Рішення

від 05.11.2024 по справі 911/11/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2024 р. м. Житомир Справа № 911/11/24

Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Звєрєвої С.Р.

за участю представників сторін:

від позивачів 1-2: не прибули

від відповідача: Ліпська-Романченко Г.Д., адвокат, ордер серії АМ №1086632 від 01.05.2024

взяла участь: Цеміна Н.Ю., прокурор, посвідчення №071195 від 01.03.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі 1. Державної екологічної інспекції Столичного округу, 2. Богуславської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Комета"

про відшкодування збитків, завданих державі внаслідок самовільного користування надрами у сумі 933741,48 грн

Процесуальні дії по справі.

Господарський суд Житомирської області відповідно до ухвали суду від 22.04.2024 розглянув справу за позовом Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі 1. Державної екологічної інспекції Столичного округу, 2. Богуславської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Комета" про відшкодування збитків, завданих державі внаслідок самовільного користування надрами у сумі 933 741, 48 грн, перше підготовче засідання з розгляду справи по суті призначив на 23.05.2024 о 10:00.

Суд ухвалою від 23.05.2024 відклав підготовче засідання на 01.07.2024 о 11:00, вжив заходи по підготовці справи до розгляду.

Суд ухвалою від 01.07.2024 оголосив перерву в підготовчому засіданні до 04.07.2024 о 14:30; повернув без розгляду клопотання Житомирської обласної прокуратури від 01.07.2024 за №12-421вих-24 (вх. г/с №01-44/1942/24 від 01.07.2024) про залучення Державної служби геології та надр України третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.

Суд ухвалою від 04.07.2024 оголосив перерву в підготовчому засіданні до 30.07.2024 о 12:00.

Суд ухвалою від 30.07.2024 закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 05.09.2024 о 11:00. Одночасно зазначив ТОВ "ТД Комета" надіслати заперечення (аргументи, міркування) на клопотання прокурора щодо листа Державної служби геології та надр України від 04.07.2024 №18504-24.

Суд в межах судового розгляду справи по суті прийняв такі ухвали: від 05.09.2024 про оголошення перерви до 24.09.2024о 12:00; від 24.09.2024 про оголошення перерви до 15.10.2024 о 14:30; від 15.10.2024 про оголошення перерви до 05.11.22024 о 14:30.

В судовому засіданні 05.11.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу та Богуславської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Комета" про стягнення збитків, завданих державі внаслідок самовільного користування надрами у сумі 933 741,48 грн (тут і далі за текстом - Прокурор, Екологічна інспекція, Сільська рада, Товариство).

В обґрунтування фактичних підстав позову Прокурор наводить, серед іншого, наступні обставини. Наказом Державної служби геології та надр України від 12.12.2008 № 643, у зв`язку з порушенням ТОВ "ТД Комета" вимог законодавства у сфері надрокористування, зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами № 818 від 17.03.1997, виданого з метою видобування незмінених гранітів тощо з частин №1 та № 2 ділянки Мисайлівської Богуславського родовища, розташованого у Київській області. Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України у період з 10.01.2022 по 21.01.2022 проведено планову перевірку дотримання ТОВ "ТД Комета" вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин, під час якої встановлено, що Товариство здійснює видобування корисних копалин на наданій йому в користування ділянці надр під час зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 818, про що складено акт №06-03/22/2022-01п від 21.01.2022. Довідкою ТОВ "ТД Комета" №2/1 від 12.01.2022 підтверджується видобуток корисних копалин частин №1 ділянки Мисайлівської Богуславського родовища за період з 12.12.2008 по 12.01.2022 в обсязі 0,1974 тис. метрів кубічних. З метою усунення встановлених під час перевірки порушень законодавства у сфері надрокористування у строк до 09.03.2022 посадовими особами Держгеонадра видано припис від 28.01.2022 №129-14/06. В подальшому, на підставі звернення Київської обласної прокуратури щодо розрахунку збитків, завданих внаслідок незаконного видобування ТОВ "ТД Комета" корисних копалин, Держгеонадра на підставі Методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затвердженої наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 29.08.2011 №303, 26.10.2023 здійснено розрахунок збитків з використанням наданого Товариством обсягу видобутку гірничої маси за період з 12.12.2008 по 12.01.2022 в кількості 197,4 метрів кубічних на загальну суму 993 741, 48 грн.

Самовільним видобутком корисних копалин в період зупинення дії спецдозволу на користування надрами № 818 від 17.03.1996 у період з 12.12.2008 по 12.01.2022, доводить Прокурор, ТОВ "ТД Комета" порушено вимоги ст. 24, абз. 3 ст. 56 Кодексу України про надра, ч. 8 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Відповідно до ст. 67 Кодексу України про надра, підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Аналогічного змісту приписи викладено у ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Процесуальні підстави представництва інтересів держави в суді обґрунтовано насамперед посиланням на ст. 61 Кодексу про надра про те, що державний контроль за використанням і охороною надр у межах своєї компетенції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду ( контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою КМУ від 19.04.2017 № 275, остання є таким центральним органом виконавчої влади. Наказом Державної екологічної інспекції України від 01.06.2021 № 253 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію Столичного округу, яка відповідно до п.9 цього Положення уповноважена пред`являти претензії про відшкодування шкоди, збитків і витрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належить до її компетенції, розрахунок їх розміру та звернення до суду з відповідними позовами.

На підставі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Київська обласна прокуратура листом від 29.11.2023 №12/2 1203вих-23 повідомила Державну екологічну інспекцію Столичного округу про необхідність вжиття заходів претензійно - позовної роботи щодо ТОВ "ТД Комета", надавши можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави самостійно шляхом звернення з позовом до суду про стягнення збитків в сумі 933 741,48грн на підставі наданих копій всіх необхідних для цього документів. Натомість Державною екологічною інспекцією Столичного округу листом від 11.12.2023 №9/6/2-28/3677 повідомлено про невжиття відповідних заходів та про відсутність заперечень проти подання позовної заяви про стягнення з ТОВ "ТД Комета" завданих державі збитків Київською обласною прокуратурою. Оскільки Державна екологічна інспекція Столичного округу, як орган державного контролю у сфері охорони надра, незважаючи на очевидний характер порушень з боку ТОВ "ТД Комета" не здійснює захист інтересів держави та не звертається із позовом про відшкодування збитків до суду, є підстави для представництва таких інтересів прокурором.

Сільська рада у заяві у заяві від 23.05.2024 просила Суд розглядати справу без їх участі, натомість позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

У відзиві на позов Товариство проти позову заперечує та доводить, що дію спеціального дозволу №818 від 17.03.1997 було продовжено на підставі наказу Державної служби геології та надр України від 17.10.2017 №445, оприлюдненого на офіційному сайті Державної служби геології та надр України (https://www.geo.gov.ua/diyalnist/nakazy/arhiv-nakaziv/).

Товариство у відзиві доводить, що питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку, переоформлення, поновлення дії, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовано Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМУ від 30.05.2011 №615, вказаний порядок був чинний на момент прийняття Державної служби геології та надр України від 17.10.2017 №445 "Про продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами".

Товариство стверджує, що відповідно до змісту спеціального дозволу №818 від 17.03.1997, наданого суду до відзиву, дія вказаного дозволу продовжена на підставі Державної служби геології та надр України від 17.10.2017 №445 на 20 років, а саме до 17.03.2037, тому у Товариства з 17.03.1997 до 17.03.2037 виникає правомірне, законне право надрокористування Богуславського родовища Мисайлівської ділянки.

Товариство доводить, що процедура як отримання так і продовження терміну дії дозволів на законодавчому рівні передбачає певну процедуру: виконання необхідних умов, здійснення перевірки, винесенні відповідних висновків, виконання рекомендацій, звітність, тощо.

Товариство стверджує, що йому невідомо про існування наказу Державної служби геології та надр України від 12.12.2008 №643, даний наказ не отримував, а Прокурором до позовної заяви не долучено докази про отримання Товариством такого наказу.

Товариство доводить, що спеціальний дозвіл №818 від 17.03.1997, дія якого продовжена до 2037 року на законних підставах, був чинним у період з 12.12.2008 до 12.01.2022, тому відсутні обставини самовільного видобутку корисних копалин Товариства на Богуславському родовищі Мисайлівської ділянки та незаконного заподіяння шкоди ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що виключає вину Товариства у спірних правовідносинах.

Прокурор у відповіді на відзив доводить, що Товариство ототожнює поняття "продовження" терміну дії спеціального дозволу на користування надрами з "поновленням" дії спеціального дозволу. Спеціальний дозвіл №818 виданий 17.03.1997 строком на 20 років, наказом №445 від 17.10.2017 було продовжено строк дії вказаного спеціального дозволу у зв`язку із спливом 20 річного строку дії його видачі (п. 14 Порядку №615 від 30.05.2011). При цьому, вказаний наказ ніяким чином не стосується зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами. Спеціальний дозвіл на користування надрами зупинено 12.12.2008 року №643, в свою чергу, наказу про поновлення його дії (після зупинення) не було.

Прокурор доводить, що продовження та поновлення спеціального дозволу на користування надрами мають різне правове регулювання. Зупинення дії дозволу не є підставою для переривання строку його дії.

Прокурор стверджує, що законодавством передбачено, що раніше виданий спеціальний дозвіл на користування надрами у разі прийняття рішення про зупинення його дії продовжує бути чинним, строк його дії продовжує спливати, а надрокористувач ділянки надр, визначеної дозволом. Звертає увагу на те, що Порядком розмежовано поняття дії та строку дії спеціального дозволу. Ситуація, за якої строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 17.03.1997 №818 продовжено у 2017 році до 2037 року з одночасною відсутністю рішення про поновлення його дії, не суперечить наведеним вище положенням чинного законодавства. В одному випадку держава в особі уповноваженого органу не заперечує проти продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами на умовах та у спосіб, передбачені дозволом та чинним законодавством. В іншому випадку в особі уповноваженого органу очікує на усунення надрокористувачем раніше виявлених порушень, що дасть йому змогу продовжити надрокористування на підставі рішення наданого та продовженого спеціального дозволу. Звертає увагу на те, що починаючи з 2011 року лише Державна служба геології та надр України могла прийняти рішення (наказ) про поновлення дії спеціального дозволу на користування надрами від 17.03.1997 №818.

Прокурор на спростування доводів Відповідача щодо незнання про існування наказу Державної служби геології та надр України від 12.12.2008 №643, яким дія спеціального дозволу на користування надрами №818 була зупинена доводить, що у Акті №06-03/22/2022-01п від 21.01.2022 у п. 4 розділу "Опис виявлених порушень законодавства" зазначено, що надрокористувач після зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №818 від 17.03.1997 не зупинив проведення на наданій йому в користування ділянці надр роботи, передбачені цим спеціальним дозволом (дія дозволу зупинена відповідно до наказу Держгеонадр (насправді - Мінприроди) від 12.12.2008 №643); зазначений акт підписаний 21.01.2022 представником ТОВ "ТД "Комета" за довіреністю №1-22 від 10.01.2022 Іваницьким В.В. без заперечень.

Відповідач у запереченні на відповідь на відзив вважає доводи Прокурора безпідставними та вказує на те, що у п. 15 Порядку №615 від 30.05.2011 зазначено про те, що надрокористувачеві відмовляється у продовженні строку дії дозволу у разі, зокрема, невиконання ним умов користування надрами, передбачених дозволом або відповідною угодою. Тоді як у п. 14 вказаного Порядку врегульований виключно обсяг документів, який має подати заявник для продовження строку дії дозволу.

Відповідач доводить, що право продовження строку дії спеціального дозволу залишається незмінним та надається надрокористувачам за умови відсутності порушень ними умов користування надрами. Процедура як отримання так і продовження терміну дії дозволів на законодавчому рівні передбачає певну процедуру: виконання необхідних умов, здійснення перевірки, винесенні відповідних висновків, виконання рекомендацій, звітність, тощо.

Відповідач стверджує, що якщо б в дійсності спеціальний дозвіл №818 від 17.03.1997 року був зупинений у 2008 році у зв`язку з наявністю порушень користування надрами та якщо недоліки були не усунуті, то Державна служба геології та надр України не прийняла б рішення про визнання строку дії спеціального дозволу продовженим у 2017 році, так як таке рішення суперечитиме пунктам 14, 15, 25 Порядку №615, адже для прийняття рішення про продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами має бути дотримана певна процедура, передбачена на той час Порядком №615.

Відповідач звертає увагу на те, що у разі зупинення дозволу у 2008 році та невжиття відповідачем заходів для усунення причин зупинення діях дозволу в установлений строк, то відповідно норм законодавства Державна служба геології та надр України мала б припинити (анулювати) спеціальний дозвіл №818 від 17.03.1997.

Прокурор у поясненнях від 04.07.2024 доводить, що відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію Столичного округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.06.2021 №253, Держекоінспекція Столичного округу є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції України та відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства про охорону земель та надр, у тому числі в частині охорони та раціонального використання надр (п. 2 ч. 2 розділу 2 Положення). У правовідносинах, що виникли, саме Державна екологічна інспекція Столичного регіону на даний час є органом, уповноваженим звертатися з позовом з метою захисту порушених інтересів держави, тому у даному випадку, що Державна екологічна інспекція Столичного регіону, як орган державного контролю у сфері охорони надр, орган, що уповноважений здійснювати функції у спірних правовідносинах, незважаючи на очевидний характер порушень з боку відповідача, володіючи інформацією про заподіяні та невідшкодовані збитки, не здійснює захист інтересів держави, фактично не реалізує свої повноваження та не звертається із позовом про відшкодування збитків до суду.

Відповідач у письмовому поясненні від 19.08.2024 серед іншого, доводить про те, що якби в дійсності спеціальний дозвіл №818 від 17.03.1997 був зупинений у 2008 у зв`язку з наявністю порушень користування надрами та якщо недоліки не були усунуті, то Державна служба геології та надр України не прийняла б рішення про визнання строку дії спеціального дозволу продовженим у 2017 році, оскільки таке рішення суперечитиме пунктам 14, 15, 25 Порядку №615, адже для прийняття рішення про продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами має бути дотримана певна процедура передбачена на той час Порядком №615.

Відповідач у клопотанні від 02.10.2024 просив суд долучити до матеріалів справи копію спеціального дозволу на користування надрами №818 від 17.03.1997 та Угоди №818 від 28.11.2017 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин з додатками.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

1. На підставі наказу Державної служби геології та надр України "Про затвердження Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України на 2022 рік" за №900 від 25.11.2021 затверджено Річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України на 2022 рік, зокрема, щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Комета" (код ЄДРПОУ 38658854) зазначено дату початку перевірки - 10.01.2022.

2. Згідно наказу Державної служби геології та надр України "Про проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України у січні 2022 року" за №944 від 07.12.2021 наказано провести планові перевірки діяльності надрокористувачів, зазначених у Переліках надрокористувачів, щодо яких буде здійснюватися державний геологічний контроль у січні 2022 року, зокрема, щодо дотримання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення надр та раціонального і ефективного використання надр України (видобування металевих руд, неметалевих корисних копалин, горючих твердих корисних копалин) щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Комета" (код ЄДРПОУ 38658854).

3. З 10.01.2022 до 21.01.2022 Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України було проведено планову перевірку Товариства щодо дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин.

За результатами проведеної перевірки складено Акт складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр №06-03/2022-01/п(03) від 21.01.2022 (тут і далі за текстом - Акт №06-03/22/2022-01/п (03) (а.с. 25-37, т. 1).

У вступній частині Акту №06-03/22/2022-01/п (03) визначено види об`єктів та/або види господарської діяльності (із зазначенням коду згідно з КВЕД), щодо яких проводиться захід: Код КВЕД 08.11 Добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинястого сланцю; номер та дата спеціального дозволу на користування надрами:№818 від 17 березня 1997 року; вид користування надрами: видобування; мета спеціального дозволу на користування надрами: видобування незмінених гранітів, придатних для видобування блоків та виробництва облицювальних виробів з них та порушених вивітрюванням гранітів, придатних для виробництва щебеню; відходи придатні для виробництва щебеню і каменю бутового; родовище та його місцезнаходження: Богуславське родовище ділянка Мисайлівська, Київська область, Богуславський р-н, 2,0 км на захід від м. Богуслав; корисна копалина (загального/місцевого значення): граніт (загального значення).

У розділі "Опис виявлених порушень вимог законодавства", зокрема, вказано, що надрокористувач ТОВ "ТД Комета" після зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №818 від 17 березня 1997 року не зупинив проведення на наданій йому в користування ділянці надр роботи, передбачені цим спеціальним дозволом на користування надрами (дія дозволу зупинена відповідно до наказу Держгеонадр від 12.12.2008 №643). Відповідно до довідки від 12.01.2022 №2/1 та маркшейдерської документації видобуток за період з 12.12.2008 по 12.01.2022 склав 0,1974 м.3, що є порушенням ст. 65 Кодексу України про надра.

В графі "Пояснення, зауваження або заперечення щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) та цього Акту перевірки" відсутні будь-які пояснення, заперечення чи зауваження.

Примірник Акту №06-03/22/2022-01/п (03) підписано та отримано 21.01.2022 інспектором з охорони праці ТОВ "ТД Комета" В.В. Іваницьким (діяв на підставі довіреності №1-22 від 10.01.2022).

Під час здійснення перевірки Центральний міжрегіональний відділ Департаменту державної геологічного контролю Державної служби геології та надр України здійснив запит до Товариства щодо інформації щодо належності суб`єкта господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік до виду суб`єкта господарювання за класифікацією суб`єктів господарювання.

Товариство довідкою за вих. №2/1 від 12.01.2022 повідомило щодо об`ємів видобутку гірничої маси на Богуславському родовищі ділянці Мисайлівська (частина 1) в період з 12.12.2008 по 12.12.2021, а саме: 2009 рік - 0,0 тис. м.3; 2010 рік - 0,0 тис. м.3; 2011 рік - 0,0 тис. м.3; 2012 рік - 0,0 тис. м.3; 2013 рік - 0,0 тис. м.3; 2014 рік - 0,0 тис. м.3; 2015 рік-0,067 тис.м.3; 2016 рік - 0,0 тис. м.3; 2017 рік - 0,0 тис. м.3; 2018 рік - 0,049 тис. м.3; 2019 рік - 0,018 тис. м.3; 2020 рік - 0,048 тис. м.3; 2021 рік - 0,0154 тис. м.3.

4. За наслідками планової перевірки Товариства, 28.01.2022 за №129-14/06 провідним спеціалістом Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України О.В. Кушеєвим складено припис та надано строк для усунення порушень вимог законодавства у сфері надрокористування до 09.03.2022 (а.с. 42-43, т. 1).

5. Державна служба геології та надр України згідно Методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затвердженої наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 29.08.2011 №303 здійснила 26.10.2023 розрахунок збитків за порушення законодавства про використання про охорону надр при самовільному користуванні надрами Товариства на суму 933 741, 48 грн.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Щодо підстав процесуального представництва прокурором інтересів держави в суді.

Верховний Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 20 вересня 2018 року у справі №924/1237/17, від 18 серпня 2020 року у справі №914/1844/18, від 08 грудня 2020 року у справі №908/1664/19.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у п. 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц).

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Суд зобов`язаний дослідити чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

При цьому саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі №910/6144/18, від 06 серпня 2019 року у справі № 912/2529/18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 наведено такі правові висновки:

"Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (пункт 37).

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (пункт 38).

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (пункт 40).

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (пункт 43)".

Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.

Суд зазначає, що даний позов подано в інтересах Державної екологічної інспекції Столичного округу та Богуславської міської ради.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовують в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначають орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У даній справі предметом захисту інтересів держави є суспільні відносини щодо охорони навколишнього природного середовища, зокрема законодавчо визначений порядок користування надрами, в частині відшкодування збитків, завданих їх самовільним використанням.

За статтею 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси, які знаходяться в межах території економічної зони є об`єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Зазначені положення також містяться в статті 324 Цивільного кодексу України.

Порушення встановленого законом порядку користування надрами, а також невідшкодування спричинених такими порушеннями збитків перешкоджає реалізації державної політики щодо забезпечення ефективної охорони, належного захисту та раціонального використання надр, а відтак є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду в інтересах держави.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою КМУ від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Відповідно до п. 9 Положення про Державну екологічну інспекцію Столичного округу , затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.06.2021 № 253, до функцій Державної екологічної інспекції Столичного округу належить пред`явлення претензій про відшкодування шкоди, збитків і витрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належить до її компетенції, розрахунок їх розміру та звернення до суду з відповідними позовами.

На підставі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Київська обласна прокуратура листом від 29.11.2023 №12/2 1203вих-23 повідомила Державну екологічну інспекцію Столичного округу про необхідність вжиття заходів претензійно - позовної роботи щодо ТОВ "ТД Комета", надавши можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави самостійно шляхом звернення з позовом до суду про стягнення збитків в сумі 933 741,48грн на підставі наданих копій всіх необхідних для цього документів. Натомість Державною екологічною інспекцією Столичного округу листом від 11.12.2023 №9/6/2-28/3677 повідомлено про невжиття відповідних заходів та про відсутність заперечень проти подання позовної заяви про стягнення з ТОВ "ТД Комета" завданих державі збитків Київською обласною прокуратурою. Оскільки Державна екологічна інспекція Столичного округу, як орган державного контролю у сфері охорони надра, незважаючи на очевидний характер порушень з боку ТОВ "ТД Комета" не здійснює захист інтересів держави та не звертається із позовом про відшкодування збитків до суду, є підстави для представництва таких інтересів прокурором.

Щодо вирішення спору по суті.

1.Предметом спору у справі є матеріально-правова вимога про стягнення збитків у розмірі 933 741, 48 гривень, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами за відсутності спеціального дозволу на користування надрами.

2. Відповідно до положень частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Відповідно до статей 66, 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Положеннями статті 1 Кодексу України про надра визначено, що надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Згідно частини 1 статті 3 Кодексу України про надра гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.

Статтею 14 Кодексу України про надра визначено, що надра надаються у користування, зокрема, для видобування корисних копалин.

Статтями 16 та 19 Кодексу України про надра встановлено режим користування надрами, який вимагає отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Згідно частини 3 статті 24 Кодексу України про надра права та обов`язки користувача надр виникають з дня отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угоди про розподіл продукції - з дня набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено самою угодою, та діють до завершення строку дії спеціального дозволу на користування надрами або до набрання законної сили рішенням суду про дострокове припинення права користування надрами (анулювання спеціального дозволу на користування надрами) з підстав, встановлених цим Кодексом.

Статтями 65 та 67 цього Кодексу передбачено, що порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, зокрема, винні у самовільному користуванні надрами. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Положеннями статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Отже, чинним законодавством встановлено самостійні підстави для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зокрема внаслідок самовільного користування надрами.

3. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (тут і далі за текстом - ЦК України) підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, завдання майнової шкоди.

Правове регулювання цивільно-правової відповідальності за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Стягнення збитків за самовільне користування надрами є одним із видів цивільно-правової відповідальності.

Для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, майнової шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи та шкодою і вини особи, яка завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 17 квітня 2018 року по справі №909/285/16, від 04 травня 2022 року у справі №922/3228/20.

Отже, загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом статті 1166 ЦК України є:

- протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду,

- шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди,

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та

- вина особи у заподіянні шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права. Необхідною ознакою протиправності є нормативність, тобто закріплення моделі поведінки особи нормою права. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами ЦК України відповідальність настає незалежно від вини.

Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності шкоди. При цьому, доведенню підлягає те, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. А відтак, доводячи склад цивільного правопорушення у діях відповідача, позивач мав довести, що його (відповідача) поведінка була неправомірною та протиправною.

На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків (шкоди), протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, враховуючи презумпцію вини завдавача шкоди у цивільних правовідносинах, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України).

Прокурор стверджує про наявність у діях Товариства усіх елементів складу правопорушення - самовільне користування надрами, внаслідок чого державі завдано збитки у розмірі 933741,48 гривень, розрахунок яких проведено позивачем відповідно до Методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 29 серпня 2011 року №303 за користування відповідачем надрами в період зупинення дії спеціального дозволу на їх використання за період 12.12.2008 по 12.01.2022.

Отже, встановлюючи наявність або відсутність елементів складу правопорушення, вини відповідача у заподіяння збитків дослідженню та врахуванню судом підлягають обставини та дії відповідача пов`язані з дією відповідного документа дозвільного характеру на видобування корисних копалин, зокрема у періоді за який здійснено нарахування збитків.

4. Виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема, навколишнього природного середовища здійснюється уповноваженими законом органами в порядку державного нагляду (контролю), що здійснюється шляхом вжиття планових та позапланових заходів у формі перевірок, обстежень тощо (ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності").

Як вбачається з Акту №06-03/22/2022-01/п (03), за результатами проведення заходу державного контролю (нагляду) встановлено, зокрема, що надрокористувач ТОВ "ТД Комета" після зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №818 від 17 березня 1997 року не зупинив проведення на наданій йому в користування ділянці надр роботи, передбачені цим спеціальним дозволом на користування надрами (дія дозволу зупинена відповідно до наказу Держгеонадр від 12.12.2008 №643). Відповідно до довідки від 12.01.2022 №2/1 та маркшейдерської документації видобуток за період з 12.12.2008 по 12.01.2022 склав 0,1974 тис. м3.

Як встановлено Судом в матеріалах справи відсутні докази оскарження Товариством результатів планової перевірки, що проводилась у період з 10.01.2022 до 21.01.2022.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26 травня 2022 року у справі №922/2317/21, від 26 липня 2022 року у справі №924/883/21, від 18 травня 2023 року у справі №914/669/22, для встановлення факту правопорушення основним доказом є акт перевірки, в якому зафіксований факт правопорушення та який відповідно до статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" є документом, що фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Судом встановлено, що 17.03.1997 за №818 Товариство отримало спеціальний дозвіл на користування надрами, мета користування надрами: видобування незмінених гранітів, придатних для видобування блоків та виробництва облицювальних виробів з них та порушених вивітрюванням гранітів, придатних для виробництва щебеню, відходи придатні для виробництва щебеню і каменю бутового; родовище Богуславське, ділянка Мисайлівська, Київська область, Богуславський район, 2,0 км на захід від м. Богуслав.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №643 від 12.12.2008 "Про анулювання, зупинення та поновлення спеціальних дозволів на користування надрами", зупинено Товариству (попередня назва - Українсько-кіпрське виробничо-торгівельне Акціонерне товариство "Комета" з іноземними інвестиціями) дію спеціального дозволу на користування надрами №818 від 17.03.1997, причина зупинення - порушення вимог законодавства про раціональне використання надр ( тут і далі - наказ №643 від 12.12.2008).

В подальшому, 02.03.2012 Товариство здійснило переоформлення спеціального дозволу на користування надрами №818 від 17.03.1997 у зв`язку зі зміною найменування юридичної особи на Приватне акціонерне товариство "Комета".

19.12.2013 до спеціального дозволу №818 від 17.03.1997 були внесені зміни у зв`язку із заснуванням нової юридичної особи, власник ТОВ "ТД Комета" (код ЄДРПОУ 38658854).

Наказом Державної служби геології та надр України від 17.10.2017 за №445 "Про продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами", продовжено Товариству строку дії дозволу на 20 років.

17.10.2017 було внесено зміни до спеціального дозволу на користування надрами №818 від 17.03.1997 у зв`язку із зміною особливих умов та інших умов.

24.05.2022 тимчасово заборонено (зупинено) дію спеціального дозволу на користування надрами №818 від 17.03.2017, надано строк для усунення порушень, до 01.08.2022.

07.12.2023 поновлено дію спеціального дозволу на користування надрами №818 від 17.03.1997 відповідно до ч. 7 ст. 57 Кодексу України про надра у зв`язку з наявністю підстав для поновлення дії спеціального дозволу на користування надрами.

5. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 19 Кодексу України про надра встановлено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 24 Кодексу про надра користувачі надр мають право здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції.

Відповідно до частини другої цієї статті права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.

Відповідно до статті 16 Кодексу про надра спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 №2806-ІV (тут і далі за текстом - Закон №2806-ІV) визначено правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності, встановлення порядку діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та державних адміністраторів.

Згідно з ч. 1 ст. 61 Кодексу України про надра державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174 затверджено Положення про Державну службу геології та надр України (далі - Положення №1174).

Згідно з п.1 Положення №1174 Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Відповідно до п. 3 Положення №1174 основними завданнями Держгеонадра є, у тому числі, реалізація державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Згідно з пп. 10 п. 4 Положення № 1174 Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначення процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовані Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (втратила чинність 26.07.2023 на підставі постанови КМ №749 від 04.07.2023) (тут і далі за текстом - Порядок №615).

Оскільки на дату набрання чинності Порядку № 615 дію спеціального дозволу на користування надрами №818 від 17.03.1997 було зупинено за порушення вимог законодавства про раціональне використання надр наказом №643 від 12.12.2008, на спірні відносини поширюється дія наведеного нормативно-правового акту.

У п. 22 Порядку №615 визначено, що після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов`язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом.

Зупинення дії дозволу не звільняє надрокористувача від обов`язку проводити на ділянці надр роботи, пов`язані із запобіганням виникненню надзвичайної ситуації або усуненням її наслідків.

Зупинення дії дозволу не є підставою для переривання строку його дії.

Дія дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії.

У разі визнання судом незаконним зупинення дозволу строк дії дозволу вважається таким, що автоматично продовжений на строк незаконного зупинення.

Пунктом 25 Порядку № 615 передбачено, що про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього орган з питань надання дозволу видає наказ.

Отже, усунення надрокористувачем виявлених порушень законодавства про надра є підставою для поновлення дії спеціального дозволу відповідним органом, однак не свідчить про протиправність зупинення його дії і таке поновлення оформляється наказом Держгеонадра.

Окрім того, продовження строку дії незаконно зупиненого дозволу є формою компенсації у вигляді додаткового строку, тобто відрізку часу, в який у надрокористувача наявні правові підстави провадити господарську діяльність із видобування корисних копалин (подібні висновки містить постанова Верховного Суду 12 червня 2024 року у cправі №910/19617/21).

Частиною 2 ст. 57 Кодексу України про надра визначено, що дія спеціального дозволу на користування надрами поновлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, після усунення надрокористувачем порушень, що були підставою для прийняття ним або судом рішення про тимчасову заборону (зупинення) права користування надрами, та (або) у разі закінчення строку дії або вирішення питання про зняття спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) з відповідного надрокористувача чи усунення підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті.

Оскільки за приписами п. 22 Порядку №615 зупинення дії дозволу не є підставою для переривання строку його дії, а тому такий строк спливає, Суд поділяє доводи Прокурора, що продовження Товариству строку дії спеціального дозволу на користування надрами №818 від 17.03.1997 на 20 років наказом Державної служби геології та надр України від 17.10.2017 за №445 "Про продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами" не зумовило одночасне поновлення його дії з правом провадити господарську діяльність із видобування корисних копалин після 17.10.2017.

Натомість Суд критично оцінює правову позицію Товариства, що продовження Товариству строку дії спеціального дозволу на користування надрами №818 від 17.03.1997 на 20 років наказом Державної служби геології та надр України від 17.10.2017 за №445 "Про продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами" зумовило одночасне поновлення його дії з правом провадити господарську діяльність із видобування корисних копалин після 17.10.2017, обґрунтовану посиланням на п.15 Порядку №615, де однією із підстав відмови надрокористувачеві у продовженні строку дії дозволу є невиконання ним умов користування надрами, передбачених дозволом або відповідною угодою. Оскільки у продовженні строку дії дозволу не було відмовлено, слід вважати, що його дію поновлено.

Насамперед Суд приймає до уваги, що наказом № 162 від 24.05.2022 Товариству тимчасово заборонено (зупинено) дію спеціального дозволу на користування надрами №818 від 17.03.2017, надано строк для усунення порушень, до 01.08.2022.

Так, дію дозволу зупинено на підставі п.п. 1,3 п.21 Порядку №615 ( в редакції чинній станом на 24.05.2022), а саме: 1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; 3) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища. Наказом № 162 від 24.05.2022 також внесено зміни до наказу від 12.12.1998 № 643 в частині доповнення підстав зупинення дії спеціального дозволу.

Так , приписом Держгеонадра № 129-14/06 від 28.01.2022 було визначено фактичні обставини порушення, визначено вимоги законодавства, які було порушено та встановлено строк для їх усунення до 09.03.2022 ( а. с. 42-43, т.1).

Суд встановив, що Товариство довідкою №2/1 від 12.01.2022 підтвердило, що за період з 12.12.2008 по 12.12.2021 видобуло гірничої маси - 0, 1974 тис. м.3.

Отже, встановивши зазначені обставини, Суд дійшов висновку, що Товариство на час зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №818 від 17.03.1997, а саме з 12.12.2008 до дати продовження строку його дії - 17.10.2017, фактично здійснило видобування корисних копалин у 2015 році в обсязі 0,067 тис. м3 та після продовження строку його дії - у 2018 році в обсязі 0,049 тис.м3, у 2019 році в обсязі 0,018 тис.м3, у 2020 році в обсязі 0,048 тис.м3 та у 2021 році -0,0154 тис.м3.

Встановивши ці обставини, Суд дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах вина Товариства є доведеною.

6. Як зазначав Суд, під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я, тощо). У відносинах, що виникла між сторонами спору, шкода це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.

Розрахунок збитків здійснено Державною службою геології та надр України 26.10.2023 відповідно до Методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 29 серпня 2011 року за №303, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2011 року за №1097/19835.

Розмір збитків, встановлених за фактом самовільного користування надрами Товариством визначено шляхом встановлення обсягу самовільно видобутих надр помноженого на базову ставку збитків у частках мінімальної заробітної плати згідно з Переліком мінеральних ресурсів (сировина будівельна, камінь будівельний - 0,706) та величину мінімальної заробітної плати, а саме:

1. обсяг самовільно добутих корисних копалин, позначення Д, одиниці виміру - м.3, джерела отримання або розрахунок показників - Акт перевірки від 21.01.2022 №06-03/22/2022-01/п (03). Довідка ТОВ "ТД Комета" (код ЄДРПОУ 38658854) від 12.01.2022 №2/1, значення - 197,4;

2. базова ставка збитків у частках мінімальної заробітної плати (м.з.пл.), позначення В, одиниці виміру м.з.пл./м3, джерела отримання або розрахунок показників - Методика визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 29.08.2011 №303, значення - 0,706;

3. величина мінімальної заробітної плати, позначення N, одинця виміру грн; джерела отримання або розрахунок показників - Закон України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", значення - 6700;

4. розмір відшкодування збитків, позначення -З, одиниця виміру грн; джерела отримання або розрахунок показників - Д х В х N, значення - 933 741, 48,

З=ДхВхN =197,4 х0,706х6700,0= 933 741, 48 грн.

В основу розрахунку покладено довідку Товариства №2/1 від 12.01.2022, якою підтверджено, що за період з 12.12.2008 по 12.12.2021 видобуто гірничої маси - 0, 1974 тис. м.3.

Отже відповідно до розрахунку розміру збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами для видобування гірничої маси Товариству нараховано загальний розмір збитків 933 741, 48 грн.

Суд зазначає, що порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди юридичними та фізичними особами, у тому числі іноземними особами та особами без громадянства в процесі їх діяльності внаслідок порушення законодавства про надра, чинною на час виникнення спірних правовідносин, регулювався Методикою визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, затвердженою наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №303 від 29 серпня 2011 року та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 19 вересня 2011 року за №1097/19835 (тут і далі за текстом - Методика №303).

Пунктом 1.3 Методики №303 визначено, що вона встановлює основні вимоги щодо порядку визначення заподіяних збитків і застосовується при визначенні відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами.

Факт самовільного користування надрами встановлюється особами, які уповноважені здійснювати державний контроль (нагляд) за використанням і охороною надр під час проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) (п. 2.1. Методики №303).

Збитки розраховуються особами, які уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) за використанням і охороною надр (п. 3.1 Методики №303).

Згідно з пп. 15-2 п. 4 Положення № 1174 Держгеонадра здійснює в межах компетенції розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами (п. 4 доповнено підпунктом 15-2 згідно з Постановою КМ № 749 від 04.07.2023).

У ч. 2 п. 3.2. Методики №303 зазначено, що для визначення обсягу самовільно видобутих надр безпосередньо на місці видобування виконують прямі вимірювання лінійних розмірів: довжини, ширини та висоти, розраховують об`єм через добуток лінійних розмірів за допомогою відповідного засобу вимірювальної техніки, що має метрологічне підтвердження.

Суд констатує, що в матеріалах справи відсутні розрахунки спірної суми завданої шкоди, здійснені безпосередньо на місці Державною службою геології та надр України за допомогою відповідного засобу вимірювальної техніки, що не відповідає вимогам щодо порядку визначення заподіяних збитків.

При цьому, Суд звертає увагу, що планову перевірку Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України було проведено у період з 10.01.2022 до 21.01.2022, оформлену Актом №06-03/22/2022-01/п (03).

Станом на момент проведення зазначеної планової перевірки була чинною Методика №303, однак яка втратила чинність на підставі Наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів №366 від 15 вересня 2022 року з 01.01.2024.

В свою чергу, розмір збитків розраховано 26.10.2023.

Відповідно до нової Методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, яка затверджена Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів №366 від 15 вересня 2022 року, зокрема, розділу ІІ "Порядок встановлення об`єму самовільно видобутих корисних копалин" об`єм видобутих корисних копалин під час самовільного користування надрами визначається в т; м-3; кг, г, карат, зокрема, за допомогою таких документів, методів і даних, використаних і досліджених в ході проведення органами державного нагляду (контролю) заходів державного нагляду (контролю) або отриманих у ході слідчих дій правоохоронними органами - довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівника або уповноваженої ним особи про об`єм корисних копалин, видобутих у період самовільного користування надрами.

Таким чином, з 01.01.2024 є можливим застосування для розрахунку розміру збитків заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами довідок юридичної особи про об`єм корисних копалин видобутих у період самовільного користування надрами. Однак, станом на момент проведення перевірки та здійснення розрахунку (26.10.2023) необхідно було здійснити прямі вимірювання лінійних розмірів, чого зроблено не було, що свідчить про те, що позивачем не доведено належними доказами розмір завданих збитків.

Враховуючи вищевикладене, Суд прийшов до висновку про те, що Державною екологічною інспекцією Столичного округу не доведено належними та допустимими доказами розміру збитків за самовільне використання надр у розмірі 933741,48гривень, що є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.

7. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Недоведення Прокурором всіх елементів цивільного правопорушення, необхідних для застосування до Товариства деліктної відповідальності, є підставою для відмови у позові.

Щодо розподілу судового збору

Згідно із статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

На підставі ст. 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою у позові, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 14.11.24

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1 - в справу

2- прок. Київ обл (через Ел. суд)

3- ДЕІ Столичного регіону (через Ел. суд)

4- Богуславській міській раді (через Ел. суд),

5- відповідачу (через Ел. суд)