Ухвала

від 12.11.2024 по справі 363/4629/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"12" листопада 2024 р. Справа № 363/4629/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42024112340000080 від 08.04.2024 стосовно ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 410, ч. 1 ст. 209 КК України, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 410 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні висловив думку про можливість призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні, зазначив, що справа підсудна Вишгородському районному суду Київської області, підстав для її зупинення чи закриття немає, обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України, підстав для повернення обвинувального акту не вбачається, тому просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Сторони не заперечували щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, приходить до наступних висновків.

Провадження за обвинувальним актом підсудне Вишгородському районному суду Київської області.

Обвинувальний акт складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України і поверненню прокурору не підлягає.

Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення кримінального провадження до судового розгляду відсутні.

Відтак, суд приходить до висновку про необхідність призначення кримінального провадження № 42024112340000080 від 08.04.2024 стосовно ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 410, ч. 1 ст. 209 КК України, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 410 КК України до судового розгляду.

Судовий розгляд, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 27 КПК України провести у відкритому судовому засіданні.

Коло осіб, які беруть участь у судовому розгляді є наступним: прокурор, представник потерпілого, захисники та обвинувачені.

Згідно положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне відстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Крім того, під час підготовчого судового засідання захисник ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. В обгрунтування посилався на те, що на данний час ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно Ширшова ВВ втратила свою актуальність.

Сторони не заперечували щодо вказаного клопотання.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, приходить до наступних висновків.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.07.2024 ОСОБА_9 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 372 444 грн. та покладення на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі її внесення, дію якого в подальшому продовжено ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва 13.08.2024. Відповідно до вищезазначеної ухвали, термін дії обов`язків визначено до 20.09.2024.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 19.09.2024 року ОСОБА_9 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 19.11.2024 року, та постановлено утримувати його на ІНФОРМАЦІЯ_1 по м. Києві та Київській області.

Відповідно до ст.331 ч.ч.1, 3 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення у КПК України передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (статті 131, 176, 183 КПК України).

Частиною 2 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Статтею 194 КПК України визначено, що підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження є: наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжні заходи як заходи процесуального примусу застосовуються до обвинуваченого з метою запобігти можливості приховатися від слідства і суду, перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні та здійсненню правосуддя, а також запобігти спробам продовжити злочинну діяльність і полягають у обмеженні свободи пересування (ст.177 КПК України).

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст.178 КПК України, при розгляді питання про доцільність продовження тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя осіб, їх зв`язки з суспільством.

За змістом ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також відповідно до практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за процедурою, встановленою законом.

Європейський суд з прав людини роз`яснює, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи («Харченко проти України», «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти Росії»).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Панченко проти Росії» та «Бекчиєв проти Молдови» зазначив, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вони маловірогідні і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Серед іншого, суд враховує наступне: особу обвинуваченого, характер та тяжкість діянь, які йому інкримінується, санкції статей, які передбачають міру покарання за інкриміновані кримінальні правопорушення, при цьому суд, ґрунтуючись на принципі презумпції невинуватості, не ставить ціллю передбачити можливе покарання за інкриміновані обвинуваченому діяння; вік та стан здоров`я обвинуваченого, його сімейний стан.

Відповідно до ст.177 ч.1 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст.181 ч.1 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Відповідно до ст.194 ч.5 КПК України на підозрюваного у випадку застосування запобіжного заходу не пов`язаного з тримання під вартою, може бути покладено ряд обов`язків, зокрема і повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Відповідно до ч.1 ст.201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Відповідно до долучених до матеріалів справи доказів, обвинувачений ОСОБА_9 одружений, має постійне місце проживання та намір служити у ЗСУ, не має судимостей, визнає вину та сприяє слідству.

Враховуючи думку сторін, зокрема, прокурора про те, що ризики передбачені ст. 177 КПК України відпали, що обвинувачений ОСОБА_9 не вчиняв дій щодо умисного порушення умов обраного щодо нього запобіжного заходу, суд вважає обґрунтованим необхідність зміни обраного відносно нього запобіжного заходу, та приходить до висновку про доцільність та можливість задоволення клопотання та зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, змінивши його на нічний домашній арешт, який полягає у забороні підозрюваному залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , з 23:00 години до 6:00 години наступної доби, з покладенням обов`язків, передбачениї ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 181,194,314-316, 331, 369, 372, 392 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 42024112340000080 від 08.04.2024 стосовно ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 410, ч. 1 ст. 209 КК України, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 410 КК України на 18.11.2024 року на 15 год. 30 хв.

Викликати для участі у судовому засіданні учасників провадження.

Клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту задовольнити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, який полягає у забороні підозрюваному залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , з 23:00 години до 6:00 години наступної доби.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- негайно повідомляти суд про зміну місця свого проживання;

- здати на зберігання уповноваженій особі свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування із свідками по справі.

Контроль за виконанням даного запобіжного заходу покласти на орган внутрішніх справ за місцем перебування ОСОБА_9 під домашнім арештом.

Роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду, без поважних причин не повідомивши про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід. Відповідно до ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків.

Ухвала діє до 12.01.2025 року включно.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з-під варти в залі суду негайно.

Зобов`язати ОСОБА_9 прибути за адресою свого мешкання, а саме: АДРЕСА_1

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошений 13.11.2024 року о 16:00 годині.

Суддя ОСОБА_1