Справа № 390/2026/23
Провадження № 2/697/409/2024
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2024 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області
у складі головуючого судді Колісник Л.О.,
за участю секретаря судових засідань Румини М.В.,
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Національного транспортного університету до ОСОБА_2 про стягнення грошового боргу ,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2023 року Національний транспортний університет особі ректора Дмитриченка М.Ф., звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у 21652,00 грн. основної заборгованості, 627,00 грн. відсотків за користування кредитом, 30590,00 грн. пені та 2684,00 грн. судового збору.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.10.2003 між позивачем та відповідачем було укладено угоду № 01 про надання цільового пільгового державного кредиту для здобуття вищої освіти, у порядку та на умовах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2003 № 916 «Про затвердження порядок надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти» згідно з формою, затвердженою наказом Міністерства освіти та науки України від 31.07.2003 № 508. Предметом даної угоди є надання цільового пільгового державного кредиту для здобуття вищої освіти за рахунок коштів державного бюджету за напрямком підготовки (спеціальністю) «Транспортне право» у розмірі 5600,00 грн. за навчальний рік та 22400,00 грн. на весь термін навчання. Відповідач був зарахований на навчання у 2002 році, у 2006 році отримав освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра, у 2007 році закінчив навчання у Національному транспортному університеті. Відповідач у добровільному порядку суму наданого кредиту, відсотки за користування кредитом не повертає, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Справа перебувала у провадженні Кіровоградського районного суду Кіровоградської області, Кіровського районного суду м. Кіровограда.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05.02.2024 передана за підсудністю в Канівський міськрайонний суд Черкаської області.
Ухвалою суду від 29.03.2024 провадження у справі відкрито, призначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
Судові засідання відкладались у зв`язку з неявкою відповідача, отриманням ним правової допомоги, витребуванням додаткових доказів.
У судове засідання 12.11.2024 представник позивача не з`явився, в матеріалах справи міститься його заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з`явився, уповноважив представляти свої інтереси представника адвоката Дяченко В.М.
Представник відповідача адвокат Дяченко В.М. в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 позовні вимоги не визнає. Він є військовослужбовцем, наразі проходить лікування у зв`язку з пораненням. З матеріалів справи не зрозуміло, кому направлялися претензії та хто їх отримував. Відповідач давно не проживає за адресою, яка вказана у тексті претензії. Також у претензії не вказані реквізити, за якими необхідно сплачувати заборгованість Національному транспортному університету. Також докази не доводять сплату кредитних коштів на рахунок Позивача. Крім розрахунку заборгованості, інші докази не підтверджують, що грошові кошти надійшли Позивачу. Просить врахувати, що відповідно до п.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» для військовослужбовців передбачено пільгове обслуговування за прострочення заборгованості за кредитами, зокрема, не нарахування пені за кредитами. Також представник відповідача зазначає, що пройшов тривалий строк по вимогах, вважає, що 5600,00 грн було сплачено, а наразі борг відповідача складає 16800,00 грн, що не є суттєвим для позивача. Зважаючи на те, що відповідач є військовослужбовцем, має поранення на фронті, просить провадження у справі закрити.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
Судом встановлено, що наказом ректора Національного транспортного університету від 28.08.2002 № 232 відповідно до рішення приймальної комісії (протокол № 17 від 27.08.2002) ОСОБА_2 було зараховано на перший курс денної форми навчання за спеціальністю «Правознавство», спеціалізація «Транспортне право» (а.с. 9, 84-85).
Згідно з Угодою від 24.10.2003 № 01, укладеною між позивачем та відповідачем, відповідно до Порядку надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2003 № 916, відповідачу було надано цільовий пільговий державний кредит для здобуття ним вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем за напрямом підготовки «Транспортне право», денної форми навчання за рахунок коштів державного бюджету у розмірі 5600,00 грн. на навчальній рік та в сумі 22400,00 грн. на весь термін навчання (а.с. 6-7).
Відповідно до п. 3.3 Угоди одержувач кредиту зобов`язувався повернути протягом 15 років всю суму, наданого навчальним закладом, кредиту та три відсотки річних за користування кредитом після закінчення навчання, починаючи з дванадцятого місяця, а у разі відрахування одержувача кредиту з навчального закладу - починаючи з третього місяця після відрахування.
Відповідно до п. 6.1 Угоди одержувач кредиту зобов`язувався повернути використаний ним на навчання кредит у сумі 22400,00 грн. та відсотки за користування ним у сумі 672,00 грн. готівкою або в безготівковому порядку на банківський рахунок навчального закладу до 31 грудня кожного року 1/15 частину від загальної суми одержаного кредиту та відсотки за користування ним, починаючи з 01.09.2008 до 01.09.2023.
Відповідно до п. 7.2 Угоди у випадку ухилення одержувача кредиту від повернення кредиту чи відсотків за користування ним одержувач кредиту сплачує навчальному закладу пеню у розмірі подвійної ставки Національного банку України від неповернутої в строк суми.
Наказом ректора Національного транспортного університету № 1889-ВК від 30.05.2007 ОСОБА_3 відраховано зі складу студентів в зв`язку із закінченням університету ( а.с. 15).
Позивач свої зобов`язання за угодою виконав, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
Як вбачається з витратного касового ордеру від 26.12.2003 № 1092 (а.с. 8) сплачено 5600,00 грн.
У зв`язку з порушеннями відповідачем своїх зобов`язань за угодою № 01 від 24.10.2003 з повернення кредитних коштів та відсотків за користування ними, позивач неодноразово звертався до відповідача листами з вимогою сплатити заборгованість, однак відповідач кошти не сплатив, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
В силу ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, судом встановлено, що згідно з Угодою від 24.10.2003 № 01, укладеною між позивачем та відповідачем, відповідно до Порядку надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2003 № 916 та згідно з формою, затвердженою наказом Міністерства освіти та науки України від 31.07.2003 № 508, відповідачу було надано цільовий пільговий державний кредит для здобуття ним вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем за напрямом підготовки «Транспортне право», денної форми навчання за рахунок коштів державного бюджету у розмірі 5600,00 грн. на навчальній рік та в сумі 22400,00 грн. на весь термін навчання.
Після закінчення терміну навчання відповідачем в повному обсязі кошти за навчання не повернуті, що підтверджено самим представником відповідача в судовому засіданні.
Як зазначалося вище позивач просить стягнути 21652,00 грн. основної заборгованості, 627,00 грн. відсотків за користування кредитом та 30590,37 грн. пені.
Згідно з положеннями статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, від 10.02.2010).
Відповідно до частин 2, 3, 6 ст. 11 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», який був чинний на час укладення Угоди, порядок реалізації права молоді на освіту, державні гарантії її здобуття, визначення прав та обов`язків учасників навчально-виховного процесу регулюються законодавством про освіту.
Молоді громадяни можуть одержувати за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів пільгові довгострокові кредити для здобуття освіти у вищих навчальних закладах за різними формами навчання, незалежно від форм власності, що діють на території України.
Порядок надання пільгових довгострокових кредитів для здобуття вищої освіти молодим громадянам та їх пільгового погашення визначає Кабінет Міністрів України.
Згідно з п. 26 ч. 1 ст. 62 Закону України «Про вищу освіту», особи, які навчаються у закладах вищої освіти, мають право на отримання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 3, 22, 23 Порядку надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2003 року № 916, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, на умовах, визначених цим Порядком, цільовий пільговий державний кредит для здобуття вищої освіти за денною, вечірньою та заочною формою навчання у вищих навчальних закладах незалежно від форми власності можуть одержати молоді громадяни України, які успішно склали вступні іспити або навчаються на будь-якому курсі вищого навчального закладу.
Сума кредиту повертається із сплатою 3 відсотків річних протягом 15 років починаючи з дванадцятого місяця після закінчення навчання у вищому навчальному закладі до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів з виплатою щороку однієї п`ятнадцятої частини загальної суми одержаного кредиту та відсотків за користування ним. Одержувач кредиту на навчання за рахунок Державного бюджету України повертає кредит та відсотки за користування ним через вищий навчальний заклад на рахунки МОН, інших центральних органів виконавчої влади, у підпорядкуванні яких перебуває вищий навчальний заклад, з подальшим зарахуванням коштів до Державного бюджету України (п. 22)
У разі невиконання одержувачем кредиту умов угоди, ухилення від повернення кредиту вищий навчальний заклад застосовує заходи для стягнення заборгованості відповідно до законодавства (п. 23).
Постановою КМУ від 29 серпня 2018 року № 673 «Про затвердження Порядку пільгового кредитування для здобуття професійно-технічної та вищої освіти», затверджено Порядок пільгового кредитування для здобуття професійно-технічної та вищої освіти. Пунктом 1 установлено, що з 01 вересня 2018 року повернення цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти, що надавалися відповідно до Порядку надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2003 року № 916, та виплата відсотків за зазначеними кредитами здійснюються відповідно до Порядку, затвердженого цією постановою (п.2).
Пунктом 18 Порядку встановлено, що сума кредиту повертається із сплатою трьох відсотків річних суми заборгованості за кредитом протягом п`ятнадцяти років починаючи з дванадцятого місяця після здобуття одержувачем кредиту в установленому порядку відповідного освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня до державного бюджету або до місцевих бюджетів з виплатою щороку однієї п`ятнадцятої частини загальної суми одержаного кредиту та відсотків за користування ним.
Обов`язок ведення претензійно-позовної роботи у разі невиконання одержувачем кредиту умов угоди, ухилення від повернення кредиту та/або відсотків за користування ним покладається на відповідний навчальний заклад. Позовна давність на вимоги щодо погашення кредиту до державного та місцевих бюджетів не поширюється (п. 20).
Оскільки ОСОБА_2 належно не виконував своїх зобов`язань за Угодою, позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості за непогашений цільовий пільговий державний кредит, відсотків за користування ним та пеню.
Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Відтак, суд звертає увагу, що захисту підлягає право особи, яке було порушене, невизнане або оспорене.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.
Докази про те, що відповідач після закінчення навчального закладу та отримання диплому погашав кредит, чи має інші підстави, встановлені законом чи договором його не погашати, суду не надані.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно п. 22 Порядку надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти (чинного на сьогодні п. 18 Порядку пільгового кредитування для здобуття професійно-технічної та вищої освіти від 29 серпня 2018 року № 673) відповідач, починаючи з 2008 року по 2023 рік повинен був щорічно повертати 1/15 частину від загальної суми одержаного кредиту та відсотки за користування ним готівкою або в безготівковому порядку на банківський рахунок університету, починаючи з 01.09.2008 до 01.09.2023, однак своїх зобов`язань не виконував.
Статтею 624 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Зі змісту п. 7.2. Угоди про надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти, у випадку ухилення Одержувача кредиту від повернення кредиту чи відсотків за користування ним Одержувач кредиту сплачує Навчальному закладу пеню у встановленому розмірі.
Станом на день пред`явлення позову, згідно розрахунку позивача загальна сума заборгованості за наданим кредитом, відсотками за користування ним та пенею становить 52869, 37 грн, з яких: 21652,00 грн. основної заборгованості, 627,00 грн. відсотків за користування кредитом, 30590,00 грн. пені.
Оцінюючи надані позивачем докази, а саме їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, оскільки достовірно встановлено, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе за угодою зобов`язання, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості, 3 % річних, а також пені у заявленому розмірі є обґрунтованими та доведеними.
За встановлених обставин, суд доходить до переконання, що відповідач отримав кредит на навчання, завершив навчання, отримав диплом, однак своїх зобов`язань за Угодою не виконував, а тому сума заборгованості разом із відсотками та пенею у зазначеному розмірі підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь Національного транспортного університету.
Оцінюючи доводи представника відповідача щодо відсутності підстав для задоволення позову, суд зазначає, що відповідачем не надано доказів про сплату заборгованості по 1/15 від суми цільового пільгового кредиту для здобуття вищої освіти у строки, встановлені угодою від № 01 від 24.10.2003. Як вбачається з деталізованого розрахунку сум, що стягуються з ОСОБА_2 заборгованість по вказаному договору за період з 01.01.2010 до 01.10.2023 становить 21652,00 грн., пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з 01.01.2010 до 21.01.2022 в сумі 30590,00 грн та відсотки станом на 01.10.2023 627 грн.
Свого розрахунку сторона відповідача не надала. З огляду на наданий позивачем розрахунок заборгованості вбачається, що заборгованість за 1/15 від суми цільового пільгового кредиту для здобуття вищої освіти нарахована відповідно до умов договору, зокрема, пеня нарахована відповідно до п.7.2 Угоди.
Зі змісту п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, зокрема, військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України.
У зв`язку з цим доводи представника відповідача щодо відсутності підстав стягнення неустойки з ОСОБА_2 як військовослужбовця, не обрунтовані, оскільки пеня нарахована за невиконання зобов`язань до його мобілізації на особливий період.
Підстав для закриття провадження суд не вбачає. Інші доводи представника відповідача, на обставини справи не впливають, та висновків суду не змінюють.
На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду.
Керуючись ст. 2, 7, 10-13, 18, 76-83, 133, 141, 258, 263, 265, 268, 280-284 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов Національного транспортного університету до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Національного транспортного університету 21652,00 грн. основної заборгованості, 627,00 грн. відсотків за користування кредитом, 30590,00 грн. пені та 2684,00 грн. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складений 14.11.2024.
Позивач - Національний транспортний університет, ЄДРПОУ 02070915, місцезнаходження: м. Київ, вул. М. Омеляновича-Павленка, 1.
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий Л . О . Колісник
Суд | Канівський міськрайонний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2024 |
Оприлюднено | 18.11.2024 |
Номер документу | 123005394 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Канівський міськрайонний суд Черкаської області
Колісник Л. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні