Ухвала

від 07.11.2024 по справі 917/974/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

07.11.2024 Справа № 917/974/23

За скаргою Головного управління Пенсійного фонду Україна в Полтавській області на дії державного виконавця по справі

за позовною заявою Полтавського обласного центру зайнятості, вул. Сінна, 45, м. Полтава, Полтавська область, 36039

до Головного управління Пенсійного фонду Україна в Полтавській області, вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36029

про стягнення 58 862,40 грн,

особа, дії якої оскаржуються Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, вул. Героїв-пожежників, 13, м. Полтава, 36014.

Суддя Погрібна С.В.

Секретар судового засідання Сорока Є.С.

Представники учасників справи згідно протоколу судового засідання.

Суть скарги. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 18.01.2024 позов Полтавського обласного центру зайнятості до Головного управління Пенсійного фонду Україна в Полтавській області про стягнення 58 862,40 грн матеріальної шкоди, що становить суму коштів отриману ОСОБА_1 , як допомогу по безробіттю за період з 03.09.2019 по 06.04.2020 задоволено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 вказане рішення залишено без змін.

На виконання рішення та постанови видано відповідний наказ від 28.05.2024.

29.07.2024 до суду надійшла скарга Головного управління Пенсійного фонду Україна в Полтавській області на дії державного виконавця, в якій скаржник просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження ВП №75450317 від 05.07.2024.

Ухвалою суду від 31.07.2024 прийнято скаргу до розгляду та призначено судове засідання на 06.08.2024, 10:00.

06.08.2024 від представника Полтавського обласного центру зайнятості надійшло клопотання про відкладення розгляду скарги для надання часу підготувати пояснення та заперечення стосовно поданої скарги (вх. № 10614).

Ухвалою від 06.08.2024 відкладено розгляд скарги на 27.08.2024, 11:30.

20.08.2024 від Полтавського обласного центру зайнятості надійшли заперечення на скаргу (вх. № 11180).

22.08.2024 від Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов відзив на скаргу (вх. № 11252), в якому просять суд відмовити в задоволенні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в повному обсязі.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Погрібної С.В., судове засідання призначене на 27.08.2024 не відбулось.

Ухвалою суду від 03.09.2024 відкладено розгляд скарги на 10.10.2024, 11:30.

10.09.2024 від Полтавського обласного центру зайнятості надійшло клопотання про долучення доказів (вх. № 11963), в якому просять приєднати до матеріалів справи відповідь (роз`яснення) Державної Казначейської служби України №5-06-06/19702 від 03.09.2024 року. та взяти до уваги інформацію зазначену в відповіді. Дослідивши подані документи суд долучає їх до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 10.09.2024 відкладено судове засідання з розгляду скарги на 07.11.2024, 09:30.

07.11.2024 від Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява про розгляд скарги за відсутності уповноваженого представника (вх. № 14958), в якій підтримує заперечення проти скарги викладені у відзиві.

Головним управлінням Пенсійного фонду Україна в Полтавській області подано клопотання про розгляд скарги без участі його уповноваженого представника, в якому підтримав вимоги викладені в скарзі (вх. № 14927 від 07.11.2024).

Статтею 342 ГПК України передбачено, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Представник Полтавського обласного центру зайнятості (стягувача в судовому засіданні 07.11.2024 проти скарги заперечив, вказавши, що підстав направляти постанову про відкриття виконавчого провадження щодо судового наказу № 917/974/23 у старшого державного виконавця до Казначейства не було, а позиція скаржника є безпідставною та законодавчо необґрунтованою.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення скарги з огляду на наступне.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 18.01.2024 позов Полтавського обласного центру зайнятості до Головного управління Пенсійного фонду Україна в Полтавській області про стягнення 58 862,40 грн матеріальної шкоди, що становить суму коштів отриману ОСОБА_1 , як допомогу по безробіттю за період з 03.09.2019 по 06.04.2020 задоволено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 вказане рішення залишено без змін.

На виконання рішення та постанови видано відповідний наказ від 28.05.2024.

Старшим державним виконавцем Нікогосян Гагіком Меружановичем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №75450317 від 05.07.2024 (далі постанова ВП №75450317) при примусовому виконанні наказу №917/974/23 виданого 28.05.2024 Господарським судом Полтавської області про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - Управління) на користь Полтавського обласного центру зайнятості 58 862,40 грн боргу та 2 684,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Скаржник вказує, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №75450317 від 05.07.2024 з примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 28.05.2021 у справі №917/974/23 є протиправною, оскільки винесена старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з порушенням приписів Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Закону України «Про виконавче провадження», а тому підлягає скасуванню.

Заявник в обґрунтування скарги посилається на те, що законодавець визначив спеціальні гарантії виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи за рахунок Державного бюджету, тому такі рішення підлягають виконанню не органами державної виконавчої служби, а органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Зазначено, що державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження діяв не у спосіб, визначений Законом України "Про виконавче провадження", не з`ясував всіх обставин справи, не дослідив та не проаналізував чинне законодавство, а саме, що рішення суду про стягнення коштів з боржника, яким є Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, повинно здійснюватися виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, тобто Казначейством. Оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області є державним органом, то рішення суду підлягає виконанню у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" з особливостями, визначеними у Законі України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у своєму відзиві проти скарги заперечує та вказує наступне.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

05.07.2024 старшим державним виконавцем Нікогосяном Г. за заявою стягувача - Полтавського ОЦЗ №16/09/14/08-28 від 28.06.2024 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 75450317 на підставі наказу № 917/974/23 виданого 28.05.2024 Господарським судом Полтавської області про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь Полтавського обласного центру зайнятості грошових коштів в сумі 58 862,40 грн та 2 684,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлено гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання.

Пенсійний фонд України центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню (пункт 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою КМУ від 23.07.2014 №280).

Згідно листа Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області № 2311361, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області має відкриті рахунки у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Полтавській області для зарахування коштів єдиного соціального внеску та згідно з пунктом 8 Порядку обслуговується виключно за операціями по зарахуванню та перерахуванню сум єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування. Кошти, які надійшли на зазначені рахунки в обов`язковому порядку підлягають перерахуванню на рахунки органів Державної податкової служби України.

При цьому судом враховано наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Європейський суд наголосив, що відповідно до усталеного прецедентного права пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (§ 40 рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greece) № 18357/91).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовані Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання (частина 4 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з приписами пункту 12 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів з бюджетних установ визначається Законом України "Про виконавче провадження", Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників".

У розумінні зазначеного Порядку безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 845 Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до пункту 24 Порядку стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку..

У разі неможливості органом Казначейства виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника таке списання коштів здійснюється за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, що здійснюється Казначейством на підставі поданих: 1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; 2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей (пункт 47 Порядку).

Згідно з пунктом 9 Порядку орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачу у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Пунктом 26 Порядку № 845 передбачено, що безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" встановлено гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання.

Особливості надання державою гарантій щодо виконання рішень суду визначаються статтею 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", відповідно до якої, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду.

Дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності (частина 2 статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень").

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Таким чином, визначальним для вказаного Закону є статус боржника. У разі, якщо боржником є державний орган (державне підприємство), то порядок стягнення коштів з державного органу (державного або місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами) регулюється положеннями статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" з урахуванням положень статті 6 Закону України "Про виконавче провадження".

Як встановлено судом боржником за наказом Господарського суду Полтавської області № 917/974/23 від 28.05.2024 - є Головне управління Пенсійного фонду Україна в Полтавській області, яке, згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб, підприємців та громадських формувань, за організаційно-правовою формою є державним органом, на який поширюються вимоги статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та статті 6 Закону України "Про виконавче провадження". А відтак, рішення суду у справі № 917/974/23 підлягає виконанню органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Суд звертає увагу на постанову Верховного Суду України від 24.06.2015 у справі № 916/2182/14 за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії (державне підприємство) до Регіональної служби ветеринарно-санітарного контролю (державний орган) про стягнення суми, за скаргою Регіональної служби ветеринарно-санітарного контролю на дії першого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції щодо відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Одеської області від 04.08.2014 у справі № 916/2182/14.

Під час касаційного перегляду у цій справі, вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні положень Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", Закону України "Про виконавче провадження" і Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, Верховний Суд України зазначив про таке:

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

Враховуючи викладене, державні виконавці позбавлені можливості проводити будь-яке списання коштів за виконавчими документами, згідно з якими боржниками є державні органи, тому стягувачам необхідно подавати такі документи безпосередньо до органів Казначейства.

Відтак, старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повинен був повернути виконавчий документ стягувачу, оскільки виконавчий документ у цій справі має виконуватися виключно органом Казначейства, в якому обслуговується боржник.

За результатами касаційного перегляду Верховний Суд України у справі №916/2182/14 постановою від 24.06.2015 скасував постанову Вищого господарського суду України від 22.01.2015, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 та ухвалу господарського суду Одеської області від 13.10.2014. Ухвалив нове рішення, яким визнав незаконними дії першого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції щодо винесення постанови від 02.09.2014 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 04.08.2014 №916/2182/14 про стягнення з Одеської регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії грошової суми у загальному розмірі 8 130,56 грн. Визнав недійсною постанову першого Приморського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 02.09.2014 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 04.08.2014 №916/2182/14.

Доводи про неможливість списання коштів з рахунків боржника з посиланням на лист Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області № 2311361 суд вважає помилковим.

Суд звертається до правових висновків, викладених в раніше прийнятих постановах Верховного Суду (від 25.06.2018 у справі № 910/12226/16 та від 03.07.2018 у справі №910/13057/16) стосовно того, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду (частини перша і друга статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"). Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" не передбачено такого винятку для поширення його дії на виконання судового рішення про стягнення грошових коштів, боржником за яким є державний орган, як відсутність відкритих в органі казначейства відповідних рахунків боржника. Не передбачено такого винятку й іншим діючим законодавством України.

У постанові від 16.04.2020 у справі № 804/5950/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вказав, що за відсутності в законодавстві України такої підстави (у даній справі - не знаходиться на обслуговуванні та не має відкритих рахунків) для повернення виконавчого документа, з якої накази суду були повернуті стягувачу без виконання, дії ГУДКС України щодо повернення без виконання наказів про примусове виконання рішень судів є протиправними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 910/6471/19.

З огляду на викладене, суд вважає подану скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 233, 234, 340, 342, 343 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Головного управління Пенсійного фонду Україна в Полтавській області задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження ВП №75450317 від 05.07.2024.

3. Ухвалу надіслати учасникам справи та Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, - pl.arbitr.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 13.11.2024.

Суддя Погрібна С.В.