Ухвала

від 12.11.2024 по справі 569/3885/13-к

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/3885/13-к

УХВАЛА

12 листопада 2024 року Головуючий суду присяжних при Рiвненському мiському суді Рівненської області суддя - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

перекладача ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12012190020000004 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених п.6, п.9, п.12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених п.6, п.9, п.12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області знаходиться кримінальне провадження № 12012190020000004 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених п.6, п.9, п.12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених п.6, п.9, п.12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ч.3 ст.289 КК України.

Під час досудового розслідування судом обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 17 вересня 2024 року судом було задоволено клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_6 строку тримання під вартою та продовжено їм строк тримання під вартою на 60 днів, а саме з 17 вересня 2024 року по 15 листопада 2024 року включно.

04 листопада 2024рокувід прокурора до Рівненського міського суду Рівненської області надійшли клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою терміном на 60 днів.

Своє клопотання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 . прокурор обґрунтовує тим, що обвинувачений ОСОБА_4 в разі незастосування стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки до його затримання не мав постійного місця роботи, злочини які йому інкримінуються характеризуються корисливою метою, жорстокістю, вчиненням активних дій, які виразились у знищенні слідів злочину (підпал будинку, трупа, транспортного засобу марки «Шевроле Такума», д.н.з. НОМЕР_1 та особистого одягу), а також приховування предметів, здобутих злочинним шляхом, що становить підвищену суспільну небезпеку. Зазначені обставини, дають переконливі підстави вважати, що обвинувачений перебуваючи на волі зможе незаконно впливати на потерпілого та свідків, які йому на даний час вже відомі, подавляючи їх волю, з метою відмови від раніше наданих показань або їх зміни. На даний час в суді перебуває ряд клопотань сторони захисту щодо допиту свідків в судовому засіданні, частина з яких задоволена, вказані особи ще не допитані, судовий розгляд кримінального провадження не завершений. Обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду з метою уникнення його притягнення до кримінальної відповідальності, враховуючи те, що він раніше вже притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів, у тому числі за втечу з місць позбавлення волі, що підтверджується дослідженими матеріалами в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладенета те,що згідновимог ч.6ст.12КК України злочини,які інкримінуютьсяобвинуваченому ОСОБА_4 ,відносяться до категорії особливотяжких тав якостімаксимальної мірипокарання передбачаютьпокарання увигляді позбавленняволі строкомвід десятидо п`ятнадцятироків абодовічного позбавленняволі зконфіскацією майна,це євагомим психологічним фактором, який може сприяти його переховуванню від суду.

Таким чином, в разі не обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, інший запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Наведені обставини у відповідності до п.п.1,3,5 ст.177 КПК України є ризиками. Обґрунтуваннянеможливостізапобігання ризику аборизикам, зазначенимуклопотанні, шляхом застосування більш м`якіших запобіжних заходів: таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень існують об`єктивні ризики можливості переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, та вчинити новий злочин, а тому жоден із більш м`яких запобіжних заходів не пов`язаних із триманням під вартою, не здатен забезпечити перебування обвинуваченого ОСОБА_4 за місцем свого проживання, своєчасне його з`явлення до суду на виклик, попередити вчинення ним інших кримінальних правопорушень, та виключення можливості незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, тим більше у період воєнного стану запровадженого по всій території України у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України. Крім того, у відповідності до п.2 ч.3 ст.28 КПК України одним із критеріїв для визначення розумності строків кримінального провадження є поведінка учасників кримінального провадження. Встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 не сприяє швидкому розгляду кримінального провадження у суді, тим самим всіляко намагаючись затягнути строки судового розгляду, шляхом заявлення різного роду необґрунтованих клопотань, безпідставних відводів учасникам процесу, симуляції поганого самопочуття під час судових засідань, відмови від захисників, їх заміни, відмови від конвоювання до зали суду без поважних на те причин, що в свою чергу призводить до затягування судового процесу.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 завершується 15 листопада 2024 року. Таким чином,необхідно розглянути питання доцільності,продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , у відповідності до вимог ст.331 КПК України.

Своє клопотання відносно обвинуваченого ОСОБА_6 . прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 , в разі незастосування стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки до його затримання не мав постійного місця роботи та сталого джерела заробітку, злочини які йому інкримінуються характеризуються корисливою метою, жорстокістю, вчиненням активних дій, які виразились у знищенні слідів злочину (підпал будинку, трупа, транспортного засобу марки «Шевроле Такума», д.н.з. НОМЕР_1 та особистого одягу), а також приховування предметів, здобутих злочинним шляхом, що становить підвищену суспільну небезпеку. Зазначені обставини дають переконливі підстави вважати, що обвинувачений перебуваючи на волі зможе незаконно впливати на потерпілого та свідків які йому на даний час вже відомі, подавляючи їх волю, з метою відмови від раніше наданих показань або їх зміни. На даний час в суді перебуває ряд клопотань сторони захисту щодо допиту свідків в судовому засіданні, частина з яких задоволена, вказані особи ще не допитані, судовий розгляд кримінального провадження не завершений. Обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватися від суду з метою уникнення його притягнення до кримінальної відповідальності, враховуючи те, що він є громадянином росії, проживав у місті Житомир без реєстрації, при цьому перебував в розшуку за вчинення іншого злочину, що підтверджується дослідженими матеріалами в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладенета те,що згідновимог ч.6 ст.12КК України злочини,які інкримінуютьсяобвинуваченому ОСОБА_6 , відносяться докатегорії особливотяжких тав якостімаксимальної міри покарання передбачаютьпокарання увигляді позбавленняволі строкомвід десятидо п`ятнадцятироків абодовічного позбавленняволі зконфіскацією майна,це євагомим психологічнимфактором,який можесприяти його переховуванню відсуду.Таким чином,в разіне обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходуу видітримання під вартою, інший запобіжнийзахід незабезпечить виконання покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків.Наведені обставини у відповідності до п.п.1,3,5 ст.177 КПК України є ризиками. Обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`якіших запобіжних заходів: таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень існують об`єктивні ризики можливості переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, та вчинити новий злочин, а тому жоден із більш м`яких запобіжних заходів не пов`язаних із триманням під вартою, не здатен забезпечити перебування обвинуваченого ОСОБА_6 за місцем свого проживання, своєчасне його з`явлення до суду на виклик, попередити вчинення ним інших кримінальних правопорушень, та виключення можливості незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, тим більше у період воєнного стану запровадженого по всій території України у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України. Крім того, у відповідності до п.2 ч.3 ст.28 КПК України одним із критеріїв для визначення розумності строків кримінального провадження є поведінка учасників кримінального провадження. Встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 не сприяє швидкому розгляду кримінального провадження у суді, тим самим всіляко намагаючись затягнути строки судового розгляду, шляхом заявлення різного роду необґрунтованих клопотань, безпідставних відводів учасникам процесу, симуляції поганого самопочуття під час судових засідань, відмови від захисників, їх заміни, відмови від конвоювання до зали суду без поважних на те причин, що в свою чергу призводить до затягування судового процесу.

Строк тримання під вартою ОСОБА_6 завершується 15 листопада 2024 року. Таким чином, необхідно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , у відповідності до вимог ст. 331 КПК України.

В судовому засіданні прокурор подані ним клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_6 строку тримання під вартою повністю підтримав з підстав, викладених у клопотаннях та просить суд їх задоволити. З приводу заявлених клопотань захисників обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_7 про зміну їх підзахисним ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , відповідно, запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт або на інший альтернативний запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою вважає їх безпідставними, та враховуючи обставини, викладені у його клопотаннях, просить суд відмовити у їх задоволенні.

В судовому засіданні потерпілий підтримав клопотання прокурора та просить їх задоволити з підстав, викладених у клопотаннях. Що стосується клопотань захисників обвинувачених про зміну ОСОБА_4 та ОСОБА_6 запобіжного заходу просить суд відмовити у їх задоволенні.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 заперечили проти задоволення клопотання прокурора та просять суд відмовити у його задоволенні. При цьому, захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 повністю підтримала подане нею клопотання про зміну її підзахисному запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 або на інший альтернативний запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою. При цьому, просила врахувати наступні обставини, що за час перебування під вартою ОСОБА_4 зарекомендував себе з позитивної сторони, вимоги режиму тримання та правила внутрішнього розпорядку виконує в повному обсязі, на заходи виховного впливу реагує правильно, до суспільно-корисної праці не залучався по незалежних від нього причинах, конфліктних ситуацій не створює. У зв`язку з тривалим перебуванням під вартою та віком обвинуваченого ОСОБА_4 стан його здоров`я являється не зовсім задовільним. Також просила врахувати суд ту обставину, що 01 листопада 2024 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 було укладено договір оренди кімнати в квартирі за адресою АДРЕСА_1 , а також акт приймання-передачі об`єкта оренди житлової кімнати в квартирі загальною площею 20,0 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 . Крім того, БО «Благодійний фонд «Нові горизонти 2024» було надано гарантійний лист, який дана організація бере на себе зобов`язання забезпечити ОСОБА_4 та ОСОБА_6 одягом, їжею та речами першої необхідності. Отже, обвинувачені будуть забезпечені необхідними засобами до проживання.

Також звернула увагу суду на те, що 10 жовтня 2024 року ЄСПЛ було прийнято заяву адвоката ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_4 щодо надмірного строку утримання останнього під вартою.

Тому, враховуючи вищевикладені обставини просила суд подане нею клопотання задоволити.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_7 заперечили проти задоволення клопотання прокурора та просять суд відмовити у його задоволенні, зокрема з підстав, викладених у письмових запереченнях на клопотання. При цьому, захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 підтримав подане ним клопотання про зміну його підзахисному запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 або на інший альтернативний запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою. При цьому, як і захисник ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_7 просив врахувати наступні обставини, що у зв`язку з тривалим перебуванням під вартою погіршився стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_6 та зауважив, що ув`язненим не надається в повній мірі адекватна та необхідна для них медична допомога у місцях попереднього ув`язнення. Крім того, зазначив, що 01 листопада 2024 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 було укладено договір оренди кімнати в квартирі за адресою АДРЕСА_1 , а також акт приймання-передачі об`єкта оренди житлової кімнати в квартирі загальною площею 20,0 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 . Крім того, у разі зміни його підзахисному запобіжного заходу у виді тримання під вартою на будь-який інший запобіжний західне пов`язаний з триманням під вартою, ФОП ОСОБА_11 надав гарантійний лист про намір працевлаштувати ОСОБА_6 . При цьому зазначив, що жодних належних та допустимих доказів вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому правопорушень, на думку сторони захисту, матеріали кримінального провадження №12012190020000004 не містять.

Також звернув увагу суду на те, що 10 жовтня 2024 року ЄСПЛ було прийнято заяву адвоката ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_4 щодо надмірного строку утримання останнього під вартою.

Тому, враховуючи вищевикладені обставини просив суд подане ним клопотання задоволити.

Окрім того, як захисник ОСОБА_5 , так і захисник ОСОБА_7 у своїх клопотаннях просила суд врахувати ту обставину, що злочини, у яких обвинувачуються ОСОБА_4 та ОСОБА_6 вчинено до 20 червня 2017 року. Отже, відповідно до ч.5 ст.72 КК України, викладеної в новій редакції «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року №838-VІІІ, який набрав чинності 24 грудня 2015 року, зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Велика Палата Верховного Суду у Постанові (пункт 103) від 29.08.2018 року у справі №663/537/17, в судовому провадженні №13-31кс18 зазначено наступне: «Якщо особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону №838-VІІІ)». Тому на сьогоднішній день, строк тримання під вартою обвинувачених становить більше 12 років і 2 місяців, що при обрахунку буде становити 24 років і 4 місяці.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд присяжних прийшов до наступного висновку.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 рокупередбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм застосування більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин кримінального правопорушення та особливості підозрюваного і його поведінки.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечитьКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків передбаченихст.177 КПК України.

Відповідно до положень ст.ст.177,178,183,196,197,201,331КПКУкраїнита приймаючидоувагиті обставини, щозаявленіризики наведені прокурором надумкусуду,відноснообвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не зменшилися; обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не мають постійного місця проживання та джерела прибутку; строкдії попередньої ухвали Рівненського міського суду відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_4 закінчується 15 листопада 2024 року, до спливу цього строку судове провадження не може бути завершене з поважних причин; з врахуванням періоду воєнного стану, запровадженого по всій території України у зв`язку з триваючою масштабною збройною агресією російської федерації проти України, а також з метою запобігання спробам ухилитися від суду чи перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, що обґрунтовано можуть мати місце, при цьому враховуючи і тяжкість покарання, за злочини, які відносяться докатегорії особливо тяжких і в якостімаксимальної міри покарання передбачаютьпокарання увигляді позбавленняволі строкомвід десятидо п`ятнадцятироків абодовічного позбавленняволі зконфіскацією майна,що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими у інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях, наведені обставини у відповідності до п.п.1,3,5 ст.177 КПК України є ризиками, а тому суд вважає необхідним та доцільним клопотання прокурора про провадження обвинуваченим строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволити та продовжити ОСОБА_4 та ОСОБА_6 строк тримання під вартою терміном на 60 днів, тобто з 12 листопада 2024 року по 10 січня 2025 року включно.

З приводу заявлених клопотань захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 та захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 про зміну їх підзахисним запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 або на інший альтернативний запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч.2 ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту положень параграфу 1глави 18 КПК України, питання про застосування, зміну або продовження запобіжного заходу, виходячи з принципів змагальності та диспозитивності кримінального провадження, судом вирішується виключно на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів.

Відповідно доч.1ст.201КПКУкраїни підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбаченихчастиною п`ятою статті 194цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Відповідно до ч.2 ст.201 КПК України, копія клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

Відповідно до ч.3 ст.201 КПК України, до клопотання мають бути додані: копії матеріалів,якимипідозрюваний,обвинуваченийобґрунтовуєдоводи клопотання; переліксвідків,якихпідозрюваний,обвинуваченийвважаєза необхіднедопитатипідчас розглядуклопотання,іззазначенням відомостей яківониможуть надати,таобґрунтуваннямзначення цихвідомостей для

вирішенняпитання; підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

Захисниками обвинувачених до своїх клопотань долучені договори оренди житлової кімнати за адресою АДРЕСА_1 . Однак, слід зазначити, що вказане житлове приміщення належить ОСОБА_9 (з якою ОСОБА_4 та ОСОБА_6 укладено договори оренди) на підставі свідоцтва про право власності за заповітом в розмірі частки (згідно Інформації з ДРРПНМ №402141165 від 04.11.2024 (долученої захисниками обвинувачених)). При цьому, інформація про іншого співвласника житлового приміщення, а також договору оренди з ним долучено не було. Долучений гарантійний лист ФОП ОСОБА_11 підтверджує факт наявності двох вакантних посад на які можна працевлаштувати обвинувачений, однак даним гарантійним листом не підтверджується сам факт реального працевлаштування ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на роботу.

Суд вважає за необхідне повторно наголосити, що ризики, передбачені п.п.1, 5 ч.1ст.177 КПК Україниє реальними з огляду на те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні тяжких злочинів, на утриманні неповнолітніх дітей або інших осіб, які потребують стороннього догляду не мають, тобто у обвинувачених відсутні стійкі соціальні зв`язки та стримуючі фактори від продовження злочинної діяльності.

Крім того, слід зазначити, що захисники у своїх клопотаннях посилаються на тривалість розгляду кримінального провадження, однак при цьому, суд звертає увагу на ті обставини, що на тривалість розгляду даного провадження впливає, зокрема: неодноразове відкладення судових засідань саме через відмову, обох обвинувачених слідувати до зали судового засідання чи для проведення судового засідання у режимі відео конференції; неодноразовими клопотаннями сторони захисту про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю в інших судових засідання, при цьому враховуючи ті обставини, що дати судових засідань узгоджуються з усіма учасниками судового процесу завчасно, на два місяці поспіль і не раніше ніж за місяць до засідання; неодноразовими неявками в судове засідання присяжних, а також у зв`язку з оголошеннями повітряних тривог, зокрема і м.Рівне.

Заслухавши думку всіх учасників судового процесу, дослідивши долучені до клопотань захисників письмові докази, враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, головуючий суду присяжних прийшов до висновку, що заявлені клопотання адвокатів не підлягають до задоволення з вищевикладених обставин.

При цьому варто додатково зазначити, що при обранні запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , та в подальшому їх продовження, враховувалися обставини, на які покликається захист; наявні реальні ризики не зменшились, а з метою запобігання спробам обвинуваченими ухилитися від суду чи перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, що обґрунтовано можуть мати місце, враховуючи у тому числі і тяжкість покарання, що загрожує останнім у разі визнання їх винуватими у інкримінованих кримінальних правопорушеннях судом обраний запобіжний захід слід залишити попередній, а у задоволенні клопотань захисту відмовити.

Керуючись ст.ст.177,178,183,196,197,331,383 КПК України,-

у х в а л и в :

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_6 запобіжного заходу - задоволити.

Продовжити обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_6 попередній запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто з 12 листопада 2024 року по 10 січня 2025 року включно.

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 відмовити.

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 відмовити.

Копію ухвали для виконання направити начальнику Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор».

Копію ухвали вручити обвинуваченим та прокурору.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Повний текст ухвали суду буде проголошено 13 листопада 2024 року о 10 год. 45 хв.

Головуючий суду присяжних ОСОБА_1