Ухвала

від 13.11.2024 по справі 604/1109/24

ПІДВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 604/1109/24

Провадження № 2/604/395/24

У х в а л а

13 листопада 2024 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сташківа Н.Б.,

за участі: секретаря судового засідання Костів О.В.,.

розглянувши в підготовчому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадженні справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Ленько Руслан Іванович до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на майно,

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_1 адвокат Ленько Руслан Іванович звернувся до Підволочиського районного суду Тернопільської області через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на майно, посилаючись на те що 05 вересня 2021 року між сторонами було укладено простий письмовий договір купівлі-продажу земельної ділянки, з подальшим зобов`язанням нотаріального посвідчення вказаного договору до 31 грудня 2021 року. Однак відповідач, який є громадянином російської федерації виїхав до країни свого громадянства та ухилився від нотаріального посвідчення укладеного між сторонами договору.

Ухвалою судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 24 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

У підготовче судове засідання учасники справи не з`явилися.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, згідно якої у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, суд вирішив провести підготовче судове засідання без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши матеріали справи судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеного між сторонами, відповідачем вказано, що земельна ділянка площею 2,2712 га, кадастровий номер: 6124686300:01:001:0183 належить відповідачу ОСОБА_2 у зв`язку із прийняттям спадщини після смерті ОСОБА_3 , однак матеріали справи не містять підтверджень прийняття спадщини відповідачем.

Відповідно до ч. 1ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно п. 4 ч. 5ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Частиною 6 ст. 84 ЦПК України встановлено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Відповідно до ч.7 ст.81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно п.2. ч.1 ст.43 ЦПК учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв`язку з положеннями ст.44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства. Відповідно до п.п.2, 4 ч.2 ст.43 ЦПК учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Завдання законодавця при регламентації конструкції доказування полягає у забезпеченні гармонічного поєднання активності сторін та суду в цивільному судочинстві. Активність сторін відбиває приватноправові засади змагального процесу, а активність суду публічно-правовий інтерес у ефективності відправлення правосуддя. Можливість збирання доказів судом за власною ініціативою за чинним ЦПК мають обґрунтовуватися не виключно через призму змагальності, однак і з урахуванням принципу пропорційності в контексті завдань та мети цивільного судочинства. Положення процесуального законодавства щодо можливості витребування доказів за ініціативою суду у випадку недобросовісної поведінки сторони щодо доказів покликане зберегти баланс між змагальністю сторін, що забезпечує реалізацію приватноправового інтересу у цивільному судочинстві, та активністю суду в контексті принципу суддівського керівництва процесом, що відбиває публічно-правовий інтерес в ефективності цивільного судочинства. Необхідність збереження відповідного балансу прямо випливає із норми, що регулює завдання цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст.2 ЦПК).

Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах «Брумареску проти Румунії», «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» та ін.). Принцип правової визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення перш за все стабільного правового становища індивіда шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування. Принцип покликаний надати можливість учасникам правовідносин передбачити результати своїх дій, набуття відповідних прав та обов`язків. Це передбачає і прогнозованість судових рішень за результатами розгляду спорів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, підтвердження та встановлення усіх обставин по справі є необхідність у здійсненні запиту суду до нотаріальної контори щодо отримання відомостей про осіб, які звертались до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , оскільки такі відомості мають значення для правильного вирішення справи, що розглядається, у зв`язку з чим необхідно відкласти підготовче судове засідання.

Керуючись п. 3 ч.1 ст.43, 76, ст. 84, ст. ст. 260-261 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Витребувати у Підволочиської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи щодо померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України.

Відкласти підготовче засідання у даній цивільні справі на 09:30 годину 10 грудня 2024 року.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя: Сташків Н.Б.