УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 1-2/11
провадження № 51 - 22 ск 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_5,
суддів ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_8, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвали Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 18 квітня 2023 року та Житомирського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року,
встановив:
Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 18 квітня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_9 про перегляд вироку Новоград-Волинського міськрайонного суду від 07 листопада 2012 року за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року ухвалу суду першої інстанції залишено без зміни.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_8 не погоджується із ухвалами місцевого та апеляційного судів. В обґрунтування своїх вимог стверджує про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, допущені під час розгляду заяви за нововиявленими обставинами.
Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, безпідставно відмовив у задоволенні заяви представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_9 про перегляд вироку Новоград-Волинського міськрайонного суду від 07 листопада 2012 рокустосовно ОСОБА_1 за нововиявленими обставинами, не врахувавши при цьому вимог заяви. Заявник просить суд касаційної інстанції скасувати зазначені судові рішення з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Перевіривши долучені до скарги копії судових рішень, обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до статті 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Системне тлумачення глави 34 КПК у сукупності з наведеними вище положеннями призводить до висновку, що перегляд за нововиявленими обставинами є надзвичайним (екстраординарним) переглядом судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанції) виявлені обставини, що могли суттєво вплинути на прийняті судові рішення, і внаслідок завершення кримінального провадження розгляд цих обставин у звичайному порядку кримінального провадження став недоступним.
До того ж, обставини, що не були відомі суду на час судового розгляду, повинні бути настільки суттєвими та неспростовними, щоб мати можливість вплинути на законність прийнятого судом рішення по суті.
Цей висновок підтверджується, крім іншого, і самим текстом статті 459 КПК, відповідно до якого нововиявленими обставинами визнаються:
- штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується виро»;
- скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
- інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали.
Відповідно до вищезазначеного, нововиявлені обставини мають стосуватися лише вироку або судових рішень, що постановлені щодо цього вироку, тобто судового рішення по суті кримінального обвинувачення.
Як убачається з ухвали Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 18 квітня 2023 року представник потерпілого ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_9 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду від 07 листопада 2012 року щодо ОСОБА_1 .
В заяві скаржник зазначав такі обставини, які він вважає нововиявленими, а саме, що під час судового розгляду суд перевіряв і відкинув версію подій, наведену стороною захисту - про те, що ОСОБА_1 перебував в стані необхідної оборони, обґрунтовано вважаючи, що потерпілий ОСОБА_3 реально збирається завдати тілесних ушкоджень йому, його дружині, сестрі та племінникам, котрі перебували в хаті. Висновки суду, з посиланнями на наявні на час судового розгляду докази, зводилися до того, що ОСОБА_3 не вчиняв безпосереднього нападу на ОСОБА_1 , зокрема - не скорочував дистанції, яка б створювала безпосередню загрозу для його життя і здоров`я, а тому обвинувачений мав можливість втекти або покликати міліцію чи іншу допомогу, однак замість цього вистрілив у ОСОБА_3 . Суд вирішив, що такі дії ОСОБА_1 свідчили про прямий умисел на вбивство, і не встановив ніяких обставин, які б давали підстави кваліфікувати його діяння як менш тяжкий злочин. При цьому, суд помилково, внаслідок не встановлення нововиявлених станом на сьогодні обставин, не встановив, що: 1) Час вчинення інкримінованого підсудному діяння був визначений досудовим розслідуванням неправильно. Станом на сьогодні об`єктивно встановлено, що ОСОБА_1 вчинив постріл в ОСОБА_3 не біля 15 години, а приблизно о 14 годині 21 хвилині. 2) У період досудового розслідування слідчий помилково вважав і відобразив у процесуальних документах, що тілесні ушкодження своєму сину ОСОБА_2 потерпілий ОСОБА_3 заподіяв о 13 годині. Станом на сьогодні об`єктивно встановлено, що потерпілий ОСОБА_3 вчинив напад на свого сина ОСОБА_2 , завдавши йому умисні тілесні ушкодження вилами в ліву частину грудей (де розташовані життєво-важливі органи), в той же день - приблизно о 14 годині. Ця помилка дала стороні обвинувачення і суду підстави для хибного висновку, що дане протиправне діяння потерпілого ОСОБА_3 слід вважати закінченим, а самого потерпілого ОСОБА_3 - особою, яка на момент прибуття до місця події ОСОБА_1 не становила небезпеки життя та здоров`я щойно постраждалого ОСОБА_2 і осіб, які прагнули надати йому медичну допомогу. Також помилка слідства і суду відносно реального проміжку часу між двома зазначеними подіями /ударом вилами і пострілом/ призвела до неправильної оцінки показань учасників подій, які стверджували, що ОСОБА_3 висловлював погрози смертю пораненому ОСОБА_2 і його матері ОСОБА_4 демонструючи через вікно сокиру, і продовжував це робити безперервно аж до моменту, коли до домоволодіння приїхав ОСОБА_1 , і ці погрози ними сприймалися реально. 3) Оскільки від моменту заподіяння потерпілим тілесних ушкоджень племіннику обвинуваченого ( ОСОБА_2 ) пройшов короткий проміжок часу (приблизно 20 хвилин), за який ніхто не встиг надати первинну медичну допомогу або оцінити ступінь небезпеки отриманої травми для життя пораненого, ОСОБА_1 мав усі підстави для сильного душевного хвилювання, яке раптово виникло внаслідок незаконного насильства з боку потерпілого по відношенню до його близького родича. Все зазначене встановлено матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020061240000006 від 04.02.2020 та відповідно до постанови Звягельської окружної прокуратури кримінальне провадження від 10.04.2023 за № 42020061240000006 від 04.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення , передбаченого ч. 2ст. 125, ч. 1 ст. 129 КК, закрито у зв`язку зі смертю особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_9, свої висновки мотивував тим, що обставини, на які посилався заявник у своїй заяві щодо необхідності перегляду вироку не є такими в розумінні приписів ст. 459 КПК і ніяким чином не впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні.
Суд апеляційної інстанції, переглянувши справу в апеляційному порядку за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8, доводи якої аналогічні доводам касаційної скарги, обґрунтовано залишив ухвалу місцевого суду без зміни, зазначивши в ухвалі достатні підстави прийняття такого рішення.
Суд у своєму рішенні констатував відсутність у доводах захисника ОСОБА_8 обставин, передбачених ст. 459 КПК, як підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
З рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується, оскільки ухвали Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 18 квітня 2023 року та Житомирського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року постановлені у відповідності до вимог КПК.
Інші доводи касаційної скарги захисника не містять вказівки на порушення судом першої або апеляційної інстанцій при розгляді провадження норм кримінального процесуального закону, які ставили би під сумнів обґрунтованість прийнятих рішень.
Істотних порушень кримінального процесуального закону та неправильного застосування кримінального закону України, які б давали підстави для зміни чи скасування рішень суду першої та апеляційної інстанцій, не встановлено.
На підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Враховуючи викладене, Суд не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та вважає, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_8 необхідно відмовити.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргоюзахисника ОСОБА_8, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвали Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 18 квітня 2023 року та Житомирського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7
Суд | Касаційний кримінальний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 03.02.2025 |
Оприлюднено | 06.02.2025 |
Номер документу | 124904580 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Яковлєва Світлана Володимирівна
Кримінальне
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Яковлєва Світлана Володимирівна
Кримінальне
Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська
ДЯЧЕНКО І. В.
Кримінальне
Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська
ДЯЧЕНКО І. В.
Кримінальне
Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
Запорожець О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні