Справа № 142/85/21
Провадження № 22-ц/801/2219/2024
Категорія: 23
Головуючий у суді 1-ї інстанції Гринишина А. А.
Доповідач:Панасюк О. С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2024 рокуСправа № 142/85/21м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Панасюка О. С. (суддя доповідач),
суддів Берегового О. Ю., Сала Т.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Лукавського І. А. на ухвалу Піщанського районного суду Вінницької області у складі судді Гринишиної А. А. від 17 вересня 2024 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Піщанської селищної ради Вінницької області, Державного реєстратора Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області Горбатенка Р. В. про визнання недійсною додаткової угоди, скасування державної реєстрації речових прав на земельну ділянку,
встановив:
Ухвалою від 17 вересня 2024 року Піщанський районний суд Вінницької області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Піщанської селищної ради Вінницької області та Державного реєстратора Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області Горбатенка Р. В. про визнання недійсною додаткової угоди та скасування державної реєстрації речових прав на земельну ділянку, повернуто позивачці разом з доданими до неї документами.
Суд першої інстанції виходив із того, що станом на 17 вересня 2024 року вимоги ухвали суду про залишення позову без руху від 08 липня 2024 року позивачкою не виконані та недоліки, на які вказано в ухвалі, у встановлений судом строк не усунені, з заявою про продовження строку для усунення недоліків до суду позивачка не зверталася, наміру демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду позивачкою не виявлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Лукавський І. А., посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Посилався на те, що Піщанський районний суд Вінницької області в ухвалі про залишення без руху позовної заяви не зазначив які конкретно недоліки позовної заяви необхідно виправити, суд повернув позовну заяву, але не вирішив питання про залишення позову без розгляду. Звертав увагу, що ухвала про залишення позовної заяви його довірительки постановлена у позапроцесуальному порядку, тому що чергове підготовче засідання у справі, у якому вирішувалось питання про залишення без розгляду заяви адвоката Лукавського І. А. від 31 березня 2024 року про збільшення позовних вимог без розгляду та прийняття його ж заяви про зміну підстав позову, відбулось 05 серпня 2024 року. Для вирішення цих питань суд видалився до нарадчої кімнати, але оскаржувану ухвалу постановив 08 серпня 2024 року (в день коли засідання у справі не відбувалось).
Звертав увагу, що ухвалою від 08 серпня 2024 року суд першої інстанції прийняв його заяву про зміну підстав позову, відмовив у прийнятті поданих ним нових доказів, але їх не повернув.
Представник ОСОБА_2 адвокат Ковалишин Т. А. подав відзив на апеляційну скаргу, за яким просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, як таку, що постановлена з дотриманням норм процесуального права, відповідно до обставин справи. Звертав увагу, що у позовній заяві не зазначено усіх доказів, а також не вказано де знаходяться оригінали письмових доказів, копії яких долучено до позовної заяви.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги апеляційний суд прийшов до висновку, що вона підлягає задоволенню з огляду на таке.
За змістом статті 374 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи (стаття 379 ЦПК України).
Установлено, що:
- 01 лютого 2021 року ОСОБА_1 подала позовну заяву до ОСОБА_3 , Піщанської селищної ради, державного реєстратора Крижопільської селищної ради Горбатенка Р. В. про визнання недійсною додаткової угоди та скасування державної реєстрації речових прав на земельну ділянку;
-22 березня 2021 року ухвалою Піщанського районного суду Вінницької області відкрито провадження у цій справі. Підготовче засідання у справі призначено 20 квітня 2021 року;
-20 квітня 2021 року підготовче судове засідання у справі відкладено на 08 червня 2021 року (в Т. 1 а. с. 68 є заява представника ОСОБА_3 адвоката Купрія О. М. про відкладення підготовчого засідання);
-07 червня 2021 року ОСОБА_1 подала заяву про зміну позовних вимог:
-08 червня 2024 року підготовче засідання у справі відкладено до 20 серпня 2021 року;
-20 серпня 2021 року за відсутності усіх учасників справи підготовче засідання відкладене до 20 вересня 2021 року;
-20 вересня 2021 року підготовче засідання відкладено до 06 жовтня 2021 року;
-06 жовтня 2021 року від представника ОСОБА_3 адвоката Купрія О. М. надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 ;
-06 жовтня 2021 року підготовче засідання відкладено до 20 жовтня 2021 року;
-20 жовтня 2021 року засідання не відбулось через відпустку головуючої судді;
-29 жовтня 2021 року за неявки усіх учасників розгляду справи підготовче засідання відкладено на 19 листопада 2021 року;
-19 листопада 2021 року підготовче засідання відкладено на 21 грудня 2021 року;
- 21 грудня 2021 року підготовче засідання відкладено на 25 січня 2022 року;
-17 січня 2022 року надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Лукавського І. А. про збільшення позовних вимог;
-25 січня 2022 року підготовче засідання відкладено до 01 березня 2022 року;
-01 березня 2022 року до 25 березня 2022 року;
-25 березня 2022 року до 04 травня 2022 року;
-04 травня 2025 року без повідомлення учасників розгляду справи підготовче засідання відкладено до 05 травня 2022 року;
-05 травня 2022 року, за відсутності повідомлення учасників справи про призначене підготовче засідання у справі, суд ухвалою задовольнив клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Лукавського І. А. про витребування доказів і оголосив перерву у підготовчому засідання до 31 травня 2022 року;
-31 травня 2022 року зупинено провадження у справі до залучення правонаступника відповідача ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
-10 серпня 2023 року провадження у справі поновлено, підготовче засідання призначено на 12 вересня 2023 року;
-18 вересня 2023 року справу прийняла до свого розгляду суддя Піщанського районного суду Вінницької області Гринишина А. А., підготовче судове засідання призначила на 11 жовтня 2023 року;
-11 жовтня 2023 року суд витребував додаткові докази та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 07 листопада 2023 року;
-07 листопада 2023 року до 23 листопада 2023 року;
-23 листопада 2023 року підготовче судове засідання не відбулось (у справі немає ні журналу ні протоколу судового засідання);
-04 грудня 2023 року без виклику (повідомлення) учасників розгляду справи суд своєю ухвалою залучив до участі у справі правонаступницю померлого ОСОБА_3 . ОСОБА_2 , підготовче засідання відклав до 11 січня 2024 року;
-11 січня 2024 року суд продовжив строк на подання відзиву на позовну заяву представникові ОСОБА_4 адовкату ОСОБА_5 , підготовче засідання відкладено до 31 січня 2024 року;
-22 січня 2024 року надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 , який ухвалою від 25 січня 2024 року об`єднано із первісним позовом ОСОБА_1 , підготовче засідання призначено на 31 січня 2024 року (про що учасникик справи не повідомлялись);
-31 січня 2024 року оголошено перерву у підготовчому засідання до 29 лютого 2024 року;
-14 лютого 2024 року надійшов відзив представника ОСОБА_1 адвоката Лукавського І. А. на зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 ;
-29 лютого 2024 року цей відзив ухвалою суду повернуто представникові ОСОБА_1 адвокату Лукавському І. А.;
-01 березня 2024 року оголошено перерву в підготовчому засіданні до 02 квітня 2024 року;
-02 квітня 2024 року до 14 травня 2024 року;
-03 квітня 2024 року представника ОСОБА_1 адвокат Лукавський І. А. подав заяву про збільшення позовних вимог;
-14 травня 2024 року підготовче засідання відкладено до 16 травня 2024 року;
-15 травня 2024 року представником ОСОБА_1 адвокатом Лукавським І. А. подано клопотання про залишення без розгляду заяви про збільшення позовних вимог від 31 березня 2024 року, виклик свідків, та зміну підстав позову;
-16 травня 2024 року підготовче засідання не проводилось (у справі немає ні журналу ні протоколу судового засідання), з повісток від 31 травня 2024 року видно, що наступне засідання було призначене на 04 липня 2024 року;
-04 05 липня 2024 року у справі проводилось підготовче засідання, а 08 липня 2024 року суд постановив ухвалу, якою заяву представника ОСОБА_1 адвоката Лукавського І. А. про залишення без розгляду заяви про збільшення позовних вимог від 31 березня 2024 року залишив без розгляду. Прийняв до розгляду його заяву про зміну підстав позову. Позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху. Надав строк для усунення недоліків, викладених в ухвалі, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, роз`яснивши, що в іншому випадку позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Ця ухвала в частині залишення позову ОСОБА_1 без руху мотивована тим, що позивачкою не наведено обґрунтування неможливості подання відповідних доказів та клопотання про їх витребування у встановлений процесуальним законом строк, письмово не повідомлено суд та не зазначено про: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Ухвалою цього ж суду від 17 вересня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Піщанської селищної ради Вінницької області та Державного реєстратора Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області Горбатенка Р. В. про визнання недійсною додаткової угоди та скасування державної реєстрації речових прав на земельну ділянку повернуто позивачці разом з доданими до неї документами через неусунення недоліків, вказаних в ухвалі 08 липня 2024 року.
Згідно зі статтею 175 ЦПК України у редакції, чинній станом на час подання позовної заяви ОСОБА_1 , у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді (частина перша статті 184 ЦПК України у тій же редакції).
У частині першій статті 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина друга цієї статті).
За відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу (частина перша статті 187 ЦПК України у зазначеній вище редакції).
Як було зазначено ОСОБА_1 подала позовну заяву до ОСОБА_3 , Піщанської селищної ради, державного реєстратора Крижопільської селищної ради Горбатенка Р. В. про визнання недійсною додаткової угоди та скасування державної реєстрації речових прав на земельну ділянку 01 лютого 2022 року, того ж дня вона була передана судді Піщанського районного суду Вінницької області Щербі Н. Л., яка 22 березня 2021 року відкрила провадження у справі, строк на подання відзиву на позовну заяву установила протягом 15 днів з часу отримання ухвали про відкриття провадження, перше підготовче засідання призначила на 20 квітня 2021 року.
Тобто суд станом на 22 березня 2021 року недоліків позовної заяви ОСОБА_1 не виявив, вважав її такою, що відповідає вимогам статтей 175 і 177 ЦПК України.
Частинами першою третьою статті 189 ЦПК України встановлено, що:
1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;
2) з`ясування заперечень проти позовних вимог;
3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;
4) вирішення відводів;
5) визначення порядку розгляду справи;
6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті
є завданням підготовчого провадження.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Розумність строків розгляду справи судом визначено серед основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 10 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно зі статтею 196 ЦПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідан ня.
Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до статті 197 ЦПК України (у тій же редакції) підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи.
У підготовчому засіданні суд:
1) оголошує склад суду, а також прізвища, імена та по батькові секретаря судового засідання, перекладача, спеціаліста, з`ясовує наявність підстав для відводів;
2) з`ясовує, чи бажають сторони укласти мирову угоду, передати справу на розгляд третейського суду або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді;
3) у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви;
4) вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше;
5) може роз`яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи;
6) з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі;
7) з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше;
8) вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста;
9) за клопотанням учасників справи вирішує питання про забезпечення позову, про зустрічне забезпечення;
10) вирішує заяви та клопотання учасників справи;
11) направляє судові доручення;
12) встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення;
13) встановлює строк для подання пояснень третіми особами та відповіді учасників справи на такі пояснення;
14) встановлює строки та порядок врегулювання спору за участю судді за наявності згоди сторін на його проведення;
15) призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті;
16) встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання;
17) з`ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат;
18) вирішує питання про колегіальний розгляд справи;
19) здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Тобто строк підготовчого провадження не може перевищувати шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі і лише у виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів.
Згідно з частиною другою статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:
1) залишення позовної заяви без розгляду;
2) закриття провадження у справі;
3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Попри це підготовче провадження у справі до моменту її зупинення під головуванням судді Щерби Н. Л. тривало з 22 березня 2021 року по 31 травня 2022 року без постановлення передбаченої частиною другою статті 200 ЦПК України ухвали.
Відповідно до частини 12 статті 33 ЦПК України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Тобто розгляд справи починається зі стадії підготовчого провадження, а не вирішення питання про відкриття провадження у справі (оскільки справа «стає» цивільною справою в розумінні процесуального закону після відкриття провадження, до цього це позовна заява з відповідними додатками).
Ухвалу про прийняття справи до свого провадження та призначення підготовчого засідання суддя Піщанського районного суду Вінницької області Гринишина А. А. постановила 18 вересня 2023 року, а оскаржувану ухвалу (якою підготовче засідання вчергове «призначила» на 14 жовтня 2024 року) постановила 17 вересня 2024 року, тобто вже під її головуванням підготовче провадження у справі триває понад один рік, а загальний його строк, без урахування часу зупинення провадження (1 рік, два місяці і 11 днів) склав на час подання апеляційної скарги понад 3 роки і 4 місяці, але справа до судового розгляду так і не була призначена.
Незважаючи на це, а також те, що частина третя статті 185 ЦПК України розташована у Главі 2 Розділу ІІІ ЦПК України «Відкриття провадження у справі» суд повернув позовну заяву з усіма додатками до неї позивачці.
Наслідком же неусунення недоліків позовної заяви, поданої без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, провадження за якою вже було помилково відкрито, є залишення позову без розгляду (пункт 8 частини першої статті 257 цього Кодексу).
При цьому взагалі не зрозуміло як мало технічно відбуватися повернення позовної заяви з додатками (чи позивачці мали бути повернуті лише позовна заява і додатки, подані 01 лютого 2021 року, чи й інші заяви, клопотання та докази, подані та прийняті від неї / її представника судом протягом усього строку перебування справи в провадженні суду, зокрема й прийнята до розгляду ухвалою від 08 липня 2024 року заява про зміну підстав позову).
Щодо підстав залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху ухвалою Піщанського районного суду вінницької області від 08 липня 2024 року, постановленої, як зазначалось вище, без проведення у справі судового засідання (що є грубим порушенням вимог частини першої статті 268 ЦПК України і самостійною підставою для скасування судового рішення), апеляційний суд звертає увагу на таке.
Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ як джерело права, притримується позиції, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (до прикладу, рішення у справі «Шишков проти Росії» (Shishkov v. Russia), № 26746/05, параграф 110, від 20 лютого 2014 року).
Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що неподання доказів не може бути підставою для повернення позовної заяви, оскільки питання щодо подання доказів, витребування їх судом, а також оцінки з точки зору достовірності та достатності вирішуються на подальших стадіях розгляду справи. Зокрема недоведеність обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог може бути підставою для відмови у позові (постанови від 15 липня 2020 року у справі № 760/26376/19, від 08 квітня 2020 року у справі № 761/41071/19 та ін.).
Суд не може оцінювати відповідність поданої позовної заяви вимогам статті 175 ЦПК України з огляду на подальшу, після відкриття провадження у справі, процесуальну поведінку позивача (його представника).
При цьому апеляційний суд звертає увагу, що згідно зі статтею 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.
Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.
Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства (стаття 121 ЦПК України).
Відповідно до статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків.
З дня відновлення провадження перебіг процесуальних строків продовжується (стаття 125 ЦПК України).
Згідно зі статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу (частини перша четверта, шоста статті 127 ЦПК України).
Так, наприклад, строк на подання доказів позивачем обмежений законом днем подання позовної заяви (частина друга статті 83 ЦПК України).
Строк на пред`явлення зустрічного позову відповідачем, подання ним усіх письмових таелектронних доказів(якіможливо доставитидо суду),висновків експертіві заявсвідків,що підтверджуютьзаперечення протипозову, обмежується строком на подання відзиву, який установлюється судом в ухвалі про відкриття провадження у справі (частина перша статті 191, частина перша статті 193 ЦПК України).
Як зазначалось вище позовна заява ОСОБА_1 була подана до суду 01 лютого 2021 року, провадження у справі відкрито 22 березня 2021 року, а строк на подання відзиву суд встановив у 15 днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвала про відкриття провадження у справі, що направлялась ОСОБА_3 повернулась до суду першої інстанції без вручення з відміткою «адресат відсутній», проставленою 10 квітня 2021 року.
У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка фізичним особам, які не мають статусу підприємців, надсилається за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, а днем її вручення вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 2 частини 7, пункт 4 частини 8 статті 128 ЦПК України).
Отже строк на подання відповідачем ОСОБА_3 відзиву на позовну заяву, доказів, що підтверджують його заперечення проти позовних вимог та зустрічного позову закінчився 26 квітня 2021 року.
20 квітня 2021 року у справу вступив його представник адвокат Купрій О. М.
Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.
Таким чином ні процесуальне правонаступництво, що відбулося у справі, ні її передача іншому судді не є підставною для поновлення процесуальних строків.
Тобто належна процесуальна поведінка учасників справи мала би забезпечуватись дотриманням судом норм процесуального права і, відповідно, не потребувала застосування передбачених частиною третьою статті 44 ЦПК України заходів реагування на зловживання процесуальними правами (які суд до того ж застосував неправильно).
Керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 381, 384 ЦПК України апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Лукавського І. А. задовольнити.
Ухвалу Піщанського районного суду Вінницької області від 17 вересня 2024 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий О. С. Панасюк
Судді: О. Ю. Береговий
Т. Б. Сало
Суд | Вінницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2024 |
Оприлюднено | 18.11.2024 |
Номер документу | 123040508 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди |
Цивільне
Вінницький апеляційний суд
Панасюк О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні