коп. боргу за спожиті комунальні послуги та 4487 грн.44 коп. боргу за оренду нерухомого майна, обгрунтовані розрахунками акту ревізії від 28.04.2023 року, однак наданими у справу доказами не підтверджені.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи усих договорів оренди, доказів їх виконання сторонами, які пред`явлені позивачем до ревізії та зазначені в акті ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального некомерційного підприємства «Черкаська міська інфекційна лікарня» за період з 01.01.2021 року по 31.01.2023 року та окремих питань за період з 01.01.2016 року по 31.12.2020 року № 04-30/004 від 28.04.2023 року, тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 76, ч. 1 ст. 77, ч. 1 ст. 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Частинами 7,8, 10 ст. 81 ГПК України встановлено, що будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Крім того, самі по собі висновки ревізій чи аудиторських перевірок діяльності позивача не можуть змінювати умови договорів між сторонами і слугувати самостійною підставою для стягнення збитків з відповідача.

Такі звіти і висновки не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, не мають для господарюючих суб`єктів обов`язкового чи преюдиціального характеру, вони лише фіксують виявлені порушення і на їх підставі не можуть встановлюватись ті чи інші обставини, як підстава для безумовного притягнення підприємства до відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.07.2018 по справі № 904/7287/17, від 20.06.2019 по справі № 916/1906/18.

Доводи позивача про те, що в результаті ревізії Північного офісу держаудитслужби в Черкаській області встановлено ряд порушень та недоліків вимог діючого законодавства, які призвели до матеріальної шкоди (збитків) Комунального некомерційного підприємства «Черкаська міська інфекційна лікарня», в тому числі, на суму 176553 грн. 21 коп., які вказані в акті № 04-30/004 від 28.04.2023 року, суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки встановлені органами держаудитслужби при проведенні контрольних заходів факти підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним ГПК України, тобто сам лише акт ревізії не є підставою для застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення збитків та не звільняє сторону від процесуального обов`язку доводити свої вимоги іншими належними та допустимими доказами.

Отже, вимога позивача про стягнення 172065 грн. 77 коп. боргу за спожиті комунальні послуги та 4487 грн.44 коп. боргу за оренду нерухомого майна, що разом становить 176553 грн. 21 коп. наявними у справі доказами ним не доведена, тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Всі інші доводи сторін, судом розглянуті та відхилені як такі, що не впливають на результат вирішення даного спору.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України, беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, прийняття Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту статей 13, 15, 16 ЦК України слідує, що право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Суд вправі застосувати способи захисту цивільних прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також повинен враховувати критерії «ефективності» таких засобів захисту та вимоги частин 2-5 ст. 13 ЦК України щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав особою.

З огляду на викладені обставини справи, умови договорів, наведені норми законодавства і судової практики суд надає перевагу доводам відповідача, викладеним у його запереченнях проти позову, а позов про стягнення 176553 грн. 21 коп. визнає необґрунтованим, недоказаним і з цих підстав у його задоволенні відмовляє повністю.

Судові витрати позивача, у відповідності до п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, покладаються на нього.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Комунального некомерційного підприємства «Черкаська міська інфекційна лікарня» до Комунального некомерційного підприємства «Черкаський міський пологовий будинок «Центр матері та дитини» про стягнення 176553 грн. 21 коп. відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13.11.2024 року.

Суддя В.М. Грачов