Постанова

від 07.11.2024 по справі 607/5724/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/5724/24Головуючий у 1-й інстанції Ромазан В.В. Провадження № 22-ц/817/983/24 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Гірський Б. О., Костів О. З.,

за участі секретаря Дідух М.Є.

та сторін: представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сампари Н.М., представника ТзОВ Макбуд - адвоката Варода П.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/5724/24 за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Макбуд, інтереси якого представляє адвокат Варода Павло Борисович, на заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 липня 2024 року, ухваленого суддею РомазаномВ.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Макбуд про розірвання договору, стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

у березні 2024 року ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат СампараН.М., звернувся в суд із позовом до ТзОВ Макбуд про розірвання договору про пайову участь № ПФТ-534, укладений між ТзОВ «Макбуд» та ОСОБА_1 від 20.01.2022, стягнути із ТзОВ «Макбуд» у користь ОСОБА_1 грошові кошти, а саме внески за вказаним договором у розмірі 752100 грн., а також стягнути судові витрати у справі судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 20000 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що 17.01.2022 між ТзОВ «Макбуд» та ОСОБА_1 було укладено договір бронювання. Згідно із п. 1.1 зазначеного договору, ТзОВ «Макбуд» зобов`язується закріпити (здійснити бронювання) за позивачем права на придбання права вимоги в об`єкті нерухомості квартири. Згідно із п. 1.4 зазначеного договору сторони узгодили вартість одного квадратного метра квартири встановлюється в розмірі 16300грн. при першому внеску 20 відсотків. Згідно із пунктом 2.1 зазначеного договору, за бронювання квартири ОСОБА_1 сплачує ТзОВ «Макбуд» кошти в розмірі 5000 грн.

Крім цього, 20.01.2022 року між ТзОВ «Макбуд» та ОСОБА_1 укладено договір про пайову участь № ПФТ-53 згідно із пунктом 1.1 якого, забудовник зобов`язується збудувати, ввести в експлуатацію об`єкт капітального будівництва та передати у власність інвестора об`єкт інвестування, а інвестор зобов`язується оплатити ціну об`єкта інвестування та прийняти у власність об`єкт інвестування на визначених цим договором умовах. Об`єктом капітального будівництва є будівництво групи житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення, підземними паркінгами та спортивно-адміністративного комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , запланований строк прийняття в експлуатацію - 4 квартал 2023 року. Відповідно до пункту 1.1.2 договору, об`єктом інвестування є квартира або приміщення соціально-побутового призначення (вбудовані в житлові будинки, які є частиною об`єкту капітального будівництва, або окремо розташовані житлові приміщення, машино-місце) об`єкті капітального будівництва, який після завершення будівництва стане окремим майном технічні характеристики якого визначені в протоколі погодження об`єкта інвестування.

Як вбачається із протоколу погодження інвестування від 20.01.2022 сторони досягли згоди, що об`єктом інвестування в об`єкті капітального будівництва визначеного таким відповідно до умов договору, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 є квартира, яка після завершення будівництва стане окремим майном з наступними технічними характеристиками: квартира, будівельний номер об`єкта інвестування № 72, під`їзд черга 3, секція А, запланований строк введення в експлуатацію - 4 квартал 2023 року, поверх об`єкта інвестування 10, проектна загальна площа 48,34 кв.м., проектна житлова площа 21 кв.м., ціна об`єкта інвестування з ПДВ - 751424 грн. На виконання означеного договору ОСОБА_1 протягом 20.01.2022 по 02.11.2022 року сплатив відповідачу 752100 грн.

02.11.2022 року, ТзОВ «Макбуд» та ОСОБА_1 склали акт про виконання зобов`язань за вказаним договором від 20.01.2022 у якому передбачили, що загальна вартість прав вимоги за договором становить 751424 грн., сторони стверджують, що Інвестор (відповідач) виконав свої фінансові зобов`язання по договору належним чином та в повному обсязі, фінансові претензії щодо виконання цього договору у забудовника до інвестора відсутні. Однак, станом на 2024 рік жодні роботи по об`єкту не проводяться, зобов`язання відповідачем не виконуються, а відтак, будівельні роботи (прийняття в експлуатацію) не були закінчені в строк (четвертий квартал 2023 року), що визначений договором, більше того, роботи навіть не розпочаті, фундамент не закладений. Таким чином, позивач вважає, що ТзОВ «Макбуд» своїх зобов`язань не закінчив у вказаний термін будівельні роботи (прийняття в експлуатацію) на об`єкті не проводяться, відтак, кошти, які сплачені безпідставно використовуються забудівником. Також зазначив, що підставою для розірвання спірного договору у даній справі є невиконання відповідачем обов`язку щодо будівництва, введення в експлуатацію об`єкта в експлуатацію об`єкта капітального будівництва та передачі у власність інвестора об`єкт інвестування в обумовлений договором строк (4 квартал 2023 року). Відповідачем істотно порушено умови договору, внаслідок чого позивач значною мірою позбавляється того, на що міг розраховувати за цим договором, а саме отримання права на спірну квартиру у багатоквартирному житловому будинку. А тому, позивач вважає за необхідне розірвати договір про пайову участь від 20.01.2022 № ПФТ-534, укладений між сторонами. Порушення відповідачем строків будівництва є істотним порушенням умов договору та підставою для його розірвання, відтак, повернення коштів, які сплачені позивачем за вказаним договором.

Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 липня 2024 року позов ОСОБА_1 до ТзОВ «Макбуд» про розірвання договору, стягнення грошових коштів, задоволено частково.

Розірвано договір про пайову участь № ПФТ-534 від 20 січня 2022 року, укладений між ОСОБА_1 та ТзОВ «Макбуд».

Стягнуто із ТзОВ «Макбуд» у користь ОСОБА_1 751 424 грн коштів.

Стягнуто із ТзОВ «Макбуд» у користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 8 725 грн 60 коп пропорційно до задоволених позовних вимог.

В апеляційній скарзі представник ТзОВ Макбуд адвокат Варода П.Б. просить скасувати заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 липня 2024 року та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги представник апелянта зазначив, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів перебуває за межами договірних зобов`язань, що виникли між позивачем та відповідачем, а заплановане прийняття в експлуатацію 3-ї черги будівництва об`єкта капітального будівництва виявилося неможливим в силу дії об`єктивних обставин, що не залежать від волі й намірів відповідача, зокрема, запровадженого в країні воєнного стану з 24.02.2022, відмов відділу державно-архітектурно будівельного контролю Тернопільської міської ради у видачі сертифікату про готовність до експлуатації попередньо збудованого багатоквартирного будинку, складною економічною ситуацією в країні, відсутністю нових інвесторів будівництва, не надання банківськими установами кредитів необхідних для відновлення будівництва, що у сукупністю призвело до призупинення будівництва.

Також слід зазначити, що строк та термін виконання зобов`язання визначений у договорі про пайову участь № ПФТ-534 від 20 січня 2022 року, а саме встановлено запланований квартал року 4 квартал 2023 року, отже строк прийняття об`єкта будівництва до експлуатації в договорі конкретно не визначений, а орієнтовно визначений квартал року прийняття об`єкта будівництва до експлуатації.

Встановлення в договорі про пайову участь № ПФТ-534 від 20.01.2022 запланованого (орієнтованого) строку виконання зобов`язання вказує на невизначеність такої істотної умови як строк прийняття об`єкта будівництва до експлуатації.

З огляду на те, що термін прийняття об`єкта будівництва до експлуатації в договорі конкретною датою не визначено, а вказаний запланований (орієнтовний) квартал року, а також те, що прийняття до експлуатації закінчених будівництвом об`єктів не належить до цивільно-правових відносин, склад цивільно-правового порушення зі сторони ТОВ «Макбуд» відсутній. Це виключає можливість застосувати до ТОВ «Макбуд» цивільно-правову відповідальність у вигляді розірвання договору у зв`язку з істотним порушення ним його умов.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Сампара Н.М. подала відзив на апеляційну скаргу представника ТзОВ Макбуд адвоката Вароди П.Б., у якому зазначила, що посилання заявника на те, що термін прийняття об`єкта будівництва до експлуатації в договорі конкретною датою не визначено, не заслуговують на увагу, з огляду на те, що термін прийняття об`єкта будівництва до експлуатації конкретно визначений оскаржуваним договором, а саме - 4 квартал 2023 року. Таким чином, відсутня можливість стверджувати, що це не є істотною умовою договору.

Разом з тим, не витримує будь якої критики аргумент представника відповідача про те, що в діях ТзОВ «Макбуд» відсутній склад цивільно правової відповідальності, оскільки договором передбачено, що забудовник зобов`язується збудувати, ввести в експлуатацію об`єкт капітального будівництва та передати у власність інвестору об`єкт інвестування, а інвестор зобов`язується оплатити ціну об`єкта інвестування та прийняти у власність об`єкт інвестування на визначених цим договором умовах. Цільове призначення коштів сплачених інвестором на поточний рахунок забудовника фінансування будівництва.

Як вбачається із акту виконання зобов`язань від 02.11.2022, який є додатком № 3 до договору про пайову участь № ПФТ-534 від 20.01.2022, укладеного між ТзОВ «Макбуд» (забудовник) та Батюком (інвестор), загальна вартість прав вимоги за договором становить 751 424 грн з ПДВ за ставкою 20 відсотків. У пункті 2 зазначеного акту, сторони стверджують, що інвестор виконав свої фінансові зобов`язання по договору належним чином та в повному обсязі, фінансові претензії щодо виконання цього договору у забудовника до інвестора відсутні.

Таким чином, наведеними доказами підтверджено, що позивач свої зобов`язання за укладеними спірним правочином виконав належним чином, у повному обсязі та в обумовлені ним строки.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 1.1.1 спірного договору та додатку № 1 до нього Протоколу погодження об`єкта інвестування від 20.01.2022, сторони погодили, що запланований строк прийняття об`єкта капітального будівництва визначеного договором 4 квартал 2023 року (почергова здача в експлуатацію).

Проте, будинок в експлуатацію не введено, будівельні роботи відповідачем станом на момент подачі позову не завершені.

Таким чином, твердження представника ТзОВ «Макбуд» про неможливість застосування до дій щодо невиконання умов договору, наслідків його розірвання не відповідають дійсності.

У судовому засіданні представник ТзОВ Макбуд - адвокат Варода П.Б. подану апеляційну скаргу підтримав з мотивів, викладених у ній.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Сампара Н.М. не визнала апеляційну скаргу представника ТзОВ Макбуд адвоката Варода П.Б, вважаючи її безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що 13.01.2022 року між ТзОВ «Макбуд» та ОСОБА_1 укладено договір бронювання, відповідно до пункту 1.1 якого Товариство зобов`язується закріпити (здійснювати бронювання) за ОСОБА_1 права на придбання права вимоги в об`єкті нерухомості квартири вказаної в пункті 1.2 цього договору. Пунктом 1.2 зазначеного договору передбачено, що за ОСОБА_1 закріплюється квартира, розташована в об`єкті нерухомості з наступними характеристиками: під`їзд - черга 3, секція А, будівельний номер об`єкта інвестування 72, поверх об`єкта інвестування 10, проектна загальна площа 48,34 кв.м. Сторони встановили, що договору про пайову участь на квартиру буде укладений між сторонами не пізніше 24.01.2022 (пункт 1.3). Вартість одного квадратного метра квартири, вказаної в п.1.2 встановлюється в розмірі 16300 грн. при першому внеску 20 відсотків. (пункт 1.4) (т. 1 а.с. 4).

20.01.2022 між ТзОВ «Макбуд» (Забудівник) та ОСОБА_1 (Інвестор) укладено договір про пайову участь № ПФТ-534, відповідно до пункту 1.1 якого, за цим договором Інвестор приймає пайову участь в інвестуванні будівництва об`єкта капітального будівництва, визначеного в пункті 1.1 цього Договору шляхом внесення частки коштів в обсязі, що дорівнює ціні об`єкта інвестування, визначених умовами цього Договору. Забудовник зобов`язується збудувати, ввести в експлуатацію об`єкт капітального будівництва та передати у власність Інвестору об`єкт інвестування, а Інвестор зобов`язується оплатити ціну об`єкта інвестування та прийняти у власність об`єкт інвестування на визначених цим договором умовах. Цільове призначення коштів сплачених інвестором на поточний рахунок Забудовника - фінансування будівництва. У пункті 1.1.1 зазначеного договору сторони передбачили, що об`єктом капітального будівництва за цим договором є будівництво групи житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення, підземними паркінгами та спортивно-адміністративного комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , кількість поверхів 13, категорія складності або клас наслідків (відповідальності) СС3, запланований строк прийняття в експлуатацію - 4 квартал 2023. У пункті 1.1.2 сторони передбачили, що об`єктом інвестування за цим договором є квартира або приміщення соціально-побутового призначення (вбудовані в житлові будинки, які є частиною об`єкта капітального будівництва, або окремо розташовані нежитлові приміщення, машино-місце, тощо) в об`єкті капітального будівництва, який після завершення будівництва стане окремим майном, та технічні характеристики якого визначені в протоколі погодження об`єкта інвестування (Додаток № 1 до даного договору), який є невід`ємною його частиною. Пунктом 1.3 договору сторони узгодили, що ціна об`єкта інвестування визначається у протоколі погодження об`єкта інвестування - додаток № 1 до договору (т. 1 а.с. 6-9).

Відповідно до пункту 1 додатку № 1 до договору про пайову участь №ПФТ-534 від 20.01.2022 - протоколу погодження об`єкта інвестування від 20.01.2022, укладеного між ТзОВ «Макбуд» (Забудовник) та ОСОБА_1 (Інвестор), сторони досягли згоди, що об`єктом інвестування в об`єкті капітального будівництва визначеного таким відповідно до умов договору, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , є квартира яка після завершення будівництва стане окремим майном з наступними технічними характеристиками: тип об`єкта інвестування: квартира; будівельний номер об`єкта інвестування -72; під`їзд черга 3, секція А; запланований строк введення в експлуатацію - 4 квартал 2023 року; поверх об`єкта інвестування -10; проектна загальна площа 48,34 кв.м.; проектна житлова площа 21 кв.м.; кількість житлових кімнат - 1; ціна об`єкта інвестування з ПДВ - 751424 грн (т. 1 а.с. 11).

На виконання умов зазначеного спірного договору, у якості пайового внеску інвестування зазначеного об`єкта будівництва, ОСОБА_1 сплачено коштів на загальну суму 752100 грн., а саме:

- 20.01.2022 згідно квитанції 20393701.42529.14626 на суму 134150 грн.;

- 22.04.2022 року згідно платіжної інструкції №2112012613321405 на суму 77000 грн.;

- 21.07.2022 згідно платіжної інструкції №2202700424594004 на суму 80000 грн.;

- 26.07.2022 згідно платіжної інструкції №2207127836167257 на суму 100000 грн.;

- 28.07.2022 року згідно платіжної інструкції №2209307008645833 на суму 42000 грн.;

- 18.08.2022 року згідно платіжної інструкції №2230436834945616 на суму 90000 грн.;

- 24.10.2022 року згідно платіжної інструкції №2297626630342317 на суму 121000 грн.;

- 02.11.2022 року згідно платіжної інструкції №2306561399340647 на суму 107950 грн (т. 1 а.с. 12-16).

Як вбачається із акту виконання зобов`язань від 02.11.2022, який є додатком № 3 до договору про пайову участь № ПФТ-534 від 20.01.2022, укладеного між ТзОВ «Макбуд» (Забудовник) та ОСОБА_1 (Інвестор), загальна вартість прав вимоги за договором становить 751424 грн. з ПДВ за ставкою 20 відсотків. У пункті 2 зазначеного акту, сторони стверджують, що Інвестор виконав свої фінансові зобов`язання по договору належним чином та в повному обсязі, фінансові претензії щодо виконання цього договору у Забудовника до Інвестора відсутні (т. 1 а.с. 10).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТзОВ «Макбуд» допущено порушення умов договору про пайову участь №ПФТ 534 від 20.01.2022 року щодо обов`язку збудувати та по закінченні будівництва у запланований строк передати позивачу у власність спірний об`єкт нерухомості, які суд вважає істотним порушенням договору та підставою для його розірвання і повернення сплачених ОСОБА_1 коштів у сумі 751 424 грн.

З таким висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів з огляду на таке.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною другої статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вищезазначених кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає правові наслідки порушення зобов`язання, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За загальним правилом зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша цієї статті). Про таку зміну або розірвання сторони вправі домовитися у будь-який час на свій розсуд, крім випадків, обумовлених договором або у законодавстві. Тоді як зміна чи розірвання договору у судовому порядку є, зокрема, юридичним наслідком істотного порушення зобов`язання іншою стороною (пункт 2 частини першої статті 611, абзац другий частини другої статті 651 ЦК України), тобто способом реагування та захисту права від такого порушення, яке вже відбулося.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, встановлених зазначеною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь - якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дає змоги потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі №910/3568/18, від 17 квітня 2019 року у справі № 910/6381/18, від 14 серпня 2019 року у справі №910/8819/18.

Для встановлення можливості розірвання договору в судовому порядку необхідно визначити, чи були допущені іншою стороною саме істотні порушення умов такого договору, чи наявна шкода і її розмір внаслідок дій (бездіяльності) особи, а також співвіднести очікуваний результат від укладеного договору та фактичні обставини внаслідок неналежного його виконання. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18 серпня 2020 року у справі № 927/784/19.

Згідно статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Стаття 252 ЦК України дає визначення строку та терміну, а саме: 1. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. 2. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина третя статті 12, частина перша статті 81 ЦПК України).

У справі, що переглядається, позивач як на підставу розірвання спірного договору вказав на невиконання відповідачем обов`язку щодо будівництва, введення в експлуатацію об`єкта капітального будівництва та передачі у власність інвестора об`єкт інвестування в обумовлений договором строк (4 квартал 2023 року).

Так, матеріалами підтверджено, а саме в пункті 1.1 договору про пайову участь № ПФТ-534 від 20.01.2022 передбачено, що забудовник зобов`язується збудувати, ввести в експлуатацію об`єкт капітального будівництва та передати у власність інвестору об`єкт інвестування в запланований строк 4 квартал 2023 року.

Проте як вбачається з пункту 1.4 вказаного договору, що під прийняттям об`єкта капітального будівництва в експлуатацію сторони розуміють прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єкта капітального будівництва шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Запланований строк прийняття в експлуатацію може бути змінений. Не є порушення умов цього договору зміна календарного плану будівництва на термін до 90 (робочих) днів.

Враховуючи те, що запланований строк прийняття в експлуатацію 4 квартал 2023 року (31 грудня 2023 року), який може бути змінений на термін до 90 (робочих) днів, що не є порушенням умов цього договору, тому колегія суддів вважає, що запланований строк прийняття в експлуатацію спірного будівництва спливав 3 травня 2024 року (31 січня 2023 року + 90 робочих днів).

Проте ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом 13 березня 2024 року, що свідчить про те, що строк виконання зобов`язання ще не наступив, тому задоволення позовних вимог судом першої інстанції є безпідставним.

Таким чином, суд першої інстанції на вказане уваги не звернув та дійшов до помилкового висновку про те, що між сторонами на час звернення ОСОБА_1 до суду з позовом існували істотні порушення договору про пайову участь, що надає можливість застосування до товариства цивільно-правову відповідальність за прострочення його виконання у вигляді розірвання договору.

Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу ТзОВ Макбуд, інтереси якого представляє адвокат ВародаП.Б., слід задовольнити, заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 липня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Макбуд про розірвання договору, стягнення грошових коштів відмовити.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною другою пунктом другим статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір, у разі відмови в позові, покладається на позивача.

Оскільки апеляційним судом за результатом розгляду апеляційної скарги представника ТзОВ Макбуд - адвоката Вароди П.Б. по справі ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено, то з позивача ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТзОВ Макбуд 10 508,58 грн, сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Макбуд, інтереси якого представляє адвокат Варода Павло Борисович - задовольнити.

Заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 липня 2024 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Макбуд про розірвання договору, стягнення грошових коштів відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 (хут. Тихівка с. Синява, Тернопільського району Тернопільської області, РНОКПП НОМЕР_1 ) в користь товариства з обмеженою відповідальністю Макбуд (вул. Кн. Острозького, буд 47 м. Тернопіль, Тернопільської області, ЄДРПОУ 31138350) 10 508,58 грн судового збору, сплаченого за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 листопада 2024 року.

Головуюча Н.М. Храпак

Судді: Б.О. Гірський

О.З. Костів