Ухвала

від 13.11.2024 по справі 487/5683/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 жовтня 2024 року, якою щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нова Каховка Херсонської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 368, ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 368, ч.4 ст. 368-3 КК України,

продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Миколаївський слідчий ізолятор" строком до 23.12.2024 (включно).

Відмовлено у задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу.

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_7

захисник ОСОБА_5

В с т а н о в и в :

Короткий зміст вимог апеляційної скарги захисника.

В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою слідчого судді підозрюваному ОСОБА_6 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Миколаївський слідчий ізолятор" строком до 23.12.2024 (включно). Відмовлено у задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу.

Узагальнені доводи апеляційної скарги захисника.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, щодо продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, захисник зазначає, що суд не встановив чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Зауважує, що з урахуванням даних на особу підозрюваного, стану його здоров`я, міцних соціальних зв`язків, до підозрюваного можливо застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Наголошує, що визначений слідчим суддею розмір застави є завідомо непомірним для підозрюваного та його родини.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

Під час розгляду клопотання слідчого про продовження відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу, слідчим суддею встановлені наступні обставини.

В провадженні Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, перебуває кримінальне провадження № 62023080200000265 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст.369-2 КК України.

За версією органу досудового розслідування, наказом начальника Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області ОСОБА_8 призначено на посаду начальника частини забезпечення та обслуговування аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС у Херсонській області.

Відповідно до клопотання, ОСОБА_8 , будучи службовою особою правоохоронного органу, не пізніше березня 2023, перебуваючи у м. Херсон, з метою вчинення кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності, залучив у якості співучасників посадових осіб Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, працівників центрів із надання послуг з навчання керування транспортними засобами (автошколи), товариша ОСОБА_6 , які попередньо домовившись, вчинили ряд кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності, з розподілом функцій учасників групи.

30.07.2024 ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

31.07.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 368 , ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 368 КК України, а саме одержання службовою особою неправомірної вигоди, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб; закінчений замах в одержанні службовою особою неправомірної вигоди, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

18.10.2024 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, зокрема у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 368, ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 368, ч.4 ст. 368-3 КК України.

Ухвалою слідчогосудді Заводського районного суду м. Миколаєва від 31.07.2024 відносно ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі в розмірі 991 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 000 748 гривень, строком до 27.09.2024.

Постановою першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_9 від 26.09.2024 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62023080200000265 продовжено до трьох місяців, тобто до 30.10.2024.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 27.09.2024 строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою продовжено до 30.10.2024.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 25.10.2024 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62023080200000265 продовжено до 30.01.2025.

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про продовження відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Своє клопотання слідчий мотивував наявністю обґрунтованої підозри ОСОБА_6 , тяжкістю кримінальних правопорушень, наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливістю застосування більш м`яких запобіжних заходів та неможливістю завершення досудового розслідування до закінчення попередньої ухвали, у зв`язку з необхідністю проведення ряду слідчих дій.

Врахувавши, що підозрюваний ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, дані про особу підозрюваного, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились та не відпали, необхідність проведення ряду слідчих дій, слідчий суддя дійшов висновку про можливість продовження відносно ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд дійшов наступного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 197 КПК України.

Згідно з положеннями ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, передбаченого законодавством, за умови доведення прокурором в клопотанні поданому до суду в порядку ст. 199 КПК України, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, в провадженні Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, перебуває кримінальне провадження № 62023080200000265 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст.369-2 КК України.

За версією органу досудового розслідування, наказом начальника Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області ОСОБА_8 призначено на посаду начальника частини забезпечення та обслуговування аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС у Херсонській області.

Відповідно до клопотання, ОСОБА_8 , будучи службовою особою правоохоронного органу, не пізніше березня 2023, перебуваючи у м. Херсон, з метою вчинення кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності, залучив у якості співучасників посадових осіб Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, працівників центрів із надання послуг з навчання керування транспортними засобами (автошколи), товариша ОСОБА_6 , які попередньо домовившись, вчинили ряд кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності, з розподілом функцій учасників групи.

30.07.2024 ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

31.07.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 368 , ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 368 КК України, а саме одержання службовою особою неправомірної вигоди, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб; закінчений замах в одержанні службовою особою неправомірної вигоди, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

18.10.2024 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, зокрема у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 368, ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 368, ч.4 ст. 368-3 КК України.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 31.07.2024 відносно ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі в розмірі 991 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 000 748 гривень, строком до 27.09.2024.

Постановою першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_9 від 26.09.2024 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62023080200000265 продовжено до трьох місяців, тобто до 30.10.2024.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 27.09.2024 строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою продовжено до 30.10.2024.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 25.10.2024 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62023080200000265 продовжено до 30.01.2025.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами.

Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя вірно зазначив, що на даний час ризики встановлені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу не зменшились та продовжують існувати, а саме ризики переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Не погоджуючись із доводами апеляційної скарги про те, що ризики, на які вказує слідчий суддя в оскаржуваному рішенні, не підтверджені, апеляційний суд наголошує на таких обставинах.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, суд оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного/обвинуваченого має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 р. Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Також, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Апеляційний суд, враховує, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна . У зв`язку з чим тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному є достатнім мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При цьому, всупереч доводам апелянта, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, а така можливість в даному кримінальному провадженні, з огляду на характер злочину, що розслідується та наразі інкримінується ОСОБА_6 , об`єктивно та беззаперечно, існує.

Враховуючи фактичні обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 та особу підозрюваного, апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Прокурором у суді першої інстанції вмотивовано доведено що, на теперішній час не можливо закінчити досудове розслідування вказаного кримінального провадження.

Вказані обставини, виправдовують подальше тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 .

Що стосується визначеного раніше слідчим суддею розміру застави, з яким не погоджується сторона захисту, то слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про необхідність визначення застави в розмірі991прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб,що становить 3000748 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку колегії суддів, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Так при визначенні розміру застави стосовно підозрюваного, слідчим суддею було враховано обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.

З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги захисника щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді є безпідставними.

Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним і обґрунтованим, оскільки постановлене згідно норм матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України та ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об`єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження апелянта, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, в зв`язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 жовтня 2024 року, щодо ОСОБА_6 , - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді