Рішення

від 05.11.2024 по справі 910/3649/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.11.2024Справа №910/3649/23За розглядом заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Тім", м. Київ

про ухвалення додаткового рішення

у справі

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Тім", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конектіс ЛТД", м. Київ

про розірвання договору та стягнення 1 265 678,96 грн, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача (заявника): Мігашко В.Є.(адвокат за ордером серії АО№11200799 від 25.03.2024 року);

від відповідача: не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

08.03.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват Тім" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дмитровицька долина" (відповідач) про розірвання договору поставки №2312-22 від 23.12.2022 року та про стягнення з відповідача 1 085 000 грн. попередньої оплати, 166 678,01 грн. неустойки в розмірі облікової ставки НБУ та 174 000,95 грн 3% річних, що виникли за Договором поставки № 2312-22 від 23.12.2022 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 року (суддя Чебикіна С.О.) позов задоволено повністю: розірвано договір поставки №2312-22 від 23.12.2022 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват Тім" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Конектіс ЛТД"; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конектіс ЛТД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Тім" 1 085 000,00 грн попередньої оплати, 166 678,01 грн. неустойки, 14 000,95 грн. 3% річних, 21 669,19 грн. судового збору та 84 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 року рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 року було змінено в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, викладно резолютивну частину в цій частині в наступній редакції: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конектіс ЛТД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Тім" 76 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конектіс ЛТД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Тім" 14000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи №910/3649/23 апеляційним судом.

Постановою Верховного Суду від 16.04.2024 року у справі №910/3649/23 Рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 року та Постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 року в частині стягнення неустойки, відсотків річних та в частині вирішення питання про розподіл судових витрат скасовано, справу № 910/3649/23 у скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 року у справі №910/3649/23 позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конектіс ЛТД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Тім" суму пені в розмірі 13 801,37 грн, суму 3% річних в розмірі 12 395,75 грн, суму судового збору в розмірі 19 351,96 грн та суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

22.10.2024 року від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №910/3649/23, у поданій заяві заявник просять суд стягнути із відповідача 164 000,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Тім" про ухвалення додаткового рішення призначено на 05.11.2024.

24.10.2024 від відповідача надійшла заперечення на заяву позивача, відповідно до яких просив зменшити витрати позивача на професійну правничу допомоги та про проведення засідання за відсутності його представника.

В судове засідання 05.11.2024 відповідач не з`явився, про час та місце повідомлений належним чином.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, заяву позивача, заперечення відповідача на неї та заслухавши пояснення представника позивача, котрий просив задовольнити подану заяву, суд ухвалив наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача.

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Як вже було зазначено, постановою Верховного Суду від 16.04.2024 року у справі №910/3649/23 Рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 року та Постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 року в частині стягнення неустойки, відсотків річних та в частині вирішення питання про розподіл судових витрат скасовано, справу № 910/3649/23 у скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

У зв`язку з чим, позивач просить суд вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених із попереднім розглядом справи №910/3649/23 в судах першої інстанції, апеляційної інстанції та касаційної інстанції в загальному розмірі 164 000, 00 грн.

Так, 01.03.2023 року між позивачем (клієнт) та Мігашко Валентином Євгеновичем (адвокат) було укладено договір про надання професійної правничої допомоги №02/01-03/23 (договір), відповідно до умов якого адвокат зобов`язався надати клієнту професійну правничу (правову) допомогу.

Також в подальшому між адвокат та клієнтом було укладено додаткову угоду №1 від 01.03.2023, додаткову угоду №2 від 05.07.2023, додаткову угоду №3 від 13.11.2023, додаткову угоду №4 від 24.05.2024, додаткову угоду №5 від 10.05.2024 до договору про надання професійної правничої допомоги№02/01-03/23.

Загалом адвокатом Мігашко В.Є. відповідно до умов Додаткової угоди №1 від 01.03.2023 року та Додаткової угоди №2 від 05.07.2023 року до договору було витрачено 21годину з метою виконання умов Договору під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Адвокатом було надано наступні послуги з надання професійної правничої (правової) допомоги: аналіз документів, ознайомлення з наданими матеріалами та документами, підготовка правової позиції - 2 години; підготовка позовної заяви до Господарського суду міста Києва про розірвання договору поставки та стягнення грошових коштів - 3 години; підготовка заяви про забезпечення позову - 2 години; підготовка відповіді на відзив - 2 години; підготовка заяви про збільшення позовних вимог - 1 година; підготовка клопотань, інших процесуальних документів по справі - 2 години; (заява про усунення недоліків, повний розрахунок судових витрат); представництво інтересів клієнта адвокатом у судових засіданнях - (6 судових засідань/6 годин). представництво інтересів клієнта адвокатом у судових засіданнях - (3 судових засідань/3 годин), які відбулись 05.07.2023 року, 02.08.2023 року, 06.09.2023 року.

Вартість витрат, які було понесено позивачем під час розгляду справи в суді першої інстанції - 84 000,00 грн.

Загалом адвокатом Мігашко В.Є. відповідно до умов Додаткової угоди №3 від 13.11.2023 року до договору було витрачено 13 годин з метою виконання умов Договору під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Адвокатом було надано наступні послуги з надання професійної правничої (правової) допомоги: підготовка заяви про забезпечення позову на стадії апеляційного провадження по справі №910/3649/23 - 4 години; ознайомлення з апеляційною скаргою та підготовка відзиву на апеляційну скаргу по справі №910/3649/23 - 4 години; підготовка заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - 1 година; підготовка повного розрахунку судових витрат по справі №910/3649/23 - 1 година; представництво інтересів у судовому засіданні по справі №910/3649/23 у Північному апеляційному господарському суді - 1 година; представництво інтересів у судовому засіданні по справі №910/3649/23 у Північному апеляційному господарському суді, призначеного на 28.02.2024 р.- 1 година; представництво інтересів у судовому засіданні по справі №910/3649/23 у Північному апеляційному господарському суді, призначеного на 29.02.2024 р.- 1 година.

Вартість витрат, які було понесено Позивачем під час розгляду справи у Північному апеляційному господарському суді - 52 000,00 грн.

Загалом адвокатом Мігашко В.Є. відповідно до умов Додаткової угоди №4 від 18.03.2024 року до договору було витрачено 7 годин з метою виконання умов Договору під час розгляду справи в суді касаційної інстанції.

Адвокатом було надано наступні послуги з надання професійної правничої (правової) допомоги: ознайомлення та аналіз Касаційної скарги, ознайомлення та аналіз доповненої Касаційної скарги, підготовка відзиву на Касаційну скаргу - 5 годин; представництво інтересів Клієнта у судовому засіданні у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду у справі №910/3649/23- 1 година; підготовка повного розрахунку судових витрат по справі №910/3649/23 - 1 година.

Вартість витрат, які було понесено Позивачем під час розгляду справи у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду - 28 000,00 грн.

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Відповідач у своїх запереченнях на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення вказав, що вважає заявлені витрати ТОВ «Приват Тім» завищеними та такими, що не відповідають критеріям, передбаченими ч. 4 ст. 126 ГПК України.

Так, стосовно витрат позивача на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції зазначає, зокрема, про те, що позовна заява, відповідь на відзив та заява про збільшення розміру позовних вимог були підписані директором позивача, а не адвокатом, що унеможливлює підтвердження таких витрат; витрати по підготовці заяви про забезпечення позову є безпідставними оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2023 було відмовлено в її задоволенні; витрати по підготовці заяви про усунення недоліків позовної заяви є безпідставними оскільки недоліки допущено позивачем; витрати за участь в судових засіданнях є завищеними оскільки кожне з них не тривало годину.

Відносно витрат позивача на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції зазначає, зокрема, про те, що витрати на підготовку заяви про забезпечення позову на стадії апеляційного розгляду не є розумними та виправданими оскільки ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 було відмовлено в її задоволенні; відзив позивача на апеляційну скаргу містить ті ж обґрунтування, що й позовна заява, а його підготовка не вимагала великого обсягу роботи; судове засідання 24.01.2024 не відбулось; судові засідання 28.02.2024 та 29.04.2024 тривали не більше 20 хвилин.

З приводу витрат позивача на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді касаційної інстанції зазначає, зокрема, про те, що позивач в відзиві на касаційну скаргу фактично продублював висновки судів першої та апеляційної інстанції та зазначив лише один правовий висновок Верховного Суду; представник позивача не брав участі у судовому засіданні 16.04.2024, що підтверджується протоколом судового засідання.

Суд частково погоджується з доводами відповідача та приходить до висновку про неспівмірність та необґрунтованість заявлених позивачем витрат на послуги адвоката із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також що розмір таких витрат є необґрунтованим.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Тобто, в цілому нормами процесуального та матеріального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Так, щодо витрат позивача на складання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції суд зазначає, що такі витрати не є обов`язковими, оскільки подання даної заяви обумовлене лише зручністю для адвоката.

Крім того, суд приймає до уваги, що не є обґрунтованим включення послуг із складання заяв/клопотань з розрахунком понесених судових витрат, адже вони фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною, а тому витрати на їх підготовку не підлягають відшкодуванню. Вказаний висновок щодо застосування статей 123, 126 Господарського процесуального кодексу України викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22.

Також судом взято до уваги те, що судами було відмовлено в задоволенні заяв позивача про забезпечення позову, непроведення судового засідання 24.01.2024 та відсутність представника позивача в судовому засіданні 16.04.2024.

Відповідно до частини 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Зважаючи на вищенаведені обставини, з урахуванням предмету та підстав позовних вимог, а також складності справи, оцінюючи фактичні витрати позивача з урахуванням всіх аспектів цієї справи, часткове задоволення позову, беручи до уваги, зокрема, викладені відповідачем заперечення проти розміру витрат на оплату послуг адвоката, з огляду на те, що заявлений позивачем до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу, на переконання суду, не відповідає критеріям співмірності та пропорційності, керуючись принципом розумності судових витрат, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співрозмірним є стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 103 000, 00 грн.

Керуючись приписами ст. ст. 129, 221, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Тім" про компенсацію судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конектіс ЛТД" (код ЄДРПОУ 41179587, адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Тім" (код ЄДРПОУ 44463931, адреса: 01014, м. Київ, вул. Звіринецька, будинок 63, офіс 1) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 103 000, 00 грн (сто три тисячі гривень 00 коп.)

3. Додаткове рішення набирає законної сили негайно після оголошення та може бути оскаржене в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

повний текст додаткового рішення підписано 15.11.2024

Суддя Сергій МОРОЗОВ