Ухвала

від 14.11.2024 по справі 392/1636/24

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 392/1636/24

Провадження № 2/392/712/24

У Х В А Л А

про забезпечення позову

14 листопада 2024 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Назаренка К.П., при секретарі Постолюку А.П., розглянувши заяву представника позивача адвоката Тимченка Сергія Віталійовича, про забезпечення позову,

У С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), про визнання договору дарування недійсним та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, в якому просила визнати недійсним договір дарування земельної ділянки площею 6,3645 га, кадастровий номер 3523185200:02:001:0343, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Злинської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, посвідчений 09.03.2023 приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Стінюхіною І.В., зареєстрованого в реєстрі за №513 та скасувати державну реєстрацію про речове право на вищезазначене нерухоме майно, номер запису про речове право 49507340.

28.10.2024 представник позивача ОСОБА_4 подав заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказану земельну ділянку, яка належить ОСОБА_3 на підставі вищезгаданого договору дарування.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача зазначив, що ОСОБА_2 діючи очевидно недобросовісно та зловживаючи правами стосовно кредитора, будучи свідомо обізнаною про судовий розгляд справи за позовом ОСОБА_1 про стягнення з неї заборгованості, переслідуючи єдину мету ухилитися від виконання грошового зобов`язання за рахунок відчужуваного майна та зберегти його від примусової реалізації в рахунок погашення заборгованості за можливим рішенням суду про стягнення з неї боргу за договором позики, уклала договір дарування належної їй земельної ділянки своїй дочці ОСОБА_3 .

Тобто така недобросовісна поведінка в минулому вказує на можливість їх в подальшому вчиняти дії направлені на приховування майна від примусової реалізації в рахунок погашення боргу перед позивачем та здійснити повторне відчуження земельної ділянки третім особам.

Розгляд справи призначався на 14.11.2024. Учасники справи в засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. В заяві про забезпечення позову заявник просив розглянути заяву у відсутність заявника. Представник відповідача, адвокат Моргунова Таїсія Олександрівна, подала клопотання, що на час розгляду справи перебуватиме у відпустці за межами території України. Просила суд відкласти розгляд справи на іншу дату і час. Згідно ч.1 ст.153 ЦПК, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Згідно ч.4 цієї ж статті, у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Суд надав можливість сторонам прийняти участь у судовому засіданні, вважає що наявних матеріалів достатньо для прийняття рішення і подальше відкладення розгляду цього питання вбачає недоцільним.

Розглянувши позовні матеріали, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31.10.2019 у справі № 754/10714/18 зазначив: «Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову…. При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову».

Згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України», ст.6 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" 1950 року проголошує право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений, серед іншого, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Із заяви про забезпечення позову, вбачається, що позивач обрав вид забезпечення позову шляхом накладення арешту (заборони на відчуження) на вищевказану земельну ділянку.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також те, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення до неї позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні і тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися належним їй майном з метою ухилення від виконання судового рішення.

Суд дійшов очевидного висновку, що чергове відчуження спірної земельної ділянки може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, у випадку задоволення позову. Окрім того, суд враховує, що дана земельна ділянка вже раз відчужувалася в період іншого судового спору (справа №398/972/21) і невжиття заходів забезпечення позову по ньому, вже призвело до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя. Тож забезпечення позову слід застосувати.

При цьому, обставин, передбачених ч.ч. 4-11 ст. 150 ЦПК України, які б перешкоджали застосуванню такого виду забезпечення позову, судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити заяву представник позивача адвоката Тимченка Сергія Віталійовича, про забезпечення позову.

Накласти арешт (заборону на відчуження) на земельну ділянку з кадастровим номером 3523185200:02:001:0343, площею 6,3645 га, розташовану за адресою: Кіровоградська область, Маловисківський район, сільська рада Плетеноташлицька, яка належить ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 09.03.2023, посвідченого 09.03.2023 приватним нотаріусом Стінюхіною І.В. реєстровий №513, зареєстрованого в Державному Реєстрі про речове право на нерухоме майно 09.03.2023, номер запису про речове право 49507340.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її винесення.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суддя К.П.НАЗАРЕНКО