Постанова

від 12.11.2024 по справі 175/2313/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6349/24 Справа № 175/2313/21 Суддя у 1-й інстанції - Васюченко О.Г. Доповідач - Макаров М. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого судді Макарова М.О.

суддів Барильської А.П., Свистунової О.В.

при секретарі Керімовій-БандюковійЛ.К.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Дніпро цивільнусправу заапеляційними скаргами представника ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвоката Федорець Євгенія Євгенійовича, ОСОБА_4 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Орган Опіки та піклування в особі Адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, Служба у справах дітей виконавчого комітету Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми шляхом визначення порядку спілкування та участі батька у вихованні малолітніх дітей, -

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2021 року ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , третя особа: Орган Опіки та піклування в особі Адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, Служба у справах дітей виконавчого комітету Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми шляхом визначення порядку спілкування та участі батька у вихованні малолітніх дітей.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25 серпня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було укладено шлюб про що Ленінським Відділом РАЦС реєстраційної служби Дніпропетровського міського управляння юстиції у Дніпропетровській області було зроблено актовий запис 325 від 25 серпня 2012 року.

Від шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Шлюб розірвано за рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2019 року у справі № 175/70/19 провадження № 2/175/70/19.

З цього часу позивач з відповідачем не проживають однією сім`єю, не ведуть спільне господарство, та не мають спільного сімейного бюджету.

Просив суд визначити спосіб його участі у спілкуванні та вихованні малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме усунути йому перешкоди у спілкуванні з малолітніми дітьми ОСОБА_2 та ОСОБА_3 шляхом встановлення наступного порядку у спілкування з дітьми: два рази на тиждень щовівторка та щочетверга з 17:30 години до 19:30 години без присутності матері дитини ОСОБА_4 ; другого і четвертого тижня місяця з 18:30 години п`ятниці до 19:00 години неділі без присутності матері дитини ОСОБА_4 ; щороку травневі свята з 18:30 години 30 квітня до 17:00 години 02 травня без присутності матері дитини ОСОБА_4 ; з нагоди дня народження ОСОБА_2 з 14:00 години 25 березня до 19.00 години 26 березня без присутності матері дитини ОСОБА_4 ; день народження ОСОБА_6 з 14:00 години 22 січня до 19.00 години 23 січня року без присутності матері дитини ОСОБА_4 ; один тиждень протягом зимових канікул без присутності матері дитини ОСОБА_4 ; один місяць протягом літніх канікул на час щорічної відпустки батька ОСОБА_1 без присутності матері дітей ОСОБА_4 , без виїзду за межі України; з метою відвідування реабілітаційного центру для проходження лікування та реабілітація ДЦП (дитячого церебрального паралічу) ОСОБА_3 в супроводі батька чотири рази на рік до 20 днів (в залежності від умов курсу реабілітації в закладі) за межами м. Дніпро та зобов`язати ОСОБА_4 : не чинити позивачу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 ІПН: НОМЕР_1 перешкоди у спілкуванні з малолітніми дітьми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в тому числі засобами мобільного зв`язку, месенджерів VIBER, TELEGRAM, WhatsApp тощо, та за допомогою соціальних мереж; інформувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_1 , щодо будь-яких фактів та обставин життя дитини, зокрема: про стан здоров`я дітей; зміну номеру засобів зв`язку; методів лікування у разі хвороби; вибраного педіатра чи іншого лікаря; графіку щеплень дитини; вибраних позашкільних закладів; про переміщення дитини за межі населеного пункту, в якому вона постійно проживає; повідомляти прізвище ім`я та по батькові, засоби зв`язку осіб, які здійснюють догляд за дитиною під час відсутності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП: НОМЕР_2 на території населеного пункту, в якому вона постійно проживає (м. Дніпро).

Рішенням Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області від 25 квітня 2024 року позов задоволено частково та ухвалено:

Усунути ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні з малолітніми дітьми ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 шляхом встановлення наступного порядку у спілкування з дітьми:

- два рази на тиждень щовівторка та щочетверга з 17:30 години до 19:30 години у присутності матері дитини ОСОБА_4 .

- другого і четвертого тижня місяця з 18:30 години п`ятниці до 19:00 години неділі у присутності матері дітей ОСОБА_4 .

- щороку травневі свята з 18:30 години 30 квітня до 17:00 години 02 травня у присутності матері дітей ОСОБА_4 ;

- з нагоди дня народження ОСОБА_2 з 14:00 години 25 березня до 19.00 години 26 березня у присутності матері дітей ОСОБА_4 ;

- день народження ОСОБА_6 з 14:00 години 22 січня до 19.00 години 23 січня у присутності матері дітей ОСОБА_4 ;

- один тиждень протягом зимових канікул без присутності матері дітей ОСОБА_4 ;

- один місяць протягом літніх канікул на час щорічної відпустки батька ОСОБА_1 без присутності матері дітей ОСОБА_4 , без виїзду за межі України;

- з метою відвідування реабілітаційного центру для проходження лікування та реабілітація ДЦП (дитячого церебрального паралічу) ОСОБА_3 в супроводі батька чотири рази на рік до 20 днів (в залежності від умов курсу реабілітації в закладі) за межами м. Дніпро.

Зобов`язати ОСОБА_4 :

- не чинити позивачу ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні з малолітніми дітьми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в тому числі засобами мобільного зв`язку, месенджерів VIBER, TELEGRAM, WhatsApp тощо, та за допомогою соціальних мереж.

- інформувати ОСОБА_1 , щодо будь-яких фактів та обставин життя дитини, зокрема: про стан здоров`я дітей; зміну номеру засобів зв`язку; методів лікування у разі хвороби; вибраного педіатра чи іншого лікаря; графіку щеплень дитини; вибраних позашкільних закладів; про переміщення дитини за межі населеного пункту, в якому вона постійно проживає; повідомляти прізвище ім`я та по батькові, засоби зв`язку осіб, які здійснюють догляд за дитиною під час відсутності ОСОБА_4 , на території населеного пункту, в якому вона постійно проживає (м. Дніпро).

Вирішено питання стосовно судових витрат.

Рішення судумотивовано тим,що відповідач ОСОБА_4 чинить перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванніз синомта донькою,а томупозов єобґрунтований. ОСОБА_1 на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебував і не перебуває, до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів не притягувався. Позивач офіційно працевлаштований та є фізичною особою-підприємцем, отримує гідний та стабільний дохід та не зважаючи, на порушення його прав зі сторони відповідача, щомісячно надає їй та дітям матеріальну допомогу. Позивач розуміє свій батьківський обов`язок, приймати участь у вихованні дітей і як людина, яка має почуття, він має дуже велике бажання виховувати своїх дітей, спілкуватися з ними, віддаючи своє тепло і батьківську любов. Жодних обставин, які б давали підстави вважати, що його спілкування із дітьми спричинить їм шкоду не існує. На підставі встановлених обставин справи, з метою збереження рівності прав батьків та забезпечення інтересів дитини, суд вважав, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду в частині встановлення порядку участі батька у вихованні дітей скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційні скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно задовольнити частково, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ) перебували у зареєстрованому шлюбі з 25 серпня 2012 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , актовий запис про шлюб № НОМЕР_4 , яке видано Ленінським Відділом РАЦС реєстраційної служби Дніпропетровського міського управляння юстиції у Дніпропетровській області та який рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2019 року розірвано.

Від шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей, а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судом також встановлено, що діти, яких сторони мають від шлюбу на теперішній час проживають разом з відповідачем та спору щодо визначення місця проживання дітей немає. Позивач належним чином приймає участь у матеріальному утриманні дітей.

Задля усунення перешкод у спілкуванні з дітьми позивач звернувся до органу опіки та піклування.

За наслідками розгляду звернення позивача Головою Адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради (третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на боці позивача) було прийнято Розпорядження № 112 р від 24 травня 2021 року «Про встановлення ОСОБА_1 днів побачень з малолітніми ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ».

Згідно до зазначеного розпорядження встановлено порядок участі позивача у спілкуванні з дітьми наступним чином: встановлено дні побачень кожного другого та четвертого тижня місяця з 19:00 п`ятниці до 17:00 неділі.

Також, згідно до Висновку органу опіки та піклування адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради від 15.09.2021 №3/9-116 вважала за доцільне в інтересах малолітніх визначення порядку спілкування та способу участі батька ОСОБА_1 у вихованні його малолітніх дітей, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме: шляхом встановлення наступного порядку у спілкування з дітьми:

- два рази на тиждень (щовівторка та щочетверга) з 17:30 години до 19:30 години без присутності матері;

- другого і четвертого тижня місяця з 18:30 години п`ятниці до 19:00 години неділі без присутності матері;

- щороку з нагоди дня народження батька з 18:00 години 30 квітня до 17:00 години 02 травня без присутності матері;

- з нагоди дня народження ОСОБА_2 з 14:00 години 25 березня до 19.00 години 26 березня;

- з нагоди дня народження ОСОБА_6 з 14:00 години 22 січня до 19:00 години 23 січня;

- один тиждень протягом зимових канікул без присутності матері;

- один місяць протягом літніх канікул на час щорічної відпустки батька з можливістю виїзду за межі м. Дніпра без присутності матері, без виїзду за межі України;

- з метою відвідування реабілітаційного центру для проходження лікування та реабілітація ДЦП (дитячого церебрального паралічу) ОСОБА_3 в супроводі батька чотири рази на рік до 20 днів (в залежності від умов курсу реабілітації в закладі) за межами м. Дніпро.

Згідно висновку психологічного дослідження сина сторін ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що в даний момент ОСОБА_8 має дуже високий рівень тривоги, він побоюється батька та дуже обурений його ставленням до нього, сестри та матері.

Так, даним висновком надані рекомендації, а саме створити сприятливі умови для розвитку дітей у родині ОСОБА_9 . Для зниження тривожності Гордія організувати зустрічі з психологом. Також провести бесіду з батьком дітей з приводу усунення психотравмуючої поведінки з його боку.

Крім цього встановлено, що донька сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 має клініко-функціональний діагноз Дитячий церебральний параліч.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідач ОСОБА_4 чинить перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з сином та донькою, а тому позов є обґрунтований. ОСОБА_1 на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебував і не перебуває, до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів не притягувався. Позивач офіційно працевлаштований та є фізичною особою-підприємцем, отримує гідний та стабільний дохід та не зважаючи, на порушення його прав зі сторони відповідача, щомісячно надає їй та дітям матеріальну допомогу. Позивач розуміє свій батьківський обов`язок, приймати участь у вихованні дітей і як людина, яка має почуття, він має дуже велике бажання виховувати своїх дітей, спілкуватися з ними, віддаючи своє тепло і батьківську любов. Жодних обставин, які б давали підстави вважати, що його спілкування із дітьми спричинить їм шкоду не існує. На підставі встановлених обставин справи, з метою збереження рівності прав батьків та забезпечення інтересів дитини, суд вважав, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Проте, колегія суддів в повному обсязі не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частиною 3 ст. 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини (20 листопада 1989 року), ратифікованою Постановою ВР № 789-XII від 27 лютого 1991 року, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною 1 ст. 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ст. 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У ст. 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Статтею 23 Конвенції, встановлено, що дитина має вести повноцінне і достойне життя в умовах, які забезпечують її гідність, сприяють почуттю впевненості в собі і полегшують її активну участь у житті суспільства.

Відповідно до ст. 4 Конвенції про контакт з дітьми (15 травня 2003 року), ратифікованої Україною 20 вересня 2006 року, дитина та її батьки мають право встановлювати й підтримувати регулярний контакт один з одним. Такий контакт може бути обмежений або заборонений лише тоді, коли це необхідно в найвищих інтересах дитини.

Згідно ст. 15 ЗУ «Про охорону дитинства», дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. Тобто, саме на батьків покладено обов`язок встановити та підтримувати контакт з дітьми та участь у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Дитина є найбільш вразливою стороною під час будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

За правилами статей 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 88 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Під час розгляду справи відповідачем не спростовано наявність у позивача права на особисте спілкування з дітьми, передбачене законодавством, не доведено неспроможність батька, спілкуватися та доглядати за ними самостійно, що могло б перешкоджати нормальному їх розвитку.

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Колегія суддів звертає увагу на наявність конфлікту між сторонами та створення перешкод матір`ю у спілкуванні дитини з батьком, відсутність обставин, які б унеможливлювали реалізацію права батька на спілкування з сином та донькою.

Крім того, встановлено, що позивач насильства, про яке зазначає відповідачка, стосовно дитини не вчиняв, проте саме відповідачем були створені умови, які й призводили до конфлікту, а також відповідачка категорично заперечила в суді апеляційної інстанції на спілкування батька із дітьми.

Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Законодавство України не містить норм, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною чи забороною спілкуванні з дитиною одного з батьків.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Статтею 157 СК України встановлено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Суд при встановленні способу спілкування, має дотримуватись розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини, зокрема батько зобов`язаний приймати участь у вихованні дитини постійно, а не тільки за домовленістю із матір`ю. Не врахування цього при вирішенні спору і встановлення способу спілкування позивача із дитиною виключно за домовленістю із відповідачкою та у її присутності, може протиправно обмежити їх участь у вихованні дитини.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що мати, усвідомлюючи інтереси дітей та виконуючи рішення суду щодо усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, має можливість морально підготувати її до зустрічей з батьком, сприяти встановленню психоемоційного зв`язку батька з малолітньою дитиною.

Враховуючи викладене, а також емоційний стан дітей щодо батька, тобто ОСОБА_1 , керуючись вищевказаними нормами права, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги, а саме: визначити ОСОБА_1 такий спосіб його участі у вихованні з малолітніми дітьми ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , та спілкуванні з ними: - встановити адаптаційний період, а саме протягом першого місяця, починаючи з 22 листопада 2024 року, проводити зустрічі кожну п`ятницю з 15-00 години до 16-00 години, в присутності матері дитини ОСОБА_4 та органу опіки та піклування, на нейтральній території в межах смт Обухівка, Дніпропетровської області; - наступний місяць, з 22 грудня 2024 року, проводити зустрічі кожну другу та четверту п`ятницю з 15-00 години до 16-30 години, в присутності матері ОСОБА_4 на нейтральній території в межах смт Обухівка, Дніпропетровської області; - в подальшому, встановити систематичні побачення з малолітніми дітьми ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 . кожної другої та четвертої суботи з 11-00 годин до 17-00 годин без присутності матері ОСОБА_4 , зобов`язавши ОСОБА_1 забирати та повертати дітей за адресою їх проживання; - встановити необмежене спілкування ОСОБА_1 з малолітніми дітьми ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , засобами телефонного, електронного та іншого зв`язку. - з метою відвідування реабілітаційного центру для проходження лікування та реабілітація ДЦП (дитячого церебрального паралічу) ОСОБА_3 в супроводі батька чотири рази на рік до 20 днів (в залежності від умов курсу реабілітації в закладі) за межами м. Дніпро.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зобов`язати ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітніми дітьми ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , так як той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Відповідачка, навпаки, з метою стабілізації психологічного стану дитини, підтримання найвищих інтересах дитини, зобов`язана сприяти регулярним особистим стосункам і прямих контактів батька з дитиною.

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків вимагатиме від судів ретельної перевірки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHR v.UKRAINE, №10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v.UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

З врахуванням найкращих інтересів дітей, їх емоційного стану і ставлення до батька, колегія суддів вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, зі встановленням адаптаційного періоду для зустрічей батька з сином та донькою, який полягає у обмеженні часу їх проведення, присутність матері та представника органу опіки та піклування під час проведення зустрічей та вважає, що саме такий спосіб участі позивача у вихованні дітей та спілкуванні з ним відповідає інтересам дітей, а тому апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, рішення суду - скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог.

При цьому, відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, - колегія суддів, керуючись ст.ст. 141, 153, 157, 159 СК України, ст. 15 ЗУ «Про охорону дитинства», врахувавши вік дітей, віддаленість місця проживання позивача, наявність конфліктних відносин між колишнім подружжям, а також введений в країні воєнний стан, вважає, що до моменту припинення існування вказаних обставин та в інтересах дітей на даний час відсутні підстави для виїзду дітей до місця проживання батька чи виїзд на канікули з батьком, а тому ці вимоги є передчасними.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 908 грн..

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги представника ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвоката Федорець Євгенія Євгенійовича, ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2024 року - скасувати.

Позов ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Орган Опіки та піклування в особі Адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, Служба у справах дітей виконавчого комітету Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми шляхом визначення порядку спілкування та участі батька у вихованні малолітніх дітей задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 такий спосіб його участі у вихованні з малолітніми дітьми ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , та спілкуванні з ними:

- встановити адаптаційний період, а саме протягом першого місяця, починаючи з 22 листопада 2024 року, проводити зустрічі кожну п`ятницю з 15-00 години до 16-00 години, в присутності матері дитини ОСОБА_4 та органу опіки та піклування, на нейтральній території в межах смт. Обухівка, Дніпропетровської області;

- наступний місяць, з 22 грудня 2024 року, проводити зустрічі кожну другу та четверту п`ятницю з 15-00 години до 16-30 години, в присутності матері ОСОБА_4 на нейтральній території в межах смт. Обухівка, Дніпропетровської області;

- в подальшому, встановити систематичні побачення з малолітніми дітьми ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 . кожної другої та четвертої суботи з 11-00 годин до 17-00 годин без присутності матері ОСОБА_4 , зобов`язавши ОСОБА_1 забирати та повертати дітей за адресою їх проживання;

- встановити необмежене спілкування ОСОБА_1 з малолітніми дітьми ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , засобами телефонного, електронного та іншого зв`язку.

- з метою відвідування реабілітаційного центру для проходження лікування та реабілітація ДЦП (дитячого церебрального паралічу) ОСОБА_3 в супроводі батька чотири рази на рік до 20 днів (в залежності від умов курсу реабілітації в закладі) за межами м. Дніпро.

Зобов`язати ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітніми дітьми ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 ..

В решті позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908 грн..

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді А.П. Барильська

О.В. Свистунова