Рішення

від 13.11.2024 по справі 752/17477/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/17477/24

Провадження № 2/752/6605/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13 листопада 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінкглобал Інвестмент» про стягнення інфляційних збитків і трьох процентів річних,-

ВСТАНОВИВ:

у серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з ТОВ «Сінкглобал Інвестмент» інфляційні збитки за період із жовтня 2022 року по липень 2024 року в сумі 33 734,91 грн і 3 % річних за період із 06.10.2022 року по 08.08.2024 року в сумі 13 427,11 грн, а також судові витрати: 1 211,20 грн сплаченого судового збору та 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 14.02.2023 року в справі № 752/2235/22, яке набрало законної сили, стягнуто на її користь з ТОВ «Сінкглобал Інвестмент»: заборгованість з повернення наданої поворотної фінансової допомоги щодо виконання зобов`язань за договором № ПФО-20170801 від 01.08.2017 року в розмірі 243 100,00 грн, інфляційний збиток за період прострочення повернення 100 000,00 грн позики за договором № ПФО-20170801 від 01.08.2017 року про надання поворотної фінансової допомоги за період з 18.07.2021 року по 05.10.2022 року та прострочення повернення 143 100,00 грн позики за період з 20.10.2021 року по 05.10.2022 року в сумі 54 080,30 грн; три проценти річних за період прострочення повернення 100 000,00 грн позики за договором № ПФО-20170801 від 01.08.2017 про надання поворотної фінансової допомоги за період з 18.07.2021 по 05.10.2022 року та прострочення повернення 143 100,00 грн позики за період з 20.10.2021 по 05.10.2022 року - 7 786,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Однак, вказане рішення суду фактично виконано відповідачем лише 08.08.2024 року.

Позивач вважає, що має право на нарахування 3% річних за період із 06.10.2022 року по 08.08.2024 року та інфляційних витрат за період із жовтня 2022 року по липень 2024 року.

На підставі викладеного, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою від 26.08.2024 року відкрито провадження в справі з призначенням проведення розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 26).

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 14.02.2023 року в справі №752/2235/22, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 06.06.2024 року, стягнуто з ТОВ «Сінкглобал Інвестмент» на користь ОСОБА_1 : заборгованість з повернення наданої поворотної фінансової допомоги щодо виконання зобов`язань за договором № ПФО-20170801 від 01.08.2017 року в розмірі 243 100,00 грн, інфляційний збиток за період прострочення повернення 100 000,00 грн позики за договором № ПФО-20170801 від 01.08.2017 року про надання поворотної фінансової допомоги за період з 18.07.2021 року по 05.10.2022 року та прострочення повернення 143 100,00 грн позики за період з 20.10.2021 року по 05.10.2022 року в сумі 54 080,30 грн; три проценти річних за період прострочення повернення 100 000,00 грн позики за договором № ПФО-20170801 від 01.08.2017 про надання поворотної фінансової допомоги за період з 18.07.2021 по 05.10.2022 року та прострочення повернення 143 100,00 грн позики за період з 20.10.2021 по 05.10.2022 року - 7 786,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з листа приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Варави Р.С. від 13.08.2024 року, в нього виконанні перебувало виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 752/2235/22 від 06.08.2024 року, виданого Голосіївським районним судом м. Києва про стягнення з ТОВ «Сінкглобал Інвестмент» на користь ОСОБА_2 заборгованості з повернення наданої поворотної фінансової допомоги щодо виконання зобов`язань за договором № ПФО-20170801 від 01.08.2017 року в розмірі 243 100,00 грн. 07.08.2024 року приватним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження, а 08.08.2024 року на рахунок з обліку депозитних сум приватного виконавця надійшли грошові кошти в сумі, достатній для задоволення, в тому числі, й вимог стягувача, і цього ж дня прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2 та перераховано грошові кошти в сумі 243 100,00 грн на користь стягувача ОСОБА_2 .

За змістом положень ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, ст. 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання ст. 625 ЦК України коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК України.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Правовий аналіз положень ст. ст. 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК, за час прострочення.

Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 року в справі № 916/190/18).

Розрахунок позивача щодо розміру інфляційних витрат та трьох процентів річних перевірений судом, відповідає нормам ЦК України та ЦПК України, та відповідачем не спростований.

За таких обставин, враховуючи те, що ТОВ «Сінкглобал Інвестмент» порушував права позивача, як кредитора на сплату суми боргу, суд вважає, що позовні вимоги повністю підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

В порядку ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, який сплачено позивачем при зверненні до суду із вказаним позовом.

Що стосується вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов до наступного висновку.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано копії договору про надання правової допомоги, ордера на надання правничої допомоги, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, акта наданих послуг на суму 6 000,00 грн.

Отже, позивач довела належними доказами, що понесла витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн, у зв`язку із чим вказана сума витрат також підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 19, 76-81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінкглобал Інвестмент» про стягнення інфляційних збитків і трьох процентів річних - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінкглобал Інвестмент» на користь ОСОБА_1 інфляційні збитки за період із жовтня 2022 року по липень 2024 року в сумі 33 734,91 грн (тридцять три тисячі сімсот тридцять чотири гривні 91 копійку) і 3 % річних за період з 06.10.2022 року по 08.08.2024 року в сумі 13 427,11 грн (тринадцять тисяч чотириста двадцять сім гривень 11 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінкглобал Інвестмент» на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 копійок) та 6 000,00 грн (шість тисяч гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

Відомості щодо учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінкглобал Інвестмент», код ЄДРПОУ 41394834, місцезнаходження: вул. Касіяна Василя, буд. 2/1, оф. 367, м. Київ, 03191.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.С. Хоменко