Постанова

від 17.12.2024 по справі 917/974/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року м. Харків Справа № 917/974/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Здоровко Л.М.,

суддя Крестьянінов О.О., суддя Пуль О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,

представників сторін:

позивача Злидарь Ю.С. на підставі довіреності №71 від 06.08.2024, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,

відповідача Азарян К.І. на підставі довіреності №546/08-16 від 13.02.2024, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду, у режимі відеоконференції з Господарським судом Полтавської області, апеляційну скаргу Полтавського обласного центру зайнятості (вх.№2766П/2) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 07.11.2024, постановлену у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Погрібною С.В., дата складання повного тексту ухвали - 13.11.2024, у справі №917/974/23

за позовом Полтавського обласного центру зайнятості, м. Полтава,

до Головного управління Пенсійного фонду Україна в Полтавській області, м. Полтава,

про стягнення 58 862, 40грн

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.11.2024 скаргу Головного управління Пенсійного фонду Україна в Полтавській області задоволено; визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження ВП №75450317 від 05.07.2024.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що державні виконавці позбавлені можливості проводити будь-яке списання коштів за виконавчими документами, згідно з якими боржниками є державні органи, тому стягувачам необхідно подавати такі документи безпосередньо до органів Казначейства.

Відтак, за висновком суду першої інстанції, старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повинен був повернути виконавчий документ стягувачу, оскільки виконавчий документ у цій справі має виконуватися виключно органом Казначейства, в якому обслуговується боржник.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду від 07.11.2024, Полтавський обласний центр зайнятості звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 07.11.2024 у справі №917/974/23 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити Головному управлінню ПФУ в Полтавській області у задоволенні скарги у повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що ГУ ПФУ у Полтавській області має відкриті рахунки в органах Казначейства Полтавської області лише із спеціальним режимом використання.

Поряд з цим, на думку апелянта, визначним аспектом для застосування положень Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" є не тільки статус особи боржника, а й статус особи стягувача.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Полтавського обласного центру зайнятості на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 07.11.2024 у справі №917/974/23; встановлено відповідачу строк до 09.12.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту; встановлено учасникам справи строк до 09.12.2024 для подання заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на "17" грудня 2024 року о 14:45год.

03.12.2024 від апелянта надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткового доказу: листа ГУДКСУ в Полтавській області №04-17-10/13217 від 25.11.2024 про повернення виконавчого документа Полтавському обласному центру зайнятості, оскільки його неможливо виконати за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою 3504040.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 заяву Полтавського обласного центру зайнятості про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено; доручено Господарському суду Полтавської області забезпечити проведення судового засідання у режимі відеоконференції з представником Полтавського обласного центру зайнятості у справі №917/974/23, розгляд якої відбудеться "17" грудня 2024 р. о 14:45год.

06.12.2024 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування ухвали відсутні.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2024 заяву ГУ ПФУ в Полтавській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено; доручено Господарському суду Полтавської області забезпечити проведення судового засідання у режимі відеоконференції з представником Полтавського обласного центру зайнятості у справі №917/974/23, розгляд якої відбудеться "17" грудня 2024 р. о 14:45год.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 17.12.2024, що відбулось у режимі відеоконференції з Господарським судом Полтавської області, представник апелянта оголосив доводи апеляційної скарги, просить скаргу задовольнити.

Представник відповідача проти скарги заперечує, просить ухвалу Господарського суду Полтавської області від 07.11.2024 залишити без змін.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, представники сторін висловили доводи і вимоги щодо апеляційної скарги, з огляду на визначений статтею 273 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду скарги на ухвалу суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Вирішуючи питання наданого апелянтом додаткового доказу: листа ГУДКСУ в Полтавській області №04-17-10/13217 від 25.11.2024 про повернення виконавчого документа Полтавському обласному центру зайнятості, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Отже, за загальним правилом, усі докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень мають бути подані учасниками справи до суду першої інстанції, а до суду апеляційної інстанції додаткові докази подаються у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених вище критеріїв у вирішенні питання про прийняття судом апеляційної інстанції таких доказів матиме наслідком порушення приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України.

Наданий апелянтом лист ГУДКСУ в Полтавській області №04-17-10/13217 від 25.11.2024 не був предметом розгляду суду першої інстанції, датований вже після прийняття місцевим господарський судом оскаржуваної ухвали.

Із листа вбачається, що позивач лише 21.11.2024, тобто також після постановлення місцевим господарським судом оскаржуваної ухвали, звернувся до Казначейства із наказом у справі для виконання, відтак, суд апеляційної інстанції не приймає надантй апелянтом додатковий доказ і здійснює розгляд апеляційної скарги за наявними і поданими суду першої інстанції доказами.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційні скарзі доводи апелянта та доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, рішенням Господарського суду Полтавської області від 18.01.2024 позов Полтавського обласного центру зайнятості до Головного управління Пенсійного фонду Україна в Полтавській області про стягнення 58 862, 40грн матеріальної шкоди, що становить суму коштів отриману Коваль Г.М., як допомогу по безробіттю за період з 03.09.2019 по 06.04.2020 задоволено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 вказане рішення залишено без змін.

На виконання рішення та постанови видано відповідний наказ від 28.05.2024.

Старшим державним виконавцем Нікогосян Гагіком Меружановичем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №75450317 від 05.07.2024 при примусовому виконанні наказу №917/974/23, виданого 28.05.2024 Господарським судом Полтавської області про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь Полтавського обласного центру зайнятості 58 862, 40грн боргу та 2 684, 00грн витрат по сплаті судового збору.

29.07.2024 до місцевого господарського суду надійшла скарга Головного управління Пенсійного фонду Україна в Полтавській області на дії державного виконавця, в якій скаржник просить суд визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження №75450317 від 05.07.2024.

Скаржник вказує, що постанова про відкриття виконавчого провадження №75450317 від 05.07.2024 з примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 28.05.2024 у справі №917/974/23 є протиправною, оскільки винесена старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з порушенням приписів Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Закону України "Про виконавче провадження", а тому підлягає скасуванню.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За приписами статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

У статті 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини першої статті 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Статтею 6 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з пунктом 12 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України, бюджетними установами є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів з бюджетних установ визначається Законом України "Про виконавче провадження", Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі - Порядок №845).

У розумінні зазначеного Порядку №845, безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Згідно з пунктом 3 Порядку №845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до пункту 24 Порядку №845, стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

У пункті 26 Порядку №845 передбачено, що безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: 1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; 2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей (пункт 47 Порядку №845).

Згідно з пунктом 9 Порядку №845, орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачу у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" встановлено гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання.

Особливості надання державою гарантій щодо виконання рішень суду визначаються статтею 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", відповідно до якої держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: 1) державний орган; 2) державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); 3) юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства. Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництв.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Отже, визначальним для даного Закону є статус боржника. У разі, якщо боржником є державний орган (державне підприємство), то порядок стягнення коштів з державного органу (державного або місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами) регулюється положеннями статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" з урахуванням положень статті 6 Закону України "Про виконавче провадження".

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №910/6471/19, від 06.11.2023 у справі №906/624/22.

За встановленими судом першої інстанції обставинами, боржником за виконавчими документами у цій справі є Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - державний орган, тому на нього поширюються вимоги статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" і рішення Господарського суду Полтавської області від 18.01.2024 у справі №917/974/23 підлягає виконанню органами, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 19.04.2024 у справі №925/817/22 з аналогічних правовідносин.

Відтак, виходячи з фактичних обставин справи, виконавчий документ у цій справі має виконуватись органами Казначейства, а відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наявні правові підстави для задоволення скарги ГУ ПФУ в Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця від 05.07.2024 про відкриття виконавчого провадження 75450317 з примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 28.05.2024 №917/974/23.

Така правова позиція з наведеного питання викладена і у постановах Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №910/6471/19, від 06.11.2023 у справі №906/624/22, які прийняті у подібних правовідносинах.

Щодо доводів позивача, що ГУ ПФУ у Полтавській області має відкриті рахунки в органах Казначейства Полтавської області лише із спеціальним режимом використання, суд першої інстанції вірно застосував висновки Верховного Суду, викладені, зокрема у постановах від 25.06.2018 у справі №910/12226/16 та від 03.07.2018 у справі №910/13057/16, стосовно того, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду (частини перша і друга статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"). Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" не передбачено такого винятку для поширення його дії на виконання судового рішення про стягнення грошових коштів, боржником за яким є державний орган, як відсутність відкритих в органі казначейства відповідних рахунків боржника. Не передбачено такого винятку й іншим діючим законодавством України.

У постанові від 16.04.2020 у справі №804/5950/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вказав, що за відсутності в законодавстві України такої підстави (у даній справі - не знаходиться на обслуговуванні та не має відкритих рахунків) для повернення виконавчого документа, з якої накази суду були повернуті стягувачу без виконання, дії ГУДКС України щодо повернення без виконання наказів про примусове виконання рішень судів є протиправними.

Така правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №910/6471/19.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування ухвали суду, постановленої з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Полтавського обласного центру зайнятості слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Полтавської області від 07.11.2024 у справі №917/974/23 без змін.

Керуючись ст.ст. 255-256, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Полтавського обласного центру зайнятості залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 07.11.2024 у справі №917/974/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття; порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 24.12.2024.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя О.А. Пуль