Рішення

від 12.11.2024 по справі 619/5015/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 619/5015/24

Провадження № 2/638/5383/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Малахової О.В., за участю секретаря судового засідання Дрозденко У.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Дергачівського районного суду Харківської області про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області (далі Відповідач) з позовом про відшкодування шкоди, у якому просить стягнути з Державного бюджету України в особі Державного казначейства України моральну шкоду у розмірі 3 000 000 (три мільйони) грн, завдану йому суддями Дергачівського районного суду Харківської області О.М. Жорняком, Є.А. Болибоком та І.О. Нечипоренко під час розгляду справи №619/3341/23. Свої судові витрати, що стосуються оформлення та друку документів і поштових витрат, Позивач оцінює у 500,00 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 22.07.2024 справу передано до Дзержинського районного суду м. Харкова.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.08.2024 та ухвалою від 26.08.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Дергачівського районного суду Харківської області про відшкодування моральної шкоди було залишено без руху та надано можливість Позивачу усунути недоліки зазначеної позовної заяви.

До суду 09.09.2024 надійшла заява Позивача про усунення недоліків, у якій Позивач зазначив про те, що його клопотання про витребування доказів наразі втратило актуальність, а також надав документи на підтвердження обставин позовної заяви у справі № 619/5015/24.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.09.2024 відкрито провадження у справі, призначено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 21.10.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду з викликом сторін на 12.11.2024 о 09 год. 00 хв.

У судове засідання 12.11.2024 Сторони не з`явилися.

Позивач надав заяву про проведення судового засідання без його участі, позовні вимоги підтримав.

Відповідач не скористався правом надання відзиву, направив лист, у якому повідомив про заперечення проти позову та просив здійснювати розгляд справи без участі свого представника.

На підставі частини другої статті247Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи, встановив, що ОСОБА_1 зазначає про заподіяння моральної шкоди внаслідок порушення його прав при розгляді справи №619/3341/23, що пов`язано із неналежним судовим розглядом, а саме Позивач стверджує, що судді Дергачівського районного суду Харківської області Жорняк О.М., ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не здійснили дії, спрямовані на розгляд його заяви, у строк встановлений законом, що становить один місяць.

Так у липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відшкодування шкоди завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури та суду. У заяві своїй заяви Позивач зазначає, що 04.10.2002 він був затриманий і доставлений до прокуратури Золочівського району Харківської області де його звинуватили у кримінальних діях за ознаками злочинів передбачених частиною першою статті 364, частинами першою, другою статті 368 КК України. З 04.10.2002 відносно нього здійснювалось кримінальне провадження, у якому він був обвинувачений у кримінальних діях за вказаними статтями КК України. 10.03.2009 слідчим прокуратури Золочівського району Харківської області Прокопенко А.С. було винесено постанову про відмову в порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 за ознаками злочинів злочинів передбачених частиною першою статті 364, частинами першою, другою статті 368 КК України, у зв`язку із відсутністю в його діях складу злочину. Таким чином, з 04.10.2002 по 10.03.2009 65 місяців та 6 дів перебував під слідством. Вказує, що у зв`язку із незаконними діями працівників прокуратури йому було завдано моральної шкоди, яку він просить стягнути на підставі статті 13 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".

Матеріалами справи підтверджено, що 17.07.2023 суддя Жорняк О.М. постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху, а 08.08.2023 - про повернення її Позивачеві.

Постановою Харківського апеляційного суду від 20.10.2023 ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 08.08.2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

07.11.2023 суддя Дергачівського районного суду Харківської області Жорняк О.М. відкрив провадження у справі №619/3341/23 за позовом ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури та суду.

Ухвалою від 15.12.2024 суддя Дергачівського районного суду Харківської області Жорняк О.М. залучив у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Харківську обласну прокуратуру. На думку Позивача, суд не мав права залучати до справи третю особу Харківську обласну прокуратуру та оскільки суд не здійснював розгляд справи, Позивач подав заяву про відвід судді.

Ухвалою від 24.01.2024 суддя Дергачівського районного суду Харківської області Жорняк О.М. заяву ОСОБА_1 про відвід судді Жорняка О.М. від розгляду цивільної справи за позовом про відшкодування моральної шкоди завданої незаконними діями органів що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду визнав необґрунтованою.

Після повторного звернення ОСОБА_1 із заявою про відвід судді Жорняка О.М. ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 26.01.2024 заяву визнано необґрунтованою.

12.02.2024 суддя Дергачівського районного суду Харківської області Жорняк О.М. заяву ОСОБА_1 про відвід судді Жорняка О.М. задовольнив. Справу передано для внесення до системи автоматизованого розподілу для визначення складу суду.

Ухвалою від14.02.2024суддя Дергачівськогорайонного судуХарківської області Болибок Є. А. передав на розгляд Дзержинського районного суду міста Харкова.

ОСОБА_1 , скориставшись своїм правом на апеляційне оскарження, подав апеляційну скаргу на вищевказану ухвалу. Постановою Харківського апеляційного суду від 04.06.2024 ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 14.02.2024 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

24.06.2024задоволено самовідвідсудді Дергачівськогорайонного судуХарківської області Болибока Є.А. Справу передано для повторного автоматизованого розподілу.

27.06.2024суддя Дергачівськогорайонного судуХарківської області Нечипоренко І.М. заяву ОСОБА_1 про вирішення питання про відшкодування моральної шкоди за незаконне перебування під слідством залишила без руху, повідомила заявника про необхідність виправлення недоліків позовної заяви та надала строк десять днів з дня отримання ухвали для їх усунення.

08.07.2024суддя Дергачівськогорайонного судуХарківської області Нечипоренко І. М. заяву ОСОБА_1 про вирішення питання про відшкодування моральної шкоди за незаконне перебування під слідством повернула у зв`язку з неусуненням ОСОБА_1 недоліків у встановлений строк.

ОСОБА_1 , не погодившись з вищевказаною ухвалою суду, звернувся з апеляційною скаргою.

Постановою Харківського апеляційного суду від 16.08.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 08.07.2024 залишено без змін.

У вищевказаній сукупності рішень та дій суддів Дергачівського районного суду Харківської області Колодько В.І. вбачає вчинення щодо нього протиправних дій та порушення його прав, що призвели до душевних страждань.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 686/23731/15-ц (провадження № 14-298 цс 18) зроблено висновок про те, що моральною шкодою визначаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. У випадках коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють під час розгляду справи. Тобто цей розмір у будь-якому випадку не може бути зменшено, оскільки він є гарантованим мінімумом. Але визначення розміру відшкодування залежить від таких чинників, як характер і обсяг страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі.

Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її безпідставного збагачення.

Позивач зазначає, що сума відшкодування моральної шкоди у розмірі 3000000,00 грн визначена ним з урахуванням співрозмірності до річної заробітної плати судді, а також вказує, що визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню на користь Позивача, суду необхідно врахувати те, що він є людиною похилого віку та має хронічні захворювання, які загострюються від його негативного стану. Доказів на підтвердження зазначених обставин Позивач не надав.

Разом із цим, предметом спору у цій справі є відшкодування шкоди, завданої діями суддів Дергачівського районного суду, які, за твердженням Позивача, є неправомірними і фактично полягають у тривалості розгляду його заяви.

Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зістаттею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свобод чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною першоюстатті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першоюстатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина першастатті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина першастатті 13 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті12, частини першої статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зістаттею 56 Конституції Україникожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

На підставі вказаної норми відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначеністаттею 1176 ЦК України.

Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першоюстатті 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першоїстатті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті1173,1174цьогоКодексу).

Статтею 1174 ЦК Українипередбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Згідно з частиною першоюстатті 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За змістомстатті 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Для наявності підстав зобов`язання відшкодувати шкоду, відповідно до вимогстатті 1174 ЦК України,потрібна наявність незаконного рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, наявність шкоди, протиправність дій її заподіювача та причинний зв`язок між його діями та шкодою, а тому Позивач у цій справі повинен був довести належними та допустимими доказами завдання йому шкоди, і що дії або бездіяльність Відповідача є підставою для відшкодування шкоди у розумінні статтей1167,1174 ЦК України.

Оскільки Позивач не довів обставин, на які посилається у своєму позові, зокрема того що дії суду були незаконними, що саме внаслідок таких дій Позивачу завдано моральну шкоду, а також того, що таку дійсно завдано, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю. Суд також зазначає, що скасування Харківським апеляційним судом рішень Дергачівського районного суду Харківської області саме по собі не свідчить про протиправність дій Відповідача та заподіяння Позивачу моральної шкоди.

Зважаючи на те, що Позивач звільнений від сплати судового збору, і у задоволенні позову відмовлено, підстави для розподілу судових витрат у справі відсутні.

Керуючись статтями15, 16, 23, 1167, 1174 ЦК України, статтями 10,12,13,76,81,141,263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14.11.2024.

Суддя О.В. Малахова