Постанова

від 12.11.2024 по справі 171/2012/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 171/2012/21

провадження № 61-11273св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Нивотрудівська сільська рада, Криворізька районна державна адміністрація Дніпропетровської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Дніпровського апеляційного суду в складі колегії суддів: Агєєва О. В., Корчистої О. І., Тимченко О. О. від 11 липня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2022 року представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Лантух О. О. звернувся до суду з позовом до Нивотрудівської сільської ради, Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області, про визнання права на земельну частку (пай).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка ОСОБА_1 працювала в КСП «ім. Кірова». Копією додатку до державного акту на право постійного користування землею підтверджується те, що позивачка включена до списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства «Кірова», який є додатком до державного акту на право колективної власності на землю. На підставі зазначеного державного акту на право колективної власності, колективному сільськогосподарському підприємству «Кірова» передано у колективну власність 5973,9 гектарів землі для ведення сільськогосподарського виробництва.

На підставі викладеного просить суд, визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай), розміром 7,15 умовних кадастрових гектарів, визначеним для членів колективного сільськогосподарського підприємства «Кірова» Апостолівського району Дніпропетровської області.

Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень

Рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2022 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Новотруднівської сільської ради, Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області, про визнання права на земельну частку (пай).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року апеляційну скаргу Криворізької східної окружної прокуратури, яка діє в інтересах держави в особі Нивотруднівської сільської ради, задоволено частково. Рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2022 року скасовано т ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. Вирішено питання про судовий збір.

Постановою Верховного Суду від 29 травня 2024 року постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 серпня 2024 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття провадження у справі.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 липня 2024 року відмовлено Криворізькій східній окружній прокуратурі, яка діє в інтересах держави в особі Нивотрудівської сільської ради, у відкритті апеляційного провадження по поданій нею апеляційній скарзі на рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Нивотрудівської сільської ради, Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області, про визнання права на земельну частку (пай).

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що Криворізька східна окружна прокуратура була повідомлена про розгляд справи в суді першої інстанції, а апеляційна скарга подана після спливу строку визначеного статтею 354 ЦПК України, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Криворізької східної окружної прокуратури, яка діє в інтересах держави в особі Нивотрудівської сільської ради, на рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2022 року слід відмовити.

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

У серпні 2024 року Дніпропетровська обласна прокуратура звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 11 липня 2024 року, у якій просить скасувати зазначену ухвалу апеляційного суду та передати справу до суду апеляційної інстанції для відкриття провадження розгляду справи.

Підставами касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано цивільну справу № 171/2012/21 з Апостолівського районного суду Дніпропетровської області.

Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи

З матеріалів справи вбачається, що 31 травня 2023 року керівник Криворізької східної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Нивотрудівської сільської ради звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2022 року.

В апеляційній скарзі прокурор просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, посилаючись, зокрема, на те, що перебіг визначеного статтею 354 ЦПК України строку на апеляційне оскарження судового рішення почався для прокурора саме з моменту ознайомлення з матеріалами справи - 12 травня 2023 року.

Також вказано, що наявність підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором встановлена 10 травня 2023 року після отримання та опрацювання листа Нивотрудівської сільської ради від 10 травня 2023 року.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, в додатках до апеляційної скарги прокурором додано запит до Нивотрудівської сільської ради від 24 березня 2023 року, у якому прокурором повідомлялось про обізнаність щодо рішення місцевого суду з Єдиного державного реєстру судових рішень, яким задоволено позов ОСОБА_1 та просив сільську раду надати до прокуратури інформацію про нарахування заробітної плати та кількості вихододнів ОСОБА_2 як працівнику колгоспу з зазначенням посади.

Отже прокурору було відомо про наявність в провадженні суду справи №171/2012/21 та задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , що підтверджується листом прокурора до Нивотрудівської сільської ради від 24 березня 2023 року.

Крім того, Нивотрудівська сільська рада була залучена до участі у справі в якості співвідповідача, брала участь під час розгляду справи місцевим судом, подавала пояснення, в яких не заперечувала проти задоволення позовних вимог та просила розглядати справу за відсутності її представника.

Нивотрудівська сільська рада будучи обізнаною про наявність справи в суді, рішення місцевого суду не оскаржувала.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про те, що заявляючи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, Криворізькою східною окружною прокуратурою не наведено виняткових обставин для подання ним апеляційної скарги після спливу строку визначеного статтею 354 ЦПК України.

2.Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Частиною третьою статті 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі статтями 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Статтею 354 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена згідно з вимогами, встановленими статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

У частині третій статті 357 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Виходячи зі змісту статті 354 ЦПК України, клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. Водночас поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ЦПК України не пов`язує право суду відносити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Тобто поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження є правом суду, яке він реалізує, лише встановивши об`єктивну неможливість дотримання особою, яка подає апеляційну скаргу, відповідних вимог процесуального закону щодо строків оскарження судового рішення.

Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання, форми і змісту скарги, в тому числі стосовно доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, що є проявом добросовісного користування процесуальними правами.

Установивши, що апеляційна скарга подана після закінчення строку, установленого статтею 354 ЦПК України, а наведені заявником причини для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними, суд залишив її без руху й надав строк протягом десяти днів з дня отримання ухвали для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням поважних причин для поновлення процесуального строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Постановляючи 11 липня 2024 року оскаржувану ухвалу про відмову у відкритті апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції керувався тим, що Криворізька окружна прокуратура була повідомлена про розгляд справи в суді першої інстанції, а апеляційна скарга подана після спливу строку визначеного статтею 354 ЦПК України.

Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про неповажність наведених заявником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки Нивотруднівська сільська рада, в інтересах якої звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою прокурор, надавала суду заяви про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечувала. Крім того, з листа прокурора до Нивотруднівської сільської ради від 24 березня 2023 року вбачається, що на час направлення вказаного листа прокурору було відомо про наявність в провадженні суду справи № 171/2012/21 та задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Інших доводів щодо об`єктивної неможливості вчасного подання апеляційної скарги заявник не навів.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) звертав увагу, що «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення від 06 грудня 2007 року у справі «Volovik v. Ukraine» («Воловік проти України» № 15123/03, § 53, 55)).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначена конвенційна норма зобов`язує до того, щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги про порушення апеляційним судом норм процесуального права не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржувана ухвала апеляційного суду відповідає вимогам закону, і підстав для її скасування немає.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 11 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун