Ухвала

від 12.11.2024 по справі 910/1152/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

12.11.2024Справа № 910/1152/24За позовом Міністерства соціальної політики України

до 1) Belintech Ltd,

2) Приватного акціонерного товариства «Центр комп`ютерних технологій «Інфоплюс»,

3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм Системс»,

4) Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм Системс Карт Сервіс»

про визнання договору недійсним

Суддя Карабань Я.А.

Секретар судових засідань Севериненко К.Р.

Представники учасників справи:

від позивача: Глущенко Д.В.;

від відповідача-2: Окара І.І., Лічман Т.В.;

від відповідачів 1, 3, 4: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Міністерство соціальної політики України (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Belintech Ltd (надалі - відповідач-1), 2) Приватного акціонерного товариства «Центр комп`ютерних технологій «Інфоплюс» (надалі - відповідач-2), 3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм Системс» (надалі - відповідач-3), 4) Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм Системс Карт Сервіс» (надалі - відповідач-4) про визнання недійсним договору ІСВ-А1/1 «Розробка та удосконалення прикладного програмного забезпечення інформаційної системи управління (перша черга)» від 28.02.2018, що укладений між позивачем та відповідачами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

09.02.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі № 910/1152/24. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче на 20.08.2024. Постановлено звернутися до Центрального Органу запитуваної Держави Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії - Royal Courts of Justice (Room E16, Strand, London WC2A 2LL), в особі The Senior Master (For the attention of the Foreign Process Section), обов`язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, з судовим дорученням про вручення Belintech Ltd (Ченсері Хаус (Chancery House) 41, площа Леветт, Річмонд ТW9 4FD, Великобританія, ідентифікаційний код 1026167) судових документів у справі №910/1152/24 та зупинено провадження в справі №910/1152/24 до 20.08.2024.

01.03.2024 від представника позивача надійшли документи на виконання ухвали суду.

07.03.2024 від представника відповідача-2 надійшов відзив на позов. Також представником відповідача подано клопотання про закриття провадження в справі, з посиланням на те, що оскаржуваний договір містить арбітражне застереження, а тому спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

15.03.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-2, у якому міститься клопотання про зобов`язання відповідачів надати відповіді на запитання відповідно до вимог статей 88 та 90 Господарського процесуального кодексу України.

19.03.2024 від представника відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

19.04.2024 від представника відповідача-2 надійшло клопотання про долучення доказів разом з клопотанням про поновлення строку на їх подання.

03.06.2024 від представника відповідача-2 надійшло клопотання про витребування в позивача доказів разом з клопотанням про поновлення строку на його подання.

У період з 05.08.2024 по 30.08.2024 суддя Карабань Я.А. перебувала у відпустці, а тому провадження в справі не поновлювалось та підготовче засідання 20.08.2024 не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 поновлено провадження в справі та призначено підготовче засідання на 15.10.2024.

14.10.2024 від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про закриття провадження відповідача-2 та клопотання про застосування заходів процесуального примусу до відповідачів.

У підготовче засідання 15.10.2024 з`явився представник позивача, представники відповідачів 1-4 в засідання не з`явились. Відомості щодо належного повідомлення відповідача-1 про дату, час та місце проведення засідання в суду відсутні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 12.11.2024

11.11.2024 до суду надійшли матеріали судового доручення.

У підготовче засідання 12.11.2024 з`явився представник позивача та представники відповідача-2, представники відповідачів 1, 3 та 4 в засідання не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином. У підготовчому засіданні представники відповідача-2 просили суд задовольнити клопотання про закриття провадження в справі, проти задоволення якого представник позивача заперечував.

Суд, вислухавши думку представників позивача та відповідача-2, дослідивши матеріали справи, приходить висновку про таке.

Так, 28.02.2018 між позивачем (покупець) та Консорціумом у складі відповідачів 1, 2, 3 та 4 (постачальник) укладено договір ІСВ-А1/1 «Розробка та удосконалення прикладного програмного забезпечення інформаційної системи управління (перша черга)» (надалі - договір), який в межах даної справи позивач просить визнати недійсним.

У пункті 6.1.1 статті 6 Загальних умов договору, сторонами погоджено, що якщо між покупцем та постачальником виникає спір будь-якого характеру у зв`язку з договором або пов`язаний з ним, у тому числі, не обмежуючи загальний характер вищезазначеного, будь-яке питання стосовно його існування, чинності або припинення дії, експлуатації системи (як в процесі впровадження, так і після експлуатаційного приймання, до або після припинення дії договору, відмови від нього або його порушення), сторони повинні прагнути врегулювати такий спір шляхом проведення взаємних консультацій. У разі неможливості врегулювання такого спору сторонами шляхом проведення взаємних консультацій протягом 14 (чотирнадцяти) днів з моменту надсилання письмового повідомлення однією стороною іншій про наявність такого спору та якщо у додатку 2 договору є визначення та ім`я радника по вирішенню спорів, будь-яка зі сторін звертається у письмовій формі до радника по вирішенню спорів з метою розгляду такого спору, а копія звернення надсилається іншій стороні. Якщо в договорі не зазначається радник по вирішенню спорів, згаданий вище період проведення взаємних консультацій складає 28 днів (а не 14), а після його закінчення одна зі сторін може перейти до повідомлення про намір розпочати арбітражне провадження відповідно до статті 6.2.1 Загальних умов.

Згідно з пунктом 6.1.2 статті 6 Загальних умов договору радник по вирішенню спорів повідомляє своє рішення у письмовій формі обом сторонам протягом 28 (двадцяти восьми) днів з моменту передачі спору на розгляд ним. У разі виконання радником по вирішенню спорів цієї умови, ані покупець, ні постачальник не надіслали повідомлення про намір розпочати арбітражне провадження протягом 56 (п`ятдесяти шести) днів з моменту звернення до арбітра, рішення стає остаточним та обов`язковим для покупця і постачальника. Будь-яке рішення, яке стало остаточним та обов`язковим, підлягає негайному виконанню обома сторонами.

За змістом пункту 6.2.1 статті 6 Загальних умов договору, якщо (a) покупця або постачальника не задовольняють рішення та дії радника по вирішенню спорів до того, як таке рішення стане остаточним та обов`язковим відповідно до статті 6.1.2 ЗУ; (b) радник по вирішенню спорів не приймає рішення протягом відведеного терміну з дня передачі спору відповідно до статті 6.1.2 ЗУ, а покупець або постачальник вживає заходи протягом наступних 14 (чотирнадцяти) днів; або (c) договором не передбачено наявність радника по вирішенню спорів, взаємні консультації, які проводяться відповідно до статті 6.1.1 ЗУ, завершуються без врегулювання спору та покупець або постачальник вживає заходи протягом наступних 14 (чотирнадцяти) днів, тоді покупець або постачальник може надіслати повідомлення про свій намір розпочати арбітражне провадження іншій стороні з копією радник по вирішенню спорів для доведення ситуації до його відома (у разі наявності радника) у порядку, визначеному нижче, стосовно спору. При цьому арбітражне провадження не розпочинається без надання такого повідомлення.

У пункті 6.2.2 статті 6 Загальних умов договору вказано, що спір, стосовно якого надсилається повідомлення про намір розпочати арбітражне провадження згідно зі статтею 6.2.1 ЗУ, остаточно вирішується арбітражним судом. Арбітражне провадження дозволяється розпочинати до або після встановлення інформаційної системи.

У статті 6 Спеціальних умов договору (пункт 6.1.4 Загальних умов) передбачено орган, відповідальний за призначення радника по вирішенню спорів: Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-Промисловій палаті України, вулиця Велика Житомирська, 33, Київ, Україна, 01601.

Також у статті 6 Спеціальних умов договору (пункт 6.2.3 Загальних умов) зазначено, що арбітражне провадження здійснюється у відповідності з наступними процесуальними нормами: будь-які спори, розбіжності чи претензії, що виникають за цим договором або у зв`язку з ним або його порушенням, недійсністю чи припиненням його дії, повинні врегульовуватися в арбітражному порядку згідно з чинними арбітражними правилами ЮНСІТРАЛ.

Частинами 1, 2 статті 3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Частиною 5 статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається. До міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що відповідає вимогам, визначеним законодавством України про міжнародний комерційний арбітраж, крім випадків, визначених законом. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

За змістом частини 1 статті 22 Господарського процесуального кодексу України спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім: 1) спорів про визнання недійсними актів, спорів про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, прав інтелектуальної власності, прав на цінні папери, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі з урахуванням частини другої цієї статті; 2) спорів, передбачених пунктами 2, 3, 7 - 13 частини першої, пунктами 2, 3, 6 частини другої статті 20 цього Кодексу, з урахуванням частини другої цієї статті; 3) інших спорів, які відповідно до закону не можуть бути передані на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу.

За змістом статті 1 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв`язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном.

У статті 2 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" передбачено, що "арбітраж" - це будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

Арбітражна угода має позитивний і негативний ефект: вона зобов`язує сторони передавати спори в арбітраж і надавати складу арбітражу компетенцію щодо спорів, охоплених арбітражною угодою (позитивний ефект). Якщо виникає спір, який належить до обсягу арбітражної угоди, будь-яка зі сторін може передати його на розгляд складу арбітражу. З іншої сторони, арбітражна угода перешкоджає сторонам у спробах вирішити їх спори в суді (негативний ефект).

Верховний Суд у постанові від 03.03.2020 у справі № 920/241/19 роз`яснив, уклавши арбітражну угоду, сторони визначили інший обов`язковий для них порядок реалізації належних їм прав застосування судових засобів правового захисту, саме у певному (або певних) міжнародному комерційному арбітражеві. Сторона, яка уклала арбітражну угоду, не може ігнорувати такі її умови і замість обраного арбітражу звернутися до суду держави, який був би компетентним вирішити спір у разі неукладення між сторонами такого роду арбітражної угоди.

За змістом статті 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, залишити позов без розгляду і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. У разі подання позову, зазначеного в пункті 1 цієї статті, арбітражний розгляд проте може бути розпочато або продовжено і арбітражне рішення може бути винесено, поки сперечання про підсудність чекають розв`язання в суді.

У пункті 7 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Суд зазначає, що в оспорюваному в межах даної справи договорі міститься арбітражне застереження про те, що будь-які спори, розбіжності чи претензії, що виникають за цим договором або у зв`язку з ним або його порушенням, недійсністю чи припиненням його дії, повинні врегульовуватися в арбітражному порядку згідно з чинними арбітражними правилами ЮНСІТРАЛ у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-Промисловій палаті України, вулиця Велика Житомирська, 33, Київ, Україна, 01601.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини добровільна відмова від судового порядку вирішення спору на користь арбітражу є загалом прийнятною в аспекті дотримання статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. зокрема рішення у справі Suovaniemi and others. Finland, заява № 31737/96, 23.02.1999), тому залишення судом без розгляду позову через наявність арбітражної угоди саме по собі не становить неприйнятного обмеження доступу до суду

Слід також зазначити, що арбітражне застереження про передачу спору на розгляд арбітражного суду є одним із способів реалізації сторонами права на захист, тобто фактично не є відмовою від права на звернення до суду.

Як зазначено вище, стаття 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" передбачає, що арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер, чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

У даній справі арбітражна угода укладена у вигляді арбітражного застереження в договорі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору.

Згідно з ч.ч.2,3, ст.6 Цивільного кодексу України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Отже, сторони вільно, самостійно, на власний розсуд, тобто за волевиявленням обох сторін уклали вказану вище угоду.

У свою чергу, наведені в п. 7 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України та ч.1 ст.8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" норми передбачають саме імперативний обов`язок суду залишити позов без розгляду не просто по факту, що сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення міжнародного комерційного арбітражу, а саме, якщо будь-яка із сторін цієї угоди, зокрема і відповідач, попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору і не пізніше початку розгляду справи по суті.

Суд зазначає, що фактично законодавець дає сторонам можливість як за волевиявленням всіх сторін укласти арбітражу угоду, так і за їх спільним волевиявленням змінити арбітражну підсудність та розглядати справу у відповідному господарському суді України, яке виражається в тому, що одна зі сторін угоди передає спір до такого суду і жодна зі сторін вказаної арбітражної угоди не заявляє заперечень проти цього не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору і до початку розгляду справи по суті.

Так, 07.03.2024 через систему «Електронний суд» надійшов відзив відповідача-2 на позовну заяву від 06.03.2024, разом з клопотанням про закриття провадження в справі. У зазначених документах відповідач-2 вказує, що оспорюваний договір містить арбітражне застереження та даний позов має розглядатися в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України, а тому він не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Крім того, відповідач-2 вказує, що 14.11.2023 арбітражним судом у справі ППТС [РСА Case] №АА825 стягнуто з Міністерства соціальної політики України на користь Консорціуму у складі Belintech Ltd, Приватного акціонерного товариства «Центр комп`ютерних технологій «Інфоплюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм Системс» і Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм Системс Карт Сервіс» заборгованість за оспорюваним договором ІСВ-А1/1 «Розробка та удосконалення прикладного програмного забезпечення інформаційної системи управління (перша черга)» від 28.02.2018, а тому шляхом звернення до суду з даним позовом позивач намагається ухилитись від виконання арбітражного рішення від 14.11.2023.

Отже, у відзиві та клопотанні про закриття відповідач-2 виклав свої заперечення проти розгляду позову господарським судом до початку розгляду справи по суті та разом з першою заявою по суті (відзивом), а тому враховуючи той факт, що Законом не встановлено вимог щодо форми вираження стороною своїх заперечень в порядку п.7 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України, то такі заперечення можуть бути викладені у відзиві на позов або письмовому чи усному клопотанні.

Викладене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду від 01.11.2023 №910/3208/22.

Суд наголошує, що підписавши договір у якому міститься арбітражне застереження, сторони фактично погодилися з передбаченим у ньому порядком вирішення спорів, що свідчить про вільне волевиявлення сторін щодо передачі спорів саме Міжнародному комерційному арбітражному суду при Торгово-промисловій палаті України, місцезнаходженням якого є адреса: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 33.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Разом з тим, обставин недійсності, втрати чинності чи неможливості виконання арбітражної угоди позивача та відповідачів про передачу даного спору на вирішення міжнародного арбітражу позивачем не наведено та Господарським судом міста Києва не встановлено.

Отже, сторонами укладене арбітражне застереження, яке є дійсним не втратило чинності та щодо якого не встановлено неможливості його виконання. За наявності арбітражного застереження в договорі, суд застосовує принцип імунітету та автономії арбітражної угоди, в зв`язку із чим не вбачає підстав для визнання арбітражного застереження таким, що не може бути виконане.

При цьому, суд зазначає, що наслідком висловлення стороною заперечень проти розгляду позову господарським судом, у зв`язку з наявністю арбітражного застереження є саме залишення позову без розгляду, а не закриття провадження в справі про що заявлено відповідачем-2, а тому клопотання відповідача-2 про закриття провадження в справі задоволенню не підлягає.

Із урахуванням наведеного вище, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.7 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням) (п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

З огляду на відсутність клопотання про повернення судового збору з Державного бюджету України, дане питання не вирішується судом на час постановленні цієї ухвали.

Керуючись ст. 226, 232, 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «Центр комп`ютерних технологій «Інфоплюс» про закриття провадження в справі відмовити.

2. Позов Міністерства соціальної політики України до 1) Belintech Ltd, 2) Приватного акціонерного товариства «Центр комп`ютерних технологій «Інфоплюс», 3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм Системс», 4) Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм Системс Карт Сервіс» про визнання договору недійсним залишити без розгляду.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Повний текст складено та підписано 15.11.2024.

Суддя Я.А.Карабань