Рішення

від 13.11.2024 по справі 146/1448/24

ТОМАШПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 146/1448/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2024 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Мороза І.С.,

за участі секретаря судового засідання Іванової Ю.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у селищі Томашпіль цивільну справу

ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2

третя особа: служба у справах дітей Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області

вимоги позивача: про позбавлення батьківських прав

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

10 вересня 2024 року до суду з цією позовною заявою, посилаючись на ст. 164, 165, 166, 181 СК України, звернулася ОСОБА_1 яка проживає по АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , який проживає по АДРЕСА_2 , третя особа - служба у справах дітей Вапнярської селищної ради, що знаходиться за адресою: вул. Незалежності, 140 селище Вапнярка Тульчинський район Вінницька область про позбавлення батьківських прав.

Даний позов обґрунтовано наступним.

З відповідачем ОСОБА_2 позивачка перебувала у фактичних шлюбних відносинах.

Від спільного проживання у них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сімейні відносини з ОСОБА_2 не склалися у зв`язку з різними поглядами на життя. З моменту розірвання фактичних шлюбних відносин з 2019 року батько не піклується про доньку та не проявляє заінтересованості в її подальшій долі.

Відповідно до судового наказу Томашпільського районного суду Вінницької області від 17 квітня 2023 року з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , однак з моменту призначення судом аліментів відповідач жодного разу їх не платив. Загальна сума заборгованості по аліментах станом на 26 серпня 2024 року складає 49 216 гривень.

Наразі дитина зареєстрована та проживає з позивачкою, відповідач вихованням дитини не займається, не цікавиться станом її здоров`я, донька перебуває на повному утриманні матері.

Покинувши сім`ю відповідач поїхав за кордон. З часу виїзду і до тепер перебуває там, до малолітньої доньки не приїздив та не телефонував, не виявляв до неї ніякого інтересу. Фактично обов`язки батька дитини виконує теперішній чоловік позивачки - ОСОБА_5 .

У зв`язку з вказаними обставинами позивачка звернулася до органу опіки та піклування Вапнярської селищної ради з метою отримання висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_2 .

Таки чином з огляду на те, що відповідач свідомо нехтує своїми обов`язками по вихованню доньки, самоусунувшись від виконання батьківських обов`язків, протягом тривалого часу не проживає разом з нею, не спілкується, не проявляє належної турботи та уваги, не бере участі у вихованні та утриманні, не цікавиться її життям, не піклується про здоров`я дитини та її фізичним, духовним та моральним розвитком, позивачка вимушена звернутися до суду з цим позовом, в якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 12 вересня 2024 року відкрито загальне позовне провадження, підготовче засідання призначено на 4 жовтня 2024 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 4 жовтня 2024 року підготовчий розгляд справи відкладено на 18 жовтня 2024 року, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки та піклування Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 18 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 30 жовтня 2024 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 30 жовтня 2024 року розгляд справи відкладено на 13 листопада 2024 року.

Доводи учасників справи.

В судовому засідання позивачка ОСОБА_1 позов підтримала, за обставин зазначених в ньому, просила позов задоволити та позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до малолітньої доньки ОСОБА_4 , оскільки відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, протягом тривалого часу не проживає разом з донькою, не спілкується, не проявляє належної турботи та уваги, не бере участі у вихованні та утриманні, не цікавиться її життям, не піклується про здоров`я дитини та її фізичним, духовним та моральним розвитком. Зазначила, що проживав відповідач ОСОБА_2 разом з нею та дитиною лише місяць після народження. До адміністративної чи кримінальної відповідальності відповідач не притягувався. За період спільного проживання зловживав спиртними напоями, домашнє насильство не вчиняв, до уповноважених органів з питань неналежного виконання ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків по відношенню до малолітньої ОСОБА_4 не зверталася. На даний час позивачка перебуває у фактичних шлюбних відносинах з іншим чоловіком, який на даний час мобілізований.

Представник служба у справах дітей Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області в судове засідання не з`явився, однак направив на адресу суду заяву, згідно якої справу просить розглянути без його участі, позов підтримує.

Представник органу опіки та піклування Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області в судове засідання не з`явився, однак направив на адресу суду заяву, згідно якої справу просить розглянути без його участі за наявними в матеріалах справи доказами, не заперечує щодо задоволення позову.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився по невідомій суду причині, хоча завчасно та належним чином був повідомлений про слухання справи, відзиву на позовну заяву до суду не подав, в зв`язку з чим суд ухвалив провести по даній справі заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, розглянувши заяви інших учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши їх належність та достовірність, сприяючи всебічному й повному з`ясуванню обставин справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору, прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 129 Конституції України суддя є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; розумні строки розгляду справи судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення; обов`язковість судового рішення.

Відповідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 26 липня 2018 року, батьками дитини вказано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно витягів з реєстру територіальної громади, зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 .

Як видно з витягу державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 є власником житлового будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно довідки характеристики від 27 серпня 2024 року № 162 виданої Вапнярською селищною радою Тульчинського району Вінницької області, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1 , компрометуючими матеріалами відносно гр. ОСОБА_1 виконавчий комітет селищної ради не володіє.

Відповідно до довідки - характеристики від 22 серпня 2024 року № 14-18-09/481 виданої Липівським старостинським округом Томашпільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в АДРЕСА_2 але тривалий час за місцем реєстрації не проживає, скарг на нього до Липівського стапостинського округу від жителів села і сусідів не надходило, компрометуючими матеріалами старостинський округ не володіє.

Згідно довідки від 27 серпня 2024 року № 611 про склад сім`ї, виданої Вапнярською селищною радою Тульчинського району Вінницької області, до складу сім`ї ОСОБА_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , входить дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до розрахунку заборгованості виданого головним державним виконавцем Тульчинського відділу ДВС у Тульчинському районі Вінницької області, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, станом на 1 серпня 2024 року заборгованість по аліментах становить 49216,00 грн.

Вказана заборгованість зі сплати аліментів також підтверджується довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів від 26 серпня 2024 року № 31116/22.21-24, виданою головним державним виконавцем Тульчинського відділу ДВС у Тульчинському районі Вінницької області, де вказано, що ОСОБА_2 станом на 26 серпня 2024 року має заборгованість зі сплати аліментів становить 49216, 00 грн.

Згідно характеристики на дошкільника - випускницю різновікової групи Колоденського ЗДО «Капітошка» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання дуже любить свою сім`ю, зі слів ОСОБА_7 вона також любить нерідного батька ОСОБА_5 .

З довідки від 27 березня 2024 року виданої КНП «Вапнярський медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» вбачається, що малолітня ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в Вапнярському МЦ ПМСД з 5 листопада 2019 року, за даний час батько на огляд з дитиною не з`являвся, участь в житті дитини (медогляд, профілактичні щеплення та лікування) не бере.

Як вбачається з психологічного висновку на ученицю 1 класу Вапнярської ліцею № 2 ОСОБА_2 , остання дуже любить свою сім`ю: маму, тата, бабусю сестричку ОСОБА_8 . Також дитина розповідає, що любить тата ОСОБА_5 , який не є рідним батьком ОСОБА_7 , але дівчинка з великою любов`ю розповідає про нього. Дівчинка коротко розповіла про те, що в неї ще є тато ОСОБА_9 , але бачила його вона ще маленькою.

Згідно акту обстеження умов проживання, складеного комісією в складі начальника відділу ССД ОСОБА_10 , головного спеціаліста ССД ОСОБА_11 , головного спеціаліста-бухгалтера ОСОБА_12 , комісією було проведено обстеження умов проживання ОСОБА_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , встановлено, що умови проживання задовільні, діти забезпечені всіма належними умовами для проживання, малолітня ОСОБА_7 , 2018 року народження повідомляла, що не пам`ятає свого батька та бачила його лише на фото, з розповіді матері батько ОСОБА_7 - ОСОБА_2 не спілкується з донькою, не цікавиться її життям, здоров`ям та навчанням, а також не утримує її фінансово.

Згідно висновку органу опіки та піклування «Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_3 », орган опіки та піклування виконавчого комітету Вапнярської селищної ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно малолітньої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням виконавчого комітету Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області від 25 вересня 2024 року № 162 «Про затвердження висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_3 » вирішено: затвердити висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_3 .

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, в тому числі за ст. 164 Сімейного Кодексу України - підставою позбавлення батьківських прав.

Згідно ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Із змісту зазначеної норми випливає, що ухилення від виконання юридичного обов`язку по вихованню дитини завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Чинне законодавство зазначає, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Способи та методи ухилення від обов`язку з виховання та утримання дитини зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 в п.16: «Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, треба розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

За змістом роз`яснень, п. 15, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі - Постанова) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні.

Суд вважає за необхідне врахувати, що позбавлення судом особи батьківських прав в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі по тексту - ЄКПЛ) становить втручання у її право на повагу до його сімейного життя, яке гарантується п. 1 ст. 8. Таке втручання не становитиме порушення ст. 8 лише у тому разі, якщо воно здійснене «згідно з законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в п. 2, і до того ж є «необхідним у демократичному суспільстві» для забезпечення цих цілей.

Як зауважив Європейський Суд з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ), у ряді рішень з цього приводу, визначаючи, чи був такий захід, як позбавлення батьківських прав, «необхідним у демократичному суспільстві» слід проаналізувати, чи може він найкраще задовольняти інтереси дитини. Водночас ЄСПЛ нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага.

Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельно оцінювати низку факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте, необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (п.79 рішення ЄСПЛ від 10 січня 2008 у справі «Кірнс проти Франції» (Kearns v. France) (заява № 35991/04).

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, зокрема, два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Верховний Суд в постанові від 24.10.2018 по справі №761/2855/17 також вказав, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, та можливе в разі доведення умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17. Судова практика щодо застосування положень статті 164 СК України є усталеною.

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема від 24.06.2020 року у справі №344/6374/18, від 08.04.2020 року у справі №645/731/18, від 29.01.2020 року у справі №127/31288/18, від 29.01.2020 року у справі №643/5393/17, від 17.01.2020 року у справі №712/14772/17, від 25.11.2019 року у справі №640/15049/17, від 24.04.2019 року у справі №331/5427/17, від 13.03.2019 року у справі №631/2406/15-ц.

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цих Кодексом випадках.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьком (матір`ю) обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько (мати) ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що він систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Жодної з цих обставин на час розгляду судом справи та ухвалення судового рішення не встановлено.

Як вбачається з позову, на підтвердження своїх позовних вимог, сторона позивача, як доказами, обмежилась тільки: копією свідоцтва про народження дитини, довідками про проживання, характеристикою на позивача та відповідача, характеристикою дитини, актом обстеження умов проживання дитини, висновком органу опіки та піклування Вапнярської селищної ради та довідкою заборгованості по аліментам.

Позивачка в підтвердження позовних вимог про позбавлення батьківських прав, посилається на те, що відповідач систематично ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно свої малолітньої доньки , однак в судовому засіданні так і не було встановлено, що відповідач є особою, яка злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

При цьому, систематично - це значить, що батьки неодноразово притягувалися до відповідальності (адміністративної, цивільної, громадської), але висновків не зробили.

В судовому засіданні позивачем не підтверджено належними доказами те, що до відповідача застосовувалися заходи впливу у вигляді попередження з боку органів внутрішніх справ, накладення адміністративної відповідальності, бесіди, попередження з боку органу опіки та піклування, органів місцевого самоврядування.

При цьому, доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

Умовою по ухиленню від обов`язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п. 2. ч. 1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками. Відповідні докази умисного ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідачем відносно доньки в матеріалах справи відсутні.

Пунктом 18 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено право суду, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось з батьків з урахуванням характеру, особи батька, а також конкретних обставин справи, відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність зміни ставлення до виховання дітей, поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачкою не доведено, що поведінка відповідача відносно дочки є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов`язками, позивачем не доведено та не надано суду доказів, в чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення батьків по відношенню до нього батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачем від виконання батьківських обов`язків відносно дитини.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки, як для батька (матері), так і для дитини та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків. При позбавленні батьківських прав суду слід не тільки встановити ухилення батька (матері) від виконання батьківських обов`язків, а також чи попереджувалися батьки офіційно про необхідність змінити ставлення до дитини.

Суд також враховує, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, необхідність застосування якого за обставин цієї справи не доведено.

Висновок органу опіки та піклування Вапнярської селищної ради, згідно якого було визнано за доцільне позбавити відповідача батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має рекомендаційний характер та не є обов`язковим для суду.

Суд критично оцінює висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 народженя, оскільки даний висновок є недостатньо обґрунтованим, у ньому не наведено підстав та аргументів, які б вказували на доцільність позбавлення відповідача батьківських прав. Цей висновок не містить даних, які об`єктивно характеризують відповідача як особу, яка не здійснює своїх батьківських обов`язків, органом опіки та піклування не надано оцінки можливим причинам ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, атому висновок не може бути беззаперечним доказом для підтвердженням факту ухилення відповідачем від виконання батьківських обов`язків, а також застосування до нього такого крайнього заходу як позбавлення батьківських прав. При цьому, суд враховує, що такий висновок має рекомендаційний характер та не є обов`язковим для суду (ч.ч. 5, 6 ст.19 СК України).

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позбавлення батьківських прав відповідача відносно малолітньої дочки не забезпечуватиме інтересів самої дитини.

Позивачка не довела та не надала суду доказів, в чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення його батька по відношенню до нього батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачем від виконання батьківських обов`язків відносно дитини.

Та обставина, що на час розгляду справи матеріальним забезпеченням дитини, її вихованням і розвитком займається мати, не свідчить безумовно про те, що батько дитини не бажає приймати участь у її утриманні і вихованні, тобто свідомо умисно нехтує батьківськими обов`язками.

Посилання позивачки на те, що її дочка проживає разом із нею та не бачиться із відповідачем з 2019 року не є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки позбавлення батьківських прав, тобто природних прав, наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого позивачка не довела.

Не може свідчити про свідоме ухилення від виконання батьківських обов`язків по утриманню дитини факт стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів, оскільки таке є одним із способів захисту прав дитини на належне матеріальне забезпечення та свідчить про спонукання батька до надання дитині належного утримання. Наявність заборгованості по аліментам сама по собі не є підставою для позбавлення батька дитини батьківських прав (постанова Верховного Суду від 16 січня 2019 року, справа №199/5032/16-ц).

Відповідно ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є не доцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, який за обставин, що склались, застосовувати не можна.

Таким чином, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалася позивачка, як на підставу своїх вимог, підтверджених поданими доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Разом з цим суд вважає, за необхідне попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та звернути увагу Служби у справах дітей Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області та органу опіки та піклування Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області на виконання батьківських обов`язків ОСОБА_2 щодо доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З цією метою контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов`язків щодо своєї дитини слід покласти на Служби у справах дітей Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області (Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області).

Відповідно до ч. 5 ст. 265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як встановлено із матеріалів справи, позивачкою ОСОБА_1 при подачі позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн, а тому враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України судові витрати понесені позивачем слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 48, 51, 76-89, 90, 95, 141-142, 163, 206, 263, 265, 280, 293, 354 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_13 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки та піклування Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 5 травня 2016 року Томашпільським РС УДМС України у Вінницькій області, РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_4 ;

третя особа: служба у справах дітей Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, адреса: 24240, вул. Незалежності, 140 с-ще Вапнярка, Тульчинський район Вінницька область;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Вапнярської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, адреса: 24240, вул. Незалежності, 140 с-ще Вапнярка, Тульчинський район Вінницька область.

Повний текст рішення виготовлено 15 листопада 2024 року

Суддя: І. С. Мороз