Ухвала

від 14.11.2024 по справі 465/5950/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 465/5950/23

провадження № 61-15027ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,

Червинської М. Є.,

розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на постанову Львівського апеляційного суду

від 01 жовтня 2024 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Фінанс» про захист прав споживачів та визнання недійсним пунктів договору позики,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс») звернулося до суду

з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі

82 300,00 грн.

ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до

ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Фінанс» (далі - ТОВ «Партнер Фінанс») про захист прав споживачів та визнання недійсним пунктів договору позики.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 14 березня 2024 року у задоволенні первісного позову ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним пункт 1.5. та пункт 2.1. договору позики від 14 січня

2021 року № 92/81214800, укладеного між ТОВ «Партнер Фінанс»(правонаступником якого є ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс») і ОСОБА_1 .

Додатковим рішенням Франківського районного суду м. Львова

від 26 березня 2024 року стягнено з ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу за первісним позовом в розмірі 8 000,00 грн.

Стягнено в рівних частинах з ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» та ТОВ «Партнер Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу за зустрічну позовну заяву в розмірі 6 000,00 грн.

Постановою Львівського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року рішення Франківського районного суду м. Львова від 14 березня 2024 року скасовано та ухвалено нове рішення.

Позов ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс»

80 900,00 грн заборгованості.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс»,

ТОВ «Партнер Фінанс» про захист прав споживачів та визнання недійсним пунктів договору позики задоволено частково.

Визнано недійсним пункт 1.5. договору позики від 14 січня 2021 року

№ 92/81214800, укладеного між ТОВ «Партнер Фінанс»(правонаступником якого є ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс») і ОСОБА_1 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Додаткове рішення Франківського районного суду м. Львова від 26 березня 2024 року скасовано.

Клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , задоволено частково.

Стягнено в рівних частинах з ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» та ТОВ «Партнер Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

11 листопада 2024 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , звернувсядо Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 394 ЦПК Українипередбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.

Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі за первісним позовом про стягнення заборгованості, а також за зустрічними позовними вимогами про захист прав споживачів та визнання недійсним пунктів договору позики, ціна позову в якій становить 82 300,00 грн, що станом на 01 січня 2024 року не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 60 = 181 680,00 грн).

Отже, справа № 465/5950/23 є малозначною в силу вимог пункту 5 частини шостої статті 19 ЦПК України і окремого визнання її такою не потребує.

Касаційна скарга містить посилання на випадки, передбачені підпунктом «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справіпідлягає касаційному оскарженню.

Наведені представником заявника обставини, передбачені підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. При цьому, доводи касаційної скарги зводяться виключно до незгоди заявника з оцінкою судами зібраних у справі доказів та встановлених обставин, що не стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Посилання представником заявника у касаційній скарзі на те, що справа має виняткове значення для заявника, зводиться до незгоди із рішенням суду апеляційної інстанції.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи та значення справи для сторін і суспільства й також не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Верховний Суд враховує Рекомендації № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня

1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , подавкасаційну скаргу на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 176 ЦПК України, пунктом 5 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на постанову Львівського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Фінанс» про захист прав споживачів та визнання недійсним пунктів договору позики.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

Є. В. Коротенко

М. Є. Червинська