Ухвала

від 26.09.2024 по справі 191/2335/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 191/2335/20

провадження № 61-5997ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В., Фаловської І. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Нікіпелова Катерина Євгенівна, на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору позики,

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Нікіпелова К. Є., через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2024 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.

Поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року.

Вказаний в ухвалі недолік у встановлений судом строк усунено.

Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Підставою касаційного оскарження рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 20 лютого 2024 рокузаявник вказує неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 522/14890/16, від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі №134/280/17, від 18 листопада 2020 року у справі № 357/3132/15-ц, від 18 грудня 2020 року у справі № 520/9320/17, від 22 лютого 2022 року у справі № 296/8719/16-ц, від 22 лютого 2022 року у справі № 296/8719/16-ц, від 14 лютого 2022 року у справі № 346/2238/15-ц, від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 4 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17, від 19 січня 2021 року у справі № 922/51/20, від 12 травня 2022 року у справі № 725/5212/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Також підставою касаційного оскарження судових рішень заявник вказує порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, зазначаючи, що суди не дослідили зібрані у справі докази та встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

З огляду на викладене касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.

Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Нікіпелова Катерина Євгенівна, на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору позики.

Витребувати з Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області матеріали цивільної справи № 191/2335/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору позики.

Роз`яснити учасникам справи право подати до суду касаційної інстанції з додержанням вимог статті 395 ЦПК України відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Карпенко

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська