Постанова

від 14.11.2024 по справі 569/129/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2024 року

м. Рівне

Справа № 569/129/23

Провадження № 22-ц/4815/1166/24

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Гордійчук С.О.,

суддів: Боймиструка С.В., Хилевича С.В.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

треті особи, які не заявляють самостійнихвимог настороні відповідача: Обслуговуючий кооператив«Квартал», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,в інтересахякого діє ОСОБА_3 , ОСОБА_6 ,орган опікита піклування Виконавчого комітетуРівненської міськоїради,Управління капітального будівництва виконавчогокомітету Рівненськоїміської ради,

розглянув в порядку спрощеного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 30 липня 2024 року постановлену в складі судді Галінської В.В., у справі № 569/129/23,

в с т а н о в и в :

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про витребування майна.

Ухвалою Рівненськогоміського судуРівненської областівід 30липня 2024року провадженняпо цивільнійсправі №569/129/23за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог настороні відповідача ОК«Квартал», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,в інтересахякого діє ОСОБА_3 , ОСОБА_6 ,орган опікита піклуванняВиконавчого комітету РМР, Управління капітальногобудівництва виконавчогокомітету Рівненськоїміської радипро витребуваннямайна - зупинено до закінчення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України.

Не погодившись із ухвалою суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просила скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилалася на те, що ВЧ НОМЕР_1 не залучена та не бере безпосередню участь у проведенні антитерористичної операції. Вказує, що матеріали справи зворотного не містять.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_7 вказує, що рішення суду є законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам судове рішення відповідає.

Відповідно до частини першоїстатті 4 ЦК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положення цієї статті ґрунтуються на нормахКонституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).

Відповідно достатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Право на звернення до суду (право на захист у процесуальному розумінні) гарантуєтьсяКонституцією Українита законами України.

Устатті 129 Конституції Українизакріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно з пунктом 1 частини першоїстатті 129 Конституції Україниоднією з основних засад судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до пункту 2 частини першоїстатті 251 ЦПК Українисуд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Вирішуючи питання про зупинення провадження, з підстав передбачених пунктом 2 частини першоїстатті 251 ЦПК України, суд першої інстанції встановив, що згідно з витягу з наказу тимчасово виконуючого обов`язків командира військової частини НОМЕР_1 від 19.06.2024 року, молодший сержант ОСОБА_2 , відповідно до іменного списку військової служби за призовом по мобілізації військової частини НОМЕР_2 , що вибувають на підставі розпорядження Генерального штабу Збройних Сил України від 16 червня 2024 року № 9336дск до військової частини НОМЕР_1 , прийнятий на військову службу за контрактом і призначений на посаду водія електрика автомобільної роти ВЧ НОМЕР_1 та зарахований на всі види забезпечення. З 19 червня 2024 року він вважається таким, що посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.

Згідно з витягу з наказу № 154 від 25.08.2024 року, ОСОБА_2 вважається таким, що прибув до складу сил та засобів, внаслідок чого його залучено до безпосередньої участі у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) в районах ведення воєнних дій у складі оперативно тактичного угруповання «Луганськ» у Донецькій області з метою виконання службових завдань на підставі рапорту від 25.08.2024 року №3369/ОТУ/18/6385.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першоїстатті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану»,Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб.

Згідно з пунктом другим цьогоУказувійськовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбаченіЗаконом України «Про правовий режим воєнного стану»заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та продовжений до цього часу.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, визначені нормамиЗакону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII(далі - Закон №389-VIII).

Відповідно достатті 1 Закону № 389-VIIIвоєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 16 Закону № 389-VIIIвизначено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку Указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.

Згідно частиною першоюстатті 1 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06 грудня 1991 року № 1934-XII(далі - Закон № 1934-XII) Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно доКонституції Українипокладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Структура Збройних Сил України визначенастаттею 3 Закону № 1934-XII, відповідно до частини третьої якої Збройні Сили України організаційно складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Відповідно до частини першоїстатті 5 Закону № 1934-XIIособовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.

Згідно зістаттею 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII(далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та вирішення питань, пов`язаних з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі, врегульовано Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженимУказом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008(далі - Положення).

Відповідно до пункту 12 Положення встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.

Результат аналізу пункту 12 Положення дає підстави зробити висновок про те, що встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом, оформлюється письмовими наказами по особовому складу (див. постанову Верховного Суду від 14 лютого 2024 року у справі № 466/8799/22).

Відповідно до частини першоїстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Установивши, що надані відповідачем докази, а саме витяги з наказів тимчасово виконуючого обов`язків командира військової частини НОМЕР_1 від 19.06.2024 року та командира оперативно тактичного угруповання «Луганськ» від 25.08.2024 року підтверджують, що відповідач перебуває на службі у військовій частині НОМЕР_1 та приймає безпосередню участь у бойових діях, перебуваючи в районах ведення воєнних (бойових дій), суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для зупинення провадження на підставі пункту 2 частини першоїстатті 251 ЦПК України.

Зважаючи на наведене доводи скарги про те, матеріали справи не містять належних доказів для зупинення апеляційного провадження на підставі пункту 2 частини першоїстатті 251 ЦПК України фактичнозводяться до незгоди заявниці зі встановленими судом обставинами справи та здійсненою ним оцінкою доказів.

Разом із тим, колегія суддів зауважує, що зупинення провадження у справі є тимчасовим заходом та у разі наявності доказів на підтвердження припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, учасники справи не позбавлені права ініціювати питання про поновлення провадження у справі шляхом подання до суду відповідних клопотань.

Згідно ч. 1ст. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.367,374,375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 30 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складений 14.11.2024 року.

Головуючий суддя: Гордійчук С.О.

Судді : Боймиструк С.В.

Хилевич С.В.