Справа № 128/4612/23
УХВАЛА
07 листопада 2024 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці клопотання сторін у кримінальних провадженнях, об`єднаних у одне відомості про які внесені: 16.09.2022 в ЄРДР за №12022020000000507 за обвинуваченням у вчинені кримінальних правопорушень: ОСОБА_6 за ч.1 ст.309, ч.ч.2,3 ст.307 КК України; ОСОБА_7 за ч.ч.2,3 ст.307 КК України; ОСОБА_8 за ч.ч.2,3 ст.307 КК України; ОСОБА_9 за ч.3 ст.307 КК України; ОСОБА_10 за ч.2 ст.307 КК України; ОСОБА_11 за ч.2 ст.307 КК України; ОСОБА_12 за ч.2 ст.307 КК України; ОСОБА_13 за ч.2 ст.307 КК України; ОСОБА_5 за ч.2 ст.307 КК України та ОСОБА_14 за ч.2 ст.307 КК України та 06.11.2023 в ЄРДР за №12023020000000835 за обвинуваченням ОСОБА_15 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.ч.2,3 ст.307 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області знаходяться на розгляді вищевказані кримінальні провадження, об`єднані у одне.
07.11.2024 у судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане ним попередньо до суду письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії застосованого запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, яке обґрунтував тим, що строк застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого, стікає, однак ті ризики, які стали підставою для його застосування не змінилися та не відпали.
Так, зазначає, що обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання від шести до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна; обвинувачений ОСОБА_5 на час затримання офіційно працевлаштований не був; не мав стабільного джерела доходів.
Вважає, що з метою уникнення від кримінальної відповідальності обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Тому прокурор просить суд продовжити ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, із одночасним визначенням запобіжного заходу у вигляді застави для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, визначених КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 у даному судовому засіданні заперечував щодо клопотання прокурора про продовження йому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, натомість просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, просила змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт по АДРЕСА_1 , оскільки жодного доказу, щодо наведених стороною обвинувачення ризиків, прокурор не надав.
Прокурор ОСОБА_3 наполягав на задоволені поданого ним письмового клопотання, заперечуючи проти клопотання обвинуваченого, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 є особою раніше неодноразово судимою, належні висновки для себе не зробив та знову вчинив злочин, тому вважає, що менш суворий запобіжний захід щодо обвинуваченого не зможе запобігти вказаним ним ризикам.
Заслухавши клопотання прокурора та обвинуваченого, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до такого.
Так, судом установлено, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області застосовано до обвинуваченого ОСОБА_5 , який обвинувачуються за ч.2 ст.307 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк якого, ухвалами Вінницького районного суду Вінницької області неодноразово продовжувався.
Суд вважає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, а ризик переховування від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
В жодному випадку запобіжний захід не може розцінюватись, як покарання за вчинене діяння.
При вирішенні питання щодо зміни чи обрання дії запобіжного заходу, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність у останнього постійного місця проживання та реєстрації, його стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність судимості.
З урахуванням того, що відсутні дані про те, що обвинувачені можуть ухилятись від суду, чи іншим чином перешкоджати правосуддю, а ризик впливу на свідків може бути мінімізований за рахунок інших запобіжних заходів.
Продовжуючи відносно обвинуваченого ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом було враховано наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимог Конвенції заарештована особа має право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов затримання, а, рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватись на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання заявника під вартою; і суд має з`ясувати можливість застосування до заявника будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою (рішення ЄСПЛ у справі "Третьяков проти України").
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Суд враховує, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
З урахуванням викладеного суд вважає, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не є доцільним з тих підстав, що на теперішній час, заявлені ризики, що враховані при застосуванні запобіжного заходу - тримання під вартою, передбачені ст. 177 КПК України, зменшилися та не виправдовують тримання ОСОБА_5 під вартою.
Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та його належну поведінку. При цьому залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений у разі зміни запобіжного заходу на інший більш м`який може ухилитися від явки до суду.
Тому за таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 із запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на 60 днів за місцем його проживання, з покладенням на нього певних обов`язків, таким чином, задовольнивши клопотання обвинуваченого та відмовивши в задоволені письмового клопотання прокурора.
Керуючись ст.ст.176, 178, 331, 376 КПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволені письмового клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , - відмовити.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, - задовільнити.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраний відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на 60 днів, із забороною залишати житло цілодобово за адресою: АДРЕСА_1 , а саме - по 05 січня 2025 року, включно.
Відповідно до ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , такі обов`язки:
1)прибувати до суду за першою вимогою;
2) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
3) не залишати місце постійного проживання цілодобово без дозволу суду.
4)утримуватися від спілкування (будь-яким чином, в тому числі за допомогою телефонних та електронних засобів зв`язку) зі свідками, окрім спілкування з визначеними особами виключно під час судового розгляду;
Попередити обвинуваченого ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом у якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.
Обвинуваченого ОСОБА_5 , який перебуває в Державній установі «Вінницька установа виконання покарань №1» звільнити з-під варти, з дня отримання копії даної ухвали суду.
Вважати ОСОБА_5 таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Зобов`язати Відділ поліції №2 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області негайно поставити на облік обвинуваченого ОСОБА_5 , про що письмово повідомити Вінницький районний суд Вінницької області в найкоротший термін.
Копії ухвали направити уповноваженим особам: Державної установи «Вінницька установа виконання покарань №1» та Відділу поліції №2 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області (вул. Київська, 3, м. Вінниця, ел.пошта: 37@vn.police.gov.ua ), - для виконання.
Копію ухвали також скерувати для відому сторонам кримінального провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повна ухвала суду проголошена 12.11.2024 о 17.35 годин.
Суддя ОСОБА_16
Суд | Вінницький районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2024 |
Оприлюднено | 15.11.2024 |
Номер документу | 122985980 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів |
Кримінальне
Вінницький районний суд Вінницької області
Саєнко О. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні