Ухвала

від 11.11.2024 по справі 14/257

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

11.11.2024 Справа №14/257

за скаргою: б/н від 13.10.2024 Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» на бездіяльність державного виконавця у справі:

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь

до відповідача: Міського комунального підприємства «Маріупольтепломережа», м.Маріуполь

про стягнення 615698,30 грн

за участю: Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

Суддя Паляниця Ю.О.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 22.11.2006 позов Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Міського комунального підприємства «Маріупольтепломережа» про стягнення заборгованості за електроенергію в сумі 615698,30 грн задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача вартість безпідставно отриманої електричної енергії та послуг на її передачу в сумі 432053,60 грн, витрати за державним митом в сумі 4320,53 грн та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 82,80 грн.

11.12.2006 на виконання вказаного рішення Господарським судом Донецької області видано відповідний наказ.

14.10.2024 Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» звернулось до господарського суду із скаргою б/н від 13.10.2024 про:

1) визнання неправомірною бездіяльності Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції по примусовому виконанню наказу Господарського суду Донецької області №43/632 виданого 22.03.2004 про стягнення з Міського комунального підприємства «Маріупольтепломережа» на користь Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» заборгованості за надані послуги теплопостачання у сумі 2110897,91 грн, витрат за державним митом у сумі 1700 грн, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн за ВП №67106328;

2) зобов`язання Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції здійснити усі передбачені заходи по примусовому виконанню наказу Господарського суду Донецької області №43/632 виданого 22.03.2004 про стягнення з Міського комунального підприємства «Маріупольтепломережа» на користь Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» заборгованості за надані послуги теплопостачання у сумі 2110897,91 грн, витрат за державним митом у сумі 1700 грн, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн за ВП №67106328 в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» зокрема, але не виключно:

- по отриманню інформації щодо отримання від Міського комунального підприємства «Маріупольтепломережа» декларації про доходи та майно, а також фінансової звітності, та у випадку неподання або подання недостовірних відомостей про доходи і майновий стан, ненадання на вимогу державного виконавця декларації про доходи та майно здійснити заходи щодо притягнення Міського комунального підприємства «Маріупольтепломережа» до передбаченої законом відповідальності;

- по отриманню інформації щодо виявлення рахунків, електронних гаманців Міського комунального підприємства «Маріупольтепломережа»;

- по отриманню інформації щодо виявлення нерухомого майна Міського комунального підприємства «Маріупольтепломережа» (в т.ч. земельних ділянок, які не мають кадастрового номеру та нерухомого майна, право на яке реєструвалося до 2013 року);

- по отриманню інформації щодо виявлення рухомого майна Міського комунального підприємства «Маріупольтепломережа», зокрема сільскогосподарської техніки, водних суден та ін. (направити запити до Держпродспоживслужби, Державної інспекції сільського господарства України та інших державних органів);

- по отриманню інформації щодо виявлення майнових прав, зокрема, корпоративних прав, акцій, прав інтелектуальної власності Міського комунального підприємства «Маріупольтепломережа»;

- по отриманню інформації щодо майна/коштів, які Міське комунальне підприємство «Маріупольтепломережа» отримало від інших осіб, або яке знаходиться у інших осіб (необхідно отримати від органів Державної податкової служби України інформацію з реєстру податкових накладних, а також про господарські операції та зареєстровані Міським комунальним підприємством «Маріупольтепломережа» чи по відношенню до Міського комунального підприємства «Маріупольтепломережа» податкові накладні за період з 2021 по 2024 роки, оскільки отримана інформація може вказувати на осіб, які мають заборгованість перед Міським комунальним підприємством «Маріупольтепломережа» та на яку можна звернути стягнення);

- щодо виходу державного виконавця за місцезнаходженням Міського комунального підприємства «Маріупольтепломережа», або за місцезнаходженням майна Міського комунального підприємства «Маріупольтепломережа» для виявлення, опису та оцінки такого майна;

- щодо звернення до правоохоронних органів про притягнення до кримінальної відповідальності керівника Міського комунального підприємства «Маріупольтепломережа», юридичної особи, відповідно до ст.382 Кримінального Кодексу України;

- по виклику посадових осіб Міського комунального підприємства «Маріупольтепломережа», яке є юридичною особою, з приводу виконавчого документу, а у разі якщо боржник не з`явився за викликом виконавця, звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

- по отриманню у посадових осіб Міського комунального підприємства «Маріупольтепломережа» пояснень за фактом невиконання рішення або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

- по зверненню до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника Міського комунального підприємства «Маріупольтепломережа» за межі України до виконання зобов`язань за рішенням суду.

Відповідно до інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є відкритим, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.12.2022 (суддя Ніколаєнко Р.А.) у справі №908/2252/22 порушено провадження про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника. 21.12.2022 на офіційному сайті Вищого господарського суду України під номером 69765 опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь».

Стаття 7 Кодексу України з процедур банкрутства встановлює порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник.

Відповідно до ч.1 ст.7 цього кодексу спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Відповідно до ч.3 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Отже, норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів. Вказана позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі №918/335/17, Верховним Судом у постановах від 30.01.2020 у справі №921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі №910/1116/18.

У постанові від 29.08.2022 у справі №910/10877/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначав, що установлена вимогами ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства концентрація майнових спорів за участю боржника виключно в межах справи про банкрутство дозволяє здійснювати ефективний судовий контроль щодо збереження майнових активів боржника у його розпорядженні, з метою відновлення платоспроможності такого боржника або належного формування ліквідаційної маси банкрута.

Результати розгляду скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, пов`язані із виконанням судового рішення, ухваленого за результатом майнового спору за участі боржника, можуть впливати на рух його майнових активів.

Тому, попри те, що майновий спір за участі боржника було вирішено до відкриття провадження у справі про його банкрутство, однак розгляд в подальшому процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у господарській справі, ухвалених за результатами розгляду такого майнового спору, має відбуватися за правилами Господарського процесуального кодексу України з обов`язковим урахуванням положень ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства.

Тобто, у такому випадку, скарга на дії (бездіяльність) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця має розглядатися господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, безвідносно до того, що сам майновий спір не розглядався у межах такої справи (оскільки був вирішений до відкриття провадження у справі про банкрутство).

У постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 13.04.2023 у справі № 910/21981/16 викладений правовий висновок щодо юрисдикції господарських судів стосовно спорів, стороною яких є боржник у справі про банкрутство. Зокрема, Верховний Суд у цій постанові зазначив, що з введенням в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства справи у спорах, наслідком вирішення яких може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника у справі про банкрутство, а також спори з вимогами до боржника за правилами ст.7 цього Кодексу підлягають розгляду виключно у межах справи про його банкрутство.

Системний аналіз змісту приписів ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства у сукупності зі ст.ст.20, 30 Господарського процесуального кодексу України щодо предметної та територіальної юрисдикції (підсудності) свідчить, що принцип концентрації в межах справи про банкрутство всіх спорів, у яких стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна є універсальним і норми Господарського процесуального кодексу України чи Кодексу України з процедур банкрутства не встановлюють винятків із цього правила, що забезпечує дієвість механізму забезпечення реалізації принципу конкурсного імунітету, а також судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, за яким усі рішення чи дії, що можуть вплинути на майнові активи боржника, мають бути підконтрольні суду, що здійснює провадження у справі про банкрутство.

Також, конкретизуючи (уточнюючи) висновки, викладені у постанові від 29.08.2022 у справі №910/10877/17, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 13.04.2023 у справі №910/21981/16 зробив висновок щодо співвідношення приписів ст.ст.339, 340 Господарського процесуального кодексу України та ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, що пов`язані з виконанням судового рішення, ухваленого за результатом майнового спору, стороною якого є боржник. Зокрема, Верховний Суд зазначив, що сутність судового контролю за виконанням судових рішень полягає у розгляді та вирішенні судом скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Підставою для здійснення такого контролю є звернення сторони виконавчого провадження, яка вважає, що відповідним рішенням (дією, бездіяльністю) порушено її права, оскільки на дату такого звернення добровільно не виконані її вимоги виконавцем/посадовою особою державної виконавчої служби або приватним виконавцем.

Тож питання, що є предметом розгляду суду під час судового контролю за виконанням судових рішень, має усі характерні ознаки спору, оскільки постає як стан невизначеності у правах та обов`язках її учасників, що має бути усунутий судовим рішенням. Та обставина, що спір цей є суто процесуальним, особливого значення в розглядуваному контексті не має. Адже за змістом ч.1 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства саме господарський суд, що здійснює провадження у справі про банкрутство, розглядає спори, стороною яких є боржник, причому частина друга цієї статті конкретизує, що до таких спорів, зокрема, належать спори щодо інших вимог до боржника, тобто спори, які тим чи іншим чином стосуються інших вимог до боржника.

Тому в разі оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, які стосуються виконання судового рішення, ухваленого у спорі за участю боржника в межах справи про банкрутство відповідно до приписів ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, очевидно, що така скарга (заява, позов) підлягає розгляду судом, який розглянув справу в майновому спорі чи іншому спорі з вимогами до боржника як суд першої інстанції (ст.340 Господарського процесуального кодексу України), тобто судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, навіть за умови, що відповідачем є суб`єкт владних повноважень згідно з абзацом четвертим частини другої цієї норми.

Верховний Суд наголосив, що вирішуючи питання, пов`язані з оскарженням рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо примусового виконання (звернення стягнення на кошти та інше майно) за рішеннями у спорах (правовідносинах), стороною яких є боржник у справі про банкрутство, які були вирішені поза межами справи про банкрутство до введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства або з інших причин, господарським судам слід урахувати у системному взаємозв`язку ст.ст.339, 340 Господарського процесуального кодексу України та ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, керуючись пріоритетом приписів спеціального закону - Кодексу України з процедур банкрутства, а також закріпленими у цьому законі принципами концентрації всіх спорів, стороною яких є боржник, у межах справи про банкрутство та судового контролю у відносинах банкрутства (неплатоспроможності).

Частиною 4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, з огляду на те, що розглядувана скарга стосується оскарження бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого в майновому спорі у справі №14/257, і результат її розгляду може вплинути на майнові активи Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», господарський суд дійшов висновку про передачу матеріалів цієї скарги на розгляд Господарського суду Запорізької області в межах справи №908/2252/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь».

У зв`язку з перебуванням судді Паляниці Ю.О. у відпустці на дату надходження скарги б/н від 13.10.2024 Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», питання щодо передання цієї скарги за підсудністю вирішено після закінчення відпустки судді.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.20, 30, 31, 234 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.1, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

Матеріали скарги б/н від 13.10.2024 Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» на бездіяльність державного виконавця передати до Господарського суду Запорізької області для розгляду в межах провадження у справі №908/2252/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь».

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку норм ст.ст.255-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.О.Паляниця