Ухвала

від 14.11.2024 по справі 910/6131/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 910/6131/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І. В. (головуючої), Колос І. Б. та Малашенкової Т. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - Банк)

на рішення господарського суду міста Києва від 26.07.2023 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024

за позовом комунального комерційного підприємства "Балтакомунсервіс" Балтської міської ради Одеської області (далі - Підприємство)

до: 1) Банку;

2) дочірнього підприємства "Автомаз-Україна"

про розірвання договору та стягнення 396 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Банк 18.10.2024 (згідно з поштовою відміткою на конверті) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 зі справи № 910/6131/23 з підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс), та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Підприємства до Банку.

Водночас у касаційній скарзі Товариством заявлено клопотання про зупинення дії оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду у касаційному порядку.

На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України скаржник у касаційній скарзі, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, зокрема: статті 236 ГПК України, статті 808 Цивільного кодексу України, частини третьої статті 17 Закону України "Про фінансовий лізинг" без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування вказаних норм, викладених у постановах, про які скаржник зазначає у скарзі.

Ухвалою Верховного Суду від 30.10.2024 касаційну скаргу Банку залишено без руху у зв`язку з тим, що касаційна скарга не відповідала вимогам статті 290 ГПК України, оскільки до неї не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі; надано скаржнику строк для усунення недоліків.

Банк 07.11.2024 (через систему "Електронний суд") та 08.11.2024 (згідно з поштовою відміткою на конверті) на виконання вимог вказаної ухвали про залишення скарги без руху подав заяву про усунення недоліків, до якої скаржником додано платіжну інструкцію від 07.11.2024 № 216586, що свідчить про сплату судового збору у розмірі 11 880,00 грн.

Згідно з частиною третьою статті 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.

З огляду на усунення скаржником недоліків касаційної скарги Суд, враховуючи, що касаційна скарга подана в межах строків, встановлених частиною першою статті 288 ГПК України, та відповідає вимогам статті 290 ГПК України, дійшов висновку, що подані матеріали достатні для відкриття касаційного провадження з підстав, наведених у скарзі.

Водночас у касаційній скарзі Банком заявлено клопотання про зупинення дії оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку, яке мотивоване недопущенням стягнення зі скаржника грошових коштів та виконання незаконного, на його думку, судового рішення, що може спричинити негативні наслідки для скаржника та необхідністю забезпечення захисту прав і законних інтересів Банку.

Відповідно до частини першої статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Аналіз вказаної статті свідчить, що клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами.

Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

Однак саме лише незгода скаржника із судовим рішенням та настання негативних наслідків у зв`язку з його виконанням без надання жодних доказів (зокрема, доказів відкриття виконавчого провадження), які підтверджували б необхідність зупинення виконання (дії) оскаржуваного судового рішення у цій справі, не можуть бути безумовною підставою для зупинення судом касаційної інстанції виконання (дії) оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанцій, що набрали законної сили і є обов`язковими до виконання (стаття 1291 Конституції України, стаття 326 ГПК України).

Крім того, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Разом з тим скаржником не доведено, що захист прав скаржника, його свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Отже, враховуючи, що зупинення виконання судового рішення в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов`язком суду та беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення і з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції підстав для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваного судового рішення, оскільки на доведення таких підстав не наведено документально обґрунтованих обставин, у Суду відсутні підстави для задоволення зазначеної заяви.

Керуючись статтями 234, 294, 332 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на рішення господарського суду міста Києва від 26.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 зі справи № 910/6131/23.

2. Призначити розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні Касаційного господарського суду на 12 грудня 2024 року о 10:30 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. 302.

3. Надати учасникам справи строк для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу до 04 грудня 2024 року.

4. У задоволенні клопотання акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про зупинення дії оскаржуваних рішення господарського суду міста Києва від 26.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 зі справи № 910/6131/23 відмовити.

5. Витребувати матеріали справи № 910/6131/23 господарського суду міста Києва за позовом комунального комерційного підприємства "Балтакомунсервіс" Балтської міської ради Одеської області до: акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", дочірнього підприємства "Автомаз-Україна" про розірвання договору та стягнення 396 000,00 грн.

6. Копію ухвали надіслати господарському суду міста Києва та Північному апеляційному господарському суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Колос

Суддя Т. Малашенкова