Ухвала

від 14.11.2024 по справі 1-2/11

НОВОАРХАНГЕЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У к р а ї н а

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100,смт.Новоархангельськ Кіровоградськоїобласті,вул.Слави,26,тел.2-10-45,E-mail:inbox@na.kr.court.gov.ua

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

14.11.24

1-в/394/54/24

1-2/11

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2024 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого-судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

за участю прокурора: ОСОБА_3

заявника: ОСОБА_4

адвоката: ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні заяву представника ОСОБА_4 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

Представник ОСОБА_4 в інтересах останнього звернулась до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню посилаючись на те, вироком Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 08 червня 2011 року ОСОБА_4 визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України і призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням повноважень представника влади на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом 3 років іспитового строку не вчинить нового злочину. Покладено на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти даний орган про зміну місця проживання, роботи та періодично з`являтись для реєстрації. Додаткове покарання у вигляді права обіймати посади, пов`язані з виконанням повноважень представника влади, на строк три роки підлягає реальному виконанню. Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Речові докази - залишити при матеріалах кримінальної справи; мобільні телефони, ключі (4 шт.) паспорт, закордонний паспорт, службове посвідчення голови Уманської державної районної адміністрації на ім`я ОСОБА_4 , кредитну картку «Голд» Приватбанку, кредитну картку «Visa Classik» та гроші в сумі 1 908 грн. повернути ОСОБА_4 .

Накладений арешт на: автомобіль ВАЗ-2102, земельну ділянку площею 1000 м2 за адресою: АДРЕСА_1 ; все рухоме і нерухоме майно ОСОБА_4 ; на частки ОСОБА_4 у статутному фонді СТОВ «Обрій 2000», у статутному фонді ТОВ «Підприємство «Ікар», у статутному фонді СТОВ «Танське», у статутному фонді СТОВ «Фенікс», на грошові кошти ОСОБА_4 , які є на пластикових платіжних картках ЗАТ КБ «Приват Банк» та «Visa Classik»; на ноутбук, зарядний пристрій для ноутбука, мобільний телефон «Samsung D840» та зарядний пристрій до телефону «Samsung»; на грошові кошти ОСОБА_4 в сумі 1 908 грн. скасувати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати по справі у сумі 11 766 (одинадцять тисяч сімсот шістдесят шість) гривень 23 копійки.

Вироком Апеляційного суду Кіровоградської області від 19.04.2012 року провадження №10/1190/453/12 вирок Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 08 червня 2011 року стосовно ОСОБА_4 - скасовано в частині призначення покарання. Призначено ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 368 КК України ( в редакції Закону України від 07.04.2011 року №3207- VІ) покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 10 місяців позбавлення волі з позбавленням його права обіймати посади, наділені владними повноваженнями в органах виконавчої влади строком на 3 роки та з конфіскацією всього майна, що належить підсудному на праві приватної власності. На касаційний період запобіжний захід ОСОБА_4 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши його під варту в залі суду негайно. Строк покарання ОСОБА_4 обчислювати з 19 квітня 2012 року, зарахувавши в цей строк час перебування його під вартою з 21 березня 2008 року по 23 червня 2009 року та з 16 серпня 2011 року по 30 січня 2012 року. В решті вирок залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 листопада 2012 року вирок Апеляційного суду Кіровоградської області від 19 квітня 2012 року щодо ОСОБА_4 змінено в частині призначення покарання вважати його засудженим за ч. 3 ст. 368 КК України, в редакції Закону України від 07.04.2011 року, із застосуванням ст. 69 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на 2 роки 6 місяців, з позбавленням права обіймати посади, наділені владними повноваженнями в органах виконавчої влади на 3 роки та з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.

Вирок набрав законної сили 15.11.2012 року. Судом після набрання вироку законної сили було виконано положення вимог норм процесуального права та звернено вирок до виконання, зокрема направлено компетентному органу копію вироку для виконання в частині скасування арешту на майно. Оскільки арешт накладався Генеральною Прокуратурою України відповідно до зазначеного органу було направлено вирок суду для виконання в частині скасування арешту на майно, що повинно виконуватись самостійно та не потребує видачі виконавчого листа.

ОСОБА_4 поніс заслужене покарання, став на шлях виправлення та жодного злочину з того часу не вчинив.

Після понесеного покарання, громадянин України ОСОБА_4 придбавав у власність нерухоме майно, а саме земельну ділянку кадастровий номер 7124385700:01:000:0097 площею 0,25 га розташована за місцем проживання: АДРЕСА_2 , (присадибна ділянка); земельну ділянку кадастровий номер 7124385700:01:000:0094 площею 1,024 га розташована за місцем проживання: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку кадастровий номер 7124385700:02:000:0905 площею 4,6133 га розташована в адміністративних межах Вільшанської сільської ради Уманського району Черкаської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі свідоцтва про право на спадщину; житловий будинок загальною площею 32 м2, житлова площа 28 м2, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , житловий будинок загальною площею 35 м2, житлова площа 31 м2, розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

Однак, ОСОБА_4 не зміг розпоряджатись своїм власним майном, оскільки до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта внесено обтяження.

07.05.2008 Уманська районна державна нотаріальна контора на підставі постанови Генерального прокурора України м. Київ наклала арешт на нерухоме майно ОСОБА_6 номер обтяження 7141753.

Після набрання законної сили вироком суду - 15.11.2012 року Генеральна Прокуратура України повинна була виконати вирок суду в частині скасування арешту на майно, оскільки арешт накладався саме даним органом.

У зв`язку з невиконанням Генеральною Прокуратурою України вироку суду в частині скасування арешту на майно, ОСОБА_4 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Офісу Генерального прокурора про скасування арешту на майно.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 березня 2024 року у справі №705/839/23 задоволено позов та скасовано арешт, накладений на підставі постанови б/н від 24.04.2008 Генеральної прокуратури України м. Києва на майно ОСОБА_4 обтяження №7141753 зареєстроване в Єдиному реєстрі заборони відчуження об`єктів нерухомого майна 07.05.2008 реєстратором Уманською районною державною нотаріальною конторою.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 04 червня 2024 року у справі №705/839/23 скасовано рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 березня 2024 року у даній справі з підстав неналежного способу захисту порушеного права, оскільки, є судове рішення, яким вже скасовано арешт та позивач повинен звернутись до державного реєстратора із заявою про скасування обтяження на підставі вироку суду. Також суд зазначив, що додаткове покарання ОСОБА_4 у виді конфіскації майна, яке застосовано вироком апеляційної інстанції, виконується державною службою в порядку визначеному законом, та в межах виконавчого провадження може накладатися арешт на майно для забезпечення виконання конфіскації.

Після чого, 06.09.2023 Новоархангельський районний суд Кіровоградської області видав виконавчий лист у справі №1-2/11 від 15 листопада 2012 року, в якому зазначено: вирок Апеляційного суду Кіровоградської області від 19 квітня 2012 року щодо ОСОБА_4 змінити, вважати його засудженим за ч. 3 ст. 368 КК України, в редакції Закону України від 7 квітня 2011 року №3207-VІ, із застосуванням ст. 69 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на 2 (два ) роки (шість) місяців з позбавленням права обіймати посади, наділені владними повноваженнями в органах виконавчої влади на 3 роки та конфіскацією майна, що належить йому на праві приватної власності. Строк пред`явлення виконавчого документу до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили. Ухвала набрала чинності 15 листопада 2012 року. Стягувач: Держава. Даний виконавчий лист пред`явлений до виконання 07.05.2024.

06.08.2024 старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) ОСОБА_7 винесла постанову про відкриття ВП №74946799.

06.08.2024 старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) ОСОБА_7 винесла постанову про арешт майна боржника у ВП №74946799.

30.10.2024 старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) ОСОБА_7 винесла постанову про опис майна у ВП №74946799.

Вважала, що виконавчий лист №1-2/11 від 15 листопада 2012 року виданий 06 вересня 2023 року є таким, що не підлягає до виконання, оскільки закінчився строк виконання вироку та строк пред`явлення до виконання виконавчого листа.

Відбувши покарання, ОСОБА_4 за наявності арешту на все рухоме і нерухоме майно не може вільно розпорядитися своїм майном, придбаним законним шляхом після 6-10 років після відбування покарання та погашення судимості. Даний виконавчий лист позбавляє можливості володіти особистим майном громадянина, який вже поніс законне покарання та зводиться до того, що людина, яка раніше скоїла злочин, все життя повинна віддавати своє майно і нічим не має права володіти, оскільки через дванадцять років після понесеного покарання, закінчення терміну пред`явлення до виконання виконавчого листа, все його майно здобуте законним шляхом можуть конфіскувати.

Згідно з пунктом 9 розділу XI «Перехідні положення» КПК питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до роз`яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 4 постанови «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» від 27 серпня 1976 року № 6, заяви боржників на правильність арешту майна, коли арешт на майно накладено при провадженні в кримінальній справі, розглядаються в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством.

Вважала, що станом на 06.09.2023 року (дата видачі виконавчого листа) закінчився строк давності виконання вироку Апеляційного суду Кіровоградської області від 19 квітня 2012 року відносно ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 26 Указу Президії Верховної ради УРСР «Про затвердження Положення про порядок і умови виконання в Українській РСР кримінальних покарань, не зв`язаних із заходами виправно-трудового впливу на засуджених», який діяв на час виконання вказаного вироку суду, після передачі конфіскованого майна фінансовим органам виконавчий лист з відміткою про виконання вироку про конфіскацію майна повертається суду, який постановив вирок.

Відповідно до ст. 48 Кримінально-виконавчий кодекс України суд, який постановив вирок, що передбачає як додаткове покарання конфіскацію майна, після набрання ним законної сили надсилає виконавчий лист, копію опису майна і копію вироку для виконання органу державної виконавчої служби, про що сповіщає відповідну фінансову установу. У разі відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опису майна не провадилося. Виконання покарання у виді конфіскації майна здійснюється територіальним органом державної виконавчої служби за місцем знаходження майна відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Кримінально-виконавчий кодекс України не містить спеціальної норми, яка регламентувала б питання відносно майна засудженого, яке виявлено після виконання вироку в частині конфіскації майна та закінчення строків давності виконання вироку суду.

Однак, згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 року № 11 «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов`язаних з виконанням вироків» суд може вирішувати питання про звернення конфіскації на додатково виявлене майно засудженого, у випадках, коли не закінчився строк давності виконання вироку.

Згідно ч.1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ч.2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Згідно п. 2, 6 ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Згідно висновку ВС у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 824/2/22, провадження № 61-11769ав23 (ЄДРСРУ № 115860052) від 21 грудня 2023 року, який досліджував питання щодо підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню: у зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження. Згідно з частинами першою, другою статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження. Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання. До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав. Разом з цим законодавець не дав чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у частині другій статті 432 ЦПК України. При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний. Отже, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є вичерпними, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22).

Таким чином, оскільки виконавчий лист 1-2/11 від 15.11.2012 виданий 06.09.2023 пред`явлений до виконання 07.05.2024 вже після закінчення строку для пред`явлення цього листа до виконання є підстава для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, просила визнати виконавчий лист, виданий Новоархангельським районним судом Кіровоградської області №1-2/11 від 15 листопада 2012 року виданий 06.09.2023 таким, що не підлягає виконанню.

Прокурор в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні заяви в повному обсязі.

Заявник та його представник просили заяву задовольнити та визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

Представник виконавчої служби в судове засідання не з`явився про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали кримінального провадження суд звертає увагу на наступне.

П. 9 ч. 1 ст.129 Конституції Українирегламентовано, що обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 1291 Конституції України, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Розділ VIII Кримінального процесуального кодексу Українипередбачає положення щодо виконання судових рішень.

Ч. 1 ст. 533 КПК Українипередбачено, що вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.

Частини 1 та 2 ст. 534 КПК України вказують, що у разінеобхідності спосіб,строки іпорядок виконанняможуть бутивизначені усамому судовомурішенні. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню.

П. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України визначено, що суд під час виконання вироків, має право вирішувати - інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Порядок вирішення судом питань, пов`язаних із виконанням вироку передбаченийст. 539 КПК України, зокрема частиною першою визначено, що за клопотанням (поданням) прокурора судом вирішуються питання, які виникають під час та після виконання вироку.

Так, під час виконання вироків суд, визначений ч. 2ст. 539 КПК України, має право вирішувати питання, в тому числі, про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, що передбачено п. 14 ч. 1ст. 537 КПК України.

Зокрема, п. 4 ч. 2ст. 539 КПК Українивизначено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок, у разі необхідності вирішення питань, п. 14 ч.1 ст. 537 цього Кодексу.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави,що регламентовано пунктом 2 мотивувальної частинирішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи та документів, долучених до заяви, вироком Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 08.06.2011 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 3 ст. 368 на підставіст. 69 КК Українидо покарання у виді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням повноважень представника влади на 3 роки. На підставіст. 75 КК Українизвільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки. Покладено обов`язки, передбаченіст. 76 КК України. Вирішено питання про судові витрати, речові докази та накладений арешт.

Вироком апеляційного суду Кіровоградської області від 19.04.2012 року зазначений вирок в частині призначеного покарання скасовано та ухвалено новий, яким призначено покарання у виді чотирьох років десяти місяців позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, наділені владними повноваженнями в органах виконавчої влади, строком на три роки та з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 15.11.2012 року вирок суду апеляційної інстанції змінено та ухвалено вважати ОСОБА_4 засудженим за ч. 3 ст. 368 із застосуваннямст. 69 КК Українидо покарання у виді позбавлення волі на два роки шість місяців, з позбавленням права обіймати посади, наділені владними повноваженнями в органах виконавчої влади на три роки та з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що справа після ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції 04.12.2012 року отримана судом апеляційної інстанції.

16.01.2013 року кримінальна справа отримана Новоархангельським районним судом Кіровоградської області

06.02.2013 року Новоархангельським районним судом за вихідним № 67 на адресу відділу ДВС Уманського районного управління юстиції надіслано копії вироків Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 08.06.2011 року, вирок апеляційного суду Кіровоградської області від 19.04.2012 року, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.11.2012 року, опис майна відповідно до постанов про арешт та виконавчий лист №1-2/11 в частині конфіскації майна, яке належить ОСОБА_4 , для виконання.

Відповідно до ч. 2ст. 534 КПК Українивизначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню.

Органи, особи, які виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання, що регламентовано ч. 4ст. 535 КПК України.

Однак, всупереч зазначених вимог процесуального законодавства вищевказаним органом виконавчої служби не повідомлено Новоархангельський районний суд Кіровоградської області про виконання вироку відносно ОСОБА_4

07.09.2023 року Новоархангельським районним судом Кіровоградської області повторно надіслано до відділу Державної виконавчої служби у м. Умань Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виконавчий лист у справі №1-2/11 відносно ОСОБА_4 , датою видачі даного виконавчого листа зазначено 06.09.2023 року.

Зокрема суд у супровідному листі від 07.09.2023 за №1-2/11/4888/2023, адресованому відділу Державної виконавчої служби у м. Умань Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернув увагу на те, що у зв`язку з неотриманням до даного часу відомостей про виконання даного виконавчого листа, суд надсилає його повторно. У зв`язку з такими обставинами строк на подання виконавчого листа про виконання конфіскації майна не сплинув та він підлягає виконанню.

27.09.2023 року Новоархангельським районним судом Кіровоградської області отримано від головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби у м. Умань Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Підставою для прийняття вказаногорішеннязазначено п. 2 ч. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме пропущення встановленого законом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановленихКонституцією України межах і відповідно до законів України, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Отже, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статями 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

06.08.2024 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у місті Умань Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 1-2/11 - ВП № 74946799.

При видачі виконавчого листа 06.09.2023 року судом враховано строки виконання судового рішення, які були підтверджені в рішенні Черкаського окружного суду від 13.02.2024 року, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2024 року.

У зазначених судових рішеннях, як суду першої інстанції так і суду апеляційної інстанції зазначено, що ст. 12 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Отже, Закон №1404-VIII пов`язує переривання строку пред`явлення виконавчого документу до виконання з його попереднім пред`явленням до виконання.

Наведеним підтверджується факт переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, тому повторне направлення Новоархангельським районним судом Кіровоградської області супровідним листом 07.09.2023 року рішень судів та виконавчого листа для примусового виконання свідчить про те, що строк пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплинув, тому державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за таким виконавчим документом.

Судом встановлено, що виконавчий документ від 06.09.2023 року, про який йде мова вище, повністю відповідає вимогам статті 4 Закону №1404, стягувачем за даним виконавчим документом є держава, виконавчий лист містить реквізити рахунку для зарахування коштів за цим виконавчим документом.

У виконавчому документі зазначено дату набрання чинності, строк пред`явлення до виконання та відповідачу надійшов оригінал виконавчого документа з мокрою печаткою суду.

Твердження позивача, що судом незаконно повторно видано виконавчий документ є безпідставним, оскільки державний виконавець не уповноважений надавати оцінку та здійснювати перевірку правомірності видачі виконавчого документу. Відповідальність за його оформлення несе суд, який видав виконавчий документ.

Зі змісту вищезазначених судових рішень слідує, що строк на пред`явлення виконавчого листа до виконання не сплинув, а підтверджено факт переривання строку пред`явлення виконавчого документу.

В ст. 7 КПК України перелічено загальні засади кримінального провадження.

В розумінні частин 1, 3 та 6 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України,цього Кодексу,міжнародних договорів,згода наобов`язковість якихнадана ВерховноюРадою України,вимог іншихактів законодавства. Законита іншінормативно-правовіакти України,положення якихстосуються кримінальногопровадження,повинні відповідатицьому Кодексу.При здійсненнікримінального провадженняне можезастосовуватися закон,який суперечитьцьому Кодексу. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначенічастиною першою статті 7цього Кодексу.

Виконавчий лист цеписьмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах судових рішень, як підстава для їх виконання.

З положень частин 1, 3 та 4 ст. 432 ЦПК України суд,який видаввиконавчий документ,може зазаявою стягувачаабо боржникавиправити помилку,допущену прийого оформленніабо видачі,чи визнативиконавчий документтаким,що непідлягає виконанню. Судрозглядає заявув десятиденнийстрок здня їїнадходження усудовому засіданніз повідомленнямстягувача таборжника іпостановляє ухвалу.Неявка стягувачаі боржникане єперешкодою длярозгляду заяви.До розглядузаяви судмає правосвоєю ухвалоюзупинити виконанняза виконавчимдокументом абозаборонити приймативиконавчий документдо виконання. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

За змістом вказаної норми виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: - видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); - коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; - видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; - помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; - видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Окрім того, за своїм змістом ч. 2 ст. 432 ЦПК України передбачає визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, як повністю так і частково, а тому підстави, якими заявник обґрунтовує свою заяву, можуть бути наслідком як повного так і часткового визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а отже як повного так і часткового задоволення заяви, поданої відповідно до цієї норми закону.

Закон не передбачає можливість визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у випадку пропуску строку на його пред`явлення до виконання, якщо він виданий компетентним судом у відповідності до вимог закону і є належним виконавчим документом, який не виконано боржником.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положення ст. 1291 Конституції України визначають, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року.

У пілотному рішенні у справі «Бурдов проти Росії» від 7 травня 2002 року Європейський суд, вказав, що пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод кожному надано право звертатися до національного суду у разі виникнення спору про його цивільні права «право на суд», одним із аспектів якого є право на доступ до правосуддя, що представляє собою право на порушення позовного провадження у національних судах з питань цивільно-правового характеру; але таке право на судовий захист було б ілюзорним, якби система правова держави-учасника Європейської конвенції не виключала, що судове рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, залишалося б не виконаним. Також, визнається неприпустимим, що п. 1 ст. 6 Конвенції, деталізовано визначаючи процесуальні гарантії сторін на справедливий розгляд їхньої справи національним судом, не передбачав би захисту процесу виконання судових рішень. Європейський суд наголосив, що виконання рішення суду, яке ухваленого будь-яким національним судом, повинно розглядатись як складова «судового розгляду» .

У справі «Soering vsUK» [5] Європейський суд визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Виконання будь-якого рішення суду є обов`язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Судовий захист прав особи, як і діяльність суду, не може вважатися ефективним, якщо рішення суду не буде виконано або виконано неналежним чином і без подальшого контролю суду за їх виконанням.

Верховний Суд у своїй постанові від 06 листопада 2019 року у справі № 593/841/14 дійшов висновку, що відповідно до частин другої, четвертої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом. Суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Тобто законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Порушення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання не є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки такий строк за законом може бути поновлений судом.

Натомість пропуск строку пред`явлення виконавчого документа до виконання може бути підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження (пункт 1 частини першої статті 26 Закону № 606-XIV).

Встановлення обставин дотримання строків пред`явлення виконавчого документа до виконання підлягає з`ясуванню, зокрема, під час оскарження рішення дій чи (бездіяльності) державного чи приватного виконавця, пов`язаних з вирішенням питання про відкриття виконавчого провадження, а тому не мають правового значення під час розгляду питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Питання пропуску строку на подання виконавчого листа до виконання вже вирішувалось судами адміністративної юрисдикції, рішення яких вказано вище.

З огляду на вмотивоване, суд, проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, приходить до висновку про відсутність підстав для визнання виконавчого листа № 1-2/11 від 06.09.2023 року, виданого Новоархангельським районним судом Кіровоградської області стосовно ОСОБА_4 , таким, що не підлягає виконанню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні поданої заяви, суд не знаходить правових підстав для витребування виконавчого документа та зупинення виконавчого провадження.

Приймаючи до уваги викладене та керуючись ст. ст. 19, 129, 1291 Конституції України, ст. ст. 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 7, 9, 369, 370, 371, 372, 376, 533, 534, 535, 537, 539 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні заяви представника ОСОБА_4 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 14.11.2024 року.

Суддя: