Постанова

від 05.11.2024 по справі 910/14752/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2024 р. Справа№ 910/14752/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Барсук М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Реуцькій Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача 1: Рудніцький О.Л. (ордер серія АІ №1616164 від 21.05.2024 (в режимі відеоконференції), Васюк М.М. (ордер серія АІ №1600564 від 29.04.2024 (в режимі відеоконференції)

від позивача 2: Рудніцький О.Л. (ордер серія АІ №1616171 від 21.05.2024 (в режимі відеоконференції), Васюк М.М. (ордер серія АІ №1600564 від 29.04.2024 (в режимі відеоконференції)

від відповідача : не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ"

на рішення господарського суду міста Києва від 29.02.2024

та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 28.03.2024

у справі №910/14752/23 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом 1) ОСОБА_1 ,

2) ОСОБА_2

до Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ"

про визнання недійсними рішення загальних зборів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ", в якому просили визнати недійсним рішення загальних зборів членів Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" від ряду № 13, яке оформлене протоколом загальних зборів членів кооперативу від ряду № 13 від 20.02.2022.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що через неналежне проведення загальних зборів членів Кооперативу від ряду № 13, було порушено їх право бути членом АГК «Північ», приймати участь в господарській діяльності Кооперативу, а також в управлінні Кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління, право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи Кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб, а відтак останній варто визнати недійсним.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.02.2024 позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено повністю.

Визнано недійсним рішення загальних зборів членів Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" від ряду №13, яке оформлене протоколом загальних зборів членів кооперативу від ряду №13 від 20.02.2022.

Стягнуто з Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 342,00 грн.

Стягнуто з Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 342, 00 грн.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що жодних доказів, які б підтвердили повідомлення членів Кооперативу від ряду 13 про проведення зборів 20.02.2022 хоча б в один з перелічених відповідачем у відзиві способів, надано не було. Крім того, за висновком суду, під час прийняття рішень загальними зборами членів кооперативу від ряду № 13 від 20.02.2022 був відсутній кворум, оскільки право голосувати мали фактично 26 членів Кооперативу, а не 34, як вказано у Протоколі № 13.

Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 28.03.2024 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнуто з Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 19 166,66 грн.

Стягнуто з Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 19 166,66 грн.

У задоволенні решти вимог заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, автогаражний кооператив по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 29.02.2024 у справі №910/14752/23 (повний текст від 04.03.2024), ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у задоволенні позову.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції необґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача 1, оскільки його права не порушені і не могли бути порушені спірним рішенням у зв`язку із обранням уповноваженого від 13 ряду, у якому він не міг приймати участі.

За твердженням апелянта, суд першої інстанції хибно ототожнив право обирати уповноваженого, порядок якого врегульований статутом, з процедурою проведення загальних зборів членів кооперативу, врегульованою законом.

Апелянт зазначає, що використовуючи усі форми у сукупності ініціативною групою ряду № 13 проведено скликання більшості частини членів вказаного ряду, що становить кворум, та 20.02.2022 проведено збори ряду, на яких затверджено список всіх присутніх та зібрано необхідну кількість підписів за обраного кандидата.

За твердженням апелянта, суд першої інстанції безпідставно визнав незаконним врахування голосу тих осіб, які хоча й були членами кооперативу та розпоряджалися гаражним боксом на законних підставах, однак оформили право власності пізніше прийняття спірного рішення.

Також, не погоджуючись з додатковим судовим рішенням, Автогаражний кооператив по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення господарського суду міста Києва від 28.03.2024 у справі №910/14752/23 (повний текст від 02.04.2024), ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у задоволенні заяв про ухвалення додаткового рішення.

В обґрунтування даної апеляційної скарги відповідач посилається на те, що позовні вимоги стосувались їх не майнових корпоративних прав на управління у колективі кооперативу, а тому прагнення стягнути з членів свого ж кооперативу судові витрати є нелогічними та непослідовними.

За доводами апелянта, враховуючи явне зловживання позивачами процесуальними правами при поданні неаргументованих та безпідставних заяв про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, подальше стягнення з відповідача таких витрат є несправедливим, нерозумним та неспівмірним.

Згідно протоколу передачі судової справи від 15.04.2024 апеляційні скарги Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" по справі №910/14752/23 передано на розгляд головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) у складі: головуючого судді Руденко М.А., судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" на рішення господарського суду міста Києва від 29.02.2024 та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 28.03.2024, об`єднано їх в одне апеляційне провадження та призначено до розгляду на 21.05.2024 об 11 год. 30 хв.

29.04.2024 через систему «Електронний суд» від позивача 1 надійшли відзиви на апеляційні скарги, в якому останній заперечив проти вимог та доводів останніх, просив рішення та додаткове рішення залишити без змін.

20.05.2024 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/14752/23 до набрання законної сили постановою Верховного Суду у справі № 910/15128/23.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що правовідносини у даній справі та у справі № 910/15128/23, яка перебуває на розгляді Верховного Суду, є подібними, оскільки в останній буде встановлено факт порушеного/непорушеного права та належного/неналежного способу захисту.

Колегія суддів дійшла до висновку про відхилення вказаного клопотання з огляду на наступне.

Cуд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

Враховуючи зазначені вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі, господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, як пов`язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Позивачем-1 не доведено, як рішення у справі № 910/15128/23, яке стосується зовсім іншого рішення загальних зборів членів АГК «Північ» від ряду № 6, вплине на збирання та оцінку доказів у даній справі, що стосується рішення загальних зборів членів АГК «Північ» від ряду від ряду № 13, яке оформлене протоколом загальних зборів членів кооперативу від ряду № 13 від 20.02.2022.

Більше того, згідно приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

А тому, оскільки рішення у справі № 910/15128/23 після ухвалення постанови від 03.04.2024 набрало законної сили, підстав для зупинення провадження у даній справі з огляду на приписи ст. 227 ГПК України відсутні.

Доводи заявника, що судом апеляційної інстанції має бути врахований висновок Верховного Суду у справі № 910/15128/23, де буда надана оцінка порушених прав позивачів та належного/неналежного способу захисту, колегія суддів відхиляє, оскільки приписи ст. 227 ГПК України не встановлюють такої правової підстави для зупинення провадження у справі, як висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у іншій справі.

Так, ст. 228 ГПК України дає право на зупинення провадження у справі виключно у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Оскільки у даному випадку рішення у справі № 910/15128/23 не переглядається у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, а тому і підстав для зупинення провадження у справі згідно приписів ст. 228 ГПК України не має.

З цих підстав, колегія суддів дійшла до висновку про необґрунтованість поданого клопотання про зупинення провадження у справі та про відмову у його задоволенні.

У судовому засіданні 21.05.2024 оголошено перерву до 25.06.2024.

25.06.2024 розгляд справи не відбувся в зв`язку з передуванням судді Барсук М.А. на лікарняному, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2024 розгляд справи перенесено на 04.07.2024.

04.07.2024 через канцелярію суду від представника позивача 1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, до набрання законної сили постановою Верховного Суду у справі №910/11661/23

У судовому засіданні, 04.07.2024, заслухавши думку представників сторін, колегія судів ухвалила залишити клопотання представника позивача 1 без розгляду, та оголосила перерву у судовому засіданні до 10.09.2024

02.09.2024 через канцелярію суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги.

05.09.2024 через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про оголення перерви у судовому засідання.

У судовому засідання 10.09.2024, колегія суддів заслухавши пояснення всіх представників сторін по суті спору оголосила перерву у судовому засіданні до 08.10.2024.

07.10.2024 через канцелярію суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 у судовому засіданні було оголошено перерву до 05.11.2024.

04.11.2024 через канцелярію суду від представника позивача 1 надійшли додаткові пояснення у справі.

Також, 04.11.2024 через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

05.11.2024 через канцелярію суду від представника позивача 1 надійшли заперечення на відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні, 05.11.2024 колегія суддів, розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, заслухавши думку представників позивачів 1 та 2, ухвалила відмовити в його задоволенні, оскільки явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, окрім того представник відповідача вже надавав свої пояснення по суті спору у судовому засіданні 10.09.2024, отже підстави для відкладення розгляд справи відсутні, а тому клопотання не підлягає задоволенню.

Представники позивачів 1 та 2 у судовому засіданні 05.11.2024 проти апеляційної скарги заперечили, рішення та додаткове рішення суду першої інстанції просили залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, що з`явились, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 30.01.2001 проведено державну реєстрацію Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів «Північ».

Оскільки 28.05.2021 помер діючий Голова правління Кооперативу, то 20.08.2021 були проведені загальні збори членів АГК «Північ» від рядів для обрання Уповноважених членів рядів.

Відповідно до протоколів зборів членів АГК "Північ" від 20.08.2021, обрано наступних Уповноважених членів від рядів:

- від ряду №4 - ОСОБА_4 ;

- від ряду №5 - ОСОБА_5 ;

- від ряду №6 - ОСОБА_6 ;

- від ряду №7 - ОСОБА_7 ;

- від ряду №8 - ОСОБА_8 ;

- від ряду №9 - ОСОБА_9 ;

- від ряду №10 - ОСОБА_10 ;

- від ряду №11 - ОСОБА_11 ;

- від ряду №12 - ОСОБА_12 ;

- від ряду №13 - ОСОБА_2 ;

- від ряду №14 - ОСОБА_13 ;

- від ряду №15 - ОСОБА_14 ;

- від ряду №17 - ОСОБА_15 ;

- від ряду №18 - ОСОБА_16 ;

- від ряду №19 - ОСОБА_17 ;

- від ряду №20 - ОСОБА_18 ;

- від ряду №21 - ОСОБА_19 ;

- від ряду №22 - ОСОБА_20 ;

- від ряду №23 - ОСОБА_21 ;

- від ряду №27 - ОСОБА_22 ;

- від ряду №28 - ОСОБА_23 .

22.09.2021 проведені позачергові загальні збори (Уповноважених кооперативу від рядів та членів правління) АГК «Північ», на яких прийняті рішення, оформлені протоколом від 22.09.2021, посвідчене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курило Я.О. (том 1, а.с. 52)

На вказаних позачергових загальних зборах розглядались питання з таким порядком денним:

1. Про обрання головуючого та секретаря позачергових загальних зборів АГК "Північ".

2. Про обрання голови правління АГК "Північ".

3. Про затвердження нової редакції статуту АГК "Північ".

4. Про державну реєстрацію внесених змін до відомостей про АГК "Північ" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

5. Про відсторонення від займаної посади заступника голови правління АГК "Північ" ОСОБА_24 .

6. Про позбавлення повноважень члена правління АГК "Північ" ОСОБА_25 .

7. Про позбавлення повноважень усього поточного складу ревізійної комісії АГК "Північ".

8. Про обрання персонального складу ревізійної комісії АГК "Північ".

Проведення зборів супроводжувалось складанням відповідного протоколу, відповідно до якого на зборах були присутні уповноважені члени кооперативу від рядів та членів правління кооперативу - 21 особа. На зборах прийняті рішення про обрання ОСОБА_1 головою кооперативу, затверджено нову редакцію статуту Кооперативу, а також прийняті інші рішення щодо змін, відомості про які підлягають реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У подальшому проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу державним реєстратором Дібровою Ольгою Семенівною на підставі протоколу зборів АГК "Північ" від 22.09.2021 та внесені відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том 1, а.с. 38-48):

1) від 24.09.2021 за №1000661070014000334, зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера), зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи;

2) від 28.09.2021 за №1000661070015000334, зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою, зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Унаслідок проведення цих реєстраційних дій змінено керівника (з ОСОБА_26 на ОСОБА_1 ), відомості про членів та кінцевих бенефіціарних власників, редакцію статуту та інформацію для здійснення зв`язку з кооперативом.

В подальшому, 01.12.2021 до Міністерства юстиції України надійшла скарга ОСОБА_27 від 26.11.2021 на реєстраційні дії приватного нотаріуса Діброви О.С. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.09.2021 №1000661070014000334 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" та від 28.09.2021 №1000661070015000334 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу".

Скарга Міністерством юстиції України прийнята до розгляду, за результатами якого останнім видано наказ від 14.02.2022 №493/5 "Про задоволення скарги". (том 1, а.с. 125)

Цим наказом задоволено повністю скаргу ОСОБА_24 від 26.11.2021. Скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії від 24.09.2021 №1000661070014000334 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" та від 28.09.2021 №1000661070015000334 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дібровою О.С. щодо АГК "Північ".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі №910/5273/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 та постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.02.2024, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання незаконним висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України від 14.01.2022, визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 14.02.2022 №493/5 та поновлення реєстраційних дій. ( загальнодоступні відомості з ЄДРСР)

Позивачі наголошують, що наказом Міністерства юстиції України скасовано лише реєстраційні дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Діброви О.С., протокол позачергових загальних зборів (Уповноважених кооперативу від рядів та членів правління) АГК «Північ» від 22.09.2021, як і протоколи зборів членів рядів не оскаржені та не скасовані.

Після скасування вищевказаних реєстраційних дій, 22.02.2022 було проведено позачергові збори уповноважених АГК «Північ» на яких вирішені наступні питання:

1) Про обрання головуючого та секретаря зборів уповноважених;

2) Про обрання складу правління;

3) Про припинення повноважень голови правління та обрання нового голови правління;

4) Про затвердження та підписання статуту в новій редакції Головою кооперативу.

На зборах були присутні уповноважені члени Кооперативу від рядів.

22.02.2022 був складений протокол позачергових зборів уповноважених № 1 АГК «Північ», в якому відповідні особи в якості уповноважених членів кооперативу від рядів своїм підписом його затвердили (додаток до матеріалів справи, а.с. 243)

Не погоджуючись з рішенням загальних зборів АГК "Північ", яке оформлено протоколом №1 від 22.02.2022, ОСОБА_1 та ОСОБА_9 звернулися до Господарського суду міста Києва з позовними заявами про визнання його недійсним (справи №910/1537/23 та №910/2899/23).

На виконання вимог ухвал Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 у справі №910/1537/23 та від 31.03.2023 у справі №910/2899/23, АГК "Північ" надало належним чином засвідчені копії протоколів загальних зборів членів Кооперативу від рядів, зокрема, і оскаржуваний в даній справі Протокол загальних зборів членів кооперативу від ряду №13 від 20.02.2022.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, на думку позивачів, що через неналежне проведення загальних зборів членів Кооперативу від ряду № 13, було порушено їх право бути членом АГК «Північ», приймати участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління, право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб, а відтак останній варто визнати недійсним.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив про те, що жодних доказів, які б підтвердили повідомлення членів Кооперативу від ряду 13 про проведення зборів 20.02.2022 хоча б в один з перелічених відповідачем у відзиві способів, надано не було. Крім того, за висновком суду, під час прийняття рішень загальними зборами членів кооперативу від ряду № 13 від 20.02.2022 був відсутній кворум, оскільки право голосувати мали фактично 26 членів Кооперативу, а не 34, як вказано у Протоколі № 13.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Стаття 55 Господарського кодексу України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Господарською діяльністю у Господарському кодексі України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3).

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 Господарського кодексу України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 Господарського кодексу України).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 Господарського кодексу України).

Зазначені вище норми ГК України кореспондуються із приписами статей 83, 85, 86 ЦК України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України "Про кооперацію".

За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону України "Про кооперацію" кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про кооперацію" для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси. Джерелами формування майна кооперативу є: вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї; майно, добровільно передане кооперативу його членами; кошти, що надходять від провадження господарської діяльності; кошти, що надходять від створених кооперативом підприємств, установ, організацій; грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних; інші надходження, не заборонені законодавством. Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом. Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу.

Таким чином, кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

Особи, які є членами створеного ним кооперативу, є правомочними брати участь в управлінні кооперативом, отримувати певну частку активів кооперативу в разі ліквідації останнього відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами, що випливають з їх участі у кооперативі.

Корпоративні права характеризуються, зокрема, тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.

Відповідно, члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18.

Так, в апеляційній скарзі апелянт акцентує увагу на відсутності у позивача-1 порушених прав у зв`язку із прийняттям оскаржуваного рішення загальних зборів членів Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" від ряду № 13, яке оформлене протоколом загальних зборів членів кооперативу від ряду № 13 від 20.02.2022.

Так, для визнання недійсним рішення зборів учасників кооперативу необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера, члена) товариства.

Згідно з положеннями статей 2, 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Спосіб захисту, насамперед, повинен слугувати поновленню порушених прав позивача або захисту його охоронюваного законом інтересу.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відтак задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності в нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу) та факту його порушення.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 27.06.2018 у справі № 910/11255/16, від 14.05.2019 у справі № 916/465/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16448/18.

При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. При цьому, обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (аналогічні висновки викладені в п. 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340).

Апелянт зазначає, що права позивача 1 порушені не були, оскільки він не міг приймати участь у оспорюваних зборах, так як мав право на участь в управлінні Кооперативом шляхом обрання представника виключно у межах процедури виборів від 28 ряду.

Водночас, як вірно зазначено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є членом Кооперативу, а оскаржуваний Протокол № 13 зачіпає його права як особи щодо здійснення діяльності з управління юридичною особою і як членом, і як керівником такої юридичної особи, так і процедуру прийняття такого рішення. Обрання уповноваженого члену Кооперативу від ряду впливає безпосередньо на подальшу участь в управлінні Кооперативом; зачіпає корпоративні права членів Кооперативу в цілому та членів Кооперативу від конкретного ряду.

А тому доводи апелянта щодо відсутності порушеного права позивача-1 колегія суддів відхиляє.

Стосовно позивача-2, то як вірно зазначено судом першої інстанції, згідно протоколу членів АГК «Північ» від 20.08.2021 ОСОБА_2 обрано уповноваженим членом АГК «Північ» від ряду № 13.

Тобто, оскаржуване рішення, яким обраного нового уповноваженого члена АГК «Північ» від ряду № 13, впливає на права та обов`язки ОСОБА_2 , який виступав уповноваженим членом АГК «Північ» від ряду № 13 відповідно до протоколу АГК «Північ» від 20.08.2021.

З цих підстав, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачами доведено не визнання їх прав та інтересів прийняттям оскаржуваного рішення загальних зборів членів кооперативу, у зв`язку з чим суд першої інстанції правомірно розглянув позовні вимоги по суті заявлених вимог.

Стосовно суті спору колегія суддів зазначає наступне.

Як передбачено ст. 15 Закону України "Про кооперацію", вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства тощо.

Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу.

Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік.

Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

У разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу.

Пунктом 5.1 статуту відповідача (в редакції від 01.11.2021, том 1, а.с. 137) встановлено, що члени кооперативу мають право приймати участь в його управлінні, у тому числі обирати та бути обраними в органи управління.

Розділом восьмим статуту відповідача врегульовано, що вищим органом управління є загальні збори, які можуть проводитись як шляхом прямої участі усіх членів кооперативу так і участі уповноважених від гаражних рядів представників.

Згідно з п. 8.3 Статуту, уповноважені члени Кооперативу від рядів обираються членами Кооперативу відповідного ряду. Члени Кооперативу від ряду мають право обирати тільки одного уповноваженого від свого ряду. Члени Кооперативу від ряду мають право делегувати обраного уповноваженого члена від свого ряду до зборів уповноважених кооперативу від рядів та членів правління з наданням йому права вирішувати питання, що відносяться до компетенції загальних зборів Кооперативу.

Рішення загальних зборів членів Кооперативу від ряду є правомочним якщо за нього проголосували не менш ніж 51 відсоток членів відповідного ряду. Член Кооперативу відповідного ряду, якого на загальних зборах членів кооперативу відповідного ряду було висунуто кандидатом в уповноважені членів Кооперативу від ряду не може брати участь у голосуванні щодо своєї кандидатури.

Уповноважений членів Кооперативу від ряду, якого загальні збори членів кооперативу відповідного ряду делегують до зборів уповноважених кооперативу від рядів та членів правління з наданням йому права вирішувати питання, що відносяться до компетенції загальних зборів Кооперативу, не може брати участі у голосуванні щодо означеного питання.

Рішення загальних зборів членів Кооперативу від ряду обов`язково оформлюються: протоколом, що має містити порядок денний, розглянуті питання, прийняті рішення, результати голосування, список присутніх членів ряду з підписами, затвердження підписами головуючого та секретаря зборів; дорученням від членів кооперативу відповідного ряду про делегування повноважень уповноваженому членів кооперативу від ряду з наданням права вирішувати питання, що відносяться до компетенції загальних зборів кооперативу, до зборів уповноважених кооперативу від рядів та членів правління, що є невід`ємною частиною протоколу загальних зборів членів кооперативу від ряду з затвердженням підписами головуючого та секретаря зборів.

Таким чином, обрання свого представника членами Кооперативу від певного ряду гаражних боксів для участі у загальних зборах є визначеною статутом формою реалізації корпоративного права, що спростовує твердження відповідача про внутрішньо-організаційний характер цих відносин.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, статутом АГК «Північ» не встановлюються вимоги щодо скликання та проведення зборів членів Кооперативу від ряду. Статутом відповідача встановлено лише вимоги щодо документального оформлення відповідного рішення про обрання представника для участі у загальних зборах Кооперативу.

Колегія суддів враховує, що при вирішенні спорів, пов`язаних з порядком скликання і роботи членів Кооперативу від ряду, визначенням правомочності її засідання, необхідно застосовувати положення установчих документів кооперації.

У випадку їх неврегульованості в установчих документах застосовується аналогія закону в частині норм, що регулюють відповідні питання скликання та проведення загальних зборів кооперативу (обов`язковість повідомлення усіх членів кооперативну про загальні збори, надання інформації з питань порядку денного, правомочність, порядок прийняття рішення).

Вказане узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.01.2019 у справі № 145/1885/15-ц.

Більше того, Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/211/22 зазначив, що відсутність у статуті кооперативу та / або персональному меморандумі положення, що визначає обов`язок кооперативу повідомлення асоційованого члена про проведення загальних зборів, не звільняє кооператив від виконання такого обов`язку.

Отже, за таких умов судом має бути застосована за аналогією ст.16 Закону «Про сільськогосподарську кооперацію» у сукупності з приписами статей 14, 15 Закону «Про кооперацію».

Таким чином, колегія суддів відзначає, що у разі не урегульованості у статуті та законі порядку скликання зборів членів від рядів, має бути застосована аналогія закону в частині норм, що регулюють відповідні питання скликання та проведення загальних зборів.

А тому доводи в частині неврегульованості в статуті порядку обрання уповноваженого від 13 ряду, та відсутності обов`язку із повідомлення про скликання загальних зборів членів кооперативу від ряду колегія суддів відхиляє.

Відповідно до вимог ст. 15 Закону «Про кооперацію» про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Пунктом 8.7 Статуту встановлено, що про дату, місце час проведення та порядок денний загальних зборів (зборів уповноважених) членів Кооперативу члени (уповноважені) Кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше, ніж за 7 днів до визначеного строку їх проведення шляхом їх персонального повідомлення або розміщення вказаної інформації на дошці об`яв Кооперативу або на сайті Кооперативу. За рішенням правління та при наявності для цього достатніх коштів в Кооперативу, може бути проведена додаткова персональна поштова розсилка повідомлень членам Кооперативу щодо запланованих Загальних зборів членів Кооперативу.

Так, відповідач зазначає, що у Кооперативі використовуються сталі форми оповіщення про проведення зборів у рядах Кооперативу, зокрема, по телефону, через спільну групу в електронному месенджері, усне персональне повідомлення та розміщення оголошення, що узгоджується зі Статутом.

Водночас, відповідних доказів на підтвердження цих обставин відповідачем до матеріалів справи надано не було.

Колегія суддів зазначає, що обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення. У випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 916/2584/18, від 06.02.2020 у справі № 906/307/19).

А тому відповідач належними та допустимими доказами не довів повідомлення членів Кооперативу від ряду 13 про проведення зборів 20.02.2022.

Стосовно кворуму на загальних зборах членів кооперативу від 20.02.2022 колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до приписів ст. 15 Закону України «Про кооперацію» загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.

Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.

Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об`єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.

Відповідно до п. 8.3. Статуту рішення загальних зборів членів Кооперативу від ряду є правомочним якщо за нього проголосували не менш ніж 51 відсоток членів відповідного ряду.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії протоколу № 13 від 20.02.2022, присутніми на зборах зазначено 34 членів Кооперативу від ряду № 13, що складає 51% від загальної кількості членів ряду. Загальна кількість гаражних боксів у ряду 65.

По першому питанню 34 голосів «за»; по другому - 33 голосів «за»; по третьому - 34 голосів «за».

Згідно із Протоколом № 13 у голосуванні приймали участь власники гаражів, а саме №: 1357, 1339, 1361, 1336, 1352, 1362, 1307, 1331, 1306, 1314, 1327, 1333, 1335, 1340, 1330, 1341, 1316, 1312, 1364, 1308, 1345, 2017, 1342, 1343, 1329, 1334, 1338, 1363, 1346, 1356, 1360, 1348, 1358, 1349.

У той же час, з аналізу Протоколу № 13 та Додатку № 1 до нього вбачається наступне, що

- ОСОБА_28 обирався Уповноваженим членом від ряду № 13 як власник гаража № НОМЕР_1 , при цьому віддав голос, однак був зобов`язаний утриматися, оскільки позбавлений права приймати участь у голосуванні (приписи п. 8.3. статуту);

- ОСОБА_29 є власником гаражів № НОМЕР_2 та № 1343 у ряді № 13, право власності на яке за ним зареєстровано 28.02.2023, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 28.07.2023 № 340739193 та № 340739205 (том 1, а.с. 64-66);

- власником гаража № НОМЕР_3 був ОСОБА_30 , однак останній помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 19.10.2017 серії НОМЕР_4 , а відтак останній не міг голосувати; (том 1, а.с. 62)

- ОСОБА_31 є власником гаража 1316, тоді як довідка про членство видана 15.09.2022, а право власності зареєстровано 26.09.2022, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.02.2024 № 367815634; (том 3, а.с. 13, 17)

- у голосуванні приймає участь власник гаража № НОМЕР_5 ОСОБА_32 , при цьому довідка про членство видана 30.01.2024, а право власності зареєстровано 13.02.2024, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.02.2024 (том 3, а.с. 22-24)

- у голосуванні приймає участь власник гаража № НОМЕР_6 ОСОБА_33 , однак останній помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а право власності стосовно гаражного боксу перейшло лише 13.03.2023 до ОСОБА_34 та ОСОБА_35 (том 1, а.с. 14);

- у голосуванні приймає участь власник гаража № НОМЕР_7 ОСОБА_36 , при цьому довідка про членство видана 14.07.2023, а право власності зареєстровано 14.08.2023, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.02.2024 № 367821700. (том 3, а.с. 15)

А тому, як вірно встановлено судом першої інстанції, голоси ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 не мали бути врахованими під час голосувань на зборах 20.02.2022.

Доводи апелянта, що в кооперативі міститься інформація про наявність корпоративних прав лише щодо 55 його членів, на підтвердження чого відповідачем надавався витяг з реєстру власників гаражних боксів АГК «Північ» від 13 ряду станом на лютий 2022, колегія суддів відхиляє, оскільки не спростовує встановлених вище обставин та того, що сам відповідач у оскаржуваному рішенні визначав загальну кількість гаражних боксів у ряду у сумі 65.

А тому, з підстав, викладених вище, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що під час прийняття рішень загальними зборами членів кооперативу від ряду № 13 від 20.02.2022 був відсутній кворум, оскільки право голосувати мали фактично 26 членів Кооперативу, а не 34, як вказано у Протоколі № 13, що складає 40% (менше за 51%).

Безумовною підставою для визнання недійними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 927/546/18, від 28.01.2021 у справі № 910/15906/19, від 07.09.2021 у справі № 916/2506/20.

А тому, з підстав, зазначених вище, враховуючи на відсутність кворуму під час прийняття рішення зборів оформленого Протоколом № 13 та враховуючи відсутність доказів належного повідомлення позивача-2 про проведення зборів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів членів Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" від ряду № 13, яке оформлене протоколом загальних зборів членів кооперативу від ряду № 13 від 20.02.2022.

Також, додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 28.03.2024 заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнуто з Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 19 166,66 грн.

Стягнуто з Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 19 166,66 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження заявленого розміру витрат на правову допомогу позивач-1 додав до матеріалів справи копію договору № 164 про надання правової допомоги від 19.07.2022, укладеного між адвокатським об`єднанням «ВР Партнерс» та ОСОБА_1 , відповідно до умов якого адвокатське об`єднання зобов`язалось надати клієнту визначені цим договором юридичні послуги. (том 3, а.с. 70)

Додатком № 9 від 12.09.2023 до договору № 164 про надання правової допомоги від 19.07.2022 сторони встановили, що розмір гонорару адвокатського об`єднання за надання послуг, згідно цього договору, складається з загальної кількості годин, витрачених на надання послуг. 1 година наданої правової допомоги складає 2 000,00 грн. (том 3, а.с. 81)

Відповідно до акту наданих послуг від 04.03.2024 згідно договору № 164 про надання правової допомоги від 19.07.2022 сторони погодили види правової допомоги, загальна вартість яких становить 40 000,00 грн. Крім того, в акті сторони погодили, що вартість послуг за актом, які клієнт має сплатити, складає 20 000,00 грн, адже адвокатське об`єднання у справі № 910/14752/23 здійснює представництво інтересів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (том 3, а.с. 82)

Також сторони узгодили звіт про обсяг наданих послуг від 04.03.2024 згідно договору № 164 про надання правової допомоги від 19.07.2022. (том 3, а.с. 83)

Також, на підтвердження заявленого розміру витрат на правову допомогу позивач-2 додав до матеріалів справи копію договору № 263 про надання правової допомоги від 07.06.2023, укладеного між адвокатським об`єднанням «ВР Партнерс» та ОСОБА_2 , відповідно до умов якого адвокатське об`єднання зобов`язалось надати клієнту визначені цим договором юридичні послуги. (том 3, а.с. 57)

Додатком № 1 від 12.09.2023 до договору № 263 про надання правової допомоги від 07.06.2023 сторони встановили, що розмір гонорару адвокатського об`єднання за надання послуг, згідно цього договору, складається з загальної кількості годин, витрачених на надання послуг. 1 година наданої правової допомоги складає 2 000,00 грн. (том 3, а.с. 62)

Відповідно до акту наданих послуг від 04.03.2024 згідно договору № 263 про надання правової допомоги від 07.06.2023 сторони погодили види правової допомоги, загальна вартість яких становить 40 000,00 грн. Крім того, в акті сторони погодили, що вартість послуг за актом, які клієнт має сплатити, складає 20 000,00 грн, адже адвокатське об`єднання у справі № 910/14752/23 здійснює представництво інтересів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (том 3, а.с. 63)

Також сторони узгодили звіт про обсяг наданих послуг від 04.03.2024 згідно договору № 263 про надання правової допомоги від 07.06.2023.

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Апелянт стверджує про те, що правовий аналіз та попередні консультації з клієнтом, що передували прийняттю рішення про звернення до суду з позовною заявою та аналіз законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення судової практики в розумінні закону відшкодуванню не підлягають.

Водночас, відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності є, зокрема:

надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Тобто, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень правових питань Клієнту, аналіз законодавчої бази, що регулює спірні відносини, є видами адвокатської діяльності та входить до складу представництва інтересів у судах господарського судочинства та складення процесуальних документів правового характеру.

Апелянт зазначає, що у наведеному переліку підготовлених адвокатами документів відсутні відмінні від первісної позовної заяви сліди додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин.

Крім цього, за твердженням відповідача, представництво інтересів здійснювалося тими ж самими адвокатами, доводи наступних пояснень, заяв та клопотань фактично відповідали доводам, наведеними у первісній позовній заяві, а тому внесення підготовки таких документів до загального переліку наданих послуг здійснене з метою штучного збільшення обсягу наданих послуг та створення уявлення у клієнта про проведену значну роботу у вказаній справі.

Водночас, відповідні доводи колегія суддів відхиляє, оскільки вони не доводять неспівмірності заявленого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розміру витрат на правову допомогу за надані послуги.

Колегія суддів, дослідивши акти наданих послуг, встановила, що адвокатами позивачів було надано наступні послуги за договорами про надання правової допомоги:

1) Проведення правового аналізу наданих документів клієнтом, аналіз законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення судової практики, формування позиції та консультування клієнта у справі № 910/14752/23; підготовка та подання позовної заяви про визнання недійсним рішення загальних зборів від 18.09.2023 до Господарського суду міста Києва у справі № 910/14752/23 - вартість 20 000,00 грн - витрачено 10:00 годин.

2) Участь у судовому засіданні 08.11.2023 у справі № 910/14752/23 безпосередньо у приміщенні Господарського суду міста Києва - вартість 2 000,00 грн - витрачено 1 годину.

3) Підготовка та подання заперечення на клопотання про закриття провадження від 17.11.2023 до Господарського суду міста Києва у справі № 910/14752/23 - вартість 2 000,00 грн - витрачено 1 годину.

4) Підготовка та подання відповіді на відзив від 17.11.2023 до Господарського суду міста Києва у справі № 910/14752/23 - вартість 8 000,00 грн - витрачено 4 години.

5) Підготовка та подання додаткових пояснень від 31.01.2024 до Господарського суду міста Києва у справі № 910/14752/23 - вартість 2 000,00 грн - витрачено 1 годину.

6) Участь у судовому засіданні 01.02.2024 у справі № 910/14752/23 безпосередньо у приміщенні Господарського суду міста Києва - вартість 2 000,00 грн - витрачено 1 годину.

7) Підготовка та подання клопотання про приєднання доказів від 29.02.2024 до Господарського суду міста Києва у справі № 910/14752/23 - вартість 2 000,00 грн - витрачено 1 годину.

8) Участь у судовому засіданні 29.02.2024 у справі № 910/14752/23 безпосередньо у приміщенні Господарського суду міста Києва - вартість 2 000,00 грн - витрачено 1 годину.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Колегією суддів враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.

При цьому адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

У додатках до договорів погоджено, що розмір гонорару адвокатського об`єднання за надання послуг, згідно цього договору, складається з загальної кількості годин витрачених адвокатським об`єднанням на надання послуг. 1 година наданої правової допомоги адвокатським об`єднанням клієнту за цим договором складає 2 000,00 грн.

А тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вартість послуг та витрачений час, які зазначені в пунктах 1, 3, 4, 5, 7 наданих представником позивача звітів відповідають критерію розумності, такі витрати мають характеру необхідних, співрозмірні із виконаною роботою в суді першої інстанції. Витрати позивачів на професійну правничу допомогу були фактичними та неминучими, а їх розмір - обґрунтований.

Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції, кількість витраченого часу на участь представників позивачів у судових засіданнях не підтверджується наявними у справі доказами.

Так, представники позивачів вказують, що судові засідання у справі № 910/14752/23 тривали по 1 годині кожне.

Однак, відповідно до протоколів судових засідань, вказані судові засідання тривали:

- 19.10.2023 з 10:59 год по 11:10 год - 10 хв.;

- 01.02.2024 з 14:22 год по 15:21 год - 1 год;

- 29.02.2024 з 14:09 год по 15:09 год - 1 год.

Тобто, з урахуванням витраченого часу, вартість участі в судових засіданнях 01.02.2024 та 29.02.2024 складає по 2 000,00 грн за кожне, а в судовому засіданні 19.10.2023 - 333,33 грн.

З цих підстав, враховуючи вищевикладені обставини, суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь кожного із позивачів по 19 166,66 грн. витрат на професійну правничу.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне і обґрунтоване рішення, яка відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржником не доведено обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог не надано, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 29.02.2024 та додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 28.03.2024 у справі № 910/14752/23, отже підстав для їх скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Судові витрати (судовий збір) за подачу апеляційної скарги на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржника.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційні скарги Автогаражного кооперативу по експлуатації гаражів та зберіганню транспортних засобів "Північ" на рішення господарського суду міста Києва від 29.02.2024 та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 28.03.2024 у справі № 910/14752/23 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 29.02.2024 та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 28.03.2024 у справі № 910/14752/23 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/14752/23 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 13.11.2024.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Барсук

Є.Ю. Пономаренко