Постанова

від 13.11.2024 по справі 766/16929/21

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 листопада 2024 року м. Херсон

Номер справи 766/16929/21

Номер провадження 22-ц/819/383/24

Херсонський апеляційний суд колегії суддів судової палати у цивільних справах в складі:

головуючого Склярської І.В.,

суддів: Кутурланової О.В., Радченка С.В.,

секретар Вєрємєєнко В.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Херсоні апеляційнускаргу ОСОБА_1 ,який дієвід імені ОСОБА_2 ,на рішенняХерсонського міськогосуду Херсонськоїобласті від06серпня 2024року ускладі суддіКузьміної О.І.,у справіза позовом ОСОБА_2 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Еліт-Фактор»,Публічного акціонерноготовариства «Комерційнийбанк «Надра»,Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Фінрайт»,Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Дніпрофінансгруп»,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору-державний реєстраторречових правна нерухомемайно виконавчогокомітету Лазурненськоїселищної радиХерсонської областіФедчишин ВікторСтепанович провизнання недійснимдоговору купівлі-продажумайнових прав,договорів провідступлення праввимоги,скасування рішеннядержавного реєстраторапро державнуреєстрацію правна нерухомемайно таприпинення прававласності,

встановив:

Короткий зміст вимог позовної заяви

У листопаді 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить:

-визнати недійним договір №GL3N217214 від 29.04.2020 про відступлення прав вимоги, укладеного між ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» в частині відступлення права вимоги за кредитним договором №804/6/11/2007/840к/2740 від 12.11.2007 року та в частині відступлення права вимоги за договором іпотеки від 12.11.2007 року №804/6/11/2007/840к/2740 , посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Маршаловою Л.В.;

-визнати недійним договір №GL3N217214 -1 від 29.04.2020 купівлі-продажу майнових прав, укладеного між ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» в частині продажу майнових прав за кредитним договором №804/6/11/2007/840к/2740 від 12.11.2007 року та в частині відступлення права вимоги за договором іпотеки від 12.11.2007 року №804/6/11/2007/840к/2740 , посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Маршаловою Л.В.;

- визнати недійним договір №GL3N217214 від 12.05.2020 про відступлення прав вимоги, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» в частині продажу майнових прав за кредитним договором №804/6/11/2007/840к/2740 від 12.11.2007 року та в частині відступлення права вимоги за договором іпотеки від 12.11.2007 року №804/6/11/2007/840к/2740 , посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Маршаловою Л.В.;

-визнати недійсним договір від 28.05.2021 р., посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №909, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт-Фактор» про відступлення прав за договором іпотеки №804/6/11/2007/840к/2740 від 12.11.2007 року;

-скасувати рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Лазурненської селищної ради Херсонської області Федчишина Віктора Степановича ( з відкриттям розділу) індексний номер:59923527 від 19.08.2021 10:41:35, яким за ТОВ «Фінансова компанія «Еліт-Фактор» зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - квартиру 4-кімнатна, за адресою: АДРЕСА_1 ;

-припинити право власності ТОВ «Фінансова компанія «Еліт-Фактор» на об`єкт нерухомого майна- квартира 4-кімнатна, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2436978165000, номер об`єкта в РПВН 13067257.

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що він з 12.11.2007 року згідно договору купівлі-продажу є власником квартири АДРЕСА_2 кошти на проведення розрахунків за яким отримав за кредитним договором №804/6/11/2007/840к/2740 від 12.11.2007 у сумі 119 047 дол. США та в забезпечення виконання якого був укладений договір іпотеки предметом якого стала наведена квартира.

23.08.2021 від невідомих осіб, які прийшли на огляд квартири, йому стало відомо про її продаж ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фактор» та з`ясовуючи ситуацію, яка виникла, йому стало відомо що заборгованість за кредитним договором була продано на протязі року декілька разів, а ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фактор» зареєструвала за собою право власності на квартиру.

При цьому, жодних повідомлень від ПАТ КБ «Надра» в т.ч. про заміну кредитора, продаж боргу чи вимог про порушення основного зобов`язання та/або іпотечного договору він не отримував. Вказаних документів ОСОБА_2 не отримував і від ТОВ «Фінансова компанія «Еліт-Фактор». Позивач дізнався, що 01.04.2020 року відбувся електронний аукціон №UA-EA-2020-03-06-0000034-b продажу лоту №GL3N217214 кредитний портфель, що складається з прав вимоги за 420 кредитними договорами, що забезпечені іпотекою, 2 кредитними договорами, що забезпечені транспортними засобами, 1 кредитним договором, що забезпечений іншою заставою, 4 без заставними кредитними договорами.

Позивач зазначає, що за вищевказаним лотом та протоколом електронного аукціону серед іншого було продано його зобов`язання перед ПАТ КБ «Надра», а за результатами проведення вказаного аукціону переможцем став учасник ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт», у зв`язку з чим між вказаною юридичною особою та ПАТ КБ «Надра» було укладено договір №GL3N217214 про відступлення прав вимоги та договір №GL3N217214-1 купівлі продажу майнових прав.

Надалі ТОВ «ФК «Фінрайт» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» було укладено договір №GL3N217214 про відступлення прав вимоги (тобто фактично всі вимоги, які ТОВ «ФК «Фінрайт» купило у ПАТ «КБ «Надра» продало ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп»), яке в свою чергу відступило їх ТОВ «Фінансова компанія «Еліт-Фактор», яка протиправно набула прав щодо нерухомого майна належного ОСОБА_2 .

Позивач вказує, що письмову вимогу про усунення порушення, як того вимагає ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» він не отримував, будь-які інші повідомлення, узгодження оцінки майна, тощо на його адресу не надходили.

Таким чином, позивач вважає, що було порушено його право на володіння, користування, розпорядження своїм майном на власний розсуд.

Посилаючись на норми матеріального права, позивач зазначає, що ТОВ ««ФК «Фінрайт», ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» ТОВ «Фінансова компанія «Еліт-Фактор», не наділені правом надавати фінансові послуги, оскільки не є спеціалізованими установами, яким є банки, та не є іншими установами, які мають право на здійснення фінансових операцій та внесені до реєстру фінансових установ, а отже в силу вимог статті 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Також на думку позивача відбулося відступлення неіснуючого обсягу права вимоги, оскільки згідно виконавчого листа від 06.10.2011 сума боргу складає 1 408 961,7 грн., проте за результатами електронного аукціону з продажу лоту було продано зобов`язання ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «Надра» у сумі 3473 710,25 грн. , а отже наведене свідчить про невідповідність договорів купівлі-продажу майнових прав, відступлення права вимоги положенням закону.

Про незаконність рішення державного реєстратора позивач виклав наступні обставини, якими обґрунтував наведену позовну вимогу:

-посилаючись на норми Закону України «Про іпотеку», умови п. 5.3 договору іпотеки №804/6/11/2007/840к/2740 від 12.11.2007 зазначає, що укладений між банком і позивачем договір іпотеки від 12. 11.2007 не передбачав застереження про задоволення вимог іпотекодержателя;

-згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна квартира перебуває під арештом з 24.10.2008 та станом на 19.09.2021 арешт не знято, не скасовано, а отже відповідно до вимог п.6 ч.1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» наведена обставина є підставою для відмови у державній реєстрації прав;

- позивач не отримував належну письмову вимогу про усунення порушення від ТОВ «Фінансова компанія «Еліт-Фактор», а отже зазначене свідчить про звернення стягнення в порушення приписів ст. 35 Закону України «Про іпотеку»

Позивач вказує, що згідно п.4,п.6 ч.1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень має бути відмовлено у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно. А отже, внаслідок грубого порушення державним реєстратором наведених вище положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Закону України «Про іпотеку» його було позбавлено права власності на належне йому нерухоме майно- квартиру.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 06 серпня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт-Фактор», Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору державний реєстратор речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Лазурненської селищної ради Херсонської області Федчишин Віктор Степанович про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, договорів про відступлення прав вимоги, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та припинення права власності - відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , який діє від імені ОСОБА_2 ,посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про скасування рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Лазурненської селищної ради Херсонської області Федчишина Віктора Степановича ( з відкриттям розділу) індексний номер:59923527 від 19.08.2021 10:41:35, яким за ТОВ «Фінансова компанія «Еліт-Фактор» зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - квартиру 4-кімнатна, за адресою: АДРЕСА_1 , - скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення наведеної позовної вимоги, в іншій частині рішення суду залишити без змін.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1)Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування доводів апеляційної скарги особа, яка її подала, посилається на те, що реєстрація права власності на квартиру позивача за ТОВ «Фінансова компанія «Еліт-Фактор» відбулася 19.08.2021 під час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» з порушенням вимог цього Закону та п.61 постанови КМ України №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до вимог п. 61 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для державної реєстрації прав на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яким є нерухоме житлове майно загальною площею в межах, визначених зазначеним Законом, що виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, також подається заява, що підтверджує згоду іпотекодавця - громадянина України на набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, справжність підпису на якій засвідчується відповідно до Закону України Про нотаріат, крім випадків встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованого права власності іпотекодавця на інше нерухоме житлове майно (його частину) у Державному реєстрі прав чи в його невід`ємній архівній складовій частині або надання державному реєстратору документів, якими підтверджується, що відповідне нерухоме житлове майно не є місцем постійного проживання іпотекодавця.

Отже, обов`язком державного реєстратора при прийнятті рішення про реєстрацію права власності за ТОВ «Фінансова компанія» «Еліт-Фактор» було здійснити перевірку та встановити чи є у позивача зареєстроване право на інше нерухоме майно (його частину), і тільки у такому випадку приймати оспорюване рішення. Проте, як вбачається з інформаційної довідки 273815275 від 08.09.2021 12:39:55, яка наявна в матеріалах справ, державний реєстратор не здійснював зазначених дій. А заява, що підтверджує згоду позивача на набуття за іпотекодержателем ТОВ «Еліт Фактор» права власності на предмет іпотеку, справжність підпису на якій засвідчена у відповідності до вимог Закону України «Про нотаріат», державному реєстратору не подавалася. При цьому, у позивача не було у власності іншого нерухомого майна, що підтверджується копією інформаційної довідки від 08.09.2021, чи іншого зареєстрованого постійного місця проживання, що підтверджується копією паспорта.

Апелянт, посилаючись на висновки, викладені у постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №924/1473/15 зазначив, що доповнюючи підстави позову новими обставинами не здійснював зміну підстав позову, а тому висновки суду першої інстанції, що жодну із наведених вище заяв, зокрема про зміну предмета чи підстав позову, про збільшення розміру позовних вимоги, якими б було змінено чи доповнено обґрунтування позову посиланням на те, що реєстрація права власності на квартиру позивача за ТОВ «Фінансова компанія «Еліт-Фактор», згідно рішення державного реєстратора від 19.08.2021 відбулась під час дії закону «Про мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», позивачем під час розгляду цієї справи подано не було, а подання письмових пояснень з вказівкою на викладене вище не є правомірною реалізацією позивачем своїх процесуальних прав на зміну підстав позову, - є помилковими.

Апелянт також посилається на те, що суд першої інстанції залишив без уваги (невирішеним) клопотання позивача про витребування від державного реєстратора речових прав на нерухоме майно належним чином засвідчену копію реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна, що стало наслідком неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи.

(2)Доводи особи, яка надала відзив на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фактор» доводи апеляційної скарги не визнала, пославшись на те, що іпотечний договір містить відповідне застереження щодо вимог іпотекодержателя згідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фактор» зареєстрував право власності. Представник товариства навів практику суду касаційної інстанції щодо спірних правовідносин на підтвердження права товариства на набуття права власності на іпотечне майно.

Відповідач вважає, що суд першої інстанції правомірно вказав на те, що належних доказів про те, що у позивача не знаходиться у власності іншого нерухомого житлового майна, а також що позивач використовував квартиру (предмет іпотеки), як постійне місце проживання, матеріали справи не містять, а отже суд доречно, з посиланням на вимоги ст. ст. 12, 81 ЦПК України, вказав, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів використання квартири як свого постійного місця проживання та відсутність у нього у власності іншого нерухомого житлового майна.

Вказуючи на незаконність наведених висновків, апелянт в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що у нього не було у власності іншого нерухомого житлового майна чи іншого зареєстрованого постійного місця проживання, що підтверджується доданими до позову копією паспорта позивача та інформаційною довідкою № 273815275 від 08.09.2021 року.

З приводу наведеного ТОВ «Фінансова компанія «Еліт-Фактор» зазначає, що додана до позову копія паспорта позивача лише свідчить про факт реєстрації місця проживання позивача в квартирі, що була предметом іпотеки, проте жодним чином не може свідчити про те, що позивачем вказана квартира використовувалась як місце постійного проживання в ній. Зазначає, що місце проживання і місце реєстрації не є тотожними, при цьому, громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантується свобода пересування та вільний вибір місця проживання. Іншими словами, особа може мати одне зареєстроване місце проживання, проте фактично проживати в іншому житловому приміщенні. Відповідно до статті 3 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку Отже, відмітка у паспорті про реєстрацію не має ніякого значення при вирішенні питання щодо постійного та фактичного проживання чи не проживання особи і у певному місці, оскільки така реєстрація лише є процедурою внесення особою місця свого проживання, тобто є лише технічною процедурою обліку громадян.

Представник товариства, також зазначив, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 369/382/17 (провадження № 14-389цс18) вказала, що тягар доведення існування зазначених вище обставин покладається на позивача, який звернувся до суду, оскільки кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Проте, позивачем не було належних та допустимих доказів на підтвердження використання ним спірної квартири як свого постійного місця проживання та на підтвердження відсутності у нього у власності іншого нерухомого житлового майна. Позаяк, наведені висновки суду першої інстанції не спростовуються і документами, які апелянтом додані до своєї апеляційної скарги.

Мотивувальна частина

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши суддю-доповідача, представника ТОВ «Фінансова компанія«Еліт Фактор» дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається наступне:

12 листопада 2007 року між позивачем та ПАТ КБ «Надра» укладено кредитний договір № 804/6/11/2007/840к/2740, згідно з яким банк надав позичальнику у тимчасове користування грошові кошти у сумі 119 047 доларів США, 50 центів США зі строком повернення кредиту до 12.11.2032 року з цільовим призначенням кредиту - для проведення розрахунків по договору купівлі-продажу від 12.11.2007 року, який укладений між Позичальником та ОСОБА_3 , згідно якого Позичальник придбає у власність нерухоме майно квартиру АДРЕСА_2 .

Цього ж дня з метою забезпечення виконання зобов`язань позивача за кредитним договором № 804/6/11/2007/840к/2740, 12 листопада 2007 року між позивачем та ПАТ КБ «Надра» укладений іпотечний договір № 804/6/11/2007/840к/2740, предметом якого є чотирьохкімнатна кв. АДРЕСА_2 .

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 19 липня 2011 року по справі № 2-1604/11 вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість у розмірі 176 745,45 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 1 408 961,70грн. (відомості ЕДРСР).

Згідно наданих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, яким безпосередньо здійснюються виведення ПАТ КБ «Надра» з ринку до свого відзиву доказів, щодо яких іншими учасниками по справі не надано жодних заперечень, 01.04.2020 року відбувся електронний аукціон №UA-EA-2020-03-06-0000034-b продажу лоту №GL3N217214 кредитного портфелю, до складу якого входило, в тому числі, продаж права вимоги за зобов`язаннями ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «Надра» згідно кредитного договору № 804/6/11/2007/840к/2740 від 12 листопада 2007 року.

Відповідно до протоколу електронного аукціону №UA-EA-2020-03-06-0000034-b від 01.04.2020 року, його переможцем визнано ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт», на підставі чого вказаним відповідачем 29.04.2020 року укладено з ПАТ КБ «Надра» договір №GL3N217214 про відступлення прав вимоги та договір №GL3N217214-1 купівлі продажу майнових прав.

В подальшому, право вимоги за зобов`язаннями позивача згідно кредитного договору № 804/6/11/2007/840к/2740 від 12 листопада 2007 року та укладеного з метою забезпечення його виконання договору іпотеки перейшло від ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» на підставі укладеного між ними 12.05.2020 року договору №GL3N217214-1 про відступлення прав вимоги, а згодом до ТОВ «Фінансова компанія «Еліт-Фактор» на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги № 28/05/2021/1 від 28.05.2021 року та договору від 28.05.2021 року про відступлення прав за договором іпотеки № 804/6/11/2007/840к/2740 від 12.11.2007 року.

На підставі рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Лазурненської селищної ради Херсонської області Федчишина Віктора Степановича (з відкриттям розділу) індексний номер: 59923527 від 19.08.2021 10:41:35, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт-Фактор» зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна квартиру 4-кімнатна, за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з пунктів 5.1., 5.2., 5.3., 5.4. договору іпотеки № 804/6/11/2007/840к/2740 від 12 листопада 2007 року іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язання в цілому або тій чи іншій частині, а також у випадку порушення іпотекодавцем будь-яких зобов`язань за цим договором або будь-яких гарантій та запевнень, наданих іпотекодержателю за цим договором. Іпотекодавець в будь-який час до реалізації предмету іпотеки має право припинити звернення стягнення на нього виконанням зобов`язання в повному обсязі. Звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; домовленості сторін на передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку»; права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку». Іпотекодержатель має право на свій розсуд вибрати умови та порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах, передбачених п. 5.3. цього Договору.

З вищенаведеним позовом позивач звернувся до суду 22.09.2021 року

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 01.10.2021 року відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 23.11.2021 року ( т.1 а.с.47).

30.04.2024 представник позивача, адвокат Канібор С.І., подав до суду першої інстанції сформовану в системі «Електронний суд» заяву в якій викладені, з посиланням на вимоги п.3 ч.1 ст. 43 ЦПК України, письмові пояснення з переліком заявлених позовних вимог як предмету позову з коротким змістом їх обґрунтування, які наведені у позові та з доповненням обставин незаконності рішення державного реєстратора порушенням вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який діяв на час здійснення оспорюваного рішення державного реєстратора та порушення останнім положень пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2005р. №1127 №Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з доказами направлення цієї заяви іншим учасникам справи (т.1 а.с.177-182,184-187).

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 09.07.2024 року підготовче провадження закрито та справа призначена до судового розгляду (т.1 а.с 232).

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі ''«Дія 97» проти України'' від 21 жовтня 2010 року).

У пунктах 6, 7 частини другоїстатті 43 ЦПК Українивстановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до пункту 2 частини другоїстатті 49 ЦПК Українипозивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно із частиною третьоюстатті 49 ЦПК Українидо закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до частини першоїстатті 189 ЦПК Українизавданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання (частина другастатті 189 ЦПК України).

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

На відміну від викладеного, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Водночас не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19) , а також застосований у постанові Верховного Суду України від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20.

Суд першоїінстанції відмовляючи узадоволенні позовноївимоги про скасування рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Лазурненської селищної ради Херсонської області Федчишина Віктора Степановича ( з відкриттям розділу) індексний номер:59923527 від 19.08.2021 10:41:35, яким за ТОВ «Фінансова компанія «Еліт-Фактор» зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - квартиру 4-кімнатна, за адресою: АДРЕСА_1 зазначив наступне.

Подання письмових пояснень 30.04.2024 року представником позивача адвокатом Канібор С.І. через підсистему «Електронний суд» про те, що реєстрація права власності на квартиру позивача за ТОВ «Фінансова компанія «Еліт-Фактор», згідно рішення державного реєстратора від 19.08.2021 відбулась під час дії закону «Про мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не є правомірною реалізацією позивачем своїх процесуальних прав на зміну підстав позову, оскільки зокрема заяву про зміну предмета чи підстав позову, про збільшення розміру позовних вимоги, якими б було змінено чи доповнено обґрунтування позову посиланням на те, що реєстрація права власності на квартиру позивача за ТОВ «Фінансова компанія «Еліт-Фактор», згідно рішення державного реєстратора від 19.08.2021 відбулась під час дії закону «Про мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», позивачем під час розгляду цієї справи подано не було.

Разом з тим, суд першої інстанції надав оцінку викладеним у письмових поясненнях аргументах та зазначив, що згідно з п. 1 ч. 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за наведених у Законі умов.

Суд першої інстанції зазначив, що звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку у спосіб реєстрації права власності (тобто спосіб, який і було обрано ТОВ «ФК «Еліт-Фактор») іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, має наслідком відчуження предмету іпотеки на користь іпотекодержателя без згоди власника такого нерухомого майна. Отже, визначальним при вирішення спору щодо можливості звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку протягом строку дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» є настання правового наслідку, що в даному конкретному випадку передбачає фактичний перехід до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, без згоди власника майна. Дія мораторію на примусове стягнення майна громадян, яке є забезпеченням за валютними кредитами, розповсюджується і на позасудовий порядок такого стягнення.

Відповідно до іпотечного договору № 804/6/11/2007/840к/2740, його було укладено з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 804/6/11/2007/840к/2740, згідно з яким банк надав позичальнику у тимчасове користування грошові кошти у сумі 119047 доларів США, 50 центів США, предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 87,2 кв.м, житловою площею 65,5 кв.м.

Суд першої інстанції виснував, що належних доказів про те, що у позивача не знаходиться у власності іншого нерухомого житлового майна, а також що позивач використовував квартиру (предмет іпотеки), як постійне місце проживання, матеріали справи не містять, а отже, всупереч вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, позивач не надав суду належних та допустимих доказів використання квартири як свого постійного місця проживання та відсутності у нього на праві власності іншого нерухомого житлового майна. Таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновків, що до спірних правовідносин Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», не підлягає застосуванню.

Отже, зазначаючи про неправомірну реалізацією позивачем своїх процесуальних прав на зміну підстав позову, суд першої інстанції при вирішені позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно надав оцінку усім обставинам, викладеним позивачем на доведення цієї позовної вимоги та дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення

Як вбачається з апеляційної скарги, її доводами щодо наявності підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про скасування рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно є ті доводи, які викладені у заяві від 30.04.2024 та які підставу наведеної позовної вимоги доповнюють новими обставинами при збереженні в ній первісних обставин.

В межах наведених доводів апеляційної скарги судова колегія зазначає таке.

Відповідно до частини першоїстатті 37 Закону № 898-IVіпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Наявність такого застереження у іпотечному договорі апелянтом в межах доводів апеляційної скарги не спростовується.

Згідно із підпунктом 1 пункту 1Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»не може бути примусово звернено стягнення (відчужене без згоди власника) на майно, що віднесене до об`єктів житлового фонду (далі - нерухоме житлове майно), об`єкт незавершеного житлового будівництва, майнові права на нього, що є предметом іпотеки згідно ізстаттею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно/об`єкт незавершеного житлового будівництва/майнові права виступають як забезпечення виконання зобов`язань фізичної особи (позичальника або майнового поручителя) за кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного житлового будівництва, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна; або;

- таке нерухоме житлове майно придбавалося за кредитні кошти і при цьому умовами кредитного договору передбачена заборона реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою знаходження нерухомого житлового майна, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна;

- загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує 140 квадратних метрів для квартири та 250 квадратних метрів для житлового будинку.

Пунктом 4Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»передбачено, що протягом дії цьогоЗаконуінші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Відповідно доп.61Порядку державної реєстраціїречових правна нерухомемайно таїх обтяжень,затвердженого ПостановоюКМУ від25.12.2005р.№1127«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» (даліпо текстуПорядок)(в редакціїнас здійсненняреєстрації прававласності заіпотекодержателем) для державної реєстрації прав на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, набуття права оренди земельної ділянки, права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) чи права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), також подаються:

1) засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з відміткою про вручення адресату, або

засвідчена іпотекодержателем копія рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, з позначкою про відмову адресата від одержання такого відправлення, або

засвідчені іпотекодержателем копії рекомендованих поштових відправлень або поштових відправлень з оголошеною цінністю (поштових конвертів), якими не менше ніж двічі з періодичністю не менше ніж один місяць надсилалася вимога, зазначена у підпункті 1 цього пункту, та які повернулися відправнику у зв`язку із відсутністю адресата або закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення, або

засвідчені іпотекодержателем паперові копії електронного листа, яким за допомогою засобів інформаційної, телекомунікаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує обмін електронними документами, надіслано вимогу, зазначену у підпункті 1 цього пункту, та електронного службового повідомлення відповідної системи, яким підтверджується доставка відповідного електронного листа за адресою електронної пошти адресата (у разі коли договором з іпотекодавцем або боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, передбачено можливість обміну електронними документами);

3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації;

4) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

У разі подання документа, зазначеного в абзаці першому або четвертому підпункту 2 цього пункту, державна реєстрація проводиться після спливу тридцятиденного строку з моменту отримання адресатом вимоги, зазначеної у підпункті 1 цього пункту, якщо у такій вимозі не зазначений більш тривалий строк.

Протягом дії Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яким є нерухоме житлове майно загальною площею в межах, визначених зазначеним Законом, що виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, також подається заява, що підтверджує згоду іпотекодавця - громадянина України на набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, справжність підпису на якій засвідчується відповідно до Закону України Про нотаріат, крім випадків встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованого права власності іпотекодавця на інше нерухоме житлове майно (його частину) у Державному реєстрі прав чи в його невід`ємній архівній складовій частині або надання державному реєстратору документів, якими підтверджується, що відповідне нерухоме житлове майно не є місцем постійного проживання іпотекодавця.

Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»(який втратив чинність 21 квітня 2021 року) поновлює свою дію на п`ять місяців з дня набрання чинностіЗаконом № 1381-IX, тобто діє з 23 квітня 2021 року до 23 вересня 2021 року (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного суду від 12.06.2023 справа №718/1816/21).

Реєстрація права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки відповідно до вимог іпотечного договору та Закону України «Про іпотеку» здійснена державним реєстратором 19.08.2021 року під час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Отже, вищенаведена норма п. 61 Порядку містить певні умови для проведення державної реєстрації права власності за іпотекодержателем під час дії Закону України «Промораторій настягнення майнагромадян України,наданого якзабезпечення кредитівв іноземнійвалюті» у тому рахунку щодо надання особою, яка звернулася за державною реєстрацією права власності, документів.

Місце знаходження державного реєстратора, перебуває на окупованій території, а тому витребування матеріалів реєстраційної справи унеможливлено. Отже, перевіряючи дотримання вимог останнього абзацу п. 61 Порядку судова колегія встановила.

Позивач до позовної заяви додав Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ( т.1 а.с.23-28), у якому наявні відомості про належність на праві власності позивачу єдиного об`єкта нерухомого майна: спірної квартири. Судом апеляційної інстанції здійснений 13.11.2024 року запит та отримана відповідь №901140 від 13.11.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якої вбачається відсутність у позивача на праві власності іншого нерухомого майна, окрім спірної квартири.

Матеріали справи не містять доказів, що для державної реєстрації права власності на підставідоговору іпотеки,що міститьзастереження прозадоволення вимогіпотекодержателя шляхомнабуття прававласності напредмет іпотеки,яким єнерухоме житловемайно,ТОВ «ФК «Еліт Фактор» надав державному реєстратору заяву, що підтверджує згоду іпотекодавця - громадянина України ОСОБА_2 на набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, справжність підпису на якій засвідчується відповідно доЗакону УкраїниПро нотаріат.

Матеріали справи також не містять доказів, що для державної реєстрації права власності на підставідоговору іпотеки,що міститьзастереження прозадоволення вимогіпотекодержателя шляхомнабуття прававласності напредмет іпотеки,яким єнерухоме житловемайно, ТОВ «ФК «Еліт Фактор» надав державному реєстратору документів якими підтверджується, що відповідне нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_2 не є місцем постійного проживання ОСОБА_2 .

Суд першої інстанції не звернув увагу, що дотримання вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а також п. 61 наведеного Порядку в частині надання державному реєстратору документів покладено на відповідача іпотекодержателя ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фактор».

Таким чином, доводи апеляційної скарги ґрунтуються на вищенаведених нормах закону та обставинах справи.

Щодо суті апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1ст. 374 ЦПК України).

Порушення судом першої інстанції п.3 ч.1 ст. 376 ЦПК України, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в оскарженій частині з ухваленням в цій частині нового рішення яким позовну вимогу про скасування рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно слід задовольнити.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Щодо судових витрат

За правилом частини першої статті 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання апеляційної скарги про оскарження рішення суду в частині апелянтом сплачено судовий збір в сумі 1362 грн.( одна тис. триста шістьдесят дві грн) ( т. 2 а.с. 54), який внаслідок задоволення апеляційної скарги підлягає стягненнюз Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фактор».

Керуючись ст.367, п. 2 ч. 1 ст.374,ст.376,382 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє від імені ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Херсонськогоміського судуХерсонської областівід 06серпня 2024року воскарженій частиніскасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позовну вимогу про скасування рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно - задовольнити.

Скасувати рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно виконавчого комітету Лазурненської селищної ради Херсонської області Федчишина Віктора Степановича (з відкриттям розділу) індексний номер:59923527 від 19.08.2021 10:41:35, яким за ТОВ «Фінансова компанія «Еліт-Фактор» зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - квартиру 4-кімнатна, за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фактор» (код ЄДРПОУ 40848105) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1 362 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 14 листопада 2024 року.

Головуючий І.В. Склярська

Судді: О.В. Кутурланова

С.В. Радченко