Постанова

від 21.01.2025 по справі 910/1152/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2025 р. Справа№ 910/1152/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

секретар

судового засідання Рибчич А.В.

за участю

представників:

від позивача - Глущенко Д.В.

від відповідача-1 - не з`явились

від відповідача-2 - Окара І.В., Сіняк Д.В.

від відповідача-3 - не з`явились

від відповідача-4 - не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу Міністерства соціальної політики України

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.11.2024 р. (повний текст складено 15.11.2024 р.)

у справі № 910/1152/24 (суддя - Карабань Я.А.)

за позовом Міністерства соціальної політики України

до 1. Belintech Ltd

2. Приватного акціонерного товариства "Центр комп`ютерних технологій "Інфоплюс"

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайм Системс"

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайм Системс Карт Сервіс"

про визнання договору недійсним,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2024 року Міністерство соціальної політики України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Belintech Ltd, Приватного акціонерного товариства «Центр комп`ютерних технологій «Інфоплюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм Системс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм Системс Карт Сервіс» про визнання недійсним договору ІСВ-А1/1 «Розробка та удосконалення прикладного програмного забезпечення інформаційної системи управління (перша черга)» від 28.02.2018 р., укладеного між позивачем та відповідачами.

У березні 2024 року від Приватного акціонерного товариства "Центр комп`ютерних технологій "Інфоплюс" надійшло клопотання про закриття провадження в справі з посиланням на те, що оспорюваний договір містить арбітражне застереження, а тому спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.11.2024 р. у справі № 910/1152/24 відмовлено Приватному акціонерному товариству "Центр комп`ютерних технологій "Інфоплюс" у задоволенні клопотання про закриття провадження, позов Міністерства соціальної політики України залишено без розгляду.

Не погодившись з ухвалою, Міністерство соціальної політики України подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та передати матеріали справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що арбітражна угода не містить достатньо вказівок, які б дозволили перейти до арбітражного розгляду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2024 р. апеляційну скаргу Міністерства соціальної політики України у справі № 910/1152/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 р. апеляційну скаргу у справі № 910/1152/24 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги не більше десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства соціальної політики України та призначено справу № 910/1152/24 до розгляду на 21.01.2025 р.

У судовому засіданні 21.01.2025 р. представники позивача та відповідача-2 надали усні пояснення по суті апеляційної скарги, представники відповідача-1, -3, -4 не з`явились, хоча повідомлялвся належним чином про час і місце розгляду скарги електронною поштою відповідно до ч. ч. 6, 7, 8 ст. 120 ГПК України та в порядку ч. 4 ст. 122 ГПК України через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Копію ухвали про відкриття провадження від 17.12.2024 р. у справі № 910/1152/24 відповідачу -3, -4 доставлено до електронних кабінетів 18.12.2024 р., доказом чого є довідки про доставку електронного документу від 19.12.2024 р., що містяться в матеріалах справи.

Відповідач-1 був повідомлений шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження від 17.12.2024 р. у справі № 910/1152/24 на його поштову адресу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Також згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала про відкриття апеляційного провадження від 17.12.2024 р. у справі № 910/1152/24 оприлюднена у реєстрі 19.12.2024 р.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання представників відповідача-1, -3, -4 не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення призведе до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

28.02.2018 р. між Міністерством соціальної політики України (далі - покупець) та Консорціумом у складі Belintech Ltd, Приватного акціонерного товариства "Центр комп`ютерних технологій "Інфоплюс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайм Системс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайм Системс Карт Сервіс" (далі - постачальник) було укладено договір ІСВ-А1/1 "Розробка та удосконалення прикладного програмного забезпечення інформаційної системи управління (перша черга)" (далі - договір).

Відповідно до п. 6.1.1 ст. 6 загальних умов договору, якщо між покупцем та постачальником виникає спір будь-якого характеру у зв`язку з договором або пов`язаний з ним, у тому числі, не обмежуючи загальний характер вищезазначеного, будь-яке питання стосовно його існування, чинності або припинення дії, експлуатації системи (як в процесі впровадження, так і після експлуатаційного приймання, до або після припинення дії договору, відмови від нього або його порушення), сторони повинні прагнути врегулювати такий спір шляхом проведення взаємних консультацій. У разі неможливості врегулювання такого спору сторонами шляхом проведення взаємних консультацій протягом 14 днів з моменту надсилання письмового повідомлення однією стороною іншій про наявність такого спору та якщо у додатку 2 договору є визначення та ім`я радника по вирішенню спорів, будь-яка зі сторін звертається у письмовій формі до радника по вирішенню спорів з метою розгляду такого спору, а копія звернення надсилається іншій стороні. Якщо в договорі не зазначається радник по вирішенню спорів, згаданий вище період проведення взаємних консультацій складає 28 днів (а не 14), а після його закінчення одна зі сторін може перейти до повідомлення про намір розпочати арбітражне провадження відповідно до ст. 6.2.1 загальних умов.

Згідно з п. 6.1.2 ст. 6 загальних умов договору радник по вирішенню спорів повідомляє своє рішення у письмовій формі обом сторонам протягом 28 (двадцяти восьми) днів з моменту передачі спору на розгляд ним. У разі виконання радником по вирішенню спорів цієї умови, ані покупець, ні постачальник не надіслали повідомлення про намір розпочати арбітражне провадження протягом 56 (п`ятдесяти шести) днів з моменту звернення до арбітра, рішення стає остаточним та обов`язковим для покупця і постачальника. Будь-яке рішення, яке стало остаточним та обов`язковим, підлягає негайному виконанню обома сторонами.

Як передбачено п. 6.2.1 ст. 6 загальних умов договору, якщо (a) покупця або постачальника не задовольняють рішення та дії радника по вирішенню спорів до того, як таке рішення стане остаточним та обов`язковим відповідно до статті 6.1.2 загальних умов; (b) радник по вирішенню спорів не приймає рішення протягом відведеного терміну з дня передачі спору відповідно до статті 6.1.2 загальних умов, а покупець або постачальник вживає заходи протягом наступних 14 днів; або (c) договором не передбачено наявність радника по вирішенню спорів, взаємні консультації, які проводяться відповідно до статті 6.1.1 загальних умов, завершуються без врегулювання спору та покупець або постачальник вживає заходи протягом наступних 14 днів, тоді покупець або постачальник може надіслати повідомлення про свій намір розпочати арбітражне провадження іншій стороні з копією радник по вирішенню спорів для доведення ситуації до його відома (у разі наявності радника) у порядку, визначеному нижче, стосовно спору. При цьому арбітражне провадження не розпочинається без надання такого повідомлення.

За п. 6.2.2 ст. 6 загальних умов договору спір, стосовно якого надсилається повідомлення про намір розпочати арбітражне провадження згідно зі статтею 6.2.1 загальних умов, остаточно вирішується арбітражним судом. Арбітражне провадження дозволяється розпочинати до або після встановлення інформаційної системи.

У відповідності до ст. 6 спеціальних умов договору (п. 6.1.4 загальних умов) передбачено орган, відповідальний за призначення радника по вирішенню спорів: Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-Промисловій палаті України, вулиця Велика Житомирська, 33, Київ, Україна, 01601.

Згідно зі ст. 6 спеціальних умов договору (п. 6.2.3 загальних умов) арбітражне провадження здійснюється у відповідності з наступними процесуальними нормами: будь-які спори, розбіжності чи претензії, що виникають за цим договором або у зв`язку з ним або його порушенням, недійсністю чи припиненням його дії, повинні врегульовуватися в арбітражному порядку згідно з чинними арбітражними правилами ЮНСІТРАЛ.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно з ч. 5 ст. 4 ГПК України угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається. До міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що відповідає вимогам, визначеним законодавством України про міжнародний комерційний арбітраж, крім випадків, визначених законом. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Як передбачено ч. 1 ст. 22 ГПК України, спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім: 1) спорів про визнання недійсними актів, спорів про державну реєстрацію або облік прав на нерухоме майно, прав інтелектуальної власності, прав на цінні папери, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів про публічні закупівлі з урахуванням частини другої цієї статті; 2) спорів, передбачених пунктами 2, 3, 7 - 13 частини першої, пунктами 2, 3, 6 частини другої статті 20 цього Кодексу, з урахуванням частини другої цієї статті; 3) інших спорів, які відповідно до закону не можуть бути передані на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу.

У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

Арбітражна угода має позитивний і негативний ефект: вона зобов`язує сторони передавати спори в арбітраж і надавати складу арбітражу компетенцію щодо спорів, охоплених арбітражною угодою (позитивний ефект). Якщо виникає спір, який належить до обсягу арбітражної угоди, будь-яка зі сторін може передати його на розгляд складу арбітражу. З іншої сторони, арбітражна угода перешкоджає сторонам у спробах вирішити їх спори в суді (негативний ефект).

Уклавши арбітражну угоду, сторони визначили інший обов`язковий для них порядок реалізації належних їм прав застосування судових засобів правового захисту, саме у певному (або певних) міжнародному комерційному арбітражеві. Сторона, яка уклала арбітражну угоду, не може ігнорувати такі її умови і замість обраного арбітражу звернутися до суду держави, який був би компетентним вирішити спір у разі неукладення між сторонами такого роду арбітражної угоди (постанова Верховного Суду від 03.03.2020 р. у справі № 920/241/19).

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, залишити позов без розгляду і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. У разі подання позову, зазначеного в пункті 1 цієї статті, арбітражний розгляд проте може бути розпочато або продовжено і арбітражне рішення може бути винесено, поки сперечання про підсудність чекають розв`язання в суді.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Вбачається, що укладеному між сторонами договорі міститься арбітражне застереження про те, що будь-які спори, розбіжності чи претензії, що виникають за цим договором або у зв`язку з ним або його порушенням, недійсністю чи припиненням його дії, повинні врегульовуватися в арбітражному порядку згідно з чинними арбітражними правилами ЮНСІТРАЛ у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-Промисловій палаті України, вулиця Велика Житомирська, 33, Київ, Україна, 01601.

Добровільна відмова від судового порядку вирішення спору на користь арбітражу є загалом прийнятною в аспекті дотримання статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення у справі Suovaniemi and others. Finland, заява № 31737/96, 23.02.1999 р.), тому залишення судом без розгляду позову через наявність арбітражної угоди саме по собі не становить неприйнятного обмеження доступу до суду.

У даній справі арбітражна угода укладена у вигляді арбітражного застереження в договорі.

Як передбачено ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

При цьому нормами ГПК України та Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" передбачено саме імперативний обов`язок суду залишити позов без розгляду у випадку, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення міжнародного комерційного арбітражу та будь-яка із сторін цієї угоди попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору і не пізніше початку розгляду справи по суті.

Так, у відзиві на позов відповідач-2 виклав свої заперечення проти розгляду позову господарським судом до початку розгляду справи по суті.

Отже, підписавши договір, у якому міститься арбітражне застереження, сторони фактично погодилися з передбаченим у ньому порядком вирішення спорів, що свідчить про вільне волевиявлення сторін щодо передачі спорів саме Міжнародному комерційному арбітражному суду при Торгово-промисловій палаті України, місцезнаходженням якого є адреса: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 33.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про обґрунтованість залишення без розгляду позову у справі № 910/1152/24 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України, відсутність правових підстав для скасування ухвали Господарського суду м. Києва від 12.11.2024 р. у справі № 910/1152/24 у цій справі, у зв`язку з чим апеляційна скарга Міністерства соціальної політики України не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання необхідно покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 226, 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства соціальної політики України залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.11.2024 р. у справі № 910/1152/24 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Міністерство соціальної політики України.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 29.01.2025 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В. Андрієнко