Постанова

від 29.10.2024 по справі 758/3015/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №758/3015/20 Головуючий у І інстанції - Ларіонова Н.М.

апеляційне провадження №22-ц/824/10395/2024 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Приходька К.П.,

суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,

за участю секретаря Миголь А.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Подільського районного суду м. Києва від 20 лютого 2024 року

у справі за позовом Київської міської ради до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєвої Наталії Михайлівни, третя особа: Гаражний автокооператив «Вікторія» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан, -

установив:

У березні 2020 року Київська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєвої Наталії Михайлівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Гаражний автокооператив «Вікторія», у якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєвої Н.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.04.2017 №34821646 на об`єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1227318780000 за ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 18 кв. у АДРЕСА_1 (код ділянки 91:066:0005), та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан.

Позивач в обґрунтування позову зазначав, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н.М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.04.2017 року №34821646, яким за ОСОБА_1 зареєстровано приватну власність на об`єкт нерухомого майна на АДРЕСА_1 , а саме гараж № НОМЕР_1 ряд № НОМЕР_2 .

Позивач як єдиний розпорядник земель комунальної власності міста Києва жодних рішень щодо передачі земельної ділянки під будівництво ні ОСОБА_1 , ні іншим особам у власність чи користування не приймав, документи, що посвідчують право користування нею відсутні. А тому дані факти дають підстави вважати, що ОСОБА_1 здійснив самочинне будівництво об`єкту нерухомого майна на зазначеній вище земельній ділянці, яка належить на праві власності територіальній громаді м. Києва та на підставі неналежних документів здійснив реєстрацію самочинно збудованого нерухомого майна.

Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проведено обстеження земельної ділянки на АДРЕСА_1 (обліковий код земельної ділянки: 91:066:0005), за результатами якого встановлено, що на зазначеній земельній ділянці розташовані індивідуальні збірно-розрібні та цегляні гаражі гаражного автокооперативу «Вікторія» у загальній кількості 327 одиниць, двоповерхова будівля мийки автомобілів та будівля охорони, про що складено акт обстеження від 31.01.2020 року №20-0050-07.

Дані факти свідчать про намагання ОСОБА_1 в незаконний спосіб заволодіти землями комунальної власності, які належать територіальній громаді м. Києва згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».

Щодо неправомірних дій та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса позивач зазначав, що всупереч пункту 3 частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» приватним нотаріусом не зроблено обов`язковий запит до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації» щодо правомірності посвідченого права власності за відповідачем ОСОБА_1 зазначеного об`єкта нерухомого майна.

Щодо самочинного будівництва, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан, позивач зазначав, що право на забудову виникає у особи, яка набула права на земельну ділянку на законних підставах, після здійснення нею дій, передбачених статтями 26 - 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Листом Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 29.10.2019 року повідомлено, що згідно з даними реєстрових книг КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» за адресою в АДРЕСА_1 , не проводилась реєстрація права власності на гаражний бокс № НОМЕР_3 , ряд НОМЕР_4 в ГБК «Вікторія».

Листом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.01.2020 року повідомлено, що Департаментом за адресою АДРЕСА_1 будь-які дозвільні документи, що дають право на виконання підготовчих, будівельних робіт та засвідчують готовність до експлуатації об`єкта будівництва (гаражних боксів) не видавалось та не реєструвалось.

Отже, вважав, що в діях відповідача ОСОБА_1 наявні ознаки самовільного зайняття земельної ділянки на АДРЕСА_1 .

Оскільки земельна ділянка на АДРЕСА_1 (код ділянки 91:066:0005) у Подільському районі м. Києва не була відведена у відповідності до вимог законодавства для будівництва об`єктів нерухомого майна, таке майно підлягає знесенню.

Таким чином особа, що використовувала земельну ділянку з порушенням прав іншої (власника земельної ділянки), повинна привести земельну ділянку у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд за власний кошт.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 20 лютого 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, Київська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги Київської міської ради задовольнити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що Київська міська рада, як єдиний розпорядник земель комунальної власності міста Києва, жодних рішень щодо передачі земельної ділянки під будівництво об`єкта нерухомого майна на земельній ділянці ні ОСОБА_1 , ні іншим особам у власність чи користування не приймала.

Апелянт вважає, що оскільки земельна ділянка на АДРЕСА_1 не була відведена у відповідності до вимог законодавства для будівництва об`єктів нерухомого майна, таке майно підлягає знесенню, а рішення про державну реєстрацію нерухомого майна скасуванню.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що приватним нотаріусом відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 10 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зроблено запит до КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» щодо посвідченого права власності за ОСОБА_1 зазначеного об`єкта нерухомого майна та отримано відповідь, в якій чітко зазначено що гаражний бокс на праві власності за ним не зареєстрований, що не було досліджено і враховано судом першої інстанції. Тому приватний нотаріусом прийнято рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень від 18.04.2017 року №34821646 на підставі неналежних документів.

Також вказував, що матеріали справи не містять документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги щодо відсутності у гаражного автокооперативну «Вікторія» права користування на земельну ділянку, апелянт вказував на те, що гаражний автокооператив «Вікторія» не набув права користування/власності земельною ділянкою, оскільки відповідного рішення Київська міська рада не приймала і рішення Київської міської ради № 342/9830 від 23.10.2013 року «Про надання на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Гаражному автокооперативу «Вікторія» на АДРЕСА_1 , орієнтовної площею 1,45 га, для експлуатації та обслуговування гаражів та автостоянки» не є відповідним рішенням.

Також вказав на те, що матеріали справи не містять доказів звернення гаражного автокооперативу «Вікторія» до Київської міської ради щодо передачі Земельної ділянки в оренду за адресою: АДРЕСА_1 .

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги щодо знесення самочинного будівництва та звільнення земельної ділянки вказував на те, що оскільки земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 не була відведена Київською міською радою як єдиним розпорядником земель комунальної власності відповідно до вимог законодавства для будівництва об`єкту нерухомого майна, таке майно вважається самочинним та підлягає знесенню відповідачем ОСОБА_1 , а земельна ділянка підлягає звільненню, приведенню у придатний для використання стан та повернута позивачу.

У відзиві на апеляційну скаргу ПН КМНО Козаєва Н.М. просила апеляційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення, а рішення Подільського районного суду м. Києва від 20 лютого 2024 року залишити без змін.

Зазначила, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вона не є належним відповідачем у даній справі.

Крім цього, вірним є і висновок суду першої інстанції, що спосіб захисту обраний позивачем не є ефективним, що є підставою для відмови у позові.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 18 квітня 2017 року, на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Козаєвої Н.М. від 18 квітня 2017 року, індексний номер: 34821646 про державну реєстрацію прав за ОСОБА_1 , зареєстроване право власності на об`єкт нерухомого майна - гараж № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 , загальною площею 18 кв. м. за адресою місцезнаходження гаражного автокооперативу «Вікторія»: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, право власності було зареєстроване на підставі: довідки, серія та номер: ГЖ-2017 №778, виданий 31 березня 2017 року, видавник: Комунальне підприємство «Київське міське БТІ» довідка, серія та номер: 17, виданий 23 лютого 2017 року, видавник: Гаражний автокооператив «Вікторія» Довідка, серія та номер: 16, виданий 23 лютого 2017 року, видавник: Гаражний автоокоператив «Вікторія».

Відповідно до Довідки гаражного автокооперативу «Вікторія» від 23 лютого 2017 року №16 ОСОБА_1 є дійсно членом гаражного автокооперативу «Вікторія» та власником гаражу № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 , за адресою: 04108, м. Київ, проспект Правди, 39, який побудований господарчим способом та введений в експлуатацію 1990 р., сума паю в розмірі 1500,00 грн. сплачена у повному обсязі.

Рішенням Київської міської ради від 23 жовтня 2013 року №342/9830 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гаражному автокооперативу «Вікторія» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою на АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 1,45 га для експлуатації та обслуговування гаражів та автостоянки.

31 січня 2020 року Департаментом земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації було проведено обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (обліковий код: 91:066:0005) у Подільському районі міста Києва та за результатами складено Акт обстеження земельної ділянки №20-0050-07.

Обстеження проведено на підставі Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 25 вересня 2003 року №16/890.

У ході вказаного обстеження земельної ділянки встановлено, що земельна ділянка площею 1,4548 га (обліковий код: 91:066:0005) на АДРЕСА_1 згідно з даними міського земельного кадастру обліковується за гаражним автокооперативом «Вікторія»; за поданням Департаменту земельних ресурсів Київська міська рада не приймала рішень щодо передачі (надання) зазначеної земельної ділянки в користування (власність); інформація щодо державної реєстрації вказаної земельної ділянки у державному земельному кадастрі та державної реєстрації речових прав на неї у міському земельному кадастрі відсутня; зазначена земельна ділянка огороджена парканом та охороняється, в її межах розташовано індивідуальні збірно-розбірні та цегляні гаражі у загальній кількості 327 одиниць, двоповерхова будівля мийки автомобілів та будівля охорони.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги Київської міської ради є безпідставними та необґрунтованими, які не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні суду першої інстанції.

Проте, з висновками суду першої інстанції в частині позовних вимог Київської міської ради до ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення ПН КМНО Козаєвої Н.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 квітня 2017 року №34821646 на земельну ділянку, обліковий код: 91:066:0005, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1227318780000 за ОСОБА_1 , а також зобов`язання ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 18 кв.м. на АДРЕСА_1 (код ділянки 91:066:0005), привівши її у придатний для використання стан, колегія суддів погодитись не може, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи, а також не узгоджуються з вимогами чинного законодавства, з огляду на наступне.

Так, правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ЦК України та ЗК України.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами першою та другою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 ЦК України закріплено конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України.

Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

При цьому, ч. 1 ст. 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 123 ЗК України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Земельна ділянка, на якій розташований гараж пл. 18 кв.м, який ідентифікується згідно технічної документації як гараж № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 , на АДРЕСА_1 , перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва.

03 серпня 2001 року було прийнято розпорядженням Київського міського голови №969-мг «Про погодження місць розташування об`єктів».

В подальшому на підставі рішення Київської міської ради №342/9830 від 23 жовтня 2013 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гаражному автокооперативу «Вікторія» на АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування гаражів та автостоянки» гаражному автокооперативу «Вікторія» було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 площею 1,45 га в короткострокову оренду на 5 років для експлуатації та обслуговування гаражів та автостоянки.

Разом з тим, відповідно до наведених норм ЗК України, вказане розпорядження Київського міського голови №969-мг від 03 серпня 2001 року «Про погодження місць розташування об`єктів» та рішення Київської міської ради №342/9830 від 23 жовтня 2013 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гаражному автокооперативу «Вікторія» на АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування гаражів та автостоянки», не є рішеннями про передачу якоїсь конкретної земельної ділянки у користування чи у власність гаражному автокооперативу «Вікторія».

Договори оренди земельної ділянки з гаражним автокооперативом «Вікторія» не укладалися.

Як вбачається з матеріалів справи, Київська міська рада також не приймала рішень про передачу у користування чи у власність земельної ділянки площею 18 кв.м на АДРЕСА_1 (код ділянки 91:066:0005).

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки №20-0050-07 від 31 січня 2020 року Департаментом земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації було проведено обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , за результатами якого встановлено, що земельна ділянка площею 1,4548 га (обліковий код: 91:066:0005) на АДРЕСА_1 , згідно з даними міського земельного кадастру обліковується за гаражним автокооперативом «Вікторія»; за поданням Департаменту земельних ресурсів Київська міська рада не приймала рішень щодо передачі (надання) зазначеної земельної ділянки в користування (власність); інформація щодо державної реєстрації вказаної земельної ділянки у державному земельному кадастрі та державної реєстрації речових прав на неї у міському земельному кадастрі відсутня; зазначена земельна ділянка огороджена парканом та охороняється, в її межах розташовано індивідуальні збірно-розбірні та цегляні гаражі у загальній кількості 327 одиниць, двоповерхова будівля мийки автомобілів та будівля охорони.

Отже, колегія суддів не вбачає підстав вважати, що у відповідача у встановленому законом порядку виникло право користування або право власності на земельні ділянку.

Враховуючи закріплений ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України принцип цілісності земельної ділянки та споруди або будівлі, на якій вона знаходиться, реєстрація права власності за ОСОБА_1 на гараж № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 , є порушенням права власності на земельну ділянку територіальної громади м. Києва.

Здійснюючи реєстрацію права власності на гараж за ОСОБА_1 на підставі довідок Гаражного автокооперативу «Вікторія» про виплату останнім паю, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Н.М. не перевірила наявність у Гаражного автокооперативу «Вікторія» прав на земельну ділянку, на якій знаходиться такий гараж.

Так, в довідці зазначено, що гараж знаходиться на земельній ділянці наданій на підставі Рішення Київської міської ради №342/9830 від 23 жовтня 2013 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гаражному автокооперативу «Вікторія» на АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування гаражів та автостоянки».

Разом з тим, вказане рішення не є рішенням про передачу земельної ділянки у користування чи у власність.

Крім того, представник Київської міської ради наголошує на тому, що заявником нотаріусу не надавався документ, який підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, що є необхідним для здійснення реєстрації права власності.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєвої Н.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 квітня 2017 року №34821646 на об`єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005, а саме, на гараж № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 , загальною площею 18 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1227318780000, за ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги Київської міської ради про зобов`язання ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан, колегія суддів вважає за необхідне її задовольнити, оскільки як було встановлено колегією суддів, самовільно зайнята ділянка з самочинним будівництвом на ній, в незаконний спосіб перебуває у користуванні відповідача ОСОБА_1 .

На вказане вище суд першої інстанції уваги не звернув та прийшов передчасного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ПН КМНО Козаєвої Н.М. , та вважає, що рішення в цій частині підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 2 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України).

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі №308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі №127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі №372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12 грудня 2018 року у справі №570/3439/16-ц (пункти 37, 54), від 30 січня 2019 року у справі №552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі №757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі №520/17304/15-ц (пункт 63)).

Установивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц (пункт 40), від 21 листопада 2018 року у справі №127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі №570/3439/16-ц (пункти 37, 54), від 12 грудня 2018 року у справі №372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі №552/6381/17 (пункт 39)).

Позивач заявив позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєвої Н.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 квітня 2017 №34821646 на об`єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005, за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1227318780000, за ОСОБА_1 , зазначивши при цьому відповідачами двох осіб: власника вказаного об`єкта нерухомого майна ОСОБА_1 та ПН КМНО Козаєву Н.М .

Колегія суддів звертає увагу на те, що у цьому спорі зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судом обставини справи підтверджують, що спір у позивача є саме із Київською міською радою та ОСОБА_1 .

Позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 не може бути звернена до приватного нотаріуса, яку позивач визначив співвідповідачем.

Державний реєстратор, зокрема і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.

З огляду на те, що позивач заявив позов також до неналежного співвідповідача - приватного нотаріуса, висновки суду першої про відмову у задоволенні позову щодо приватного нотаріуса є вірними.

Зазначене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду у постановах від 04 вересня 2018 року у справі №823/2042/16, від 01 квітня 2020 року у справі №520/13067/17; постановах Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №199/7226/17, від 12 листопада 2020 року у справі №200/3452/17, від 03 листопада 2021 року у справі №461/1940/20, від 26 червня 2024 року у справі №758/27/21.

З урахуванням викладеного колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню в частині позовних вимог Київської міської ради до ОСОБА_1 з ухваленням в цій частині нового судового рішення про задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1, 2, 13 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі задоволення позову на відповідача.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки колегія суддів ухвалила нове судове рішення про задоволення позовних вимог, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню понесений ним судовий збір у суді першої та апеляційної інстанції пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 5255 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 376, 383, 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Київської міської ради задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 20 лютого 2024 року скасувати в частині позовних вимог Київської міської ради до ОСОБА_1 та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєвої Наталії Михайлівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 квітня 2017 року №34821646 на земельну ділянку, обліковий код: 91:066:0005, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1227318780000 за ОСОБА_1 .

Зобов`язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 18 кв.м. на АДРЕСА_1 (код ділянки 91:066:0005), привівши її у придатний для використання стан.

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 20 лютого 2024 року в частині позовних вимог Київської міської ради до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєвої Наталії Михайлівни залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської міської ради понесені судові витраті зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 5255 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складений 15 листопада 2024 року.

Суддя-доповідач К.П. Приходько

Судді Т.О. Писана

С.О. Журба