Рішення

від 07.11.2024 по справі 554/10233/16-ц

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 07.11.2024Справа № 554/10233/16-ц Провадження № 2/554/1553/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2024 рокуОктябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого судді Троцької А.І.,

при секретарях Зайцевій Я.А., Калюжній Д.В., Гуренко Д.В.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві цивільну справу за позовом в.о.керівника Полтавськоїмісцевої прокуратури ОСОБА_2 в інтересахдержави довиконавчого комітетуШевченківської районноїу містіПолтава ради,Шевченківської районноїу містіПолтава ради, ОСОБА_3 ,треті особи:Полтавська міськарада,Полтавське міськеуправління земельнихресурсів таземельного кадастру,Управління зпитань містобудуваннята архітектуривиконавчого комітетуПолтавської міськоїради, Міськрайонне управління у Полтавському районі та м.Полтаві Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Полтавський міський парк культури та відпочинку «Перемога» провизнання недійснимита скасуваннярішень пронадання увласність земельноїділянки,визнання недійснимдержавного актуна правовласності наземельну ділянку,зобов`язання вчинитидії зповернення земельноїділянки,-

ВСТАНОВИВ:

08 грудня 2016 року перший заступник керівника Полтавської місцевої прокуратури звернувся в суд з позовом до виконавчого комітетуШевченківської районноїу містіПолтава ради, Шевченківської районноїу містіПолтава ради, ОСОБА_3 , третя особа Полтавська міська рада, в якому просив суд: визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м.Полтаві ради від 23.12.2008 за №617, яким ОСОБА_4 надано дозвіл на виготовлення проекту відведення зі складу земель житлової та громадської забудови міста земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 1000 м. кв. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; визнати недійсним та скасувати рішення сесії Октябрської районної у м.Полтаві ради від 24.12.2008 про затвердження рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м.Полтаві ради від 23.12.2008 №617; визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 24.03.2009 за №129, яким затверджено проект відведення та передано у власність ОСОБА_4 зі складу земель житлової та громадської забудови міста земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 1000 м. кв. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; визнати недійсним та скасувати рішення сесії Октябрської районної у м.Полтаві ради від 26.03.2009 про затвердження рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 24.03.2009 № 129; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №517551 від 20.05.2009; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 1000 м. кв. кадастровим номером 5310137000:15:017:0029 вартістю 109877 гривень до земель запасу Полтавської міської ради; стягнути солідарно з виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради, Октябрської районної у місті Полтаві ради та ОСОБА_3 на користь прокуратури Полтавської області понесені витрати на сплату судового збору в сумі 83538 грн 16 коп.

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 26 квітня 2017 року позов залишено без задоволення.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 02 жовтня 2017 року рішення районного суду скасовано, позов прокурора задоволено частково.

Ухвалою Верховного суду від 14 березня 2019 року рішення районного та апеляційного судів скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 10 вересня 2019 року справу прийнято до свого провадження.

15 жовтня 2019 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_3 про застосування наслідків пропуску строку звернення до суду та відзив в яких відповідач зазначав, що звернення до суду прокурора із позовом є порушенням принципу змагальності, а також відсутність повноважень на звернення з таким позовом. Також, не відповідають вимогам закону посилання прокурора на те, що постановою Полтавського окружного суду встановлено факт створення парку-пам`ятки садово-заповідного мистецтва місцевого значення «Парк Перемоги». Суд адміністративної юрисдикції не наділений повноваженнями встановлювати такі факти. На теперішній час відсутні будь-які документи щодо визначення меж земельної ділянки площею 30,9 для розміщення об`єкту природно-заповідного фонду місцевого значення - Парку пам`ятки садово-паркового мистецтва - парку «Перемога», а також того, що саме спірна земельна ділянка розташована та належить до земель природно-заповідного фонду, а саме у визначений Законом України «Про природно-заповідний фонд України» спосіб. Крім того, прокурором пропущено строк позовної давності на звернення до суду, оскільки перевірка з питань дотримання вимог законодавства проводилась у червні 2013 року, а позов прокурор подав 26 грудня 2016 року, тобто зі спливом трирічного строку. Ці обставини також встановлені у постанові Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2014 року, в якій зазначено, що прокурор на момент подачі адміністративного позову 27.07.2013 року був обізнаний про вчинене, на його думку, порушення. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, а також застосувати наслідки пропущення прокурором строку позовної давності.

31 жовтня 2019 року прокурором надано заперечення на клопотання та відповідь на відзив, в яких вказував, що позивачем надані всі докази про належність існування за адресою АДРЕСА_2 об`єкту природно - заповідного фонду парку-пам ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення на площі 30, 9 га - парку «Перемога» та належності спірної земельної ділянки, яка виділена у власність ОСОБА_3 , до земель природно-заповідного фонду України. Зокрема, ці обставини встановлені вироком Київського районного суду м. Полтави від 23.04.2015, рішенням виконавчого комітету Полтавської обласної ради депутатів трудящих від 24.12.1970 № 555 «Про затвердження пам`яток природи місцевого значення», рішенням Полтавської обласної ради народних депутатів від 22.11.1984 № 453 «Про мережі територій і об`єктів природно-заповідного фонду області згідно нової класифікації», планово-картографічними матеріалами парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк «Перемога», розробленого ДП «Лубнигеодезія» у 2001 році, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2014 року, висновком Управління з питань містобудування та архітектури від 07.04.2010 року , Правилами забудови історичного центру м.Полтави, затверджених рішенням Полтавської міської ради від 14.06.2003 року, Правилами забудови та використання території м.Полтави, затверджених рішенням сесії Полтавської міської ради від 30.12.1999 року. Про незаконність передачі земель прокурору стало відомо з моменту отримання висновку комісійної судової земельно-технічної експертизи від 29.09.2014 № 5630/10685, у ході якої за допомогою спеціального програмного забезпечення накладено межі спірної земельної ділянки на межі парку «Перемоги». Таким чином, позов прокурора від 06.12.2016 пред`явлено в межах строку позовної давності.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 06 листопада 2019 року позов залишено без розгляду.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 09 січня 2020 року ухвалу районного суду скасовано, справу повернуто для продовження розгляду до суду першої інстанції.

16.04.2020 року до суду надійшов позов прокурора з уточненнями, який ухвалою суду від 19 січня 2021 року залишено без руху.

26 січня 2021 року, на усунення недоліків, до суду надійшов уточнений позов в.о.керівника Полтавськоїмісцевої прокуратури ОСОБА_2 в інтересахдержави в якому позивач просив: визнати недійсним та скасувати рішення Виконавчого комітету Октябрської районної у м.Полтаві ради від 23.12.2008 за №617, яким ОСОБА_4 надано дозвіл на виготовлення проекту відведення зі складу земель житлової та громадської забудови міста земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 1000 м.кв. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; визнати недійсним та скасувати рішення сесії Октябрської районної у м.Полтаві ради від 24.12.2008 про затвердження рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 23.12.2008 №617; визнати недійсним та скасувати рішення Виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 24.03.2009 за №129, яким затверджено проект відведення та передано у власність ОСОБА_4 зі складу земель житлової та громадської забудови міста земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 1000 м. кв. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; визнати недійсним та скасувати рішення сесії Октябрської районної у м.Полтаві ради від 26.03.2009 про затвердження рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 24.03.2009 №129; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 517561 від 20.05.2009; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 1000 м. кв. з кадастровим номером 5310137000:15:017:0029 вартістю 109877 грн до земель запасу Полтавської міської ради; стягнути солідарно з Виконавчого комітету Шевченківської районної у місті Полтаві ради, Шевченківської районної у місті Полтаві ради та ОСОБА_3 на користь прокуратури Полтавської області понесені витрати на сплату судового збору.

В обґрунтування позову зазначено, що заступником прокурора міста Полтави 23.04.2013 винесено постанову №48/13 від 23.04.2013 про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів у діяльності Полтавської міської ради, за результатами якої встановлено порушення вимог Земельного кодексу України з боку Полтавської міської ради при розпорядженні землями парку «Перемога». 25.01.2014 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014170010000001 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. Вироком Київського районного суду м. Полтави від 23.04.2015 у справі у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, який ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 02.07.2015 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 19.11.2015 залишено без змін. Даним вироком встановлено незаконність надання у власність 17 земельних ділянок громадянам, у тому числі ОСОБА_4 , на території парку «Перемога», які належать до земель природо-заповідного фонду. ОСОБА_5 незаконно погодив відповідний висновок ОСОБА_4 , унаслідок чого останньому незаконно безоплатно передано у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд земельну ділянку, загальною площею 1000,00 кв. м. у АДРЕСА_1 . Юридичне оформлення права власності ОСОБА_4 на землю, зокрема, отримання державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 517551 від 20.05.2009, стало можливим у результаті прийняття органом місцевого самоврядування низки незаконних рішень, а саме: рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м.Полтаві ради від 23.12.2008 №617, рішення сесії Октябрської районної у м.Полтаві ради від 24.12.2008 про затвердження рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м.Полтаві ради від 23.12.2008 №617, рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м.Полтаві ради від 24.03.2009 №129, рішення сесії Октябрської районної у м.Полтаві ради від 26.03.2009 про затвердження рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 24.03.2009 № 129.

Ухвалою від 30 листопада 2021 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 03 жовтня 2022 року провадження у справі зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №554/10517/16-ц.

Ухвалою від 22 вересня 2023 року провадження у справі відновлено.

23 січня 2024 року до суду надійшла заява голови Шевченківської районної в місті Полтаві ради Хавренкова С.Ю. в якій просив відмовити у задоволенні позову у зв`язку із спливом позовної давності.

В судовому засіданні представник позивача прокурор ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримала повністю, просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, направив до суду заяву з проханням проводити розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Буглак В.В. в судове засідання повторно не з`явилась, про причини неявки суд не повідомляла.

Представник відповідачів Шевченківської районної в місті Полтаві ради та виконавчого комітету Шевченківської районної в місті Полтаві ради Бречко Є.О. в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, при вирішенні процесуальних питань покладалась на розсуд суду.

Представник третьої особи Управління зпитань містобудуваннята архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради в судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Представники третіх осіб Полтавського міськогоуправління земельнихресурсів таземельного кадастру Полтавської міської ради, Управління зпитань містобудуваннята архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавського міського парку культури та відпочинку «Перемога» - в судове засідання повторно не з`явились, про причини неявки суд не повідомляли.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, врахувавши позицію відповідачів, викладену в письмових відзивах та запереченнях на позовну заяву, надавши належну правову оцінку доказам у їх сукупності і взаємному зв`язку, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Стосовно посилань про відсутність у прокурора повноважень на звернення із даним позовом суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно ч.4 ст. 42 ЦПК України у справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах.

Такі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11 та від 26 лютого 2019 року у справі №915/478/18.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що і в судовому процесі, зокрема у цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18). Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України (частина другастатті 19 Конституції України).

У даному випадку інтереси держави порушено внаслідок прийняття органами місцевого самоврядування, наділеним повноваженнями щодо земельної ділянки, незаконних рішень. Оскільки саме ці органи допустили порушення інтересів держави у спірних правовідносинах, вони не можуть здійснювати захист цих інтересів у тих самих відносинах, тобто звернутися до суду з відповідним позовом. Таким чином прокурором підтверджені підстави для представництва інтересів держави у даній справі та право звернутись до суду як самостійному позивачу.

Викладене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20.

Крім того, здійснення відповідно достатті 131-1Конституції України, пункту 2 частини першої статті2і статті23 Закону України «Про прокуратуру»представництва інтересів держави у суді відповідає у спірних правовідносинах суспільним інтересам та спрямовано на досягнення ідей, закладених у Преамбулі та статтях13і14 Конституції України.

Щодо вимог відповідачів про застосування строків позовної давності.

Так, відповідно дост. 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч.ч.3,4 ст. 267 ЦК Українипозовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, передбачене ст. 387 ЦК України, витребування майна з чужого незаконного володіння, а також передбачене ст. 391 ЦК України, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном. Вказані способи захисту можуть бути реалізовані шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Щодо застосування строків позовної давності судом враховані висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 20 червня 2023 року під час розгляду аналогічного спору у справі №554/10517/16-ц.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, щозайняття земельної ділянки природно-заповідного фонду з порушеннямЗК Українита Закону № 2456-XII потрібно розглядати як порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади, що не пов`язане з позбавленням власника володіння відповідною земельною ділянкою, навіть якщо інша особа зареєструвала її право приватної власності на цю ділянку. Ефективним способом судового захисту щодо повернення земельної ділянки природно-заповідного фонду належному власнику є негаторний позов. Щодо позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов позивач може пред`явити до того часу, поки існує відповідне правопорушення.

Таким чином, за обставин даної справи та наявності суспільного інтересу у поверненні земельної ділянки територіальній громаді Полтави, зокрема підвищеного суспільного інтересу до збереження парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва «Перемога» як об`єкта природно-заповідного фонду, прокурор мав звернутися до суду для захисту відповідних публічних інтересів держави.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Полтавської обласної Ради депутатів трудящих «Про затвердження пам`яток природи місцевого значення» №555 від 24.12.1970 року затверджено та взято під охорону пам`ятки природи місцевого значення згідно з додатком. /т.1 а.с.30/

Згідно додатку до рішення виконкому обласної Ради депутатів трудящих від 24.12.1970 року № 555 визначено перелік пам`яток природи місцевого значення, зокрема парк «Перемога» за адресою: м.Полтава, Першотравневий проспект, 20, заснований у 1803 році на площі 10 га, та закріплено її за виконкомом Полтавської міської Ради депутатів трудящих. /т.1 а.с.31/

Рішенням виконавчого комітету Полтавської обласної ради народних депутатів від 22.11.1984р. № 453 «Про мережі територій та об`єктів природно-заповідного фонду області згідно нової класифікації» затверджено межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. /т.1 а.с.180/

Згідно додатку до вказаного рішення, у переліку державних парків-пам`яток садово-паркового мистецтва місцевого значення під №10 зазначений парк «Перемога», площею 30,9 га. /т.1 а.с.181-182/

Відповідно до охоронного зобов`язання, зареєстрованого в держуправлінні екоресурсів в Полтавській області за №340 від 27.05.2001 року, Дирекцією міського парку культури та відпочинку взято на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення парк «Перемога» загальною площею 30.9 гектарів, відповідно до рішення облвиконкому №555 від 24.12.70р. /т.1 а.с.15/

Крім того, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року, залишеного без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року, яким задоволено позов прокурора, суд визнав протиправним та скасував рішення 16 сесії Полтавської міської ради 6 скликання від 08.12.2011 "Про затвердження технічної документації із землеустрою та оформлення права постійного користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_2 ". Також, зокрема, встановлено, що станом на 01 січня 2009 року, 01 січня 2011 року та 01 січня 2013 року земельні ділянки парку «Перемога» площею 30,9 га мали статус об`єкта природно-заповідного фонду. Також зазначено, що рішення органу місцевого самоврядування від 08.12.2011 року прийнято з порушенням норм ст.20 ЗК України, оскільки Полтавською міською радою не приймалось рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки парку «Перемога» та рішення щодо зміни її цільового призначення. Така зміна не погоджувалась з Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 51 ЗК України до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об`єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об`єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об`єктів стаціонарної рекреації.

Статтями 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд» та 43 ЗК України визначено, що до природно-заповідного фонду належать, зокрема, штучно створені об`єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`яткисадово-паркового мистецтва.

Згідно п. «в» ч.4 ст. 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 20 ЗК України зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування,які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустроюабоприймаютьрішенняпро створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Згідно ст. 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» зміна меж, категорії та скасування статусу територій об`єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51-53 цього Закону.

Судом встановлено, що Полтавською обласною радою рішення про зміну меж, площ, категорій чи скасування статусу парку «Перемога», відповідно до вищевказаної норми закону, за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища на підставі відповідного експертного висновку, не приймалося.

Таким чином, суд дійшов висновку, що належними і допустимими доказами підтверджується факт належності території парку «Перемога», який розташований на земельній ділянці площею 30,9 га, до парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення та є об`єктом природно-заповідного фонду.

Згідно п.2.8наказу №434 від 05.11.2004 року Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі меж території та об`єктів природно заповідного фонду природоохоронний орган використовує документи щодо їх створення чи резервування для визначення місць розташування згаданих територій та об`єктів їх збереження.

Так, висновком комісійної судової земельно-технічної експертизи, проведеної Харківським науково дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса № 5630/10685 від 29.09.2014 року встановлено:

- 17 земельних ділянок №№ 1-е, 1-м, 1-л,1-к, 1-д, 1-ж, 1-з по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 . АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , загальною площею 1,62 га, розташовані в межах парку - пам`ятки садово-паркового мистецтва «Парк Перемоги»;

- Основне цільове призначення (категорія) наданих у власність земельних ділянок №№ НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 , 1-л,1-к, 1-д, 1-ж, 1-з по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 . АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , наведених вище, не змінювалась. Основне цільове призначення (категорія) земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 0,0200га змінювалось;

- Розроблені проекти землеустрою щодо відведення у власність вказаних земельних ділянок та технічнна документація на земельні ділянки не відповідають вимогам ЗК України, ЗУ «Про землеустрій», Інструкції №43, наказу Держкомстату від 05.11.1998 року №377 «Про затвердження форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№6-зем, 6а- зем, 6б-зем, 2-зем)», ДСТУ 4163-2003. /т.1 а.с.77-103/

Таким чином, спірна земельна ділянка по АДРЕСА_1 входила до складу земель парку «Перемога», які віднесені до земель природно - заповідного фонду, як пам`ятка садово-паркового мистецтва.

Разом із цим, рішенням виконавчого комітету Октябрської районної у м.Полтаві ради від 23.12.2008 р. №617 «Про надання дозволу на виготовлення проектів відведення земельних ділянок» надано ОСОБА_4 , мешканцю АДРЕСА_4 , дозвіл на виготовлення проекту відведення зі складу земель житлової та громадської забудови міста земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 1000 кв.м, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд відповідно до схеми, погодженої управлінням у справах містобудування та архітектури Полтавського міськвиконкому. Зобов`язано ОСОБА_4 : звернутись у геодезичну організацію з приводу виготовлення проекту відведення та винесення в натуру меж земельної ділянки згідно цільового призначення; в термін до 01.01.2010 року погодити проект відведення та оформити право власності або договір оренди на земельну ділянку за вказаною адресою в порядку, встановленому діючим законодавством; стати на облік у державній податковій інспекції в м.Полтаві. Дане рішення підлягає затвердженню на сесії Октябрської районної у м.Полтаві ради. /т.1 а.с.12/

Рішенням двадцять сьомої сесії п`ятого скликання Октябрської районної у м.Полтаві ради від 24 грудня 2008 року «Про затвердження рішень виконавчого комітету Октябрської районної у м.Полтаві ради» затверджено рішення райвиконкому №617 «Про надання дозволу на виготовлення проектів відведення земельних ділянок». /т.1 а.с.120/

Рішенням виконавчого комітету Октябрської районної у м.Полтаві ради від 24.03.2009 р. № 129 «Про передачу у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та для ведення садівництва» погоджено проект відведення та передано у власність ОСОБА_4 , мешканцю АДРЕСА_4 , із земель житлової та громадської забудови міста земельну ділянку в АДРЕСА_1 , площа якої відповідно до проекту відведення, виготовленого ПП ОСОБА_6 , становить 1000 кв.м. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Встановлено обмеження прав на земельну ділянку та сервітути згідно з висновками управління з питань містобудування та архітектури та Полтавського міського управління земельних ресурсів та земельного кадастру. Зобов`язано ОСОБА_4 : звернутися в геодезичну організацію з приводу винесення в натуру меж земельної ділянки згідно цільового призначення; стати на облік в державній податковій інспекції в м.Полтаві. Дане рішення підлягає затвердженню на сесії Октябрської районної у м.Полтаві ради. /т.1 а.с.14/

Рішенням тридцятої сесії п`ятого скликання Октябрської районної у м.Полтаві ради від 16 березня 2009 року «Про затвердження рішень виконавчого комітету Октябрської районної у м.Полтаві ради» затверджено рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м.Полтаві ради №129 від 24.03.2009 р. «Про передачу у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та ведення садівництва». /т.1 а.с.121/

20 травня 2009 року ОСОБА_4 , на підставі рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м.Полтаві ради від 24 березня 2009 року, видано Державний акт на право власності серії ЯИ №517551 на земельну ділянку площею 0,1000 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та ведення садівництва. Кадастровий номер земельної ділянки 5310137000:15:017:0029. /т.1 а.с.15/

В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 січня 2010 року, ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_3 придбав земельну ділянку площею 1000 кв.м., яка розташована АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту «в» ч.4ст.83 ЗК Українидо земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зст.20 ЗК Українизміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Відповідно до ч.4, ч.6ст.82 ЦПК Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Так, вироком Київського районного суду міста Полтави від 23 квітня 2015 року, який ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 02 липня 2015 року залишено без змін, ОСОБА_5 суд визнав винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 367 КК України, тобто неналежне виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них. Що спричинило тяжкі наслідки. Вказаним висновком встановлено, що ОСОБА_5 , працюючи на посаді завідуючого Полтавським сектором охорони навколишнього природного середовища Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області, протягом 2009-2010 років незаконно затвердив висновки про погодження проектів із землеустрою щодо надання у власність 17 земельних ділянок на території парку «Перемога», серед яких було погоджено відповідний висновок ОСОБА_4 .. На підставі вказаного висновку останньому незаконно було передано безоплатно у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд земельну ділянку, площею 1000 кв. м, яка розташована АДРЕСА_1 , та яка знаходиться під об`єктом природного-заповідного фонду - парку «Перемога» у місті Полтаві. /т.1 а.с.23/

Згідно з п.п. «а», «в» ч.3 ст. 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо); землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 150 ЗК України визначено, що до особливо цінних земель відносяться: чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерновобуроземні глибокі і середньоглибокі; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму; землі, надані в постійне користування НВАО "Масандра" та підприємствам, що входять до його складу; дернові глибокі ґрунти Закарпаття; землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів; землі природно-заповідного фонду; землі історико-культурного призначення. Вилучення особливо цінних земель для несільськогосподарських потреб не допускається, за винятком випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності, можуть вилучатися (викуплятися) для будівництва об`єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв`язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об`єктів соціально-культурного призначення, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов`язаних з їх експлуатацією, за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України.

Погодження матеріалів вилучення (викупу) земельних ділянок особливо цінних земель, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, провадиться Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, Київської і Севастопольської міських рад.

Таким чином, землі природно-заповідного фонду, що перебувають у комунальній власності, не підлягають приватизації. Такі землі можуть перебувати у приватній власності лише у зв`язку з формуванням на цих земельних ділянках об`єктів природно-заповідного фонду чи включення земельних ділянок, що належать фізичним чи юридичним особам, до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення. Вилучення (викуп) земель природно-заповідного фонду із комунальної власності, зокрема, для будівництва житла був можливим тільки на підставі постанови Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо вилучення (викуп) земельної ділянки погодила Верховна Рада України.

Разом із цим, матеріали справи не містять доказів того, що органами виконавчої влади до передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 1000 м. кв., розташованої у АДРЕСА_1 , приймалось рішення про зміну цільового призначення зазначеної земельної ділянки, а також про наявність постанови Кабінету Міністрів України або погодження Верховної Ради України. При цьому, висновком комісійної судової земельно-технічної експертизи №5630/10685 від 29.09.2014 року встановлено, що основне цільове призначення (категорія) наданих у власність земельних ділянок, зокрема, по АДРЕСА_1 , не змінювалось.

Враховуючи викладене, позивачем у справі беззаперечно доведено, що на час передання спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_4 її цільове призначення не було змінено на категорію земель житлової та громадської забудови, тобто фактично було передано у приватну власність землі загального користування, які віднесені до земель природно - заповідного фонду, як пам`ятка садово-паркового мистецтва, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Відповідно дост. 14 Конституції Україниземля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість.

Враховуючи, що Верховна Рада України не погодила вилучення земельної ділянки на території парку-пам`ятника садово-паркового мистецтва місцевого значення парк «Перемога» у місті Полтаві із комунальної власності, право власності територіальної громади на цю ділянку не припинилося і до ОСОБА_4 не перейшло.

Відповідно до ч.1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Оскількимета позову спрямована на усунення перешкод територіальній громаді міста Полтави, яка не втратила володіння земельною ділянкою, у користуванні та розпорядженні останньою шляхом її повернення від ОСОБА_3 , то суд розглядає вимогу щодо витребування із чужого незаконного володіння земельної ділянки до земель запасу Полтавської міської ради як вимогу про повернення цієї земельної ділянки територіальній громаді міста Полтави за правилами негаторного позову, як встановлено вище.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2023 року під час розгляду аналогічного спору у справі №554/10517/16-ц Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони»)суд самостійно здійснює пошук і застосовує норми права для вирішення спору безвідносно до посилань сторін, але залежно від установлених обставин справи. Суд виявляє активну роль, самостійно надаючи юридичну кваліфікацію спірним правовідносинам, обираючи та застосовуючи до них належні норми права після повного та всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх позовних вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходить відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній та резолютивній частинах. Отже, обов`язок надати юридичну кваліфікацію відносинам сторін спору, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку юридичну норму слід застосувати для вирішення спору, виконує саме суд. З огляду на вказане суд не зв`язаний посиланнями на норми права, зазначені у позовній заяві та в інших письмових заявах учасників справи.

У кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина першастатті 13 ЦПК України), але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п`ятоїстатті 12 ЦПК України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, щосуд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально.

Задоволення судом позовної вимоги має з урахуванням вимог правовладдя (верховенства права) дозволити досягнути мети судочинства, зокрема реально відновити суб`єктивне право, яке порушив, оспорює або не визнає відповідач.

Під час розгляду справи встановлено, що мета позивача спрямована на усунення перешкод власникові (територіальній громаді міста Полтави), який не втратив володіння специфічним об`єктом цивільних відносин (земельною ділянкою на території об`єкта природно-заповідного фонду), у користуванні та розпорядженні цією ділянкою шляхом її повернення від ОСОБА_3

Встановивши, що мета позову спрямована на усунення перешкод територіальній громаді міста Полтави, яка не втратила володіння земельною ділянкою, у користуванні та розпорядженні останньою шляхом її повернення від ОСОБА_3 , суд, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, розглядає вимогу витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 земельної ділянки до земель запасу Полтавської міської ради як вимогу про повернення цієї земельної ділянки територіальній громаді міста Полтави за правилами негаторного позову.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Як вже встановлено, спірна земельна ділянка розташована в межах парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва « Перемога », належала впродовж десятків років до виникнення спірних правовідносин і належить до земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Таким чином ОСОБА_4 , а в подальшому і ОСОБА_3 , який придбав земельну ділянку у ОСОБА_4 , проявивши розумну обачність, могли і повинні були знати про те, що ця ділянка впродовж багатьох десятків років перебуває у межах об`єкта природно-заповідного фонду - парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проживали у місті Полтаві. Тому оформлення документів про перехід земельної ділянки у їхню приватну власність є таким порушенням закону, про яке зазначені особи могли та повинні були знати на час набуття земельної ділянки кожним із них.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що повернення земельної ділянки територіальній громаді відповідатиме легітимній меті та дозволятиме її досягнути, а захід втручання у відповідне право є пропорційним цій меті. Тому слід задовольнити вимогу прокурора, яку було викладено у первинному позові, про повернення територіальній громаді міста Полтави земельної ділянки на АДРЕСА_1 площею 1000 м кв. із кадастровим номером 5310137000:15:017:0029.

Разом із тим, для витребування нерухомого майна оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування не є ефективним способом захисту права власника. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16.

Вимога про визнання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування недійсними (незаконними) та їх скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою. Такі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 та від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19.

Визнання недійсним державного акта також не є необхідним для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для її витребування з чужого володіння. Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги прокурора про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування, на підставі яких земельну ділянку було оформлено за ОСОБА_4 та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку - не призводять до відновлення порушеного права територіальної громади міста Полтави та не є необхідними для усунення перешкод територіальній громаді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою. За таких обставин у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Такі висновки узгоджуються із висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2023 року під час розгляду аналогічного спору у справі №554/10517/16-ц.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Прокурором при зверненні до суду із позовом було сплачено судовий збір за немайнові позовні вимоги, у задоволенні яких судом відмовлено, та майнову позовну вимогу, яку судом задоволено, у розмірі 1,5 відсотки ціни позову (за ставками судового збору станом на 01.01.2016р.), що складає 1648гривень 16 копійок, які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_3 ..

Керуючись ст.ст.12,81,141,229,247,263-265,268,354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заявув.о.керівника Полтавськоїмісцевої прокуратури ОСОБА_2 в інтересахдержави довиконавчого комітетуШевченківської районноїу містіПолтава ради,Шевченківської районноїу містіПолтава ради, ОСОБА_3 ,треті особи:Полтавська міськарада,Полтавське міськеуправління земельнихресурсів таземельного кадастру,Управління зпитань містобудуваннята архітектуривиконавчого комітетуПолтавської міськоїради, Міськрайонне управління у Полтавському районі та м.Полтаві Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Полтавський міський парк культури та відпочинку «Перемога» провизнання недійснимита скасуваннярішень пронадання увласність земельноїділянки,визнання недійснимдержавного актуна правовласності наземельну ділянку,зобов`язання вчинитидії зповернення земельноїділянки задовольнити частково.

Повернути територіальній громаді міста Полтави земельну ділянку на АДРЕСА_1 площею 1000 м кв. із кадастровим номером 5310137000:15:017:0029.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Полтавської окружної прокуратури Полтавської області 1648(одна тисяча шістсот сорок вісім) гривень 16 (шістнадцять) копійок в рахунок відшкодування судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

ПозивачПолтавська окружна прокуратура Полтавської області, адреса: вул.Антона Грицая, 1, м.Полтава.

Відповідачі:

Виконавчий комітет Шевченківської районної у м.Полтаві ради, адреса: вул. І.Мазепи, 30, м.Полтава.

Шевченківська районна у м.Полтаві ради, адреса: вул. І.Мазепи, 30, м.Полтава.

ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_5 .

Представник відповідача: ОСОБА_7 , адреса: АДРЕСА_6 .

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

Полтавська міська рада, адреса: вул.Соборності, 36,м.Полтава.

Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, адреса: вул.Соборності, 36,м.Полтава.

Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, адреса: вул.Соборності, 36,м.Полтава.

Полтавський міський парк культури та відпочинку «Перемога», адреса: просп.Першотравневий, 20, м.Полтава.

Повний текст рішення виготовлено 15.11.2024 року.

Суддя Октябрського

районного судум.Полтави Троцька А.І.