Постанова від 17.04.2025 по справі 758/3015/20

17 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 758/3015/20

провадження № 61-16693св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,

учасники справи:

позивач - Київська міська рада,

відповідачі: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Наталія Михайлівна,

третя особа - Гаражний автокооператив «Вікторія»,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєвої Наталії Михайлівни, яка підписана представником Галатенком Євгеном Євгеновичем, на постанову Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року у складі колегії суддів: Приходька К. П., Писаної Т. О., Журби С. О.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2020 року Київська міська рада звернулась з позовом до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєвої Н. М. про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан.

Позов мотивований тим, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н. М. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 квітня 2017 року № 34821646, яким за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на об`єкт нерухомого майна на АДРЕСА_1 , а саме гараж № НОМЕР_1 ряд № НОМЕР_2 .

Позивач як єдиний розпорядник земель комунальної власності м. Києва жодних рішень щодо передачі земельної ділянки під будівництво ні ОСОБА_1 , ні іншим особам у власність чи користування не приймав, документи, що посвідчують право користування нею відсутні. Тому ОСОБА_1 здійснив самочинне будівництво об`єкту нерухомого майна на зазначеній вище земельній ділянці, яка належить на праві власності територіальній громаді м. Києва та на підставі неналежних документів здійснив реєстрацію самочинно збудованого нерухомого майна.

Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проведено обстеження земельної ділянки на АДРЕСА_1 (обліковий код земельної ділянки: 91:066:0005), за результатами якого встановлено, що на зазначеній земельній ділянці розташовані індивідуальні збірно-розбірні та цегляні гаражі Гаражного автокооперативу «Вікторія» у загальній кількості 327 одиниць, двоповерхова будівля мийки автомобілів та будівля охорони, про що складений акт від 31 січня 2020 року № 20-0050-07.

Ці факти свідчать про намагання ОСОБА_1 в незаконний спосіб заволодіти землями комунальної власності, які належать територіальній громаді м. Києва згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності».

Щодо неправомірних дій та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса позивач зазначав, що всупереч пункту 3 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» приватним нотаріусом не зроблено обов`язковий запит до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації» (далі - КП «Київське міське БТІ») щодо правомірності посвідченого права власності за відповідачем ОСОБА_1 зазначеного об`єкта нерухомого майна.

Щодо самочинного будівництва, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан, позивач зазначав, що право на забудову виникає у особи, яка набула права на земельну ділянку на законних підставах, після здійснення нею дій, передбачених статтями 26-32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Листом КП «Київське міське БТІ» від 29 жовтня 2019 року повідомлено, що згідно з даними реєстрових книг КП «Київське міське БТІ» за адресою: АДРЕСА_1 , не проводилась реєстрація права власності на гаражний бокс № НОМЕР_3 , ряд НОМЕР_4 в ГБК «Вікторія».

Листом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24 січня 2020 року повідомлено, що Департаментом за адресою АДРЕСА_1 будь-які дозвільні документи, що дають право на виконання підготовчих, будівельних робіт та засвідчують готовність до експлуатації об`єкта будівництва (гаражних боксів) не видавались та не реєструвались.

Отже, в діях відповідача ОСОБА_1 наявні ознаки самовільного зайняття земельної ділянки на АДРЕСА_1 .

Оскільки земельна ділянка на АДРЕСА_1 (код ділянки 91:066:0005) у АДРЕСА_1 не була відведена у відповідності до вимог законодавства для будівництва об`єктів нерухомого майна, таке майно підлягає знесенню.

Київська міська рада, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила:

визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєвої Н. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 квітня 2017 року № 34821646 на об`єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці, обліковий код: 91:066:0005, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1227318780000 за ОСОБА_1 ;

зобов`язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 18 кв. м у АДРЕСА_1 (код ділянки 91:066:0005), та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 24 січня 2023 року залучено до участі в справі як третю особу на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмету спору - Гаражний автокооператив «Вікторія».

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 20 лютого 2024 року у складі судді Ларіонової Н. М. відмовлено у задоволенні позову Київської міської ради до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Казаєвої Н. М., третя особа: Гаражний автокооператив «Вікторія», про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний для використання стан.

Рішення суду мотивоване тим, що:

щодо позовної вимоги Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, суд вказав, що зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлений судом, підтверджує, що цей спір виник між міською радою та ОСОБА_1 , тому приватний нотаріус є неналежним відповідачем, і у зв`язку з цим у задоволенні позовної вимоги міської ради до приватного нотаріуса необхідно відмовити із зазначеної підстави;

щодо позовної вимоги про зобов`язання ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан, суд вказав, що Гаражний автокооператив «Вікторія» з 1988 року є користувачем земельної ділянки площею 1,4548 га (обліковий код 91:066:0005) на АДРЕСА_1 , для обслуговування існуючих гаражів та автостоянки. Користування зазначеною ділянкою є безперервним та відкритим, а докази зворотного, зокрема будь-яких порушень законодавства щодо використання земельної ділянки не за цільовим призначенням не зафіксовано. Гаражний бокс НОМЕР_1 (ряд № НОМЕР_2 ) по АДРЕСА_1 , Гаражний автокооператив « Вікторія », був збудований господарським способом та введений в експлуатацію в 1990 році на підставі діючих на той час дозвільних документів. Тому доводи Київської міської ради про те, що жодних рішень щодо передачі спірної земельної ділянки у власність або користування, ні ОСОБА_1 , ні іншій особі не приймала, відповідач ОСОБА_1 начебто самочинно здійснив будівництво гаражного боксу, спростовуються наявними матеріалами справи. Позивачем не наведено жодного обґрунтування тієї обставини, що державна реєстрація права власності на збудований та введений в експлуатацію в 1990 році гаражний бокс на відведеній позивачем для цієї мети земельній ділянці порушує його права та охоронювані законом інтереси. Стороною позивача не надано суду належних доказів на підтвердження обставин, у чому саме полягає суспільний інтерес, який би виправдовував позбавлення права власності ОСОБА_1 .

Короткий зміст оскарженої постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Київської міської ради задоволено частково.

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 20 лютого 2024 року скасовано в частині позовних вимог Київської міської ради до ОСОБА_1 та ухвалено в цій частині нове судове рішення.

Визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєвої Н. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 квітня 2017 року № 34821646 на земельну ділянку, обліковий код: 91:066:0005, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1227318780000 за ОСОБА_1 .

Зобов`язано ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 18 кв. м на АДРЕСА_1 (код ділянки 91:066:0005), привівши її у придатний для використання стан.

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 20 лютого 2024 року в частині позовних вимог Київської міської ради до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєвої Н. М. залишено без змін.

Стягнено зі ОСОБА_1 на користь Київської міської ради понесені судові витраті зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 5 255 грн.

Колегія суддів не погодилась з висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог Київської міської ради до ОСОБА_1 та вказала, що:

розпорядження Київського міського голови № 969-мг від 03 серпня 2001 року «Про погодження місць розташування об`єктів» та рішення Київської міської ради № 342/9830 від 23 жовтня 2013 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гаражному автокооперативу « Вікторія » на АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування гаражів та автостоянки», не є рішенням про передачу якоїсь конкретної земельної ділянки у користування чи у власність Гаражному автокооперативу «Вікторія». Договори оренди земельної ділянки з Гаражним автокооперативом «Вікторія» не укладалися. Київська міська рада також не приймала рішень про передачу у користування чи у власність земельної ділянки площею 18 кв. м на АДРЕСА_1 (код ділянки 91:066:0005). Отже, відсутні підстави вважати, що у відповідача у встановленому законом порядку виникло право користування або право власності на земельну ділянку. Враховуючи положення статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України реєстрація права власності за ОСОБА_1 на гараж № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 , є порушенням права власності на земельну ділянку територіальної громади м. Києва. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Н. М. не перевірила наявність у Гаражного автокооперативу «Вікторія» прав на земельну ділянку, на якій знаходиться такий гараж. Крім того, заявником нотаріусу не надавався документ, який підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, що є необхідним для здійснення реєстрації права власності. Тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав на земельну ділянку за ОСОБА_1 підлягають задоволенню;

також колегія суддів вважала за необхідне задовольнити позовну вимогу Київської міської ради про зобов`язання ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан, оскільки як було встановлено самовільно зайнята ділянка з самочинним будівництвом на ній, в незаконний спосіб перебуває у користуванні відповідача ОСОБА_1 ;

колегія суддів погодилась з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог до приватного нотаріуса, оскільки у цьому спорі зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судом обставини справи підтверджують, що спір у позивача є саме із Київською міською радою та ОСОБА_1 . Позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 не може бути звернена до приватного нотаріуса, якого позивач визначив співвідповідачем.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2024 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Н. М., подала касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_2 , в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року в частині задоволених позовних вимог до ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєвої Н. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 квітня 2017 року № 34821646 на земельну ділянку, обліковий код: 91:066:0005, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1227318780000, за ОСОБА_1 та зобов`язання ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 18 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , ряд НОМЕР_2 гараж НОМЕР_1 (код ділянки 91:066:0005), привівши її у придатний для використання стан. В цій частині залишити без змін рішення Подільського район ного суду міста Києва від 20 лютого 2024 року про відмову у задоволенні позовних вимог. Постанову апеляційного суду в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

суди зробили правильний висновок, що приватний нотаріус Козаєва Н. М. не є належним відповідачем у цій справі. Проте, апеляційний суд помилково задовольнив вимогу про визнання протиправним і скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

апеляційний суд не врахував, що належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно. Задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку, не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна;

апеляційний суд не дослідив та не надав належної оцінки копії акта обстеження земельної ділянки з фотографіями гаражів на території Гаражного автокооперативу «Вікторія», відповідно до яких ці гаражі зблоковані між собою і не є окремими будівлями, власники суміжних гаражів у якості співвідповідачів до участі у справі не залучались. Оскільки висновок будівельно-технічної експертизи про можливість окремого знесення належного ОСОБА_1 гаража без порушення прав та інтересів користувачів суміжних гаражних боксів, у справі відсутній, то підстав для задоволення позову в цій частині у апеляційного суду не було;

судом апеляційної інстанції залишено поза увагою, що під час вирішення питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного. Вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції, на відміну від апеляційного суду, дослідивши матеріали реєстраційної справи встановив, що для проведення державної реєстрації права власності на гараж, нотаріусом було отримано від заявника всі необхідні документи. Вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено недотримання приватним нотаріусом процедури державної реєстрації права власності на гараж і відповідно вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на об`єкт нерухомого майна не підлягає задоволенню.

Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що постанова апеляційного суду оскаржується в частині задоволених позовних вимог до ОСОБА_3 , тому в іншій частині не оскаржується та в касаційному порядку не переглядається.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2025 року у задоволенні клопотання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєвої Н. М. про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року відмовлено. Відкрито касаційне провадження у справі, витребувано з суду першої інстанції справу.

У березні 2025 року справа № 758/3015/20 надійшла до Верховного Суду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 03 березня 2025 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановахВерховного Суду від 01 вересня 2021 року у справі № 335/5136/19, від 14 травня 2024 року у справі № 758/38/21, від 15 лютого 2023 року у справі № 431/7386/19, від 02 червня 2021 року у справі № 509/11/17, від 27 квітня 2022 року у справі № 523/21538/19, від 15 листопада 2023 року у справі № 916/1174/22, від 20 лютого 2024 року у справі № 910/15124/19, від 14 травня 2024 року у справі № 758/38/21, від 26 червня 2024 року у справі № 758/27/21, від 26 червня 2024 року у справі № 758/13812/21, від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17,від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17, від 15 лютого 2023 року у справі № 645/3628/18,від 01 лютого 2023 року у справі № 645/3784/18, від 15 лютого 2018 року у справі № 910/5702/17, від 24 липня 2019 року у справі № 910/10932/17 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).

Фактичні обставини

Суди встановили, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 18 квітня 2017 року, на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Козаєвої Н. М. від 18 квітня 2017 року, індексний номер: 34821646, про державну реєстрацію прав за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на об`єкт нерухомого майна - гараж № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 , загальною площею 18 кв. м за адресою місцезнаходження Гаражного автокооперативу «Вікторія»: АДРЕСА_1.

Право власності було зареєстроване на підставі: довідки, серія та номер: ГЖ-2017 № 778, виданої 31 березня 2017 року, видавник: Комунальне підприємство «Київське міське БТІ», довідки, серія та номер: 17, виданої 23 лютого 2017 року, видавник: Гаражний автокооператив «Вікторія», довідки, серія та номер: 16, виданої 23 лютого 2017 року, видавник: Гаражний автоокоператив «Вікторія».

Відповідно до довідки Гаражного автокооперативу «Вікторія» від 23 лютого 2017 року № 16 ОСОБА_1 є дійсно членом Гаражного автокооперативу «Вікторія» та власником гаражу № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 , за адресою: НОМЕР_5 , м. Київ, просп. Правди, 39, який побудований господарчим способом та введений в експлуатацію 1990 року, сума паю в розмірі 1500,00 грн сплачена у повному обсязі.

Рішенням Київської міської ради від 23 жовтня 2013 року № 342/9830 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Гаражному автокооперативу «Вікторія» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою на АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 1,45 га для експлуатації та обслуговування гаражів та автостоянки.

31 січня 2020 року Департаментом земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації було проведено обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (обліковий код: 91:066:0005) у Подільському районі міста Києва та за результатами складено акт обстеження земельної ділянки № 20-0050-07. Обстеження проведено на підставі Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 25 вересня 2003 року № 16/890.

У ході вказаного обстеження земельної ділянки встановлено, що: земельна ділянка площею 1,4548 га (обліковий код: 91:066:0005) на АДРЕСА_1 згідно з даними міського земельного кадастру обліковується за Гаражним автокооперативом «Вікторія»; за поданням Департаменту земельних ресурсів Київська міська рада не приймала рішень щодо передачі (надання) зазначеної земельної ділянки в користування (власність); інформація щодо державної реєстрації вказаної земельної ділянки у державному земельному кадастрі та державної реєстрації речових прав на неї у міському земельному кадастрі відсутня; зазначена земельна ділянка огороджена парканом та охороняється, в її межах розташовано індивідуальні збірно-розбірні та цегляні гаражі у загальній кількості 327 одиниць, двоповерхова будівля мийки автомобілів та будівля охорони.

Апеляційний суд також встановив, що земельна ділянка, на якій розташований гараж площею 18 кв. м, який ідентифікується згідно технічної документації як гараж № НОМЕР_1 , ряд № НОМЕР_2 , на АДРЕСА_1 , перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва.

03 серпня 2001 року прийнято розпорядження Київського міського голови № 969-мг «Про погодження місць розташування об`єктів».

В подальшому на підставі рішення Київської міської ради № 342/9830 від 23 жовтня 2013 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Гаражному автокооперативу «Вікторія» на АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування гаражів та автостоянки» Гаражному автокооперативу «Вікторія» було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 орієнтовною площею 1,45 га в короткострокову оренду на 5 років для експлуатації та обслуговування гаражів та автостоянки.

Вказане розпорядження Київського міського голови № 969-мг від 03 серпня 2001 року «Про погодження місць розташування об`єктів» та рішення Київської міської ради № 342/9830 від 23 жовтня 2013 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Гаражному автокооперативу «Вікторія» на просп. Правди, 39 у Подільському районі міста Києва для експлуатації та обслуговування гаражів та автостоянки», не є рішеннями про передачу конкретної земельної ділянки у користування чи у власність Гаражному автокооперативу «Вікторія».

Договори оренди земельної ділянки з Гаражним автокооперативом «Вікторія» не укладалися.

Київська міська рада не приймала рішень про передачу у користування чи у власність земельної ділянки площею 18 кв. м на АДРЕСА_1 (код ділянки 91:066:0005).

Позиція Верховного Суду

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, провадження № 14-61цс18, пункт 41).

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 70), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18, пункт 66), від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19, пункт 27), від 09 лютого 2021 року у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20, пункт 33.2). Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (див. пункт 8.10. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 910/15792/20 (провадження № 12-31гс22)).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19 (провадження № 61-11144св22), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2023 року в справі № 363/2300/20 (провадження № 61-6922св23), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 грудня 2023 року в справі № 753/8710/21 (провадження № 61-6090св23)).

Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Диспозитивність - один з основних принципів судочинства, на підставі якого особа (зокрема, позивач чи відповідач), самостійно вирішує, зокрема, чи оскаржувати судові рішення в касаційному порядку та в яких межах.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року у справі № 308/8567/20 (провадження № 61-3480сво21) вказано, що:

«Об`єднана палата Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду відхиляє аргументи касаційної скарги в частині задоволених вимог заяви про забезпечення позову щодо інших відповідачів (ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4), з таких мотивів. У пункті 5 частини третьої статті 2 ЦПК України вказано, що основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України). Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України). У справі, що переглядається, інші відповідачі (ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4) не реалізували своє право на подання касаційної скарги, приєднання до касаційної скарги. Така процесуальна поведінка інших відповідачів свідчить про повну згоду з оскарженими судовими рішеннями в частині задоволених вимог заяви про забезпечення позову щодо них».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 жовтня 2023 року в справі № 761/18365/20 (провадження № 61-9164св23) зазначено, що:

«основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України). У справі, що переглядається: в касаційних скаргах скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, просять скасувати постанову апеляційного суду як в частині задоволених позовних вимог до них, так і в частині задоволених позовних вимог до ОСОБА_3, ОСОБА_4; інші відповідачі (ОСОБА_3, ОСОБА_4) не скористалися своїм правом подачі касаційної скарги, приєднання до касаційної скарги. Така процесуальна поведінка інших відповідачів (ОСОБА_3, ОСОБА_4) свідчить про їх повну згоду з постановою апеляційного суду в частині задоволених позовних вимог до них.

Аналіз аргументів касаційних скарг свідчить, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, не навели переконливих доводів, яким чином судове рішення апеляційного суду порушує їх права та інтереси в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_4, за умови, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, не оскаржили постанову апеляційного суду, тобто погодилися з постановою апеляційного суду в частині позовних вимог до них. Тому оскаржену постанову апеляційного суду в частині задоволених позовних вимог до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 належить залишити без змін».

У справі, що переглядається:

суди встановили, що зміст і характер відносин між учасниками справи свідчать, що спір виник між позивачем та ОСОБА_1 . Тому суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, правильно відмовив у задоволенні позовних вимог до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєва Н. М. у зв`язку з їх пред`явленням до неналежного відповідача. В цій частині приватний нотаріус не оскаржував судові рішення;

разом з тим, колегія суддів зауважує, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Козаєва Н. М. не погоджується з постановою суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог Київської міської ради до ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Козаєвої Н. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та зобов`язання ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан;

відповідач ОСОБА_1 не скористався своїм правом подачі касаційної скарги, приєднання до касаційної скарги. Така процесуальна поведінка відповідача (до якого пред`явлені оскаржені вимоги) свідчить про повну його згоду з постановою суду апеляційної інстанції в оскарженій частині;

аналіз аргументів касаційної скарги свідчить, що приватний нотаріус Козаєва Н. М. не навела переконливих доводів, яким чином постанова суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог Київської міської ради до ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Козаєвої Н. М. та зобов`язання ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан, порушує її права та інтереси. Тому постанову суду апеляційної інстанції в оскарженій частині належить залишити без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстави для висновку, що постанова апеляційного суду в оскарженій частиніухвалена без додержання норм матеріального та процесуального права. Таким чином, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду в оскарженій частині- без змін.

Оскільки постанова апеляційного суду в оскарженій частиніпідлягає залишенню без змін, судові витрати, понесені на сплату судового збору за подання касаційної скарги, покладаються на особу, яка її подала.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Київського міського нотаріального округу Козаєвої Наталії Михайлівни, яка підписана представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року в частині задоволених позовних вимог Київської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - Гаражний автокооператив «Вікторія», про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права приватної власності, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, привівши її у придатний для використання стан, залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

В. І. Крат