Ухвала

від 15.11.2024 по справі 933/836/24

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2-о/933/65/24

Справа № 933/836/24

У Х В А Л А

про відмову у відкриття провадження у справі

15 листопада 2024 року селище Олександрівка

Суддя Олександрівського районного суду Донецької області Попович І.А., розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , про встановлення факту перебування на утриманні, треті особи: ОСОБА_3 та Орган опіки та піклування Новодонецької селищної військової адміністрації Краматорського району Донецької області, -

В С Т А Н О В И В:

14.11.2024 року до суду звернувся представника заявника ОСОБА_1 , його утриманні неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На обґрунтування заяви представник вказав, що заявник ОСОБА_2 проживає у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 , з якою має спільну доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, дружина заявника є матір`ю двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком яких є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Заявник вказує, що проживає разом із ОСОБА_3 та дітьми, займається вихованням та забезпеченням їхньої спільної дитини, а також неповнолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які перебувають на його утриманні, оскільки рідний батько дітей має заборгованість за аліментами та не займається вихованням дітей.

На теперішній час ОСОБА_2 є військовослужбовцем Збройних Сил України та встановлення факту перебування на утриманні останнього неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , надає йому право звільнення з ЗСУ, відповідно до абз. 5 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», «перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці», тобто вказаний факт породжує для нього юридичні наслідки.

Дослідивши зміст заяви та доданих до неї документів, вважаю, що у відкритті провадження у справі необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У частинах першій, другій статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, перебування фізичної особи на утриманні. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Правовідносини, що включають особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між особами на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, є сімейними.

Регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється Сімейним кодексом України (стаття 1 СК України).

Відповідно до статті 15 СК України, сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

Сімейні обов`язки особистого або майнового характеру є обов`язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом.

Права та обов`язки батьків щодо виховання дитини передбачені у статтях 150, 151 СК України.

За приписами частини другої статті 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частини першої-третьої статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання та утримання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів за рішенням суду (статті 164, 180 СК України).

Згідно з частиною першою статті 260 СК України, якщо мачуха, вітчим проживають однією сім`єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні.

Мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу (частина перша статті 268 СК України).

Оскільки в СК України чітко встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються та не потребують додаткового підтвердження.

СК України не встановлено підстав припинення батьківських обов`язків щодо утримання дитини. Так само як визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від сімейних обов`язків, якими є, зокрема, обов`язки щодо утримання дитини.

Інститут окремого провадження не може використовуватися для створення преюдиційних фактів з метою подальшого вирішення будь-якого спору про право.

У даній справі представник заявника просив встановити юридичний факт від якого залежить виникнення особистих прав у заявника - право звільнення з ЗСУ, відповідно до абз. 5 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», «перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці». Заява обґрунтована тим, що батько неповнолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - ОСОБА_7 ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не забезпечує дітей фінансово, не сплачує аліменти, а тому заявник несе тягар по утриманню дітей.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2024 року по справі № №333/7023/23 доведення факту одноосібного утримання пасинка вітчимом пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати та батько пасинка не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання батьками батьківських обов`язків та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом. Такий факт одноосібного виховання дитини вітчимом не може встановлюватись у безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини, в тому числі на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження.

Близькі за змістом висновки зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2024 року по справі № 201/5972/22.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням викладеного, факт про встановлення якого просить представник заявника, не підлягає з`ясуванню в порядку окремого провадження, оскільки з поданої заяви вбачається спір про право, який не може розглядатися в судовому порядку безвідносно до дій заінтересованих осіб щодо конкретних прав, свобод та інтересів заявника.

З огляду на викладене, суддя дійшов до висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження у справі за вказаною заявою, роз`яснивши заявникові право подати позов на загальних підставах.

Керуючись ст.ст. 257, 260, 294,315,353 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за представника заявника ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , про встановлення факту перебування на утриманні, треті особи: ОСОБА_3 та Орган опіки та піклування Новодонецької селищної військової адміністрації Краматорського району Донецької області.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Олександрівського

районного суду Попович І.А.